Проведено аналіз цінностей громадянського суспільства та досліджено базові цінності, в основі яких - архетипи культури становлення громадянського суспільства в Україні. Розкрито сутність понять "цінність", "соціально-антропологічна цінність", "громадянське суспільство" як соціально-філософських категорій. Представлено розвиток понять "цінність", "громадянське суспільство" в історії філософської думки, досліджено концептуальні підходи до них. Показано взаємозв'язок цінностей як феноменів культури з архетипами культури як основою для формування цінностей. Охарактеризовано критерії структуризації цінностей, механізми формування соціальних цінностей, розглянуто цінності як детермінанти людської поведінки. Показано перспективи розвитку соціально-антропологічних цінностей в сучасну добу, досліджено актуалізацію та трансформацію цінностей громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Розкрито специфіку соціальної трансформації сучасного українського суспільства крізь призму процесу класоутворення як важливого аспекту накопичення та виявлення діяльнісно-структурних потенціалів соціального простору. Здійснено спробу теоретичного синтезу ідей синергетики, діяльнісного та структурного підходів у соціології. Доведено, що розуміння трансформаційного процесу можна досягти завдяки вивченню кооперативних ефектів соціальних дій, в яких здійснюється постійне становлення соціальних сил суспільства, що акумулюються в процесі класоутворення. Процес соціальної трансформації проаналізовано як прояв самоорганізації в суспільстві, в якому самоутворюються, накопичуються та відновлюються діяльнісно-структурні потенціали, що їх втілюють та своїми практиками структурують соціальний простір. Уперше у вітчизняній соціології розроблено багаторівневу діяльнісно-структурну концепцію класоутворення, проведено емпіричну апробацію її елементів у дослідженні трансформації українського суспільства. З використанням наведеної концепції проведено аналіз емпіричного матеріалу, визначено провідні тенденції трансформаційного процесу в сучасному українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Розвинуто концептуальні засади трансформаційного процесу в соціологічній теорії. Визначено специфіку поняття "соціальна трансформація" та досліджено його евристичний потенціал. Доведено необхідність розробки соціології трансформаційних процесів як теорії середнього рівня. Охарактеризовано основні принципи, понятійно-категоріальний апарат та методи дослідження соціології трансформаційних процесів. З'ясовано евристичний потенціал сучасних соціологічних парадигм, за допомогою яких вивчаються трансформаційні процеси. Базуючись на моделі системної трансформації В.Меркеля, досліджено дані процеси в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено передумови, можливості та перспективи інноваційного розвитку вищої школи України. Розроблено концепцію перманентних асинхронних інноваційних процесів у вищій школі, що відповідає основним тенденціям становлення суспільства знань. Започатковано нову соціологічну дисципліну - соціологію інноваційних процесів в освіті. Розроблено соціологічну версію інноватики та здійснено типологію інновацій за їх змістом і функціональним навантаженням. Виявлено парадокси інноваційного розитку у вигляді квазіінновацій. Показано основні тенденції та специфіку інноваційних процесів у сфері вищої освіти України. Проаналізовано тенденції розвитку недержавного сектору вищої школи України та модернізованих класичних університетів, а також значення дистанційного навчання й етизації вищої освіти, подолання її корумпованості як чинників, що сприяють оновленню освітньої системи та всього суспільства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні та методологічні засади соціологічного дослідження становлення та функціонування Інтернет у сучасному українському суспільстві. Розкрито зміст понять "інформаційне суспільство", "соціальний інститут", "інституціалізація". Обгрунтовано особливості формування віртосоціальних відносин і практик як основи інституалізіації Інтернет у сучасному українському суспільстві. Доведено, що поява соціальної потреби в доступні до інформації й інтенсивних соціальних зв'язках призвела до виникнення такого явища як віртосоціальність. Доведено, що Інтернет є специфічним формально-неформальним інститутом. На емпіричному матеріалі визначено специфіку функціонування та розвитку Інтернет в Україні. Розглянуто основні етапи процесу інституалізації Інтернет не лише з позицій протреби оцінювання їх сучасного стану, а й з погляду прогнозування та визначення векторів його розвитку в майбутньому.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження сучасних теорій та моделей інформаційного суспільства в контексті глобальної парадигми. Проаналізовано теоретико-методологічні засади розвитку та основні системи індикаторів та критерії його визначення. Розглянуто загальні риси становлення інформаційного суспільства на світовому рівні. Показано вплив національних і регіональних особливостей країн на специфіку його побудови та розвитку. Досліджено дві основні моделі становлення інформаційного суспільства - "західну" та "азійську". Доведено необхідність, визначено перспективи та умови становлення інформаційного суспільства в Україні. Обгрунтовано, що феномен інформаційного суспільства є не лише предметом дослідження на теоретичному рівні, а й глобальним політичним, ідеологічним та соціально-практичним явищем.

  Скачати повний текст

Проаналізовано набір комунікативних механізмів формування образу іноземної країни. Зазначено, що поряд з "традиційними" механізмами, що діють у процесі навчання, під час виконання службових обов'язків, спілкування з родичами та друзями, відвідування іноземної країни, перегляду новин, читання художньої та науково-пізнавальної літератури, з'являються нові практики цілеспрямованого конструювання образів органами державної влади. Висвітлено особливості комунікативних механізмів формування образів сусідніх країн в уявленні українських студентів, змістові характеристики даних образів і фактори, що впливають на їх формування.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему суперечності між деклараціями соціологів про необхідність теоретичного синтезу та реальним домінуванням конфліктного теоретизування. Визначено структуру еволюції концепцій розвитку та модернізації у дослідницьких програмах соціології в аспекті їх взаємодії поміж собою та з ідеологіями, що існували з 1950-х рр. до сьогодення. Реінтерпретовано поняття "розвиток суспільства" та "модернізація суспільства", обгрунтовано необхідність обмеження сфери застосування поняття "модернізація" шляхом запровадження концепції "формування модерну". Базуючись на синтетичному теоретизуванні, реконструйовано дослідницькі програми модернізації, світ-системного аналізу, держави, що сприяє розвитку, здійснено концептуалізацію ленінських режимів.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено спробу вивчення специфіки впливу інформаційного суспільства на мораль. Показано, що формування інформаційного суспільства можливе лише за умов стимулювання певних споживчих потреб та легітимізації відповідних моральних норм. Встановлено, що ритм даного процесу визначається розвитком технологій та ідеологією світового ринку. Розкрито специфіку методів дослідження моралі в контексті реалій інформаційного суспільства: як основний підхід до проблеми вперше використано аксіологічний підхід. Встановлено причини, специфіку та можливості спрямованої інформаційної дії на мораль, наслідки інформаційних воєн і трансляції під виглядом інформації певної системи цінностей, яка руйнує існуючі механізми саморегуляції людини й суспільства. Показано роль інформаційної та правлячої еліти в інформаційному суспільстві. З'ясовано, що напрямок, стратегію та тактику його розвитку, в тому числі морально-етичну, визначає правляча еліта, інформаційна ж еліта забезпечує технологічну підтримку просування в заданому напрямку. Встановлено, що розкриття змісту моральної парадигми інформаційного суспільства можливе за допомогою аксіологічної та морально-етичної рефлексії інформації, яка переважає в суспільстві. Виявлено, що у формуванні моралі та моральних пріоритетів світу, в якому відбуваються процеси глобалізації, переважають маральні стандарти, прийняті в економічно та інформаційно розвинених країнах.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність та особливості процесу політичної модернізації пострадянського українського суспільства, обумовлені соціокультурною специфікою. Проаналізовано сучасні теоретико-методологічні підходи щодо вивчення політичної модернізації суспільства, з використанням яких оцінено динаміку, результати й особливості соціально-політичних перетворень в Україні з початку 1990-х рр. до 2008 рр. Розглянуто різні фази політичної модернізації пострадянського українського суспільства. Проведено компаративний аналіз політичної модернізації у країнах Центральної та Східної Європи (Польщі, Чехії, Угорщини, Словенії) й обгрунтовано можливості використання зарубіжного досвіду у практиці демократичних соціально-політичних перетворень в Україні. Досліджено історію становлення та механізми функціонування таких політичних інститутів пострадянського українського суспільства, як інститут Президента, Парламенту, політичної партії, виборів, референдуму. Розкрито роль ідеології у здійсненні процесу політичної модернізації суспільства. Визначено особливості становлення демократичної політичної культури населення України. Доведено, що ефективність модернізаційного політичного процесу пов'язана з наявністю ідеології модернізації, духовною консолідацією суспільства навколо ідеї розвитку. Процес, який відбувається в ідеологічній сфері сучасного українського суспільства, визначено як "доганяюча модернізація". Запропоновано концепцію політичної модернізації сучасного українського суспільства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано етногенез, сучасне становище турків-месхетинців і досліджено вплив історичних, політичних і соціальних факторів на подальшу адаптацію турків-месхетинців в українському суспільстві. Описано механізми соціальної адаптації і процеси інтеграції турків-месхетинців. Визначено фактори впливу на успішність адаптаційних процесів на основі порівняльної характеристики турків-месхетинців в Україні, Росії, країнах Середньої Азії і Закавказзя, зокрема, кооптація мігрантів до регіональних еліт, органів влади, розмивання ролі первинних груп, залучення мігрантів до діяльності у вторинних групах, секуляризація міжетнічних відносин старожилів і мігрантів, підвищення їх політичної та правової культури. Виділено фактори, які перешкоджають інтеграції, а саме: соціально-демографічний дисбаланс, що призводить до одностороннього зростання статусного становища, експорт міжетнічних конфліктів, компактне проживання, традиціоналізм, наявність екстремістських і націоналістичних організацій, особливості етнічної та міграційної історії приймаючого суспільства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретико-методологічні засади сучасних процесів глобалізації. Виявлено нові моделі адаптації у глобальному суспільстві - адаптації до віртуальної реальності. Розкрито суть понять "людина глобальна", "суспільство глобальне". Запропоновано класифікацію глобального буття. Доведено, що особистість є об'єктом, суб'єктом креативного глобального простору. Визначено антропологічний аспект міграційних проблем глобалізованого суспільства. Висвітлено світоглядно-методологічні підходи щодо проблеми імміграції. Виділено нові форми, типи українських іммігрантів, напрямки адаптації людини, детермінанти оптимізації взаємодії людини, суспільства.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено динаміку соціальної детермінованості еміграційного процесу з України у кінці XX - на початку XXI ст. Доведено суттєвий вплив еміграції на формування соціальної структури українського суспільства даного періоду та зміну демографічної ситуації в Україні, що виявляється, зокрема, у зменшенні кількості працездатного населення. Показано специфіку механізмів еміграційних процесів в Україні як взаємовпливу двох груп факторів, перші з яких діють у країні проживання, а другі - у країні потенційного поселення. Розкрито основні соціальні чинники еміграції, встановлено їх вплив на масштаби та динаміку еміграційного процесу. Вперше на науково-теоретичному рівні досліджено комплекс соціальних мотивів еміграції в Україні серед різних груп населення, подано динаміку їх зміни на межі століть. Виявлено факт відсутності чіткої кореляції між мотивами, належністю до етнічної, релігійної групи та соціальним статусом емігрантів. Вперше визначено соціальні передумови успішної адаптації українських емігрантів до нових умов та їх можливої подальшої соціальної мобільності у новому суспільстві, що значною мірою залежить від стартового потенціалу переселенців, зокрема від знання мови країни прибуття, освіти, соціального статусу в Україні, матеріального стану, наявності зв'язків у новому середовищі.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено теоретичний і емпіричний аналіз соціальної мімікрії. Розкрито її суть, зміст, досліджено генезу і механізм функціонування у суспільному житті. Розроблено понятійний апарат, здійснено типологізацію, охарактеризовано особливості модернізації її історичних типів за умов трансформації. Доведено, що соціальна мімікрія є універсальним соціальним феноменом. Як ситуативно модифікована атрибутивна властивість людини вона поєднує в єдине ціле хитрість її розуму зі специфікою прояву за критичних для неї умов або ситуацій. Відзначено, що соціальна мімікрія є одним зі способів формування, структурування та функціонування адаптивної поведінки людини (групи), виконує інструментальну роль (конструктивну чи деструктивну, функціональну чи дисфункціональну) у пристосуванні до її певних соціальних умов.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній соціології здійснено концептуальний аналіз феномену соціального ризику. Обгрунтовано методологічний підхід щодо вивчення перспектив розвитку теорії соціальних ризиків. Запропоновано 2-вимірну площину класифікації ризиків (за масштабом і предметною сферою). Визначено специфіку різних видів ризиків з огляду на реалії сучасного українського суспільства. Узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід вивчення феномену соціального ризику. Обгрунтовано визначення поняття соціальних ризиків як таких, що є значущими для людини як соціальної істоти у її повсякденному житті, впливають на ньго, а також зв'язки з іншими членами суспільства та соціальними групами, визначення свого місця у соціальній структурі суспільства. На підставі емпіричних даних дослідження українського суспільства вперше показано розбіжності, що виникають в об'єктивних (науково обгрунтованих) та суб'єктивних (особистісних) оцінках ризикованості одного й того ж явища (на прикладі самоселів у зоні відчуження навколо Чорнобильскої АЕС). Доведено необхідність застосування моделей вимірювання ризику з урахуванням суб'єктивного компоненту. Запропоновано логіко-функціональну схему механізму формування соціальних параметрів ризику, яка включає такі компоненти: науково-обгрунтований (об'єктивний) ризик, інформацію та джерела її передання (офіційну інформацію, чутки, ЗМІ), рівень поінформованості населення щодо проблеми, досвід її вирішення, моделі стосунків населення - влада (управлінські моделі поведінки та рівень довіри до офіційних інституцій), особистісні орієнтації.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження соціально-економічного знання як чинника адаптації до нових економічних умов. З використанням інтегративного підходу обгрунтовано визначення поняття соціально-економічного знання. Розглянуто особливості соціального механізму його формування та функціонування у суспільстві, що трансформується. На підставі результатів емпіричних досліджень проаналізовано особливості впливу соціально-економічного знання на поведінку населення та запропоновано основні шляхи щодо їх поглиблення. Наведено оцінку ціннісного значення соціально-економічних знань на буденному та професійному рівні, а також у сфері економічних інновацій. На теоретико-емпіричному рівні визначено основні типи особистості у різних вікових групах населення щодо оволодіння та використання соціально-економічного знання.

  Скачати повний текст

Акцентовано увагу на детермінантах центральноєвропейської версії громадянського суспільства, її становлення та функціонування в контексті європейського теоретичного поля, соціально-філософській концептуалізації та ціннісному спрямуванні. Синтезовано базові теоретичні підходи до проблематики громадянського суспільства, історії формування та розвитку даного феномена в Центральній Європі й Україні. Висвітлено ціннісно-раціональний фундамент громадянського суспільства, підгрунтя та практичне значенні даного феномена для соціальної інтеграції суспільства, утворення вимірів солідарності та довіри. Проаналізовано субсидіарність секулярних і сакральних основ громадянського суспільства, їх вплив на відтворення горизонтальних соціальних зв'язків, моральне оновлення та "духовне зростання" різноманітних спільнот і груп. Зазначено, що процеси суспільної самоорганізації та соціального оновлення в Центральній Європі засвідчили щільну взаємопов'язаність феномена громадянського суспільства із життєвим світом конкретної людини, яка виявилася спроможною опанувати викривленій тоталітарній системі й усім формам бюрократичного адміністрування.

  Скачати повний текст

Вперше у науковий обіг введено поняття "соціокультурний потенціал трансформації" пострадянського суспільства, яке базується на концепції взаємного поділу структур і акторів, висвітлює напруженість між можливостями структури та здібностями соціальних акторів їх реалізувати, що характеризує соціальність і реалізованість практичної культури у структурованому середовищі соціальних акторів. Трансформаційне пострадянське суспільство розглянуто як особливий тип , що має специфічний механізм розвитку. Уточнено поняття соціальної трансформації як особливого процесу соцієтальних змін. Вперше проаналізовано функціонування соціального механізму трансформації на макро- та мікрорівнях, розроблено теоретичні засади його подальшого соціологічного дослідження. Сукупність життєвих стратегій та соціальних практик, притаманних індивідам і угрупуванням певного суспільства, визначено як втілення соціокультурного потенціалу трансформації. У теоретичному й емпіричному аспектах описано особливості форм об'єктивації соціокультурного потенціалу на мезорівні суспільної системи. Удосконалено визначення соціологічного поняття "життєві стратегії населення" як однієї з форм об'єктивації соціокультурного потенціалу трансформації.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу та систематизації різних інтенцій категорії "інновація" запропоновано інтерпретацію поняття "інноваційна освіта", сутність якої розкривається шляхом характеристик масштабних і дифузних змін її базових основ. Поглиблено соціологічне уявлення про освіту як особливе "поле" (в аспекті конструктивістсько-структуралістського підходу П.Бурдьє). Вперше здійснено комплексне соціологічне дослідження поля шкільної освіти у незалежній Україні. Обгрунтовано, що основними напрямками інноваційної діяльності є демократизація, гуманізація та раціональна організація, у межах яких визначено найбільш значущі інновації. Досліджено процес демократизації шкільної освіти, встановлено особливості проведення децентралізації та перспективи залучення громадськості до управління освітою. Проаналізовано проблему взаємозв'язку доступності освіти та процесу диференціації шкіл. Визначено особливості гуманізації шкільної освіти у контексті аналізу міжособистісно-педагогічного співробітництва учителя та учня. Вперше у межах соціології освіти здійснено (на базі методології П.Бурдьє) сутнісне трактування габітусу шкільного вчителя та виділено специфічні протиріччя його соціально-професійної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен кіберкультури в інформаційно-технологічному відтворенні соціуму. Висвітлено стан наукової розробки цієї проблеми. Розкрито суть і зміст поняття "кіберкультура". Обгрунтовано концептуальний підхід, який дозволяє здійснити соціологічний аналіз феномену кіберкультури. На підставі результатів соціологічного дослідження доведено, що ціннісно-нормативні системи є найбільш виразними характеристиками кіберкультури. Випускників загальноосвітніх шкіл, орієнтованих на кіберкультуру, у цьому аспекті вирізняє значущість базової цінності - "цікавої роботи", яка посідаймає перше місце у ранговій шкалі, а також специфіка інструментальних цінностей - "упевненість у собі", "самостійність", "свобода" на відміну від традиційних цінностей "здоров'я", "миру та спокою в країні", "щасливого сімейного життя", "матеріального благополуччя", "хороших і вірних друзів". Оптимальні за раціональністю установки осіб, орієнтованих на кіберкультуру, відображають логіку мислення та спосіб дії інформаційного суспільства, що формується, і підтверджують гіпотезу про вплив кіберкультури на характер суспільних відносин.

  Скачати повний текст