Запропоновано авторське тлумачення поняття "парламентська опозиція" як інституту функціонування сучасної демократії, метою якого є артикуляція інтересів і цінностей, які не представлені в діяльності правлячого режиму. На новому теоретичному рівні та фактологічному матеріалі розкрито роль інституту парламентської опозиції у функціонуванні демократичних політичних систем і визначено її базові функції. Визначено чинники, які впливають на ефективність парламентської опозиції, серед яких: законодавчо закріплене та гарантоване право на свободу об'єднань, зібрань, думок; врахування прав парламентської меншості під час прийняття рішень; залучення на бік парламенту опозиційних верств населення через мобілізацію громадської думки; дотримання опозицією конституційно-правових вимог парламентських процедур; згуртованість опозиційних сил і наявність в них авторитетних лідерів. Проаналізовано основні моделі парламентської опозиції в демократичних системах Великобританії, США, Франції, Німеччини, Ізраїлю та країн Скандинавії, виявлено їх переваги та недоліки. Вперше уточнено хронологію етапів формування вітчизняної політичної опозиції. Визначено чинники, які обмежують ефективність парламентської опозиції в Україні.

  Скачати повний текст

Здійснено філософсько-політологічний аналіз феномену політичної боротьби на базі системного підходу до суспільної діяльності у контексті утвердження державності сучасної України. Досліджено методологічні та політико-практичні аспекти політичної боротьби як форми взаємодії різних політичних сил, які представляють потреби й інтереси відповідних суспільних груп. Здійснено конфліктно-дискурсивний аналіз взаємовідносин між владою й опозицією у процесі українського державотворення. Охарактеризовано сучасний стан політичного протистояння різних соціальних сил та їх організацій. Проаналізовано взаємозв'язок політичної культури та менталітету українського народу з формами та методами політичної боротьби. Запропоновано шляхи досягнення політичного консенсусу та соціальної злагоди в українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування, розвитку та діяльності політичної опозиції в Росії наприкінці 1980-х рр. - початку 2000 р., ставлення різних опозиційних політичних партій і рухів до владних інститутів, особливості формування ідеологічних концепцій, що визначають політичну спрямованість різних типів політичної опозиції та їх відмінних рис. З використанням численних історичних джерел і напрацювань науковців різних країн проаналізовано основні історичні етапи становлення та розвитку різних типів політичної опозиції в РФ. Розкрито роль політичної опозиції у головних історичних суспільно-політичних подіях Росії під час першого президентства Б.Єльцина. Охарактеризовано особливості еволюції політичної опозиції в Росії у роки другого президентства Б.Єльцина та приходу до влади В.Путіна. Висвітлено причини нестійкості структурних об'єднань опозиції у 1990-х рр.

  Скачати повний текст

Досліджено можливості та перспективи політичної опозиції у системі владних відносин України. Досліджено процес виникнення та розвитку концепцій політичної опозиції. Виокремлено та проаналізовано особливості функціонування, чинники ефективної діяльності та процедурні передумови діяльності політичної опозиції у розвинених демократичних країнах. Виявлено чинники, що впливають на характер інституціоналізації політичної опозиції. Сформульовано основні етапи її розвитку в Україні. Визначено критерії опозиційності, відповідні сучасному етапу розвитку політичної системи країни. Висвітлено перспективи та проблеми розвитку політичної опозиції в Україні.

  Скачати повний текст

На прикладі діяльності політичних сил доби гетьманату П.Скоропадського досліджено визначальні чинники процесу оформлення та функціонування інституту політичної опозиції та домінантні характеристики її суб'єктів. В Українській Державі гетьмана П.Скоропадського існували різні типи політичної опозиції, основними з яких були легальна та нелегальна. Легальна опозиція - партії, які діяли за легітимними методами у межах існуючого правового поля. Нелегальну опозицію складали партії, які перейшли на нелегальне становище з метою організації збройної боротьби проти режиму. Неконструктивність стосунків між владою та опозицією спричиняла негативні результати для політичного режиму - більшість суб'єктів легальної опозиції перейшли на нелегальний стан і очолили антигетьманське повстання, яке усунуло гетьманський режим.

  Скачати повний текст

Проаналізовано функціональний і структурно-організаційний підходи щодо визначення політичної опозиції. Розкрито сутність поняття "політична опозиція" як організованої політичної сили, яка критикує владу та здійснює контроль за її діяльністю. Виокремлено й систематизовано функції й типи політичної опозиції за умов сучасної демократії. Встановлено, що основними функціями політичної опозиції у демократичній політичній системі є репрезентація інтересів, комунікативна функція, критика й формування альтернатив у політиці, а також зняття громадського невдоволення та участь у вирішенні конфліктів. Охарактеризовано такі типи політичної опозиції, як: структурна - неструктурна; парламентська - непарламентська; активна - пасивна; відповідальна - невідповідальна; лояльна, нелояльна та напівлояльна. Досліджено основні етапи становлення інституту політичної опозиції, якими є: філософсько-етичне осмислення явища опозиційності; раціональне, природничо-правове обгрунтування протесту владі; інституціоналізація політичної опозиції у демократичних країнах. Розглянуто основні моделі інституціоналізації опозиції у країнах сучасної демократії, зокрема, у Великобританії, Німеччині, Франції, США та Швейцарії. Проаналізовано актуальні проблеми інституціоналізації опозиції у політичній системі України. Доведено, що важливу роль відіграють: консенсус у політиці, слабкість опозиційного лідерства, недостатній кадровий потенціал професійних чиновників вищого рангу, недоліки політичної реформи, невизначеність суб'єктів опозиційної діяльності та низький рівень демократичної політичної культури суспільства. Наведено рекомендації щодо підвищення ефективності процесу інституціоналізації політичної опозиції в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано етапи виникнення, формування та розвиток основних теорій еліт у контексті визначення суті правлячої політичної еліти. Досліджено періодизацію розвитку основних станів теорії політичної еліти. Розглянуто теоретичні концепції та виявлено тенденції розвитку даної еліти у перехідних суспільствах, в основу яких покладено формування демократичної системи влади. Розкрито передумови становлення правлячої політичної еліти в Україні. Охарактеризовано етапи становлення зазначеної еліти нашої країни у період від проголошення незалежності до завершення формування політичних інститутів на основі Конституції 1996 р. і пов'язаних з нею законодавчих актів. Виявлено основні чинники, що визначають параметри правлячої політичної еліти України. Вивчено критерії типології даної еліти нашої держави та показано зміну генерацій у ній. З'ясовано основні тенденції розвитку правлячої політичної еліти України на різних етапах і причини їх відмінностей.

  Скачати повний текст

З'ясовано основні передумови та визначальні фактори, що впливають на процес інституалізації опозиції на соціальному, політичному та правовому рівні. Розглянуто три етапи формування інституційної моделі опозиції в новітній українській історії та розкрито сучасний рівень інституційного оформлення політичної опозиції в Україні в контексті становлення державності та демократії. Визначено перспективи подальшого утвердження й інституалізації політичної опозиції, забезпечення умов ефективного функціонування інституту політичної опозиції в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування ідеології та охарактеризовано основні етапи діяльності чеської демократичної опозиції у період серпень 1968 - грудень 1989 рр. Висвітлено специфіку ідейних переконань, форм і методів прояву окремих опозиційних угруповань, визначено їх вплив на розвиток суспільно-політичних процесів, які призвели до революційних демократичних змін кінця 1989 р. Визначено причини громадської інертності населення, з'ясовано неоднозначність ролі та місця правозахисного руху, очолюваного незалежною громадянською ініціативою "Хартія 77", у діяльності чеської опозиції, ідеологія якої збагатила теорію та практику деморатичного і міжнародного правозахисного рухів. Доведено, що чеська демократична опозиція відіграла значну роль у поваленні комуністичного режиму під гаслами відновлення державного суверенітету країни та побудови нового демократичного суспільства.

  Скачати повний текст