Визначено сутність і механізм функціонування за умов сучасної правової держави інституту політичної відповідальності, який заснований на принципі взаємної відповідальності державної влади та громадянина. Обгрунтовано сутність політичної відповідальності, що полягає у застосуванні політичних санкцій до суб'єктів політики, що порушують політичні норми, домовленості та не дотримують взятих на себе політичних зобов'язань. Втсановлено, що політична відповідальність державної влади перед громадянами є сукупністю легітимних політичних заходів, що забезпечують примус влади до виконання прийнятих зобов'язань і схвалених суспільством програм, а у поєднанні з політичною відповідальністю громадян перед державною владою вона є необхідним інструментом стабілізації політичних відносин. З'ясовано, що у сучасній правовій державі діє презумпція політичної відповідальності народу, який не може існувати поза державно-організованим порядком. Обгрунтовано, що всі громадяни певної держави колективно відповідальні за результати її дій.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність влади як самодостатнього соціального інституту, до якого рівною мірою мають відношення держава та громадянське суспільство. Досліджено генезис, природу, зміст, форми, види та різновиди влади. Показано роль влади у громадському суспільстві як чинника самоорганізації родового життя людини, а в державі - як інструмента організації соціальних процесів. Досліджено діалектику самоорганізаційного й організаційного впливу на формування громадського суспільства. Встановлено, що влада є параметром управління у самовідтворенні соціального організму України. На прикладі дослідження сучасної політичної реальності доведено, що влада впливає на трансформацію українського суспільства, зокрема, визначено місце розвинутого архетипного рівня системи саморегуляції у структуруі соціального організму України, оскільки його нормативний рівень ще тільки формується. Обгрунтовано необхідність вивчення специфіки існування влади на мегарівні та нового типу інформаційно-знакової регуляції соціальних процесів.

  Скачати повний текст

Вперше в політологічній науці застосовано комплексний підхід до вивчення молодіжних проблем і взаємовідносин молоді з чинною владою в Україні. Зазначено, що використання нормативно-ціннісного підходу дозволило по-новому розглянути проблеми упорядкованості молодіжної системи цінностей. Виявлено особливості політичних процесів у молодіжному середовищі за умов побудови нової української державності. Запропоновано поняття "політичне поле молоді" і "правове поле молоді", визначено їх основний зміст і головні параметри. З урахуванням специфіки політико-культурних явищ у молодіжному середовищі проаналізовано процес створення молодіжних структур та їх подальшого розвитку за більш ніж десятилітній період. На підставі оцінок владних відносин держави і підростаючого покоління виявлено й узагальнено особливості здійснення державної молодіжної політики та її еволюційного розвитку протягом усього періоду незалежності України.

  Скачати повний текст

Визначено та проаналізовано найперспективніші напрямки політико-антропологічної методології дослідження транзитивної влади. Розглянуто можливості використання веберівської концепції патримоніалізму для операціоналізації та пояснення сучасного транзитивного процесу. Акцентовано увагу на виявленні досучасних (патримоніальних) компонентів структурування та функціонування посткомуністичної влади, тенденцій та форм їх взаємодії із сучасними демократичними інститутами. Проаналізовано можливості оптимізації демократизаційного процесу з урахуванням виявлених особливостей, що характерні для некласичних демократій.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень дилеми демократії та неопатримоналізму у сучасних теоріях політичного розвитку та модернізації. Проведено теоретичний аналіз літератури з демократичної теорії, девелопменталізму, світ-системного аналізу та транзитології та висвітлено головні підходи й інтерпретації даного феномену. Відзначено значущість диференціації понять "iperium" і "dominium" для розвитку європейського політичного дискурсу і нових уявлень про владу. Проаналізовано головні типи патримоніального панування М. Вебера та сучасні неопаритмоніальні підходи. Розглянуто неопартимоніальну інтерпретацію пострадянських політичних режимів у порівняльному аспекті. Проаналізовано головні особливості та типологію пострадянських неопатримоніальних систем.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження еволюції політичного режиму Республіки Білорусь у період незалежності. Систематизовано основні теоретико-методологічні підходи щодо визначення проблем політичної трансформації, поняття політичного режиму. Виявлено взаємозв'язок відсутності сформованої національної ідентичності білорусів і характеру політичних процесів у пострадянський період. Розглянуто особливості здійснення внутрішньої та зовнішньої політики Білорусі після проголошення незалежності у 1991 р., простежено етапи концентрації влади навколо інституту президента. Розглянуто систему формування та функціонування влади після прийняття нової редакції Конституції у 1996 р., досліджено взаємодію політичної влади з інститутами громадянського суспільства. Доведено, що починаючи з 1994 р. у країні формується специфічна білоруська модель політичного режиму, яка після референдуму 1996 р. набирає ознак авторитаризму неорадянської модифікації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано атрибутивні характеристики та структуру транспарентності державної влади. Визначено поняття "інституалізація транспарентності державної влади", проаналізовано етапи формування інституту транспарентності державної влади. Здійснено аналіз європейських стандартів транспарентності державної влади та національні форми їх забезпечення. Розглянуто стандарти й основні моделі правової регуляції транспарентності влади в Європі. Визначено особливості практики формування транспарентності державної влади європейських країн і головні позитивні тенденції її інституалізації. Розглянуто процеси інституалізації транспарентності української державної влади, зокрема, нормативно-правова, інституальна, процедурна, інформаційна та громадська компоненти транспарентності української влади, а також пріоритетні сфери впровадження принципу транспарентності. Запропоновано шляхи оптимізації процесів інституалізації транспарентності української державної влади.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію взаємозалежності процесів становлення громадянського суспільства та демократизації на прикладі країн Вишеградської групи та України. Проаналізовано ендогенні фактори інституціоналізації громадянського суспільства, а саме: історичні форми взаємодії держави та суспільства, характер конституціоналізму, механізми стримувань і противаг, форми взаємодії органів державної влади й органів місцевого самоврядування, модифікації пропорційної виборчої системи. Розглянуто характер зовнішніх впливів у країнах регіону та їх значення у процесах інституціоналізації громадянського суспільства. На прикладі країн Вишеградської групи проаналізовано вплив європейської та євроатлантичної інтеграції на процеси інституціоналізації громадянського суспільства. Наведено рекомендації щодо застосування механізмів демократії з метою стимулювання даних процесів в Україні.

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто інституціональну систему Європейського Союзу (ЄС) та проаналізовано теоретичні та практичні аспекти європейської інтеграції. Розглянуто еволюцію розширення та становлення інститутів ЄС, на підставі чого виявлено загальні закономірності розвитку інституціональної системи ЄС. Доведено, що останнє розширення ЄС є черговим етапом на шляху кількісних інституціональних трансформацій, успішна реалізація яких вимагатиме стабільно домінувального впровадження наднаціональних принципів інтеграційного будівництва. Зроблено висновок про нерівномірність і компромісний характер реформування інститутів на кожному етапі внаслідок зіткнення національних інтересів, переважального впливу боротьби за лідерство в рамках ЄС і протиріч між великими і малими країнами-членами ЄС. Обгрунтовано самобутність (унікальність) характеру інституціональних структур Союзу, що сполучають у собі риси інститутів національної держави, міжнародної організації та поступово наближаються до інститутів єдиної політичної системи. Розроблено положення, що підвищення якості керування ЄС, рівня демократичності, а також розробка Конституції Союзу свідчать про новий етап у розвитку державності ЄС. На базі розроблених положень системно проаналізовано стан і проблеми реформування інститутів ЄС у процесі роширення та можливі шляхи повноцінного залучення України до європейських політичних процесів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості організації, функціонування системи органів виконавчої влади та стан реалізації ними основних функцій державного управління. Розкрито концептуальні засади модернізації ролі, функції держави та виконавчої влади за умов трансформаційного періоду і становлення громадянського суспільства, наведено висновки та рекомендації щодо оптимізації управлінських функцій. Особливу увагу приділено ключовим факторам політико-правового забезпечення оптимізації функцій органів виконавчої влади: підвищенню якості правової регламентації розподілу функцій в апараті державного управління та вдосконаленню структурно-функціональної побудови системи виконавчої влади, її органів та підрозділів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено акуальній проблемі становлення факторів стабільності політичного режиму в Україні. Стабільність розглядається як вирішальна складова процесу пострадянського державотворення, від наявності якої залежатимуть перспективи демократичної модернізації. Проаналізовані фактори стабільності демократичного політичного режиму. Визначені основні дисфункції політичного режиму в Україні й запропоновані рекомендації щодо їх подолання. Доведено, що основою стабільності в Україні має виступати загальнонаціональний консенсус на підгрунті соціально-ліберального синтезу, який відповідає балансові між традицією та модернізацією. Встановлено, що консенсус має послідовно розкриватися як ключовий орієнтир у політико-культурній, соціально-економічній, політико-інституціональній сферах. Сукупність цих факторів має бути врахована при розробці новітньої ідеології державотворення в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано інституціональний (правовий), політико-системний і соціологічний підходи до визначення політичного режиму. Запропоновано визначення поняття "політичний режим" як способу функціонування інститутів влади, характер взаємовідносин між політичними акторами, що проявляється через сукупність найбільш типових методів і засобів здійснення влади, які оформлюють і структурують реальний процес взаємовідносин держави та суспільства. Досліджено основні внутрішні та зовнішні чинники, що визначали особливості демократичної трансформації політичних режимів України та Польщі, головною серед яких є поєднання політичних та економічних перетворень. Проаналізовано демократичну трансформацію політичних режимів України та Польщі, доведено, що модель системи державної влади з сильним президентом не сприяє становленню демократичного режиму. Визначено децентралізацію державної влади й "європеїзацію" як основні характеристики успішного становлення демократичного режиму в цих країнах. З'ясовано можливості використання польського досвіду у подальшій трансформації політичного режиму в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес реформування політико-владних відносин, що виникають у перехідному суспільстві (на прикладі вивчення трансформацій даних соціальних інститутів у Польщі, Угорщині, Чехії та Словаччині). Висвітлено теоретичні аспекти існуючих підходів до реформування політико-владних відносин. Розглянуто концептуальні засади реформ у кожній з досліджуваних східноєвропейських країн. Наведено характеристику та визначено компетенцію й відповідальність органів місцевого та регіонального самоврядування. Виявлено провідні рушійні мотиви та чинники успішного проведення реформ, з'ясовано причини невдач. Розкрито сутність змін у політико-владних відносинах, визначено й проалізовано роль таких ключових елементів, як реформування центральних органів виконавчої влади, становлення органів місцевого самоврядування, описано механізм управління трансформаційним процесом. Визначено основні напрями змін у системі політичних і владних відносин: децентралізації (деконцентрації) виконавчої влади та європеїзації. Показано вплив політичних чинників на формування управлінських структур, проаналізовано інституційні рішення щодо організації центральної виконавчої влади, системи регіонального та місцевого самоврядування та механізмів взаємодії між ними. Визначено особливості формування політико-управлінських відносин та розроблено рекомендації щодо проведення реформи політико-владних інститутів в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми, взаємопов'язані з особливостями інституціалізації політичної влади в Україні. Висвітлено аспект поєднання загальних тенденцій даного процесу з національною специфікою. У контексті провідних ідей світової соціально-філософської, політичної та правової думки розглянуто категоріальні засади аналізу політичної влади. Наведено визначення поняття "влада". З'ясовано конкретно-історичні умови та посттоталітарні протиріччя інституціоналізації влади в Україні періоду незалежності. Виявлено закономірності впливу інститутів громадянського суспільства на систему влади та показано її інституціональну перспективу в Україні.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний політологічний аналіз процесу становлення системи міської влади в столиці України. Розкрито роль управління регіонами у трансформаційних процесах, висвітлено умови реалізації демократичного потенціалу місцевого самоврядування. Концептуалізовано поняття міської влади. Проаналізовано розвиток національного законодавства, яке регламентує функціонування місцевого самоврядування та здійснення управління регіонами. Досліджено процес становлення суб'єктів політичної активності у столиці України. Здійснено періодизацію процесу становлення міської бюрократії, розглянуто кожний з його етапів. Концептуалізовано процес консолідації суб'єкта політичного управління містом, сформульовано ознаки її бюрократичного варіанта, альтернативи подальшого розвитку політичного режиму. Охарактеризовано вірогідні напрями демократизації системи політичного управління містом.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретико-методологічні засади вивчення влади та політичних механізмів владних відносин (ВВ). Охарактеризовано теоретико-методологічний інструментарій проблеми та визначено концептуальні пріоритети трансформування держави та механізмів ВВ. Досліджено історіографію проблеми та виконано компаративний аналіз підходів, ідей і доктрин сучасної науки в інтерпретації політичних механізмів регулювання ВВ. Виконано ретроспективний аналіз ідей і концепцій української державності та виникнення та розвитку механізмів влади. Наведено основні напрямки оптимізації та проаналізовано теорії та концепції щодо шляхів демократизації політичних механізмів регулювання ВВ за умов трансформації українського суспільства.

  Скачати повний текст

Розглянуто специфіку суб'єктного статусу партій у різних моделях демократії, виявлено принципи функціонування законодавчої та виконавчої влади. Визначено особливості процесу становлення політичних партій в Україні. Проаналізовано ступінь впливу їх діяльності на нормотворчий і виконавчий компоненти влади та взаємозв'язок між ними. Наведено рекомендації щодо стратегії політичної реформи в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено суть принципу поділу функцій влади та його взаємозв'язок з принципом єдності державної влади, а також процес реалізації принципу поділу функцій влади у сучасній Україні, проблеми, що супроводжують цей процес. Висвітлено проблему розробки механізму взаємодії та конструктивної співпраці вищих органів державної влади України у контексті реалізації принципу її єдності. Проаналізовано суперечності та функціональні вади запровадженої Конституцією 1996 р. напівпрезидентської форми правління. Визначено шляхи та перспективи її корекції у контексті політичної реформи 2004 р. Прогнозовано перспективи утвердження у сучасній Україні парламентарно-президентської форми правління за умов незавершеного характеру становлення українського парламентаризму. Значну увагу приділено особливостям організації механізму влади в аспекті процедури формування та взаємодії з іншими гілками влади Уряду України.

  Скачати повний текст

Розглянуто систему стримувань і противаг як набір інструментів впливу на дії інших учасників політичного процесу у кожного з органів влади в сучасних демократичних країнах, які згруповані в єдине ціле - мережу для запобігання концентрації влади одним з них, а також об'єднання зусиль для досягнення спільної мети - ефективного здійснення влади в державі. Систему стримувань і противаг проаналізовано в контексті еволюції політичної влади, а також політичної думки та теорії демократичного процесу. Висвітлено вплив форми правління та територіальної організації влади на модель системи стримувань і противаг. Обгрунтовано необхідність розробки оптимальної моделі системи стримувань і противаг для умов сучасної України, яка базується на мережевій структурі, передбачає зміцнення президентської влади та посилення ролі регіонів з подальшою можливістю введення двопалатного парламенту.

  Скачати повний текст

Проведено концептуальний аналіз реформування політичної системи як послідовного процесу інстутиційних змін в організації та функціонуванні органів влади на засадах цілеспрямованої модернізації. Визначено принципи дослідження політичних відносин засобами сучасної політичної транзитології, висвітлено теоретичні та методологічні засади вивчення політичної модернізації, здійснено класифікацію та систематизацію джерельно-інформаційної бази, необхідної для аналізу процесів вітчизняного реформування політичної системи. Розглянуто авторитарну та демократичну моделі політичних систем, визначено об'єктивні та суб'єктивні чинники та передумови політичної реформи в Україні щодо утворення демократичної, соціально-правової держави. Доведено доцільність використання на сучасному етапі суспільного розвитку пропорційної виборчої системи до Верховної Ради та органів місцевого самоврядування.

  Скачати повний текст