На підставі проведених комплексних досліджень надано оцінку стану здоров'я вагітних, радіаційно опромінених у дитячому віці. Визначено частоту, структуру й основні причини акушерських і перинатальних ускладнень, ступінь їх тяжкості та характер перебігу залежно від дози накопичення радіонуклідів і віку, в якому знаходилась жінка під час аварії. У таких вагітних вивчено й оцінено гормональне забезпечення системи мати - плацента - плід та виявлено взаємозв'язки між тяжкістю порушень ендокринної функції фетоплацентарного комплексу, тиреоїдним гомеостазом і частотою розвитку ускладнень вагітності і пологів, порушень стану плода і новонародженого, що є теоретичним підгрунтям нового напрямку ефективних лікувальних заходів. Обгрунтовано та розроблено патогенетично обумовлені варіанти корекції гормональних порушень материнсько-плодового комплексу у вагітних, які були евакуйовані з зони аварії на Чорнобильській АЕС у дитячому віці, показано їх ефективність.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто доцільність та визначено ефективність застосування методу озонотерапії для лікування гіпоксії внутрішньоутробного плоду. Встановлено, що в результаті використання озонотерапії рівень в крові первиних молекулярних продуктів пероксидації ліпідів (дієнових кон'югат) достовірно знижується на 50 %, вторинних (основи Шиффа) - зменшується на 35 %, тоді як активність супероксиддисмутази (СОД) еритроцитів матері зростає на 21 %, КАТ - на 25 %. З'ясовано, що використання озонотерапії позитивно впливає на імунітет вагітних жінок, сприяючи достовірному збільшенню вмісту імуноглобулінів групи IgG на 30 - 33 %, зменшенню рівнів ЦІК на 20 - 28 %, що знижує ризик ушкоджувальної дії даного чинника на плід. Показано, що вживання медичного озону стимулює гормоно продукуючу функцію фетоплацентарного комплексу, що сприятливо впливає на матково-плацентарний кровообіг, покращуючи постачання плода киснем. Виявлено позитивний вплив озонотерапії на гемодинамічні показники в системі мати - плацента - плід, зокрема нормалізацію порушеного кровообігу в судинах системи фетоплацентарного комплексу спостерігалася в 4,1 рази частіше у групі жінок, що одержували комплексну терапію гіпоксії плода, ніж у групі, де лікування проводилось традиційними методами. Показано, що в результаті лікування народжувалося більше дітей у стані 8-9 балів за Апгар у жінок, які одержували озонотерапію, ніж у групі, в якій застосовувалось традиційне лікування.

  Скачати повний текст

Удосконалено терапію гестаційної гіпертензії (ГГ), пов'язаної з недостатністю гестаційної трансформації судин плацентарного ложа матки, шляхом патогенетичної корекції первинних порушень кровотоку у спіральних артеріях. Встановлено, що у разі ГГ у 34 - 38 % випадків виникають розлади формування матково-плацентарних судин, що супроводжуються первинними порушеннями інвазії цитотрофобласта в стінку спіральних артерій. Виявлено, що у судинах зберігаються ендотеліальні та гладком'язові елементи, які активно реагують на вазоконстрикторні стимули, мають вузький просвіт, що обумовлює високий преплацентарний опір плину крові. Проведено доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровообігу за розладів ангіогенезу судин плацентарного ложа матки та виявлено високий опір плину крові в басейні маткової артерії та підвищення значення показників судинної резистентності (систоло-діастолічного співвідношення, пульсаторного імпульсу, індексу резистентності) у спіральних артеріях, що перевищують нормативні величини на 25 - 32 %. Встановлено, що у разі ГГ, що супроводжується недостатністю кровоплину у функціональній підсистемі плацентарне ложе матки - плацента, виникають явища гіперфункції міокарда, збільшення об'ємних показників кровообігу (ударного об'єму на 30 % та хвилинного об'єму серця на 20 %) у вагітних. Показано, що використання антигіпоксанту актовегіну та антагоніста іонів кальцію верапамілу за ГГ з високими індексами судинного опору у спіральних артеріях сприяє встановленню низькорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії та позитивно впливає на показники центральної гемодинаміки у вагітних. Розроблено та впроваджено у практику охорони здоров'я комплекс діагностично-терапевтичних заходів, що забезпечує зниження перинатальної патології за ГГ.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зменшення частоти синдрому затримки плода (ЗРП), ускладнень вагітності та перинатальних втрат у вагітних з сидромом утрати плода, обумовленим тромбофілією. На підставі ретроспективного аналізу встановлено, що частота цього синдрому, обумовленого тромболітичним станом, становить 3,5 %, а іншими чинниками - 1,2 %. Доведено, що для пацієнток з антифосфоліпідним синдромом (АФС) характерне порушення кровоплину в усіх відділах матково-плацентарного комплексу (МПК), маловоддя (25,0 %), ареактивний стресовий тест (65,0 %), симетрична форма синдрому ЗРП (83,3 %). За гіпергомоцистеїнемії виявлено минущі зміни МПК, дисфункцію плаценти (10,0 %), мінімальну частоту синдрому ЗРП (15,0 %). За змішаної мутагенної форми тромбофілії установлено порушення кровоплину у спіральних артеріях матки, зниження гормональної функції плаценти (30,0 %), патологію плацентації, ареактивний нестресовий тест за кардіографії (73,3 %), синдром ЗРП (57,5 %), неонатальну патологію (92,5 %). Диференційована корекція стану ФПК дозволила зменшити у вагітних з АФС частоту розвитку синдрому ЗРП на 10 %, порушень МПК - на 11 %, загрози переривання вагітності - на 26 %, прееклампсії - на 12 %, у пацієнток з гіпергомоцистеїнемією - зменшення частоти ЗРП на 11 %, порушень МПК - на 18 %, загрози переривання вагітності - на 33 %, прееклампсії - на 10 %. У вагітних зі змішаною формою тромбофілії - зменшення частоти синдрому ЗРП на 5 %, загрози переривання вагітності - на 20 %, гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у новонароджених - на 10,0 %.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості перебігу гестації та стану системи мати - плацента - плід залежно від терміну появи симптомів варикозної хвороби (ВХ). Установлено, що у вагітних симптоми ВХ обумовлені теперішньою вагітністю, має місце вища частота ускладненого перебігу вагітності та перинатальної захворюваності у порівнянні з жінками, у яких симптоми ВХ обумовлені попередньою вагітністю, або не обумовлені вагітністю взагалі. Проведено дослідження з використанням клініко-статистичних, радіоімунологічних, ехографічних, кардіографічних, реографічних, спектрометричних методів, що дало змогу патогенетично обгрунтувати патологічний вплив ВХ на стан системи мати - плацента - плід. Виявлено порушення адаптації на клітинному рівні, які характеризуються інтенсифікацією перекисного окиснення ліпідів зі зниженням антиоксидантної системи захисту. Як наслідок дезадаптації вегетативної регуляції відзначено порушення центральної та периферичної гемодинаміки. Науково обгрунтовано лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на стабілізацію процесів пероксидації, що дозволило поліпшити наслідки розроблення та знизити перинатальну захворюваність.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено стан системи мати - плацента - плід за внутрішньо-утробного інфікування плода на органному та клітинному рівнях. Досліджено рівень простагландинів і хемокінів у сироватці крові жінок з внутрішньоутробним іфікуванням. Проведено бактеріологічне дослідження мікробіоценозів новонароджених. На підставі результатів комплексного оцінювання стану вагітної та плода (за даними анамнезу, бактеріологічних, лабораторних, інструментальних методів дослідження) розроблено алгоритм діагностики та прогнозування внутрішньоутробного інфікування плода. Оцінено патоморфологічні зміни органів померлих новонароджених і плацент за умов інфікування їх та плода. Науково обгрунтовано принципи профілактичної корекції внутрішньоутробного інфікування плода.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування плацентарної недостатності (ПН) у вагітних з гестозом шляхом впровадження патогенетично обгрунтованого комплексу лікувально-профілактичних засобів з використанням озонотерапії. Проведено обстеження 120-ти пацієнток за терміну вагітності більше 20-ти тижнів у разі прееклампсії легкого, середнього та важкого ступенів. На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень установлено порушення материнсько-плодових взаємовідносин, розвиток хронічної плацентарної недостатності, різке посилення реакцій вільнорадикального окислювання у клітинах. Доведено, що у разі застосування лікувально-профілактичного комплексу з використанням озонотерапії відбувається поліпшення стану матері та плода, зменшення проявів плацентарної недостатності, а також покращання перебігу вагітності та пологів, зменшення перинатальних ускладнень.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено частоту та ступінь вираженості плацентарної недостатності у вагітних з вірусним гепатитом B в анамнезі. Комплексно вивчено особливості перебігу та результати вагітності, стан фетоплацентарного комплексу в жінок, вагітність яких ускладнилася розвитком плацентарної недостатності. Проведено дослідження стану мікроциркуляторного русла та показано наявність значних патологічних відхилень у даній системі в таких жінок. Виявлено взаємозв'язок між порушеннями у мікроциркуляторному руслі та розвитком плацентарної недостатності. Вивчено особливості її розвитку у вагітних з вірусним гепатитом B у анамнезі. Установлено, що первинною патогенетичною ланкою є порушення у мікросудинах плаценти. З'ясовано об'єктивні критерії (<$Eroman {KI sub заг }~>>~8,5>), які дозволяють передбачити розвиток важких форм плацентарної недостатності у вагітних даного контингенту. З використанням даних, одержаних завдяки проведеному дослідженню, розроблено комплексний метод профілактично-лікувальних заходів, призначених для застосування у разі плацентарної недостатності у вагітних з вірусним гепатитом B у анамнезі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Удосконалено методи діагностики та лікування хронічної плацентарної недостатності (ХПН) у вагітних за тиреоїдної патології, базуючись на сучасних технологіях. Спостережено стан 147-ми вагітних жінок, з них 117 - з патологією щитовидної залози, у тому числі 61-а вагітна - з автоімунним тиреоїдом, 56 - з дифузним токсичним зобом, а 30 жінок - з фізіологічним перебігом вагітності. Визначено роль зміни рівнів естріолу та плацентарного лактогенезу у динаміці гестації, дисліпідемії, зростання активності перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи захисту у розвитку ХРН за тиреоїдної патології. На підставі результатів доплерометричного дослідження виявлено достовірне підвищення індексів периферичного судинного опору у маткових артеріях і артеріях пуповини плода. Диференційований підхід до терапії ХПН за захворювань щитовидної залози дозволив пролонгувати вагітність з успішним результатом для плода.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості перебігу вагітності та пологів, стану фетоплацентарного комплексу та нейроендокринної адаптації у жінок з загибеллю плода в анамнезі. Встановлено, що у даної групи вагітних наявні порушення гемодинаміки в системі мати - плацента - плід, які призводять до формування фетоплацентарної недостатності, внутрішньо-утробної гіпоксії та затримки розвитку плода. Визначено, що значною мірою їх обумовлюють зміни рівнів основних стрес-асоційованих гормонів та порушення рецепторної чутливості ендотелію плацентарних судин до деяких спазмолітичних та біологічно активних речовин. Розроблено лікувально-профілактичний комплекс, спрямований на корекцію порушень психоемоційного стану, нормалізацію гемодинаміки та підтримку компенсаційних процесів в системі мати - плацента - плід, доведено ефективність його застосування.

  Скачати повний текст

Встановлено, що тютюнопаління є складним поведінковим актом, у виникненні та становленні якого бере участь цілий комплекс соціально-психологічних умов та індивідуально-особистісних характеристик вагітної. Виявлено, що материнсько-плодовий кровообіг у вагітних під час тютюнопаління змінюється в бік підвищення судинного опору в маткову артерію, артерію пуповини та середню мозкову артерію плоду. Зазначено, що серед ускладнень раннього неонатального періоду найчастіше зустрічаються неврологічні порушення, дизадаптаційний та поліцитемічний синдроми.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження стану гомеостазу, перебігу вагітності, пологів, стану новонародженого та віддалені наслідки вагітності та пологів у здорових жінок з урахуванням більшості сучасних чинників, що мають вплив на стан здоров'я жінки в період гестації. Показано, що впродовж останнього десятиріччя відбулись негативні зміни щодо збільшення кількості акушерських ускладнень у практично здорових вагітних, більш раннього їх прояву та більш суттєвих наслідків для матері та дитини на тлі загального зменшення народжуваності в Україні та несприятливих умов в соціальній сфері. Встановлено, що основними видами ускладнень вагітних у сучасних практично здорових вагітних є анемія, загроза переривання вагітності, кольпіт. Виявлено певні зрушення в імунологічному та гормональному забезпеченні вагітності та значну бактеріальну забрудненість статевих шляхів у здорових жінок, що найбільш виражені у II триместрі вагітності. Вперше знайдено корелятивний зв'язок між рівнем естрогенних гормонів, станом материнсько-плодового кровотоку та показниками імунологічного забезпечення вагітності, між рівнем сироваткового заліза та кількістю білка в раціоні вагітної. Визначено найбільш вагомі чинники та їх комбінації для практично здорових жінок щодо розвитку у них найпоширеніших ускладнень вагітності (анемія, загроза переривання вагітності та їх поєднання). Науково обгрунтовано ефективність застосування профілактично-лікувальних заходів у здорових вагітних за триместрами вагітності з використанням природних, медикаментозних та фізичних засобів.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості стану гормонів кори наднирників та серотонінергічної системи в динаміці вагітності в жінок з хронічним гломерулонефритом (ХГН) та гіпотрофією плода. Показано зв'язок порушення в стрес-реалізуючих та стрес-лімітуючих системах з частотою розвитку гіпотрофії плода. Визначено особливості гормональної функції фетоплацентарного комплексу в хворих на ХГН та з гіпотрофією плода, чинники ризику розвитку та розроблено додаткові критерії для його прогнозування. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку гіпотрофії плода жінок, хворих на ХГН.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності методів прогнозування та профілактики плацентарної недостатності (ПН) у вагітних з антифосфоліпідним синдромом (АФС) та урогенітальною інфекцією з метою зниження перинатальної патології. Проведено проспективний аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного статусу у 89-ти вагітних з АФС та урогенітальною інфекцією. Визначено роль генітальної інфекції у розвитку АФС. Вивчено клінічні, гемостазіологічні, імунологічні та мікробіологічні особливості перебігу вагітності й пологів, функціональний стан плода та новонароджених. Розроблено програму прогнозування затримки внутрішньоутробного розвитку у вагітних з АФС та урогенітальною інфекцією. Вперше встановлено частоту та форму ПН за АФС, пов'язаному з генітальною інфекцією. Створено експериментальну біологічну модель АФС з застосуванням у якості антигену компонентів клітинної стінки St. aureus. Розроблено схему профілактичного лікування ПН у жінок з АФС з використанням дальтепарину натрію, мікродозованого аспірину та есенційних фосфоліпідів. Створено та впроваджено комплекс профілактичних і лікувальних заходів, що дозволяє знизити питому вагу ускладнень вагітності, перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи зменшення частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з плацентарною недостатністю за попередньої гестації на підставі вивчення клініко-ехографічних особливостей перебігу вагітності, функціонального стану вегетативної нервової системи, психоемоційного статусу, вмісту гормонів і плацентарних білків. Показано, що розвиток акушерської та перинатальної патології у жінок з плацентарною недостатність за попередньої гестації відбувається у разі наявності виражених змін психоемоційного статусу та функціонального стану вегетативної нервової системи. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок з плацентарною недостатністю за попередньої гестації на підставі дифереційованого підходу для проведення лікувально-профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено частоту та структуру аномалій пологової діяльності (АПД) у жінок з інтраамніальним інфікуванням. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, мікробіологічними, ехографічними, кардіотокографічними, морфологічними показниками у жінок з АПД у разі інтраамніального інфікування. Визначено роль корекції мікробіоценозу статевих шляхів і порушень у системі "мати - плацента - плід" для профілактики АПД та поліпшення показників розродження у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням. З урахуванням результатів проведеного дослідження АПД уточнено існуючі наукові уявлення про патогенез порушень скорочувальної активності матки. Обгрунтовано необхідність удосконалення загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження аномалій пологової діяльності на базі використання антигомотоксичних препаратів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи вирішення актуального питання сучасного акушерства та гінекології - підвищення ефективності профілактики перинатальної патології у вагітних з синдромом плацентарної недостатності інфекційного генезу. Визначено особливості перебігу гестаційного періоду за даної патології. Охарактеризовано стан мікробіоценозу статевих шляхів у вагітних з плацентарною недостатністю за наявності інфекції у матері. Розкрито механізми впливу перинатальних інфекцій на стан плода і плаценти. Встановлено особливості клітинної, гуморальної та інтерферонової ланок імунної системи у вагітних з плацентарною недостатністю інфекційного генезу, досліджено їх зміни під впливом комплексного лікування з використанням людського рекомбінантного інтерферону альфа-2 та внутрішньовенної озонотерапії. Розроблено метод профілактики перинатальної патології вагітних з синдромом плацентарної недостатності інфекційного генезу шляхом включення в комплексне лікування людського рекомбінантного інтерферону альфа-2 та внутрішньовенної озонотерапії та доведено його більшу ефективність у порівнянні з традиційним лікуванням. Показано, що своєчасна діагностика та корекція плацентарної недостатності інфекційного генезу дозволяє мінімізувати частоту ускладнень вагітності та пологів, інтранатальної асфіксії, внутрішньоутробного інфікування, покращити перебіг післяпологового і раннього неонатального періодів, зменшити показники перинатальної захворюваності та смертності, покращити віддалені наслідки для новонароджених.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зниження частоти розвитку плацентарної недостатності (ПН) і перинатальних втрат у жінок, які багато народжують, на підставі вивчення результатів клініко-ехографічних, допплерометричних, ендокринологічних, гемостазіологічних і гемодинамічних особливостей, а також розробки та впровадження у клінічну практику лікувально-профілактичних засобів. У порівняльному аспекті вивчено клінічний перебіг вагітності та пологів, а також терміни розвитку й основні клінічні прояви ПН залежно від паритету. Проведено оцінювання функціонального стану фетоплацентарного комплексу, системного гемостазу та центральної гемодинаміки в жінок, які багато народжують залежно від наявності ПН. Науково обгрунтовано та розроблено методику профілактики ПН у таких жінок, яка базується на використанні антигомотоксичної терапії, гідрокисетілкрохмалю й аспірину. Установлено, що впровадження запропонованих лікувально-профілактичних заходів дозволяє зменшити частоту різних форм ПН і збільшити рівень компенсованої форми на тлі відсутності декомпенсованої форми ПН. З урахуванням перинатальних наслідків розродження доведено ефективність запропонованої методики, у разі використання якої відбувається зниження частоти інтранатальної асфіксії, затримки розвитку плода, пологового травматизму та перинатальних втрат.

  Скачати повний текст