Визначено особливості кардіогемодинаміки, стан ліпідного метаболізму та частоту мікроальбумінурії у жінок, хворих на цукровий діабет (ЦД) першого типу, з урахуванням клімактеричного періоду. Встановлено особливості перебігу клімактеричного синдрому на тлі ЦД першого типу. Охарактеризовано стан діастолічної та скорочувальної функції лівого шлуночка серця, а також ліпідного метаболізму у порівнянні з жінками аналогічного віку, хворими на ішемічну хворобу серця. Проаналізовано стан показників в пери- та постменопаузі, залежно від тривалості діабету, рівня глікозильованого гемоглобіну, наявності гіпертензії та надмірної маси тіла, а також використання впродовж 6 - 12 місяців пероральної естрогенпрогестинової замісної гормональної терапії. Висвітлено частоту мікроальбумінурії у жінок, хворих на ЦД першого типу, в клімактеричному періоді та її динаміку у порівнянні з жінками репродуктивного віку. Розглянуто особливості гемодинамічних та метаболічних характеристик багатофакторного ураження серця, обумовленого ЦД першого типу та клімактерієм. Обгрунтовано перспективність розробки оптимальних термінів, режимів та шляхів проведення замісної гормональної терапії у даної категорії хворих.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню клініки та патогенезу інволюційних психічних розладів у жінок. У обстежених хворих з межовими (в структурі клімактеричного та посткастраційного синдромів) і психотичними (інволюційна депресія і параноїд) формами психічної патології виявлено широкий спектр психопатологічних порушень, але базовим симптомом був тривожно-депресивний афект. Показано взаємодію біологічних та соціально-психологічних факторів і механізмів генезі, структуруванні та динаміці вказаних форм психічної патології. На основі методології системного аналізу встановлено, що континуум фізіологічний - патологічний клімактерій - інволюційні психози можна розглядати як різні ланки єдиного патологічного процесу. Теоретично обгрунтовано і практично підтверджено дані стосовно терапевтичної ефективності замісної гормональної терапії та психотерапії, а також антидепресанта стаблон, особливо у випадку інволюційної психопатології межового рівня, що дозволило рекомендувати їх для лікування та профілактики вказаних розладів.

  Скачати повний текст

На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень доведено прогностичну значущість синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) у формуванні клінічних, гормональних і метаболічних порушень у період вікової перебудови нейроендокринної системи. Встановлено, що клінічні особливості перименопаузального періоду залежать від методів корекції СПКЯ в репродуктивному віці. Виявлено характерні для жінок з полікістозом яєчників підвищення у клімактерії секреції лютеїнізуючого гормону (ЛГ), коефіцієнтів ЛГ і фолікулостимулювального гормону та відносну гіперандрогенемію, яка прогресує зі збільшенням тривалості перименопаузи. Наведено характеристику стану ліпідного та вуглеводного обміну та доведено, що оперативне лікування у репродуктивному віці зменшує частоту та ступінь вираженості метаболічних порушень у клімактерії. Обгрунтовано доцільність проведення нагляду у перименопаузі за жінками з наявністю СПКЯ в анамнезі за участі акушерів-гінекологів та ендокринологів.

  Скачати повний текст

Наведено результати комлексного клініко-лабораторного, гормонального, інструментального, біохімічного досліджень 159 жінок у постменопаузі: 120 жінок після тотальної оваріоектомії у репродуктивному віці та 39 жінок у фізіологічній постменопаузі. Виявлено особливості клінічного перебігу синдрому після тотальної оваріоектомії у жінок репродуктивного віку. Визначено вплив двостороннього хірургічного видалення яєчників на зміни гормонального профілю, розвиток постменопаузального остеопорозу та порушення показників фосфорно-кальцієвого обміну у жінок репродуктивного віку для оптимізації профілактики наслідків тотальної оваріоектомії. Встановлено, що стан постменопаузи у жінок репродуктивного віку, як наслідок тотальної оваріоектомії, супроводжується більш вираженим клінічним перебігом, ніж за фізіологічної постменопаузи.

  Скачати повний текст

Вивчено порівняльні аспекти клінічного перебігу, психосоціального статусу, ендокринологічних порушень і стан гомеостазу в жінок з нормальною та зниженою функцією щитовидної залози. Показано значення психосоціальних чинників у генезі розвитку клімактеричного синдрому на тлі гіпофункції щитовидної залози. Установлено взаємозв'язок між клінічними, психосоціальними, ендокринними порушеннями та станом гомеостазу в жінок з гіпофункцією щитовидної залози, що дало змогу одержати інформацію про патогенез клімактеричного синдрому і негативного впливу зниженої функції щитовидної залози на репродуктивну систему жінок. Обгрунтовано необхідність удосконалення методики корекції клімактеричних порушень.

  Скачати повний текст

Встановлено, що поява окремих проявів психо-вегетативного синдрому та ступінь їх виразності залежить від концентрації в сироватці крові нейроамінів та нейротрансміттерів, відхилення їх рівня від нормативних показників є одним з визначальних патогенетичних механізмів виникнення психо-вегетативних ускладнень клімактерію. Уперше доведено, що психо-вегетативні прояви клімактеричного синдрому в переважній більшості випадків виникають і прогресивно розвиваються у жінок з функціональним домінуванням правої півкулі головного мозку, що пов'язано з нерівномірним перерозподілом нейроамінів та біохімічно-активних речовин симпатико-адреналової та серотонінергічної систем в різних півкулях головного мозку. Науково обгрунтовані принципи індивідуалізованого та диференційованого підходу до вибору методу терапії в жінок з КС у пери- і в постменопаузі залежно від переваги тих чи інших психо-вегетативних симптомів та стану гормонального і нейротрансміттерного гомеостазу.

  Скачати повний текст

Вперше у жінок клімактеричного віку, хворих на розацеа, вивчено рівень статевих і гонадотропних гормонів. Проаналізовано функціональне взаємовідношення системи гіпофіз - гонади внаслідок даного захворювання. З'ясовано роль гепатобіліарної та ендокринної сфер у патогенезі розацеа у жінок клімактеричного періоду. Для лікування застосовано препарати, які коригують гормональний статус, а також проаналізовано їх вплив на шкіру обличчя.

  Скачати повний текст

Розглянуто підвищення ефективності консервативної терапії гіперпластичних процесів ендометрія на підставі вивчення основних ехографічних, ендокринологічних, біохімічних і морфологічних змін, а також розробки алгоритму різних методів використання гормональної терапії й антигомотоксической терапії. Вивчено структурно-функціональні та молекулярні механізми гіперпластичних процесів у жінок в перименопаузі на підставі комплексу імуногістохімічних досліджень. На підставі вивчення активності маркерів апоптозу та проліферативної активності, рецепторного апарату ядра клітини та строми розширено дані про патогенез гіперпластичних процесів ендометрія. Це дозволяє вдосконалити алгоритм лікувально-профілактичних і діагностичних заходів, спрямованих на поліпшення результатів лікування різних форм гіперпластичних процесів ендометрія в перименопаузі на підставі диференційованого вибору методу лікування. Представлено порівняльні аспекти клінічної симптоматики, виявлено несприятливі чинники ризику розвитку різних форм гіперпластичних процесів ендометрія в перименопаузальному періоді.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання діагностики, профілактики та лікування структурно-функціональних порушень кісткової тканини залежно від стану гіпофізарно-гонадної системи та трофічних процесів, віку настання менопаузи, обсягу оперативного втручання та тривалості постменопаузального періоду у жінок з природньою та хірургічною менопаузою. З метою визначення нормативних показників ультразвукової денситометрії за умов одномоментного епідеміологічного дослідження обстежено 772 жінки з природньою та хірургічною менопаузою. Встановлено фактори ризику остеопенічного синдрому, створено алгоритми та математичні моделі для прогнозування його виникнення за різної етіології менопаузи.

  Скачати повний текст

Представлено результати обстеження жінок віком 40 - 69 років у пері- та постменопаузальному періодах з клінічними проявами остеохондрозу хребта (ОХ). Виявлено особливості клінічних проявів ОХ, клімактерічного синдрому (КС) і структурно-функціонального стану кісткової тканини в обстежених хворих залежно від віку, тривалості постменопаузального періоду та локалізації ОХ. Уточнено особливості дегенеративно-дистрофічних змін у хребті, структурно-функціонального стану кісткової тканини та впливу замісної гормональної терапії у жінок з синдромом Тернера. Запропоновано препарат "Гранули кверцетину" для зниження виразності хронічного больового синдрому в хребті та КС, поліпшення структурно-функціонального стану кісткової тканини у жінок у пері- та постменопаузальному періодах з клінічними проявами ОХ, остеопенічним синдромом або остеопорозом.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного клініко-параклінічного дослідження вперше виявлено зв'язок клініко-неврологічних порушень і васкуляризаційних особливостей у хворих у клімактеричному періоді. З'ясовано, що клінічні прояви цереброваскулярних порушень у разі гормональної статевої дисфукнції клімактеричного періоду залежать від переважання ураженості певного судинного басейну. Вивчено синдромологічні особливості неврологічних порушень у жінок у клімактеричному періоді залежно від ураження відповідного судинного басейну на підставі дослідження клініко-неврологічних і параклінічних співвідношень. Вперше обгрунтовано нові підходи щодо діагностичної тактики у хворих з неврологічними проявами у клімактеричному періоді за умов амбулаторного нагляду з метою профілактики розвитку цереброваскулярної недостатності. Розроблено підходи щодо проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на підвищення якості життя хворих з неврологічними проявами в клімактеричному періоді. Доведено, що позитивна клінічна динаміка під час лікування хворих з гемодинамічними змінами у відповідних басейнах в клімактеричному періоді супроводжується тенденцією до нормалізації показників когнітивної вестибулярної функції, що підтверджує роль судинного фактора у виникненні неврологічних розладів у клімактеричному періоді.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що видалення яєчників у самок щурів зрілого віку веде до ранніх змін кісткового метаболізму, а саме, до зниження рівня кальцію та лужної фосфатази, і до прояву гістологічних ознак остеодистрофії вже через 6 тижнів після операції. Вказується оптимально ефективна доза етінілестрадіолу для корекції кальцієвого обміну після двосторонньої оваріектомії, яка становить 0,06-0,09 мкг/д для щурів вагою 300+-20 г, що в 1,5-2 рази нижча, ніж загальноприйнята доза, яка використовується для лікування остеопорозу. Підтверджено зміну показників кісткового метаболізму (найбільш інформативним є зниження вмісту кальцію, підвищення рівня лужної фосфатази в сироватці крові), посилення гіпоестрогенізму та підвищення продукції гонадотропних гормонів, що проявляється виникненням усіх симптомів посткастраційного синдрому, в тому числі ознак остеопорозу вже на протязі першого року після операції, тоді як без неї вони виявляються через 3-5-7 років. Раннє комбіноване призначення замісної гормонотерапії з препаратами кальцію після хірургічної кастрації в пери- та постменопаузальному віці сприяє нормалізації показників кісткового метаболізму, зменшує інтенсивність симптомів посткастраційного синдрому або веде до їх повної регресії і попереджує остеопороз.

  Скачати повний текст

Вивчено структурно-функціональний стан пародонта й опорного скелета у жінок у різні вікові періоди залежно від функції яєчників. Визначено взаємозв'язок між розвитком захворювань пародонта та станом кісткової системи опорного скелета у жінок у пре- та постменопаузальний періоди. Проведено порівняльний аналіз стану тканини пародонта у жінок репродуктивного віку в дані періоди - залежно від структурно-функціонального стану кісткової системи. Розглянуто клінічні особливості перебігу захворювань пародонта у пре- та постменопаузі. Досліджено стан тканин пародонта та перебіг даної хвороби у жінок, які отримують остеотропну та замісну гормональну терапію. Розроблено схеми профілактично-лікувальних заходів щодо профілактики та лікування генералізованих захворюваннях пародонта у жінок у зазначені періоди.

  Скачати повний текст

З метою зниження частоти атрофічних і неспецифічних запальних урогенітальних розладів, відновлення функціонального стану місцевих гормонозалежних структур нижніх відділів сечостатевої системи у жінок у постменопаузі запропоновано проведення корекції виявлених порушень розробленими схемами патогенетичної терапії. Встановлено, що мікробіоценоз піхви у жінок у постменопаузі корелює з її тривалістю. Розроблено та апробовано комплексний метод корекції урогенітальних розладів застосуванням місцевої замісної гормональної терапії у поєднанні з пробіотиком "Симбітер-2". Виявлено, що використання нового методу сприяє ліквідації атрофічно-запальних урогенітальних розладів і нормалізації мікробіоценозу піхви у 93,4 % випадків у порівнянні з 82,5 % за традиційного лікування лише замісною гормонотерапією, знижує ризик висхідної сечової інфекції та поліпшує якість життя жінок у постменопаузі.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний клініко-лабораторний аналіз перебігу клімактеричного синдрому у жінок з менопаузою хірургічного та природного генезу залежно від функціональної активності щитовидної залози. Встановлено особливості вегето-судинних, психоемоційних та обмінно-ендокринних порушень. Виявлено вплив хірургічної менопаузи на функціональну активність щитовидної залози, наслідком якого є розвиток субклінічного гіпотиреозу (СГ) вже протягом першого року менопаузи. Виділено основні фактори ризику, що вказують на можливість розвитку СГ, до яких відносяться спадкова схильність, затримка статевого розвитку, абдомінальне ожиріння. Визначено особливості розвитку та клінічного перебігу метаболічного менопаузального синдрому у разі менопаузи різної етіології та зниженої функції щитовидної залози. Встановлено, що абдомінальне ожиріння, надлишкова маса тіла, порушення ліпідного обміну мають прогностичне значення у формуванні соматичної патології. Досліджено динаміку урогенітальних порушень у жінок з менопаузою хірургічного та природного генезу залежно від функціональної активності щитовидної залози. Доведено, що дані порушення за наявності СГ виявляються вираженими атрофічними процесами піхвової стінки. Проведено порівняльний аналіз ефективності застосування загальноприйнятої замісної гормонотерапії (ЗГТ) та сполучення замісної гормонотерапії та L-тироксину у групі жінок з субклінічним гіпотиреозом та хірургічною менопаузою. Доведено, що використання сполучення ЗГТ та L-тироксину у лікуванні клімактеричного синдрому у жінок з субклінічним гіпотиреозом, незалежно від рівня збільшення концентрації тиреотропного гормону, забезпечує зниження частоти та ступеня вираженості клімактеричних ускладнень.

  Скачати повний текст