Отримано нові дані про особливості клінічних проявів, психоемоційні розлади, стан вегетативного гомеостазу та ендокринної системи, особливості центральної, периферичної та мозкової гемодинаміки і мікроциркуляції у дітей з різними варіантами перебігу вегетативних дисфункцій. Вперше залежно від клінічних проявів, особливостей перебігу та провідних патогенетичних механізмів за допомогою комплексного клініко-інструментального та лабораторного дослідження виявлено чотири форми вегетативних дисфункцій у дітей: нейроциркуляторну (НЦД), вегетативно-судинну (ВСД), вегетативно-вісцеральну (ВВД) та пароксизмальну вегетативну недостатність (ПВН), для яких характерний різний ступінь ураження ВНС і стан вегетативного гомеостазу і для лікування яких необхідний індивідуальний підхід. Показано, що комплексна оцінка вегетативного гомеостазу за допомогою кардіоінтервалографії, кліноортостатичної проби та викликаних симпатичних шкірних потенціалів (ВСШП) дозволило виявити у дітей, хворих на вегетативну дисфункцію (ВД), характерні особливості стану ВНС. Встановлено, що параметри ВСШП залежать від клінічної форми захворювання, величини артеріального тиску, а своєрідність патерну змін ВСШП у дітей, хворих на ВСД з гіпертензією підтверджує дані про ураження вегетативних нейронів.

  Скачати повний текст

Проведено оцінювання стану вегетативної нервової системи з визначенням вегетативного тонусу, вегетативної реактивності, вегетативного забезпечення діяльності, адаптаційного резерву вегетативної нервової системи, активності надсегментарного рівня регуляції. Розширено уявлення щодо патогенетичних механізмів за вегето-судинних дисфункцій (ВСД) у дітей. Вперше показано особливості неспецифічних адаптаційних реакцій організму та встановлено взаємозв'язок характеру реакцій адаптації з частотою респіраторних захворювань і функціональним станом хребта. Вперше науково обгрунтовано диференційовані підходи до комплексного лікування дітей з ВСД і схеми з включенням препарату гліцину, комплексу спеціальної лікувальної гімнастики та масажу залежно від особливостей стану вегетативної нервової системи, характеру неспецифічних адаптаційних реакцій організму та функціонального стану хребта.

  Скачати повний текст

За результатами ретроспективного аналізу історії хвороби дітей з хронічним тонзілітом (ХТ) встановлено, що у разі захворювання, яке триває більше ніж п'ять років, у половини з них виявлено наявність вегетативної дисфункції (ВД), що передбачає необхідність корекції психовегетативних порушень за умов санаторно-курортного лікування. Встановлено, що у таких дітей переважають порушення парасимпатичного та симпатичного типів, підвищення симпатико-адреналінової активності. Поєднання ХТ і ВД супроводжується порушеннями в психоемоційній сфері дітей з високим і середнім рівнем нейротизму та тривожності, психоемоційною лабільністю. Встановлено, що наявність негативних психоемоційних проявів у матері хворої дитини здійснює суттєвий вплив на ефективність корекції психовегетативної дисфункції у дітей у процесі санаторно-курортного лікування, що підтверджує особливу значущість проведення сімейної психологічної підтримки. Уперше обгрунтовано доцільність диференційованого призначення магнітолазерної терапії з урахуванням типу вегетативних порушень в комплексному санаторно-курортному лікуанні дітей з даними хворобами.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню доцільності залучення до традиційної схеми відновлювального лікування дітей з вегетативними дисфункціями електроакупунктури, електросонфорезу пікамілону та харчових волокон у дитячому санаторії "Зелена Гірка", м.Одеса. Вивчення стану здоров'я дітей з вегетативними дисфункціями показало, що у дітей з підвищеним вмістом солей важких металів у сироватці крові спостерігається порушення функціонального стану вегетативної нервової системи у вигляді переважання ваготоній (78 %), гіперсимпатикотонічна вегетативна реактивність, порушення ліпідів мозкової гемодинаміки і процесів перекисного окиснення - антиоксидантного захисту. Встановлено, що опрацьований комплекс лікувально-реабілітаційних заходів дозволяє досягти позитивних змін клінічної симптоматики, справляє нормалізуючу дію на функціональний стан вегетативної нервової системи, поліпшує мозкову гемодинаміку, спричиняє коригувальну дію на процеси перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту, а також знижує підвищений вміст солей важких металів у сироватці крові.

  Скачати повний текст

Розроблено програму етапного відновлювального лікування дітей, хворих на бронхіальну астму (БА), з урахуванням вегетативних дисфункцій із застосуванням фізичних факторів. На підставі результатів комплексного обстеження 183 дітей, хворих на БА, поряд з порушеннями церебральної гемодинаміки, бронхіальної прохідності, інтенсифікацією процесів пероксидації та зниженням антиоксидантного захисту, встановлено зміни функціонального стану вегетативної нервової системи, характер яких залежить від ступеня тяжкості захворювання та віку дітей. Розроблено програму етапного відновлювального лікування дітей, хворих на БА, з комплексним послідовним застосуванням на санаторно-курортному етапі ендоназального електрофорезу пікамілону й електропунктури. Доведено, що застосування розробленої програми сприяє стабілізації вегетативного гомеостазу, зменшенню частоти симптомів бронхообструкції, подовженню періоду ремісії, зменшенню медикаментозного навантаження та покращанню якості життя дітей, хворих на БА.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання удосконалення діагностики та лікування синдрому хронічної втоми (СХВ) у дітей та підлітків. Визначено основні фактори, що сприяють формуванню СХВ. Розглянуто особливості клінічних проявів і розладів імунної системи та міжклітинних медіаторів - цитокінів у разі СХВ. Розкрито роль гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи та вегетативного гомеостазу в патогенезі СХВ у дітей та підлітків. Обгрунтовано систему комплексної патогенетичної терапії дітей та підлітків із СХВ, яка базується на сучасній технології діагностики нейроендокринних, імунних порушень та метаболічних розладів.

  Скачати повний текст

Розроблено методологічні підходи та практичні рекомендації стосовно ранньої клініко-інструментальної діагностики неврологічних проявів аномалій прецеребральних артерій за вродженої слабкості сполучної тканини. Уперше на підставі результатів комплексного, клінічного, лабораторного й інструментального обстеження дітей встановлено взаємозв'язок розвитку неврологічних порушень, а також патологічної звивистості, гіпо- й аплазії прецеребральних судин з вродженою слабкістю сполучної тканини. Одержано дані стосовно ролі аномалій магістральних судин мозку у генезі цереброваскулярної патології, зокрема, у розвитку вегетативно-судинної дистонії та гострих порушень мозкового кровообігу в дітей та підлітів. За результатами доплерографічного дослідження судин шиї та головного мозку в дітей установлено критерії, на базі яких можливо з високимм ступенем достовірності діагностувати аномалії прецеребральних артерій. На підставі результатів дослідження розроблено модель розвитку та принципи діагностики неврологічних проявів вродженої слабкості сполучної тканини, а застосування розроблених методів терапії дозволило підвищити якість лікування та реабілітації цих дітей.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності виходжування недоношених новонароджених завдяки створенню комплексу лікувальних заходів, спрямованих на нормалізацію вегетативного дисбалансу, розроблених на основі патогенетичних механізмів розвитку порушень вегетативної регуляції та з урахуванням особливостей клінічного перебігу патологічних станів на фоні зміненої вегетативної рівноваги. Виділено ряд екзогенних та ендогенних чинників, які впливають на формування порушень вегетативної регуляції, розроблено та патогенетично обгрунтовано модель розвитку вегетативних дисфункцій у немовлят. На підставі отриманих даних розроблено метод лікування порушень вегетативної регуляції недоношених дітей, який сприяє зменшенню частоти патологічних станів, пов'язаних з вегетативним дисбалансом.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості клініки та перебігу мігрені у дітей залежно від віку та статі. Виявлено певний взаємозв'язок між характером гемодинамічних порушень та клінічним варіантом мігрені. На підставі результатів комплексного порівняльного дослідження електричної активності головного мозку з використанням комп'ютерних програм автоматизованого амплітудно-частотного аналізу показників електроенцефалографії (ЕЕГ), аналізу питомої ваги, топографічного картування та кореляційного аналізу основних частотних діапазонів установлено особливості розподілу та динаміки фокусів активації, кореляційних зв'язків у корі великих півкуль мозку, які відображають міжпівкулеві та внутрішньопівкулеві взаємодії та корково-підкоркові відношення за умов мігрені залежно від клінічної форми та періоду захворювання. Розвинуто уявлення стосовно ролі лімбікоретикулярних структур та внутрішньокоркових взаємодій за даного захворювання. Виявлено взаємозалежність феноменологічних проявів церебральної активності регуляторних механізмів і системної організації за умов мігрені та показано відмінності корково-підкоркових і внутрішньокоркових взаємовідношень за різних клінічних форм та у різні періоди захворювання. Розвинуто уявлення стосовно патогенезу мігрені. З'ясовано особливості перебігу її клінічних форм у дітей та підлітків. Виявлено характер електроенцефалографічних і гемодинамічних порушень за даними реоенцефалографічного дослідження у різні періоди захворювання, що сприяє своєчасній діагностиці та лікуванню таких хворих.

  Скачати повний текст

На підставі вперше проведеного комплексного порівняльного клініко-функціонального аналізу серцево-судинної системи у дітей шкільного віку з вегетитивними дисфункціями, хронічними вогнищами інфекції та у разі їх сполучення зроблено висновок, що вираженість метаболічних порушень у міокарді (МПМ) залежить від їх генезу. Доведено, що показники кардіоінтервалограми у дітей мають прямий кореляційний зв'язок з віком та статтю. Створені центильні таблиці показників вегетативного гомеостазу дозволили визначити спрямованість функціонуваня відділів вегетативної нервової системи і вираженість їх порушень, а також індивідуалізувати оцінку нейровегетативної регуляції у здорових і хворих дітей. Встановлено ознаки доклінічної стадії міокардіальної недостатності у обстежених хворих дітей з найбільшою їх частотою у пацієнтів з хронічними вогнищами інфекції на фоні вегетативних дисфункцій. Виявлено різнонаправленість нейровегетативної регуляції серцевої діяльності у дітей з метаболічними порушеннями у міокарді: для вегетативних дисфункцій характерне надлишкове підключення симпатичного відділу вегетативної нервової системи, а у дітей з хронічними вогнищами інфекції та МПМ змішаного генезу - надлишкове включення симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. У дітей з хронічними вогнищами інфекції має місце функціональне напруження вегетативної нервової системи (гіперкомпенсація) та перенапруження серцево-судинної системи, а комбіновану патологію характеризує перенапруження функціонування вегетативної та серцево-судинної систем.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему підвищення ефективності діагностики та лікування вегетативних дисфункцій у дітей. Досліджено важливу ланку патогенезу вегетативних дисфункцій - вторинну мітохондріальну недостатність, що виникає на основі мітохондріального оксидативного стресу. Доведено, клінічні прояви мітохондріальної недостатності (цереброастенічний синдром, порушення когнітивних функцій, слабість, швидка втомлюваність, висока варіабельність артеріального тиску, приступи непритомності та схильність до гіпертензії) виникають у результаті надмірної активності симпатоадреналової та ренін-ангіотензин-альдостеронової систем, посилення вільнорадикального окиснення, зниження оксидазотсинтазної функції ендотелію, окисного пошкодження мітохондріальної ДНК, порушення мітохондріального дихання, компенсаторного посилення немітохондріальної енергопродукції. Розроблено диференційовані схеми терапії на основі препаратів з ноотропною, антиоксидантною, оксидазотмодулюючою та гіпотензивною дією.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему підвищення ефективності діагностики вегетативних дисфункцій (ВД) у дітей. Вперше на основі аналізу варіабельності ритму серця (ВРС) під час добового моніторування електрокардіограми (ЕКГ) проведено комплексне дослідження особливостей вегетативного гомеостазу у дітей з ВД та проаналізовано його хронобіологічні харктеристики. Теоретично обгрунтовано та розроблено новий діагностичний алгоритм оцінки стану вегетативного гомеостазу у даної категорії хворих. Вперше у дітей з ВД визначено зміни параметрів часового та спектрального аналізу добової ВРС, які характеризуються напруженням симпатичного відділу вегетативної нервової системи (ВНС) та ослабленням парасимпатичних впливів у разі зниження загальної ВРС і напруження адаптаційно-пристосувальних механізмів вегетативного забезпечення. Вперше описано характерні зміни добової ВРС за різних клінічних форм ВД. Встановлено їх достовірні діагностичні відмінності та прогностичні особливості змін вегетативного гомеостазу. Виявлено порушення циркадних ритмів вегетативної регуляції у дітей з ВД, які характеризуються нічною симпатикотонією та зниженням амплітуди добового ритму. Визначено добові профілі порушень ритму серця та встановлено тісний взаємозв'язок між циркадним профілем частоти серцевих скорочень (ЧСС) і аритмією. Обгрунтовано доцільність застосування в комплексному дослідженні вегетативного гомеостазу аналізу ВРС під час проведення добового моніторування ЕКГ, що дозволить підвищити ефективність діагностики ВД та індивідуалізувати терапевтичні заходи під час лікування дітей з даною патологією.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення корекції вегетативних порушень та заходів профілактики остеопенічного синдрому у дітей та підлітків з недиференційованою дисплазією сполучної тканини та гіпермобільним синдромом, на підставі вивчення їх поширеності, дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини, клініко-лабораторних та функціональних показників. Встановлено поширеність дисплазії у дітей та підлітків 7 - 16 років, які мешкають у різних регіонах України. Проаналізовано структурно-функціональний стан кісткової тканини під час недиференційованої дисплазії сполучної тканини та гіпермобільному синдромі, роль дисплазії та деяких екологічних чинників у розвитку остеопенічного синдрому. Визначено частоту та характер порушень вегетативної регуляції серцевого ритму, церебральної гемодинаміки та фагоцитозу у разі недиференційованої дисплазії сполучної тканини, виявлено функціональну слабкість клітинних мембран. Обгрунтовано диференційований підхід до призначення лікувально-реабілітаційних комплексів з додатковим використанням сінглетно-кисневої терапії та інстенону у дітей з вегетативними дисфункціями та дисплазією з метою корекції вегетативних розладів, нормалізації стану церебральної гемодинаміки, фагоцитозу та клітинних мембран.

  Скачати повний текст

Визначено поширеність і клінічні прояви перебігу вегетативної дисфункції (ВД) у підлітків та молоді, удосконалено методи її профілактики, діагностики та лікування. Вперше на підставі комплексного обстеження хворих юнацького віку з ВД визначено особливості їх соматостатевого розвитку й акцентуації особистості. Досліджено процес формування нейроендокринних порушень і варіабельного ритму серця (ВРС) за різних форм ВД. Вперше встановлено взаємозв'язок між змінами нейроендокринного статусу та розвитком різних форм ВД у підлітків та молоді. Виявлено залежність клінічних проявів ВД від рівня серотоніну в плазмі крові. Доведено значимість використання показника ВРС для діагностики ВД і контролю за ефективністю лікування. Обгрунтовано доцільність застосування у даній віковій групі бетаксолола гідрохлориду (Локрена) в лікувально-профілактичних програмах у разі ВД з гіпертензивним синдромом і Геларіума Гіперікума (препарату екстракту трави звірбою) у випадку тривожно-депресивного синдрому.

  Скачати повний текст

Досліджено поширеність вегето-судинної дисфункції (ВСД) серед дітей та підлітків Донбасу, її динаміку за 10 років. Визначено роль психоемоційного стану та психологічних особливостей особи у виникненні ВСД, формуванні клінічної форми та прогресуванні даного патологічного процесу. Визначено та науково обгрунтовано психологічні фактори ризику ВСД. Запропоновано метод комплексної немедикаментозної корекції психоемоційного та вегетативного статусу дітей та підлітків шляхом одночасної дії гармонійно поєднаних мовних, музичних і фітоароматичних впливів. Доповнення традиційного комплексу лікування та реабілітації хворих на ВСД запропонованим методом вірогідно підвищує ефективність стаціонарного та поліклінічного етапу, а також первинної та вторинної профілактики ВСД. Розроблено організаційно-структурні основи створення кабінету психологічного розвантаження в системі дитячої охорони здоров'я, навчальних і виховних дитячих закладів.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження окиснювально-антиоксидантного гомеостазу у дітей з різними клінічними формами вегетативних дисфункцій (ВД). Викладено дані щодо інтенсифікації процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і зменшення ефективності антиоксидантних систем у дітей з ВД, що проявляються, насамперед, порушенням жирнокислотного спектра біологічних об'єктів, зокрема зниженням вмісту поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) у клітинних мембранах, а також високою (за даними біохемілюмінісценції) активністю вільнорадикального окиснення. За даними ЕПР-спектроскопії встановлено патологічну відмінність рівня вмісту та якісних характеристик спектрів церулоплазміну та трансферину, які залежать від клінічної форми ВД. Розкрито відмінності у порушенні жирнокислотного спектра залежно від вихідного вегетативного тонусу, зокрема найвищий рівень пероксидного окиснення ліпідів у дітей з симпатикотонією, що відображалось у виразному дефіциті ПНЖК. Зазначено, що зміни жирнокислотного спектра поту, плазми крові й еритроцитарних мембран у дітей, які відносяться до категорії "постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС", вказують на те, що вони перебувають у стані глибокого пероксидного стресу. Запропоновано призначення ліків з антиоксидантною дією з урахуванням активності вільнорадикальних реакцій і стану антиоксидатних систем.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження стану вегетативного гомеостазу, наведено його порівняльну оцінку в дітей з гастроезофагеальним рефлюксом (ГЕР), конкретизовано характер даних вегетативних порушень та визначено їх роль в патогенетичних механізмах формування ГЕР. Уточнено залежність між виразністю вегетативної дисфункції (ВД) та ступенем поширеності порушень моторно-евакуаторної функції (МЕФ) верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ). З використанням сучасних методів статистичного та спектрального аналізу варіабельності ритму серця (ВРС) за результатами холтерівського моніторування електрокардіограми (ХМ ЕКГ) проведено динамічний аналіз вегетативного балансу протягом доби та надано оцінку хронобіологічним особливостям вегетативного гомеостазу в даного контингенту хворих дітей. Запропоновано метод корекції виявлених порушень шляхом застосування цизаприда, визначено його ефективність.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості вегетативного гомеостазу та ендокринної системи у дітей з різними клінічними формами вегетативної дисфункції (ВД). Виявлено, що у дітей з ВД відмічаються значні зміни вегетативного гомеостазу, які залежать від рівня функціонування вегетативної нервової системи (ВНС) і визначають особливості різних клінічних форм вегетативних порушень. Вперше у більшості дітей з ВД виявлені зміни латентного періоду або амплітуди викликаних симпатичних шкірних потенціалів (ВСШП). Найбільш характерним є скорочення латентного періоду та збільшення амплітуди ВСШП, їх асиметрія. Вперше описані зміни ВСШП, характерні для різних клінічних форм ВД та установлені особливості вегетативного і гормонального гомеостазу у дітей з різними клінічними формами вегетативних порушень, а також у дітей з ВД, евакуйованих із зони аварії на ЧАЕС. Виявлено, що у хворих з ВД величина коефіцієнтів множинної кореляції, ступінь взаємозв'язків між параметрами нейроендокринної системи і характер ентропії залежать від клінічної форми захворювання.

  Скачати повний текст

Установлено, що найчастішою формою вегетативної дисфункції (ВД) у сучасних школярів Вінниччини (у разі перманентного перебігу) є вегето-судинна дисфункція, а інші форми ВД (нейроциркуляторна дисфункція та вегето-вісцеральна дисфункція) зустрічаються утричі рідше. Доведено, що перебіг ВД у середньому та старшому шкільному віці має певні клінічні відмінності (зокрема, у характері та кількості скарг, показниках артеріального тиску, результатах електрокардіографічного обстеження, параметрах вегетативного гомеостазу); клінічна картина ВД у дітей зазначеного віку складається з комбінації вегетативних порушень полісистемного характеру, що створює певні труднощі для постановки діагнозу. Виявлено вірогідні відмінності щодо середніх показників фізичного розвитку школярів з ВД та їх здорових однолітків. Ранній пубертатний спурт (на 1 рік раніше, ніж у контрольній групі) та надмірний приріст антропометричних показників у підлітків з ВД у період пубертату (зокрема у хлопців з ВД) можна вважати фактором ризику маніфестації вегетативних розладів. Визначено, що сучасним школярам з ВД притаманна своєрідна комбінація специфічних психологічних особливостей, складовими якої є наявність акцентуації характеру, висока особистісна тривожність, виразна інтернальна спрямованість локусу контролю поведінки, низька здатність до комунікації з оточуючими, дратівливість (у поєднанні з низькою агресивністю та значною ворожістю), що призводить до появи психоемоційних розладів. На підставі вивчення сучасних особливостей перебігу ВД у дітей середнього та старшого шкільного віку визначено пріоритетні напрямки лікувально-профілактичної роботи з ними.

  Скачати повний текст

Досліджено рівень захворюваності, визначено етапи фізичного та статевого розвитку, соматотипологічні характеристики, стан вегетативної нервової системи та способи корекції виявлених порушень у підлітків з вегетативною дисфункцією, які мешкають у містах Вінницької області. Наведено комплексну оцінку стану здоров'я підлітків з вегетативними розладами, на підставі якої удосконалено диференційований підхід щодо лікування даної патології. Обгрунтовано необхідність посиленого нагляду за фізичним розвитком підлітків з вегетативною дисфункцією з крайніми соматипами (екзо- та ендоморфним), які потребують планомірного спостереження до 18-ти років, що передбачає комплексну оцінку стану здоров'я та оздоровлення. Доведено ефективність використання танакану по 40 мг тричі на день курсом 30 днів у підлітків з нейроциркуляторною дистонією з метою корекції порушень мозкової гемодинаміки.

  Скачати повний текст