Досліджено вплив порушень тиреоїдного статусу на перебіг вагітності. Доведено, що йодний дефіцит є фактором високого ризику розвитку ускладнень вагітності, пологів, порушень стану плода, здоров'я новонародженого та дітей у постнатальний період. Встановлено залежність між розмірами та функціональним станом щитовидної залози у матерів, йодним забезпеченням і станом психомоторного розвитку та імунологічної реактивності народжених ними дітей. Визначено вміст ТТГ у всіх новонароджених високогірного району Українських Карпат протягом одного року та встановлено частоту неонатального транзиторного гіпотиреозу. Виявлено негативний вплив перенесеного в неонатальному періоді транзиторного гіпотиреозу на подальший фізичний, нервово-психічний і мовний розвиток дітей протягом перших двох років життя.

  Скачати повний текст

Визначено чинники ризику формування важкого перебігу та повторних епізодів обструктивного бронхіту (ОБ) у дітей. Встановлено наявність змін імунної системи, функції щитовидної залози залежно від періоду захворювання. Вивчено зміст селену у волоссі та медіану йодурії в дітей у гострий період ОБ і в динаміці через три місяці. Зазначено, що з метою запобігання повторним епізодом захворювання в дітей у разі важкої форми ОБ доцільно визначити функцію щитовидної залози, стан системи імунітету та вміст йоду і селену в організмі.

  Скачати повний текст

У підлітків, хворих на дифузний нетоксичний зоб, вивчено тиреоїдний статус (розміри щитовидної залози та рівень тиреоїдних гормонів у крові), антропометричні та дерматогліфічні показники та стан здоров'я. Запропоновано математичну модель визначення належного об'єму щитовидної залози у підлітка залежно від статі, антропометричних, соматотипологічних і дерматологічних ознак з метою ранньої діагностики дифузного нетоксичного зоба. Показано можливість його виникнення на тлі певних факторів, а саме: недостатності йодозабезпечення, забруднення навколишнього середовища та спадкової схильності. Розроблено математичну модель прогнозу виникнення захворювання в дітей для формування груп ризику. Показано необхідність застосування йодних препаратів у пубертатному віці для профілактики виникнення дифузного нетоксичного зоба та лікування захворювання. В осіб, хворих на цю патологію, визначено ефективність покрокової терапії на її перебіг.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу клінічних даних і перебігу дифузного токсичного зоба (ДТЗ) установлено, що в осіб дитячого та підліткового віку наявна певна залежність розмірів щитовидної залози (ЩЗ) від ступеня тяжкості перебігу тиреотоксикозу. З'ясовано, що значно рідше, ніж у дорослих, мають місце супутні вогнищеві ураження, важкі ураження органів зору. У дітей виявлено переважну кількість випадків гістологічної будови зоба, а саме: мікрофолікулярного - 24,2 % випадків, нормофолікулярного - 19,5 % та змішаного мікрофолікулярно-солідного - 16,8 %. У понад 50 % прооперованих дітей і підлітків виявлено папілярну гіперплазію тиреоїдного епітелію (54,4 %), що переважно була локальною (43,6 %), а також у 26,8 % випадків - ознаки локального тиреоїдиту. Визначено можливі чинники ризику розвитку гіпотиреозу після хірургічного лікування ДТЗ, а саме: чоловіча стать, тривалість консервативного лікування, наявність морфологічних ознак вираженого хронічного тиреоїдиту та фіброзних змін строми залози, маса тиреоїдного залишку.

  Скачати повний текст

Виявлено характерні особливості розподілу імуногенетичних алелей у дитячій популяції,встановлені асоціативні зв'язки між деякими параметрами іммунної системи та генетичними характеристиками крові у дітей з нетоксичним дифузним зобом (НДЗ) за наявності або відсутності впливу наслідків Чорнобильської аварії. Проаналізовано ступінь значущості генетичних алелей різних систем крові у формуванні тиреоїдної передпатології за умов поліфакторного впливу. На основі отриманих даних показано роль імуногенетичного контролю імунологічних процесів у патогенезі захворювань щитовидної залози, що передбачає ряд додаткових критеріїв для ранньої діагностики та прогнозування пострадіційної тиреоїдної патології. На основі встановлених закономірностей обгрунтовано неохідність диспансерного нагляду за дітьми з НДЗ, які знаходяться у стані передпатології.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне обстеження 10 682-х дітей у населених пунктах Київської, Житомирської, Чернігівської та Рівненської областей України. Стан щитовидної залози (ЩЗ) цих дітей був оцінений на підставі пальпаторного обстеження, ехографічного дослідження та визначення екскреції йоду з сечею. На Житомирщині за даними пальпаторних обстежень установлено частоту випадків зоба у межах від 26,4 % до 43,4 %, а за даними ультразвукових досліджень у різних вікових групах - від 16,01 % до 35,61 %. Медіана ескреції йоду з сечею у середньому в області становила 46,7 мкг/л. На Київщині за даними пальпаторних досліджень частота випадків зоба I - II ступеня у середньому становила від 27,85 % до 40,6 %. За результатами ультразвукових досліджень частота випадків, коли об'єм ЩЗ перевищував рекомендовані норми, становила від 1,6 % до 67,24 %. Медіана йодурії становила від 46,3 мкг/л до 223,2 мкг/л. На Рівненщині за результатами пальпаторних обстежень частота випадків зоба I - II ступеня становила від 23,53 % до 55,22 %. Ці дані підтверджуються результатами ультразвукових досліджень. Медіана екскреції йоду з сечею становила від 47,72 мкг/л до 67,2 мкг/л. У Чернігівщині медіана екскреції йоду з сечею була у межах від 25,8 мкг/л до 63,4 мкг/л. Шляхом пальпаторного обстеження дифузний зоб I ступеня виявлено у 29,34 % дітей, які мешкають у Києві. Виявлено, що населення Північного регіону України недостатньо забезпечене йодованою харчовою сіллю, постійно вживають йодовану сіль від 0,4 % до 4,6 % опитаних. Для профілактики тиреоїдної патології може бути використана вода "Йодіс". Вживання йодованої води протягом року дозволяє підтримувати показники йодурії на рівні норми у 95 % дітей.

  Скачати повний текст

Удосконалено прогностичні та лікувально-діагностичні заходи, спрямовані на підвищення ефективності патогенетичних підходів до фармакотерапії хронічних захворювань гастродуоденальної зони в сполученні з тиреоїдною патологією в дітей. У 170-ти дітей віком від 7-ми до 15-ти років, з них 87 дітей, хворих на хронічний гастрит (ХГ), хронічний гастродуоденіт (ХГД) у поєднанні з тиреоїдною патологією (автоімунний тиреоїдин (АІТ) і дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ)), а також 83 дитини з ХГ, ХГД без ураження щитовидної залози вивчено особливості клінічних проявів патології, даних ендоскопічної та морфологічної картини ХГ і ХГД, динамічні показники імунної системи в період загострення та ремісії. Подано характеристику динаміки концентрації тиреоїдних гормонів у периферичній крові дітей, хворих на ХГ і ХГД у сполученні з патологією щитовидної залози. Оцінено клініко-імунологічну ефективність і вплив на рівень тиреоїдних гормонів препарату системної ензимотерапії "Вобензим" (Mucos Farma - Німеччина) в дітей з ХГ та ХГД у сполученні з АІТ.

  Скачати повний текст

Показано, що найбільш часто у дітей із дифузним ендемічним зобом I ступеня виявляється патологія травної та кісткової систем. Поєднана патологія призводить до дестабілізації мінерального гомеостазу, дисбалансом в обміні кальцію, фосфору. Порушується гормонопродуктивна функція щитовидної залози (ЩЗ) та гіпофіза. У 61,65 % дівчат та у 16,44 % хлопців виявлено остеопенічні зміни різного ступеня тяжкості. Патогенетично обгрунтовано доцільність і запропоновано схему корекції порушень мінерального обміну у дітей із дифузним ендемічним зобом I ступеня з супутньою патологією мінерально-вітамінним комплексом, що містить в своєму складі, зокрема, вітаміни A, E, C, мінерали йод, селен, кальцій, фосфор, магній, а за виявлення зниження мінеральної щільності кісткової тканини - в комбінації із препаратами кальцію. В динаміці відстежено покращання показників здоров'я дітей, а саме покращання самопочуття, стабілізація рівня гормонів ЩЗ, обмінних процесів кісткової тканини, показників макроелементів.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення клініко-патогенетичних особливостей ураження органів і систем організму дітей за умов йодної ендемії на різних етапах формування патологічних станів обгрунтовано новий підхід до вирішення актуальної задачі сучасної педіатрії - підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів у дітей з йододефіцитними захворюваннями. Одержано дані про стан йодної ендемії на Луганщині за критеріями ВООЗ і вивчено структуру йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) у дітей. Визначено легкий ступінь тяжкості йодного дефіциту за рівнем йодурії та високий рівень частоти цих захворювань у дітей різних вікових груп, що зумовлено впливом інших зобогенних факторів на формування ендемічного процесу в регіоні. Доведено наявність функціональних змін гіпофізарно-тиреоїдної системи в дітей з різним ступенем структурних змін щитовидної залози (ЩЗ) за умов йододефіциту, визначено їх вікові та статеві особливості. Виявлено взаємозв'язок між розвитком ендемічного зобу та функціональним станом серцево-судинної та вегетативної нервової системи. Установлено, що відсутність компенсації йодного дефіциту в молодшому шкільному віці зумовлює прогресування патології ЩЗ у підлітковому з розвитком субклінічного гіпотиреозу та маніфестацією структурних змін у залозі на фоні підвищення рівня стресового стану та психоемоційних розладів, зростання кількості випадків серцево-судинної патології. Доведено, що тривала наявність йодного дефіциту у харчуванні дітей регіону призводить до порушень інтелектуального розвитку в дітей з ендемічним зобом і в їх однолітків без видимих проявів йододефіцитних захворювань. Одержано та систематизовано прогностично значущі медико-соціальні індикатори розвитку зобу та його ускладнень у дітей за умов легкої йодної ендемії та маркери вузлової патології ЩЗ. На підставі виявлених критеріїв розроблено алгоритм індивідуального прогнозування ймовірності виникнення та прогресування патології ЩЗ у дітей. Розроблено науково обгрунтовану, адаптовану до умов регіону, автоматизовану програму "Система підтримки прийняття лікарських рішень для діагностики, лікування та медико-соціального моніторингу дітей і підлітків з йододефіцитними захворюваннями".

  Скачати повний текст

Встановлено, що у разі цукрового діабету (ЦД) у піддослідних тварин відбуваються значні зміни структурної організації компонентів щитовидної залози (ЩЗ), які відображають гіпофункціональний стан органу. Ультразвуковими дослідженнями встановлено статистично значуще більші об'єми ЩЗ у хворих на ЦД II типу юнаків і дівчат взагалі та різних соматотипів, ніж у відповідних груп здорових людей юнацького віку. Рівень тиротропного гормону та вільного тетрайодтироніну у хворих на ЦД II типу юнаків і дівчат достовірно відрізняється від значень у здорових юнаків і дівчат. Одержані антропо-соматометричні показники свідчать про статистично значущі розбіжності між здоровими та хворими на ЦД II типу юнаками або дівчатами взагалі та різних соматотипів. За допомогою антропометричних показників побудовано дискримінантні моделі, які дозволяють з високою вірогідністю розділити юнаків і дівчат на здорових і хворих на ЦД II типу.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання обгрунтування та впровадження у практику лікарського контролю за медичними критеріями управління спортивним тренуванням юних спортсменок-легкоатлеток, які тренуються на витривалість, за показниками функціонального стану серця та тиреоїдної системи. Проведено динамічні спостереження за станом основних морфологічних, функціональних параметрів і біоелектричної активності серця та тиреоїдної системи у дівчаток віком 11-16 років протягом пубертатного і власне пубертатного періодів на всіх етапах багаторічної спортивної підготовки. Проаналізовано особливості стану центральної гемодинаміки, величини основних морфологічних параметрів лівого шлуночка серця, показники досліджень електрокардіографії та плазмової концентрації гормонів тиреоїдної системи, кореляційні взаємовідношення гормонів щитовидної залози і тиреотропіну з основними параметрами серця у дівчаток-спортсменок з урахуванням темпів статевого дозрівання і фаз оваріально-менструального циклу для визначення особливостей формування функцій, що вивчаються, під впливом занять спортом. Розроблено медичні критерії корекції тренувального процесу.

  Скачати повний текст

Вперше діагностовано порушення мінеральної щільності кісткової тканини, зміни маркерів кісткового метаболізму, кальцій-фосфорного гомеостазу у дітей, хворих на ендемічний зоб залежно від тяжкості захворювання. Запропоновано критерії діагностики зобогенної остеопатії. Вивчено особливості перебігу ендемічного зоба у дітей за наявності змін гормонопродукувальної функції щитовидної залози та гіпофізу. Встановлено зв'язок між ступенем збільшення щитовидної залози та вираженістю остеопенічних змін в організмі дитини. Вивчено фактори ризику розвитку зобогенної остеопатії та запропоновано алгоритм діагностичного пошуку. Патогенетично обгрунтовано й апробовано модифіковані схеми лікування та профілактики з використанням відеїну-3, ундевіту та кальцеміну залежно від ступеня тяжкості остеопенічних змін. Катамнестично досліджено ефективність запропонованого коригуючого курсу у дітей з зобогенною остеопатією з використанням клініко-лабораторних та інструментальних критеріїв оцінки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено зворотню вікову гестанційну залежність вмісту в плазмі крові тироїдних гормонів у недоношених новонароджених з неонатальним гіпотиреозом. Зазначено, що зміни у системі регуляції агрегатного стану крові при цьому характеризуються активацією тромбоцитарно-судинного гемостазу, хронометричною гіперкоагуляцією, пригніченням протизгортальної активності крові та ферментативного фібринолізу, який супроводжується підвищенням інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів. Встановлено, що у нащадків самок щурів, які під час вагітності та/або лактації отримували важкі метали, відбувається різке пригнічення ферментативного фібринолізу в тканинах серця, печінки та нирок. Зроблено висновок, що введення трийодтироніну з 5-ої по 30-ту добу життя щурятам, матері яких під час вагітності та/або лактації зазнавали інтоксикації малими дозами хлористих сполук кадмію, талію та свинцю, нормалізує коагуляційний і тромбоцитарно-судинний гемостаз, про- й антиоксидантний потенціали та збільшує інтенсивність ферментативного фібринолізу в тканинах серця, печінки та нирок.

  Скачати повний текст

Уперше у порівняльному аспекті охарактеризовано гормональний гомеостаз у дівчаток з затримкою статевого розвитку та різними формами порушення менструального циклу у разі дифузної еутиреоїдної гіперплазії щитовидної залози (ЩЗ) за умов патології пубертатного періоду залежно від рівня пептидних і стероїдних гормонів крові. Проведено комплексне оцінювання динаміки фолікулостимулювального та лютеінизувального гормонів, пролактину, естрадіолу, прогестерону, кортизолу, тиреотропного гормону, трийодтироніну та тироксину в сироватці крові під впливом санаторно-курортного лікування у дівчаток з затримкою статевого розвитку, первинною та вторинною аменореєю, гіпоменструальним синдромом, поліменореєю. Розроблено диференційований комплекс лікування патології пубертатного віку залежно від нозології, вихідного стану гонадотропної функції гіпофізу, яєчників та ЩЗ за умов курорту.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано й оптимізовано принципи санаторно-курортного лікування дітей з дифузним нетоксичним зобом на основі розробки диференційованих підходів до цілеспрямованого комплексного застосування бальнеофізіотерапевтичних чинників загальної та рефлекторно-сегментарної дії шляхом вивчення індивідуальних особливостей клініко-функціонального статусу організму і визначення його інтегральних критеріїв патерну та динамічних змін його типів у процесі лікування. Встановлено особливості функціональних відхилень, що сформувалися в дітей з дифузним зобом з залученням в патологічний процес однієї, двох і більше систем, що зумовило необхідність розробки інтегральної характеристики стану здоров'я, представлену патерном. Запропоновано три типи патерну, рекомендованого до застосування на курортному і позакурортному етапах. Розроблено алгоритм клініко-функціональних показань комплексного призначення фізичних чинників, який грунтується на використанні інтегральної технології діагностики змін в основних системах організму, що спрямована на виявлення ранніх порушень і своєчасну корекцію. Зазначено, що розроблений патерн оцінки стану здоров'я дітей з дифузним зобом ефективний під час вибору методик лікування в прогнозуванні лікувального ефекту і визначенні досягнутих результатів і є новим підходом до інтегральної системної оцінки фізіологічного стану організму на основі встановлених відхилень. Зазначено, що виявлені відмінності в процесі формування лікувального ефекту залежно від клініко-функціональних порушень стану основних систем регуляції життєдіяльності, особливостей механізму лікувальної дії чинників визначають принципи адекватного їх використання у комплексному відновному лікуванні, спрямованому на підвищення функціональних резервів і повноцінний розвиток організму, що підтверджують віддалені результати лікування (через 5 - 7 років).

  Скачати повний текст

Вдосконалено діагностику захворювань щитовидної залози у дітей. Розроблено комплексний алгоритм постановки діагнозу для підвищення ефективності виявлення тиропатій у дітей та перспективного спостереження за ними, який грунтується на застосуванні клінічних, сонографічних, радіоімунологічних, цитохімічних та генетичних методів досліджень. Встановлено необхідність широкого використання імунологічних і запропонованих метаболічних маркерів для ранньої діагностики аутоімунних тироїдів. Обгрунтовано вивчення тиропатій у дітей як мультифакторіального захворювання з визначенням вкладу спадкової та середовищної компонент до їх формування. Аргументовано оцінку стану щитовидної залози як індикатора забруднення довкілля хімічними ксенобіотиками на фоні ендемічного дефіциту йоду для еколого-епідеміологічного моніторингу.

  Скачати повний текст

Наведено результати визначення стану гіпофізарно-тиреоїдної системи та рівня ГАМК у крові хворих дітей із захворюваннями щитовидної залози (аутоімунний тиреоїд, нетоксичний дифузний, вузловий, багатовузловий зоб, рак щитовидної залози), вивчено можливість зв'язку між ними. Розроблено додатковий метод діагностики наявності метастазів та/або рецидиву раку щитовидної залози у дітей, прооперованих з приводу раку щитовидної залози. Встановлено існування субклінічного гіпотиреозу у 33,3 % хворих на нетоксичний дифузний зоб ІІ ст., у 26,9 % - на аутоімунний тиреоїдит, у 23,1 % - на нетоксичний багатовузловий зоб, у 14,3 % - на нетоксичний вузловий зоб, у 18,9 % - на рак щитовидної залози. Під час дослідження концентрації ГАМК у плазмі крові встановлено різку активацію ГАМК-ергічної системи у дітей з доброякісними та злоякісними новоутвореннями щитовидної залози, а також виражені порушення процесів медіаторного забезпечення ряду важливих функцій мозку, зокрема, антистресорної та нейроендокринної.

  Скачати повний текст

Вперше зафіксовано ступені порушень екзокринної функції підшлункової залози (ЕФПЗ) у дітей з хронічними гастродуоденітами залежно від етіології захворювання. Встановлено, що найбільше ЕФПЗ порушується у пацієнтів з хронічною гастродуоденальною патологією (ХГДП) алергічного генезу, найменше - у хворих з функціональною диспепсією (ФД). Досліджено вплив ступеня порушення ЕФПЗ на динаміку клініко-об'єктивних показників, тривалість захворювання та стабільність ремісії у даної категорії дітей. Виявлено відмінності морфологічних форм гастродуоденальної патології (ГДП), досліджено цитологічний склад біоптатів слизової облонки шлунка (СОШ) залежно від етіології патологічного процесу. Проаналізовано особливості періоду ремісії залежно від етіології захворювання, його морфологічних форм, характеру лікування, а також ступеня екзокринної недостатності підшлункової залози (ЕНПЗ). Обгрунтовано доцільність корекції комплексного лікування хронічної патології верхніх відділів травної системи з супутньою вторинною екзокринною недостатністю підшлункової залози (ВЕНПЗ) шляхом включення препарату системної ензимотерапії (СЕ). Тривалість курсу даної терапії рекомендовано встановлювати залежно від генезу основного захворювання та ступеня порушеня ЕФПЗ. Показано позитивний вплив препарату СЕ на перебіг хронічної патології верхніх відділів травної системи у дітей та усунення ЕНПЗ, яка є закономірною за даної патології.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням патоморфологічних особливостей щитовидної залози на ранніх етапах ембріогенезу з позиції системи "мати - плацента - плід" під впливом ускладненого перебігу вагітності у матерів із гестозом, цукровим діабетом, гіпертензією. Виявлено ознаки порушення тканини щитовидної залози. Поряд зі збільшенням розмірів та маси органа, під час комплексного дослідження спостерігались зміни у фолікулярному епітелії, гістохімічних реакціях у колоїді, клітинній цитоплазмі та ядрах, формування імунних комплексів, ознаки активації колагеноутворення. Ознаки гіпофункції органа, що спостерігались, пояснюють деякі клінічні прояви у таких новонароджених. Ступінь морфологічних проявів зумовлена рівнем тяжкості й тривалості патологічного стану матері.

  Скачати повний текст