Вивчено особливості клінічного перебігу вагітності та пологів у жінок з перинатальними втратами в анамнезі на підставі клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження. Висвітлено роль вегетативної нервової системи в розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у жінок даної групи. Встановлено основні "материнські" та "батьківські" фактори ризику. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти перинатальної патології на підставі результатів реабілітаційних заходів на етапі планування сім'ї та лікувально-профілактичних - у жіночій консультації та акушерському стаціонарі.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням вмісту металів у навколишньому середовищі та їх впливу на здоров'я населення в умовах промислового регіону. Розвиваються методичні підходи у комплексній гігієнічній оцінці розповсюдження металів-токсикантів та мікроелементів у об'єктів довкілля та особливостей вивчення їх впливу на репродуктивну функцію жінок. Встановлено, що важкі метали при комплексному їх надходженні в організм практично здорових жінок з водою, повітрям, а їжею підвищують ризик ускладнень вагітності та пологів, сприяють розвитку патології і вроджених аномалій новонароджених. Обгрунтовані та запропоновані заходи загальної профілактики та індивідуальної металокорекції щодо запобігання відповідним специфічним ускладненням і зміцнення репродуктивного здоров'я жінок.

  Скачати повний текст

З використанням клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження вивчено клінічний перебіг вагітності та виходи пологів у жінок з артеріальною гіпертензією різного генезу: нейроциркуляторною астенією та гіпертонічним типом, а також гіпертонічною хворобою. Показано основні особливості формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу в жінок з вихідною артеріальною гіпертензією указаного генезу. Вивчено зміни вмісту утворювальних та есенціальних макро- та мікроелементів у тканині плаценти у разі фетоплацентарної недостатності (ФПН) на тлі артеріальної гіпертензії з використанням фотактиваційного методу дослідження. З урахуванням отриманих нових даних щодо патогенезу ФПН науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти пізніх гестозів та фетоплацентарної недостатності на підставі диференційованого підходу до використання медикаментозної корекції із застосуванням актовегіну, аспірину та інстенону, що дозволило поліпшити результати розродження жінок груп високого акушерського та перинатального ризику.

  Скачати повний текст

Досліджено поширення серед породіль Київського регіону поліморфізмів С677Т та А1298С гена метилентетрагідрофолатредуктази (MTHFR). Встановлено їх клінічні асоціації з розвитком ускладнень вагітності та станом плода. Визначено частоту алельних варіантів MTHFR серед обстеженої групи породіль й екстрапольовано дані на рівень Київського регіону. Відзначено зв'язок носійства мутантного 677 Т-алелю з розвитком загрози переривання вагітності та гестозом другої половини вагітності. Показано, що мутантні алелі за 677 та 1298 сайтами MTHFR не можуть одночасно знаходитись на одній хромосомі через явище неврівноваженого зчеплення. Охарактеризовано зв'язок деяких зовнішніх чинників з розвитком ускладнень вагітності та станом плода. Обгрунтовано виділення групи ризику жінок щодо розвитку MTHFR-асоційованої патології. Запропоновано практичні рекомендації відносно вдосконалення періконцепційної профілактики акушерських ускладнень та патології плода.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи оптимізації тактики ведення вагітності після екстракорпорального запліднення методом донації ооцитів (ЕКЗ-ДО). Визначено чинники виникнення безпліддя, особливості репродуктивного та соматичного анамнезу у жінок, яким застосовано метод ЕКЗ-ДО. Визначено особливості перебігу вагітності, пологів, післяполового періоду і стан новонароджених після ЕКЗ-ДО. Виявлено істотні відмінності характеру порушень гормональної функції жовтого тіла та трофобласту у I триместрі у вагітних після ЕКЗ-ДО. Вперше показано, що повна чужорідність плода в межах виду викликає додаткову активацію Th2 і відносну вибіркову супресію Th1 типу імунної відповіді, що відповідає сучасним уявленням про механізми розвитку та підтримки вагітності. Вперше визначено характер морфологічних та імуноморфологічних змін плаценти, зокрема, особливості апоптозу та фактора некрозу пухлин після пологів з ЕКЗ-ДО. Розроблено рекомендації для медичних установ, які проводять спостереження вагітності після ЕКЗ-ДО.

  Скачати повний текст

Виявлено закономірності динаміки стану здоров'я вагітних жінок, які мешкають за різних соціальних умов, за результатами досліджень, проведених протягом 1985 - 1999 рр. Встановлено кількісну характеристику взаємозв'язку між станом здоров'я жінки до вагітності та виникнення ускладень під час перебігу вагітності. Розроблено спосіб прогнозування розвитку загрози переривання вагітності, анемії вагітних, пізніх гестозів на підставі визначених медико-соціальних факторів. Апробовано методику прогнозу перебігу пологів і можливого виду хірургічних втручань залежно від наявності ускладнень під час вагітності.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням морфогенезу нирок плодів в умовах ускладненого пізнім гестозом, цукровим діабетом I типу, хронічним гломерулонефритом перебігу вагітності у матерів. Виявлено ознаки затримки доспівання і порушення диференціювання ниркової тканини, осередкові дистрофічні, проліферативні та фібропластичні зміни клубочків з утворенням імунних комплексів. Знайдені ознаки активації колагеноутворювання. Одержані результати статистичного дослідження уроджених вад сечової системи за 1986-1996 рр. по Харківському регіону, які свідчать про наявність тенденції до зростання абсолютної кількості уроджених вад в останні роки, переважно за рахунок тканинних дисплазій нирок, розвиток яких залежить найбільш від тяжкості патологічного стану матері.

  Скачати повний текст

З використанням сучасних технологій здійснено всебічний аналіз анамнестичних даних, соматичного, психовегетативного стану, соціального становища, перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду, стану новонароджених і вагітних залежно від віку. Виділено основні чинники ризику перинатальної патології в юних першороділь і породіль старшого віку. Розроблено антенатальну програму контролю за розвитком вагітності, яка базується на стратегії раннього виявлення чинників перинатального ризику в юних вагітних і жінок старшого віку, виділення груп ризику та здійснення в них своєчасної діагностичної програми та системи лікувально-реабілітаційних, профілактичних засобів, що дозволило об'єднати зусилля пацієнтів та акушерів-гінекологів для зниження перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст