Вивчено антитерористичну діяльність як складову системи національної безпеки. Проаналізовано поточні геополітичні трансформації та зрушення в системах національної системи за умов постбіполярного світу. Визначено особливості впливу глобалізаційних процесів на реорганізацію структур безпеки та становлення мережевих структур. Розкрито роль публічної політики у стабілізації суспільно-політичних процесів. Досліджено актуальні зміни за умов антитерористичної діяльності, проблеми та специфіку концептуалізації феномену тероризму, а також наявні заходи щодо боротьби з цим суспільно-політичним явищем. Проаналізовано міжнародну та національну нормативно-правову базу боротьби з тероризмом і окреслено перспективи її удосконалення. Обгрунтовано необхідність більш тісного міжнародного співробітництва у сфері антитерористичної діяльності з метою створення глобальних і регіональних та удосконалення національних структур безпеки.

  Скачати повний текст

Розглядаються різнопланові етнонаціональні моделі, їх сутність та зміст, шляхом порівняння визначаються характерні риси демократичних, тоталітарних та перехідних конструкцій. Робиться спроба встановити загальні етапи формування етнонаціональних моделей, а саме: політизація етнічності, утворення нації, побудова незалежної держави. Встановлено, що тоталітарні режими активно практикують наступні етностратегії: депортації, насильницької асиміляції, фізичне знищення етноструктури. Для демократичних конструкцій типовими є етностратегії акомодації (або коренізації), природної асиміляції, "збереження етноструктури". У перехідних етнонаціональних моделях застосовуються різноманітні етностратегії в залежності від обраної парадигми державотворення. В Україні достатньо органічно запроваджуються такі етностратегії: "приймаючої сторони" до депортованих народів (кримських татар, греків, болгар), акомодації (або коренізації), інтеграції. Аналізуючи українську етнонаціональну модель необхідно підкреслити її демократичний характер щодо вирішення міжнаціональних конфліктів та наявність елементів "кланової" та "корпоративної" конструкцій. Розглядаються конфліктологічні аспекти української етнонаціональної моделі у декількох ракурсах: легітимація демократичного політичного режиму в Україні, особливості етнокультурної маргінальності в нашій країні та національна безпека української держави з точки зору етнополітичних досліджень.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне історико-політологічне дослідження питань воєнної політики у програмних документах українських політичних партій. Показано зростання їх ролі у сучасному суспільному розвитку, розкрито засади та пріоритетні напрямки воєнної політики України. Розроблено методику аналізу воєнно-політичних орієнтирів у зазначених програмних документах. Вивчено історичний досвід воєнної політики українських політичних партій за умов державотворення 1917 - 1920 рр. Головну увагу приділено аналізу та систематизації воєнно-політичних орієнтирів у програмних документах партій різного ідеологічного спрямування суверенної України. Розглянуто проблеми військової реформи, нової Воєнної доктрини, розвитку оборонно-промислового комплексу, основні параметри майбутніх Збройних Сил, питання соціального забезпечення та військового виховання особового складу збройних формувань України.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз сутності, змісту, структури, механізмів формування та напрямів практичної реалізації військової могутності сучасної Української держави. Розглянуто військову могутність як складне багатопотенціальне соціально-політичне утворення, що визначає характер адаптації незалежної України до регіональних і світових геополітичних реалій, а також впливає на кількісно-якісні характеристики подальшого становлення національної воєнної організації. Систематизовано й оновлено понятійно-категоріальний апарат теорії та практики забезпечення військової могутності держави. Розкрито взаємозв'язок між військовою могутністю сучасної держави та її воєнною безпекою і обороноздатністю. Визначено сукупність державних механізмів, призначених для формування військової могутності України. Досліджено шляхи підвищення ефективності їх функціонування. Висвітлено взаємовплив військової політики Української держави та її військової могутності на прикладі взаємодії України з Російською Федерацією та НАТО.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості військово-політичної інтеграції в сучасному світі в контексті необхідності колективного подолання динамічних викликів і загроз національній та міжнародній безпеці. Розглянуто розвиток євроатлантичної співпраці України в контексті зміцнення її національної та міжнародної безпеки. Розкрито військово-політичні аспекти миротворчої діяльності України в зоні відповідальності НАТО. Показано об'єктивний та несуперечливий характер військово-політичної інтеграції України з НАТО з урахуванням становлення нової архітектури регіональної безпеки.

  Скачати повний текст

Досліджено військово-політичні союзи як інструмент зовнішньої політики малих і середніх держав, з використанням якого держави гарантують взаємну допомогу у вигляді значного ресурсного внеску у разі необхідності. Проаналізовано особливості ієрархії сучасної системи міжнародних відносин. Визначено мотиви та цілі середніх і малих держав. Розглянуто процес формування їх зовнішньополітичної стратегії. На підставі аналізу теоретичних і практичних аспектів військово-політичних союзів доведено, що дані союзи сприяють збільшенню рівня безпеки держав та її структурної сили, зменшенню ступеня автономності держави. Проаналізовано особливості участі малих і середніх держави у дво- і багатосторонніх союзах у аспекті реалізації зовнішньополітичних інтересів держави. Визначено, що структура союзу та механізм прийняття рішень визначають здобутки держави від участі у союзі. Розглянуто переваги та недоліки участі України у міжародних союзах. Доведено доцільність євроатлантичної інтеграції України.

  Скачати повний текст

Досліджено внутрішні, регіональні та міжнародні фактори еволюції Косовського конфлікту. Доведено, що сучасні етнонаціональні конфлікти істотно ускладнюються активним поширенням новітніх інформаційно-комунікативних технологій, які об'єктивно сприяють активізації націоналістичних радикальних ідеологій як чинників нестабільності у вимірах національної, регіональної та глобальної безпеки. Показано, що ефективне забезпечення національної, єврорегіональної та міжнародної безпеки неможливе без ліквідації загроз, пов'язаних з неконтрольованим загостренням етнополітичних конфліктів та їх переходом у фазу збройного протиборства, наслідком якої є розпад державності, нищення та дискримінація людей за етнічною ознакою, що підтверджено на прикладі конфліктів на території колишньої Югославії, зокрема, у Косовському краї. Косовський конфлікт проаналізовано у цілісному міжнародному контексті. Досліджено фазу його інтернаціоналізації, яка активізувалася з початку 1998 р. у зв'язку з загостренням ситуації у краї. Висвітлено міжнародне втручання миротворчих сил у березні 1999 р., яке трансформувалося у воєнну операцію НАТО проти керованої на той час С. Мілошевичем Союзної Республіки Югославії із застосуванням "повітряної війни". Дане втручання розцінено як прояв нової тенденції в міжнародних відносинах, за якої гуманітарні стандарти та дотримання прав людини набувають пріоритетного значення у порівнянні з державним суверенітетом. Проаналізовано проголошення у лютому 2008 р. Республікою Косово державної самостійності з усіма бажаними та небажаними наслідками "Косовського прецеденту", досліджено його вплив на систему міжнародних відносин. Показано, що одним з подібних наслідків є свідомі зусилля Російської Федерації (РФ), спрямовані на "розморожування" етнополітичних конфліктів у пострадянському політичному просторі, про що свідчить визнання РФ в односторонньому порядку державної самостійності Південної Осетії й Абхазії.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження впливу віктимних чинників на політичну поведінку депортованих народів на прикладі кримськотатарських репатріантів. Наведено загальну характеристику віктимних чинників, якими є: наявність ситуації, що провокує поведінку жертви у депортованих етносів; відсутність злочинця, який у свідомості депортованих асоціюється насамперед з тоталітарною державою СРСР; відсутність в українському законодавстві механізмів відшкодування збитків жертвам політичних злочинів. Розглянуто депортацію народів як віктимогенерувальну проблему тоталітарної держави, виявлено вплив факту депортації на політичну поведінку кримськотатарських репатріантів та її віктимні наслідки. Зроблено висновок, що віктимність стає ресурсом, який етнічна еліта використовує у політичній боротьбі. Проаналізовано вплив віктимних чинників на процес прийняття політичних рішень у кримськотатарських репатріантів. Досліджено основні способи маніпулювання представниками кримськотатарського етносу, які формуються під впливом віктимної складової: консолідація етносу навколо ідеї національної державності та відновлення прав, втрачених внаслідок депортації 1944 р., надання соціальним проблемам національного забарвлення. В аспекті трансактного аналізу розглянуто специфіку механізмів прояву комплексу жертви у депортованих народів, з'ясовано причини виникнення радикальних настроїв у етнічному середовищі. Встановлено особливості розвитку феномену етнічного лобізму. Досліджено вплив віктимної складової на конструювання способів етнічного лобіювання у кримському соціумі та політикумі й обгрунтовано шляхи подолання етнічної віктимності.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено системний політологічний аналіз інституційних та ентонаціональних процесів у чеських землях кінця XIV - першої половини XVI ст. у контексті вирішального впливу на них гуситської революції. З використанням методу політичної біфуркації вивчено докорінні зміни політичного та державного ладу Чехії після гуситського періоду. Удосконалено теоретичне обгрунтування специфіки структури та функціонування станово-представницької монархії в Чехії. Описано особливості ідейно-концептуальних засад формування "національної" та станово-представницької монархії у чеських землях в даний період часу. Вперше в українській політичній науці з'ясовано проблему представництва станів та їх боротьби за контроль над політичними інституціями у землях Чеської корони.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено прояви несвідомого як одного з основних компонентів, які мають вплив на позитивні та негативні тенденції в процесах політичної стабілізації та державотворення. Розглянуто виникнення та розвиток категорії "несвідомого" в соціальних науках в цілому та застосування поняття в політології зокрема. Акцентовано увагу на необхідності аналізу внутрішньої структури суб'єкта політики за допомогою метода якісних структур з метою дослідження впливу несвідомого на політичні процеси. Виділено основні класи проявів несвідомого у таких структурних компонентах політичного процесу, як політична соціалізація, політичний міф, політична культура та ідеологія, форми поведінки та методи прийняття рішення в політиці. Проаналізовано вплив проявів несвідомого в українській політиці, зважаючи на збільшення деструктивних і стохастичних або конструктивних і організаційних факторів суспільного життя.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано безпекову політику геополітичних акторів у контексті врегулювання конфліктів на Південному Кавказі. Доведено вкорінення практики застосування провідними суб'єктами міжнародних відносин принципів подвійних стандартів до врегулювання регіональних етнополітичних конфліктів, що створює передумови для їх ескалації та поглиблення міжетнічного протистояння. Запропоновано комплексний підхід до вивчення історичних передумов виникнення етнополітичних конфліктів. Показано, що в основу еволюції південно-кавказьких конфліктів закладено процес політичного дозрівання залежних націй з перспективою їх державотворення. Вдосконалено наукове тлумачення феномену етнополітичного конфлікту та його впливу на формування регіональної системи безпеки.

  Скачати повний текст

Досліджено явище геополітичної експансії, її суб'єкти, ресурси та форми здійснення у контексті забезпечення національно-державного розвитку. Виявлено, що геополітична експансія здійснюється у просторах різного типу, а саме: фізичному, економічному, інформаційному, ідеологічному, кожен з яких вимагає застосування адекватних форм та інших засобів (ресурсів). Обгрунтовано, що захист від геополітичної експансії є метою та пріоритетом національної безпеки. Запропоновано побудувати таку систему забезпечення безпеки України, яка базується на об'єктивній логіці розвитку суспільства та поєднує усвідомлення внутрішньої суті безпеки особистості, суспільства та держави на рівні геополітичного розуміння забезпечення національної безпеки.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження геополітичного позиціонування України в процесах євроінтеграції. Розглянуто проблеми міждисциплінарного синтезу у контексті інформаційної парадигми геополітики. Вивчено геополітичні версії суверенності, "буферності" та багатовекторності геополітичного позиціонування України. Досліджено трансатлантичну стратегію її міжнародного співробітництва (з США, НАТО). Наведено характеристику регіональної складової інформаційних координат геополітичного виміру України (ЄС). Розглянуто інформаційну складову геополітичних конфронтацій української та російської концепцій зовнішньої політики. Проаналізовано інформаційний вимір двосторонніх взаємин України з провідними країнами ЄС (Німеччиною, Францією, Великою Британією, Польщею). Узагальнено результати зарубіжних і вітчизняних наукових досліджень з питань геополітики та формування геостратегії. Проведено компаративний аналіз інформаційного виміру двосторонніх відносин України з країнами-членами ЄС. Здійснено структурування та візуальне моделювання позиціонування України в процесах євроінтеграції. Доведено, що Україна розглядається провідними європейськими державами та ЄС як наддержавне утворення та потенційно важливий геополітичний "гравець", який, проте, актуально ще не визначився як самостійний суб'єкт геостратегії та прийняття важливих міжнародних рішень. Зроблено висновок щодо відсутності належної уваги з боку України як держави до міжнародної іміджевої політики та геополітичного позиціонування в процесі інтеграції до європейських структур. Показано негативний вплив даного факту на позиціонування України в геополітичних стратегіях провідних європейських держав та на перспективи набуття нею членства в ЄС. Запропоновано евристичну візуальну модель позиціонування України у "просторах" європейської інтеграції.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості розвитку й основні тенденції етнонаціональних процесів у сучасній Україні з урахуванням впливу геополітичних факторів. Комплексно проаналізовано взаємозв'язок і взаємообумовленість геополітичних та етнонаціональних чинників у процесі національного відродження та розбудови української держави. Розкрито специфіку суперечностей етнонаціонального та геополітичного чинників у процесі трансформації українського суспільства. Доведено, що етнонаціональна політика української держави має враховувати геоетнокультурну своєрідність регіонів та бути спрямована на збереження України як геополітичної цілісності у її сучасних межах. Наведено рекомендації щодо удосконалення державної етнонаціональної політики з метою розробки довгострокової науково обгрунтованої геополітичної стратегії України на сучасному етапі етнонаціональних відносин. Обгрунтовано необхідність на державному, регіональному та місцевому рівнях послідовної реалізації принципів мультиетнокультурного плюралізму, гуманізму й толерантності, що уможливлюють адекватну відповідність етнонаціональної політики новим геополітичним реаліям, оскількі сприяють всебічній реаліазції інтересів і потреб етнічних спільнот в Україні, гармонізації відносин між ними та стабілізації суспільства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано входження України у загальноєвропейський політичний процес. Розглянуто нову для політології галузь - геополітику, яка за умов разбудови незалежної України набуває особливо важливого теоретичного та практичного значення. На підставі аналізу багатого емпіричного матеріалу виявлено витоки та сучасні виміри української геополітики в широкому загальноєвропейському контексті. Обгрунтовано об'єктивну необхідність входження України у загальноєвропейський політичний процес. Розроблено концепцію сучасної української геостратегії. Проаналізовано інтеграцію України в європейські структури. Обгрунтовано необхідність розвитку двосторонніх зв'язків з західноєвропейськими країнами, державами Центральної та Східної Європи в контексті європейського вибору незалежної України. Проведено порівняльний політологічний аналіз співробітництва з країнами СНД у загальноєвропейському ракурсі.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз змісту, закономірностей, тенденцій, особливостей національних інтересів і геополітичних пріоритетів України стосовно світових сил і регіональних особливостей власної геополітичної стратегії. Досліджено особливості формування української геополітики та визначено місце України у сучасній геополітичній ситуації. Акцентовано увагу на з'ясуванні базових національних інтересів, геополітичних пріоритетів і стратегічних завдань зовнішньополітичного курсу нашої держави. Різнобічно обгрунтовано позитивні та негативні фактори, що впливають на українсько-російські міждержавні відносини. Показано перспективи розвитку зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних зв'язків між Україною та Росією. Виділено пріоритети геополітичної стратегії України стосовно її інтеграції в Європейських Союз, інші євроатлантичні структури.

  Скачати повний текст

Проаналізовано складну, пов'язану з історичним минулим, геополітичну ситуацію України. Розроблено та обгрунтовано згідно з геополітичними засадами та зовнішньополітичними реаліями рекомендації щодо пошуку шляхів набуття Україною європейської ідентичності, залучення українського суспільства до європейських цивілізаційних стандартів, визначення суб'єктності країни за умов глобалізаційних геостратегічних конфігурацій "центр - периферія". Розкрито роль національної еліти та державної бюрократії у здійсненні геостратегічних стосунків України, підкреслено необхідність здійснення політичної реформи в Україні. Запропоновано, як фактор розв'язання геостратегічної дилеми України, задіяти парадигму "транзитивної держави" Ж.Готтмана. Визначено роль України в геостратегічних процесах як ініціатора створення кадастру злочинів, що підпадатимуть під визначення "тероризм". Підкреслено, що для успішної інтеграції України у євроатлантичні структури необхідно здійснити адаптацію технічного, тактичного та оперативного рівнів безпеки України до стандартів ЄС та НАТО. Наголошено на необхідності технічної оперативно тактичної сумісності системи безпеки України з відповідною системою Євроатлантичного Альянсу.

  Скачати повний текст

Уперше у вітчизняній політичній науці комплексно досліджено геостратегію США в 1940 - 60-ті рр., коли країна, вийшла на міжнародну арену як світова держава, стала одним з центрів біполярного світу, єдиною глобальною державою. Акцентовано увагу на геостратегічних імперативах американської зовнішньополітичної традиції, співвідношеннях геополітичної та ідеологічної складових зовнішньополітичного курсу, механізмах формування та реалізації геостратегії за умов трансформації міжнародної системи від багатополярної до біполярної та багатополюсної структури світу. Розкрито специфіку переходу США від "континенталізму" до "глобалізму", курс на зміцнення позицій щодо периферії Євразії та дроблення євразійського простору - найважливіший імператив американської геостратегії. Запропоновано періодизацію розвитку американської геостратегії. Викладено концепцію еволюції антигітлерівської коаліції. Розглянуто взаємодію США і СРСР у період "холодної війни" з позицій системи "конфлікт - співробітництво"; модель американського світового лідерства, що сформувалася на рубежі 1960-х р. Висвітлено принципи адаптації США до умов багатополярного світу.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено деетатизацію воєнної сфери. Доведено об'єктивність даного процесу як суспільної відповіді на неадекватність державної політики вимогам та очікуванням суспільства. Встановлено наявність можливості у певних соціальних груп захищати свої інтереси збройним шляхом. Запропоновано визначення поняття "недержавні збройні формування" як суб'єкта деетатизації воєнної сфери. Досліджено генезу зміни рівня державного впливу у воєнній сфері у світі та в Україні. На підставі вивчення специфічних рис різних видів недержавних збройних формувань запропоновано їх типологізацію. Виділено ключові фактори, які обумовлюють розвиток недержавної військової сили в сучасний період. Проаналізовано умови діяльності недержавних збройних формувань в Україні і зроблено висновок про їх сприятливість. Наведено рекомендації щодо залучення українського суспільства до воєнної сфери під державним контролем у межах територіальної оборони з метою підтримки Збройних сил України.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль етнокультурного фактора на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Розроблено теоретичну модель комплексного механізму формування та реалізації державної етнокультурної політики та визначено шляхи його оптимізації. Обгрунтовано основні параметри цієї політики. Запропонована модель передбачає здійснення вибору принципово нових підходів до регулювання ектнокультурних процесів на підставі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду, провадження сучасних технологій державного та громадського сприяння етнокультурному розвиткові суспільства.

  Скачати повний текст