Досліджено проблему раннього виявлення плацентарної форми дисфунції плаценти, яка є найбільш тяжкою, оскільки супроводжується високим рівнем (40 %) перинатальних втрат. На підставі вивчення рівня білків зони вагітності, гормональної функції плаценти, ультразвукових особливостей структурно-функціональних порушень фетоплацентарного комплексу, показників системи гемостазу, стану оксидантної й антиоксидантної систем у вагітних розроблено алгоритм діагностики плацентарної форми дисфунції плаценти. Рекомендовано використовувати дані показники як базові для комплексного обстеження вагітних у разі відсутності клінічної симптоматики плацентарної дисфункції. Встановлено, що прогресуюче наростання тяжкості плацентарної форми дисфункції і плаценти характеризується зниженням активності антитромбіну III та зростанням тромбінового часу, активізацією первинного гемостазу, зростанням сумарної фібринолітичної активності плазми крові, посиленим процесом перекисного окиснення ліпідів вже з 20 - 24-го тижнів вагітності з максимальними змінами в 28 - 32-му тижні гестації. Запропоновано алгоритм діагностики плацентарної форми дисфункції плаценти, який дозволяє своєчасно поставити відповідний діагноз, запобігти тяжкій формі внутрішньоутробного стану плода, знизити рівень перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Вирішено проблему удосконалення діагностики, лікування, профілактики позаматкової вагітності у жінок фертильного віку. Виділено фактори ризику настання даної патології та запропоновано метод прогнозування розвитку захворювання. Одержано дані про закономірність гормонального профілю та наведено ультразвукові діагностичні критерії для прогресуючої трубної вагітності (ПТВ), а також алгоритм обстеження хворих із підозрою на ектопічну вагітність. Розроблено медикаментозне лікування ПТВ, шляхом трансвагінального сальпінгоцентезу з використанням індивідуальної дози метотрексату, що сприяє збереженню репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку. Визначено критерії відбору пацієнток для консервативного лікування.

  Скачати повний текст

Установлено, що патогенез анемії вагітних спричинений зниженням імунологічної толерантності та активацією імунної відповіді на антигени плідного яйця, гіперпродукцією прозапальних цитокінів з генералізацією процесів тканинного ушкодження, зокрема, біологічних мембран еритроцитів, гепатоцитів та клітин плаценти. Зазначено, що ці зміни проявляються порушенням білковосинтезувальної та ферментативної здатності печінки, активацією процесів ліпопероксидації та дискоординацією антиоксидантного захисту, зростанням активності органоспецифічних ферментів як маркерів цитолізу гепатоциту, порушенням обміну основних біометалів, якісними та кількісними змінами імуноглобулінів у фракціях сироваткового білка, порушенням кооперації Т- та В-лімфоцитів, високим титром антиплацентарних антитіл і фіксацією імунних комплексів на мембранах клітин хоріону, а також змінами структури еритроцитів з появою значної кількості патологічних і неперехідних форм. Надходження чужерідного білка у процесі гемотрансфузії за тяжких анемій сприяє посиленню вказаних порушень. Установлено, що у разі використання засобів, які мають мембраностабілізувальний, гепатопротекторний та імуномодулюючий ефекти у комплексному лікуванні вагітних з гестаційною анемією нормалізуються показники функціонального стану гепатоцитів та системи еритрону, клітинного та гуморального імунітету, позитивно впливає на утробний стан плода та знижує кількість ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду.

  Скачати повний текст

На підставі одержаних даних про порушення системної гемодинаміки, кисневого режиму, церебрального кровообігу та розподілу рідини в організмі розвинуто уявлення про основні механізми патогенезу енцефалопатії та поліорганної недостатності за тяжкої прееклампсії - еклампсії. Удосконалено технологію анестологічного забезпечення й інтенсивної терапії. Установлено органопротективну роль аналгезії пологів у запобіганні критичним розладам гемодинаміки та кисневого режиму у роділей з тяжкою прееклампсією. Уперше доведено роль регіонарної анастезії за вагінального й оперативного розродження у зменшенні ризику виникнення пологової та післяпологової еклампсії. Уточнено особливості впливу на церебральну гемодинаміку ніфедипіну, клофеліну та лабуталолу за гіпертензивних кризів у передопераційному періоді у роділей з тяжкою прееклампсією. Обгрунтовано застосування кетамін-клофелінового та кетамін-фентанілового наркозу у разі кесаревого розтину для профілактики інтубаційного й операційного стресу у роділей з тяжкою прееклампсією. Доведено, що спінальна анестезія кесаревого розтину локальними анестетиками не запобігає розладам гемодинаміки під час найбільш травматичних етапів операції внаслідок недостатнього антиноцицептивного захисту. Показано доцільність використання опіоїдів як ад'ювантів локального анестетика для підвищення антиноцицептивних властивостей спінальної анестезії у роділей з тяжкою прееклампсією. Визначено цільовий рівень середнього артеріальнго тиску для забезпечення ауторегуляції мозкового кровообігу у разі еклампсії. Доведено церебропротективну роль екстракопорального керування водним балансом і визначено доцільність застосування ультрафільтрації для зменшення материнської летальності у разі післяпологової еклампсії. Уточнено роль порушень розподілу рідини в організмі у розладах кисневого балансу та розвитку поліорганної недостатності. З'ясовано характер змін розподілу рідини залежно від швидкості вилучення надлишкової рідини за допомогою ультрафільтрації. Обгрунтовано її застосування у комплексі інтенсивної терапії з метою профілактики критичного погіршення стану породілей з поліоорганною недостатністю за їх міжлікарняного транспортування.

  Скачати повний текст

Вперше у вагітних з прееклампсією різного ступеня тяжкості за допомогою методу вивчення кліренсу вільної води (КВВ) діагностовано преренальну або ренальну форму порушення функції нирок. Вперше науково обгрунтовано комплекс інфузійно-трансфузійної терапії із застосуванням препаратів групи гідроксиетилкрохмалю (ГЕК) у пацієнток з прееклампсією різного ступеня тяжкості. Визначено роль ступеня метаболічних і гіпоксичних порушень у діагностиці ступеня тяжкості прееклампсії. Удосконалено методику діагностики ступеня тяжкості прееклампсії на підставі комплексного дослідження центральної гемодинаміки, ступеня метаболічних і гіпоксичних порушень, КВВ, колоїдно-онкотичного тиску плазми крові. Розроблено алгоритм вибору оптимального виду анестезії у вагітних з прееклампсією різного ступеня тяжкості на підставі виявленого типу центральної гемодинаміки, ступеня метаболічних і гіпоксичних порушень, форми порушення функції нирок. На підставі проведених досліджень КВВ, проби Реберга - Тареєва у пацієнток з прееклампсією різного ступеня тяжкості обгрунтовано доцільність застосування у комплексі інфузійно-трансфузійної терапії розчинів ГЕК у післяопераційному періоді. Розроблено додаткові критерії оцінювання ступеня тяжкості прееклампсії, на базі яких створено алгоритм вибору комплексної інтенсивної терапії та вибору оптимального методу анестезії, що дозволило підвищити ефективність інтенсивної терапії й анестезії у пацієнток з переекламсією різного ступеня тяжкості.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено та впроваджено новий, безпечний для матері та плоду, науково обгрунтований спосіб антенатальної ультразвукової діагностики переношеної вагітності, який передбачає візуалізацію за умов ультразвукового дослідження вторинної кулі закостеніння у плечовій кістці плода. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів у вагітних високого акушерського та перинатального ризику з переношування. Розроблено алгоритм ведення вагітних, визначено оптимальні терміни та способи розродження. Доповнено дані та вперше встановлено взаємозв'язок між ступенем переношеності новонароджених і характером гістоморфологічних змін у плацентах за переношеної вагітності. Уперше вивчено психоемоційний стан вагітних і виявлено підвищення ступеня психоемоційної напруги за умов переношування, розроблено способи його корекції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз і одержано дані про особливості перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонародженого та встановлено фактори ризику розвитку порушень мікробіоценозу пологових шляхів у жінок. Уперше для вагітних з таким мікробіоценозом пологових шляхів розроблено прогностичну таблицю щодо виникнення фетоплацентарної недостатності (ФПН), що дозволило прогнозувати її виникнення у зазначених пацієнток, а також своєчасно здійснювати профілактичні заходи. Розроблено та впроваджено до практики жіночих консультацій медичних закладів патогенетично обгрунтовані діагностичні та лікувально-профілактичні заходи для обстежених вагітних, які базуються на вивченні певних показників імунного та гормонального гомеостазу й активності ферментів з використанням хофітолу, свічок бетадину, віферону й ацилакту, що дозволило покращити перебіг вагітності, пологів, стан плода та новонародженого.

  Скачати повний текст

Проведено ретро- та проспективний аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу у 103-х вагітних із ретардацією плода (РП). Визначено й обгрунтовано критерії, що впливають на розвиток РП, а також розроблено програму прогнозування даного ускладнення вагітності. Виявлено клінічні, імунологічні, гемостазіологічні особливості перебігу вагітності й пологів, стан плода та новонароджених у жінок з РП. На підставі комплексного визначення системних змін в організмі матері та фетоплацентарного комплексу доведено, що вагому роль у розвитку РП відіграє аутоімунний процес. Вперше встановлено імунологічні маркери загрози розвитку РП, вивчено залежність ступеня тяжкості гіпотрофії від рівня антифосфоліпідних антитіл та активності патологічного процесу. Запропоновано алгоритм обстеження вагітних із РП. Розроблено та впроваджено комплекс профілактичних і лікувальних заходів, що включає рео-, імунокорекцію, еферентні методи та дозволяє знизити питому вагу ускладнень вагітності, перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Визначено диференційно-діагностичні ознаки вагінозу й вагінітів різноманітної етіології. Установлено клініко-епідеміологічні особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового та неонатального періодів у жінок із вагінозами та вагінітами з визначенням їх етіологічної ролі у структурі акушерських та перинатальних ускладнень. Досліджено морфоендокринний та мікроелементний гомеостази системи мати - плацента - плід у разі вагінального інфікування. Виявлено клініко-імунологічні паралелі та регуляторну роль прозапальних цитокінів у розвитку загрози переривання вагітності, недоношування: передчасного виливання навколоплідної рідини, плацентарної недостатності, гестозу, затримки внутрішньоутробного розвитку. Встановлено фактори ризику виникнення вагіноз-вагінітів у вагітних і окремої патогенетичної ланки розвитку гестаційних ускладнень за даної патології. Обгрунтовано принципи комплексної етіотропної та патогенетичної терапії вагінозів та вагінітів у вагітних. Розроблено та впроваджено комплексну програму, що включає методи скринінг-діагностики, лікувально-профілактичні заходи на різноманітних етапах надання акушерсько-гінекологічної допомоги, яка дозволила знизити частоту передчасного переривання вагітності у 3,5 рази, перинатальних втрат - у 5,2 рази та зменшити частоту післяпологових ускладнень утричі.

  Скачати повний текст

На підставі даних комплексного обстеження 253-х вагітних з гіпотонією (128-ми - з хронічною, 83-х - гестаційною формою артеріальної гіпотензії і 42-х - з нейроциркуляторною астенією за гіпотонічним типом) одержано нові дані про особливості патогенезу артеріальної гіпотензії у вагітних і стан основних систем, що впливають на судинний тонус і формування процесів адаптації: гіпофізарно-наднирникової, симпато-адреналової, ренін-ангіотензин-альдостеронової, серотонінергічної, а також простациклін-тромбоксанової систем. Досліджено ендотеліальні фактори та встановлено наявність ендотеліальної дисфункції у вагітних з артеріальною гіпотензією, ознаки якої виявляються за 7 - 8 тижнів до клінічних проявів плацентарної недостатності за даними ультразвукового дослідження та допплерометрії. Проаналізовано якість життя, особливості психологічного стану, толерантності до фізичних навантажень таких вагітних, на підставі якого розроблено принципи психопрофілактики та фізичної реабілітації. Показано доцільність застосування методу добового моніторування артеріального тиску у аспекті діагностики з ранніх термінів гестації, що дозволяє своєчасно застосувати лікувально-профілактичні заходи. Зроблено комплексну оцінку стану фетоплацентарного комплексу у разі артеріальної гіпотензії у вагітних. Визначено особливості матково-плацентарно-плодової гемодинаміки, що свідчить про наявність значних порушень у кровообігу плода, зниження показників біофізичного стану плода, порушення гормональної функції (зниження рівня стероїдних гормонів). Створено систему організаційних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію виявлених нейрогуморальних і гормональних зрушень, покращання якості життя та психоемоційного стану (підвищення толерантності до фізичного навантаження). Використання створеної системи дозволяє знизити частоту ускладнень у стані матері та плода у разі артеріальної гіпотензії.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано, що вагітність, яка настала в результаті лікування безпліддя, розвивається на фоні гормонального й імунного дисбалансу, підсилення процесів ліпопероксидації та зниження антиоксидантного захисту організму, що спричиняє формування оксидативного стресу, дисфункцію ендотелію, активацію інфекцій, призводить до комплексного порушення в системі мати - плацента - плід і виникнення акушерських і перинатальних ускладнень. Найбільш значні зміни мають вагітні після допоміжних репродуктивних технологій, потім - пацієнтки після консервативного й оперативного лікування безплідності, відповідає цьому й частота акушерських і перинатальних ускладнень.

  Скачати повний текст

У порівняльному аспекті вивчено перебіг гестаційного періоду, а також перинатальні результати розродження в жінок за різних форм гіперпролактинемії. Показано, що форма гіперпролактинемії впливає на частоту мимовільного переривання вагітності у ранні терміни, а в подальшому генез гіперпролактинемії не має значення стосовно ускладнення вагітності, пологів і стану новонароджених. Виявлено, що у вагітних з синдромом гіперпролактинемії розвивається хронічна плацентарна недостатність, яка первинно має прояв у активації, а потім - зниженні функції плаценти. На підставі даних динамічного обстеження хворих за допомогою магнітно-резонансної томографії головного мозку до та після розродження показано відсутність прогресування мікропролактиноми під час гестації та у післяпологовому періоді.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив позаматкової вагітності на розвиток подальших акушерських і перинатальних ускладнень залежно від методики лікування порушень репродуктивної функції. Встановлено основні особливості формування і функціонально стану фетоплацентарного комплексу у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі. Показано роль порушень системного імунітету та мікробіоценозу статевих шляхів в генезі плацентарної дисфункції у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі. Вивчено порівняльні аспекти частоти та структури ускладнень вагітності, пологів, а також перинатальних результатів розродження жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі без і з використанням допоміжних репродуктивних технологій. Розроблено алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, направлених на зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з позамаковою вагітністю в анамнезі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше вивчено особливості акушерської та перинатальної патології у жінок, які працюють з персональними комп'ютерами (ПК). Вивчено функціональний стан фетаплацентарного комплексу, вегетативної нервової системи та психологічного статусу, а також встановлено взаємозв'язок між ними. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез фетоплацентарної недостатності та специфічного впливу відеодисплейних терміналів на розвиток даного ускладнення. Науково обгрунтовано необхідність використання комплексу медико-соціальних заходів щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які працюють з ПК.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клінічного перебігу вагітності та пологів у жінок з перинатальними втратами в анамнезі на підставі клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження. Висвітлено роль вегетативної нервової системи в розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у жінок даної групи. Встановлено основні "материнські" та "батьківські" фактори ризику. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти перинатальної патології на підставі результатів реабілітаційних заходів на етапі планування сім'ї та лікувально-профілактичних - у жіночій консультації та акушерському стаціонарі.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості протікання вагітності та пологів, порівняльні аспекти репродуктивного здоров'я, формування та функціонування системи мати - плацента - плід у жінок, які багато народжують. Встановлено тісний взаємозв'язок між йодним забезпеченням організму та функціональним станом щитовидної залози та фетоплацетарного комплексу у таких жінок. Розглянуто нові аспекти акушерських (невиношування, передчасні пологи, плацентарна недостатність, аномалії пологової діяльності) та перинатальних (інтраамніальне інфікування, затримка внутрішньоутробного розвитку та дистрес плоду) ускладнень у жінок, які багато народжують. Виявлено у них нові особливості лактації, що дозволило встановити частоту та ступінь вираженості гіпогалактії залежно від способу розродження та покращити шляхи її зниження. Показано, що порушення в системі мати - плацента - плід у таких жінок характеризуються дисгормональними та дисметаболічними порушеннями, що починаються з 28-ми тижнів вагітності та виявляються достовірним зниженням вмісту плацентарного лактогену, естріолу, хоріонічного гонадотропіну та пролактину. Обгрунтовано нову поетапну лікувально-профілактичну методику для жінок, які багато народжують з метою зниження у них частоти акушерських і перинатальних ускладнень з використанням медикаментозної та немедикаментозної терапії.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонародженого у жінок, хворих на туберкульоз легень. Визначено чинники ризику, що призводять до акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних залежно від форми легеневого туберкульозу. Вивчено функціональний, гормональний стан фетоплацентарного комплексу та надано оцінку морфологічним, гістохімічним і імуногістохімічним особливостям плацент вагітних, хворих на туберкульоз легень. Досліджено частоту та поліморфізм генів у вагітних і визначено їх вплив на характер ускладнень гестації й ефективність лікування туберкульозу. Розроблено патогенетично обгрунтовану систему організаційних і лікувально-профілактичних заходів для жінок, хворих на туберкульоз легень, з метою зниження частоти акушерських ускладнень на етапах прегравідарної підготовки, вагітності, пологів та оцінено її ефективність.

  Скачати повний текст

Встановлено, що вплив вагітності на ріст та метастазування злоякісної пухлини залежить від ступеня генетичних (антигенних) відмінностей між матір'ю та плодом та реалізується через різнонаправлені зміни у співвідношенні між субпопуляціями активно мігруючих та швидко проліферуючих клітин у первинній пухлині. На підставі одержаних даних щодо рівня фактора росту ендотелію в сироватці крові тварин протягом вагітності показано, що він не відіграє суттєвої ролі у виявленому впливі сингенної та алогенної вагітності на ріст та метастазування карциноми Льїс. Блокування активності хоріонічного гонадотропіну, одного з головних онкофетальних маркерів, за допомогою антисироватки до нього показало, що хронічний гонадотропін може відігравати суттєву роль у впливі вагітності на перебіг злоякісного процесу. Охарактеризовано ембріолетальну та тератогенну дію злоякісної пухлини, яка проявляється неспецифічними порушеннями розвитку всього фетоплацентарного комплексу, встановлено залежність її пошкоджуючої дії від стадії ембріонального розвитку та ступеня генетичних (антигенних) відмінностей між матір'ю та плодом.

  Скачати повний текст