Скачати повний текст

Досліджено генеалогічні (сімейні) фактори ризику самогубств у хворих на праноїдну шизофренію, запроновано новий діагностичний підхід - виявлення типової констеляції батьківської пари, що є чинником суїцидального ризику для даної категорії хворих. Застосовано спеціальний генеалогічний метод (family study) з повним очним дескриптивно-феноменологічним, біографічним, клініко-психопатологічним та експериментально-психологічним обстеженням пробандів і родичів I ступеня родинності за висхідною лінією - батьківської пари. Виявлено типову констеляцію батьківської пари хворих на параноїдну шизофренію з суїцидальним ризиком: мати - експансивна, психопатизована в поведінці, конкуруюча, з активною чоловічою (слабко ідентифікованою жіночою) роллю, невротично-контролююча; батько - пасивний, слабкий, з "жіночою" підпорядкованою (недостатньо ідентифікованою чоловічою) роллю.

  Скачати повний текст

Уперше проведено порівняльну оцінку змін психічних функцій за умов лікування атиповим антипсихотичним препаратом і класичними нейролептиками. Уперше встановлено значні відмінності між динамікою когнітивних функцій під час лікування різними групами антипсихотичних препаратів: суттєве покращення рівня когнітивних функцій у разі використання препарату "Рисполепт" і стабільність когнітивного дефіциту за умов лікування галоперідолом. Доведено, що існує зв'язок між покращенням рівня когнітивних функцій та соціальною реадаптацією хворих.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено динаміку клініко-психопатологічних, патопсихологічних і нейрохімічних змін стану хворих з різними типами перебігу параноїдної шизофренії та визначено ефективність лікування даної патології атиповими антипсихотиками. Встановлено закономірності динаміки позитивної та негативної психопатологічної симптоматики в процесі лікування рисполептом в якості монотерапії та комбінацією даного препарата з азалептином. Визначено характер побічних розладів у разі застосування різних терапевтичних стратегій. Вивчено динаміку патопсихологічних порушень функції мислення, пам'яті, уваги, емоційної сфери, самооцінки у процесі лікування. Виявлено особливості стану катехоламінергічної та серотонінергічної систем у процесі лікування. Вперше для оцінки ефективності лікування параноїдної форми шизофренії використано комплексний підхід. На підставі одержаних результатів істотно поглиблено уявлення про диференційовану терапію, що враховує особливості перебігу досліджуваної психічної патології.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клінічної картини першого психотичного епізоду, динаміки хвороби в жінок з параноїдною формою шизофренії, за якої не було спостережено впливу стресорів перед першим психотичним епізодом. За результатами проведеного дослідження з'ясовано особливості сучасних проявів шизофренії, характер перебігу захворювання, що важливо для визначення його прогнозу. Науково обгрунтовано комплексну терапію з метою проведення ефективного лікування шизофренії та профілактики загострень процесу. Відзначено, що використання результатів дослідження дозволяє вдосконалити терапевтичні заходи, підвищити ефективність фармакотерапії, психотерапії та методів медико-соціальної профілактики хворих на шизофренію. Розглянуто фактори й умови, які впливають на подальший перебіг шизофренії.

  Скачати повний текст

Базуючись на клініко-генетичних підставах запропоновано підхід роздільного дослідження клінічних особливостей та частоти суспільно небезпечних дій у хворих на шизофренію в поєднанні з психічними і поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, а також з урахуванням генотипових особливостей. Установлено підвищення частоти алкогольного делірію в стані відміни у хворих на шизофренію у сполученні з алкоголізмом у порівнянні з хворими на алкоголізм. Виявлено найбільш сприятливий перебіг шизофренії у хворих з алкогольним делірієм у стані відміни в анамнезі, що виражається у більш пізній маніфестації, переважанні параноїдної форми, ремітуючого перебігу та підвищенні частоти онейроїдних станів. Установлено, що перебіг шизофренії у поєднанні з синдромом алкогольної залежності характеризується більш раннім початком, підвищенням частоти безперервного перебігу та простою формою. Виявлено кращі показники сімейного стану та рівня освіти у хворих на шизофренію, які перенесли в стані відміни алкогольний делірій, у порівнянні з хворими на шизофренію у поєднанні з синдромом алкогольної залежності. Показано, що суспільно небезпечні дії у хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежності, виявляються частіше, ніж у хворих, які перенесли в стані відміни алкогольний делірій. Виявлено генотипні особливості, які характеризуються епілептичною схильністю, ліворукістю, чоловічою статтю, і такий екзогенний фактор, як перенесена черепно-мозкова травма, які частіше виявляються у випадку шизофренії у хворих з синдромом алкогольної залежності. У хворих на шизофренію, які перенесли в стані відміни алкогольний делірій, а також у таких хворих, які здійснювали суспільно небезпечні дії. Установлено, що вони обумовлюють несприятливий перебіг шизофренічного процесу та підвищення частоти суспільно небезпечних дій у цих хворих. На підставі виявлення фенотипних ознак, характерних для полігенних захворювань, установлено, що алкогольний делірій у стані відміни має полігенну природу та проявляється у тих хворих, які мають до нього спадкову схильність.

  Скачати повний текст

Досліджено клініко-морфологічні зіставлення у випадку гострого апендициту у хворих на шизофренію з урахуванням впливу на них ряду генетичних та середовищних факторів. Виділено найбільш інформативні клінічні симптоми деструктивного апендициту, а також фактори ризику його розвитку у цих пацієнтів. Імунологічні зрушення, які виявлено у хворих на шизофренію у разі розвитку у них деструктивного апендициту, зумовлюють необхідність активної діагностичної тактики та застосування імуномодуляторів у післяопераційному періоді. Урахування особливостей гострого апендициту та використання додаткових клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження дозволяють знизити кількість діагностичних помилок у випадку гострого апендициту у хворих на шизофренію.

  Скачати повний текст

Вивчено суїцидальні прояви та ступінь ризику у порівняльно-нозологічних та особистісно-мотиваційних аспектах у 400 жінок віком 17 - 30-ти рр., з яких 100 хворих з психогенними розладами (ПР) і 100 - у яких вперше зафіксовано шизофренію. Зазначено, що групу порівняння склали 200 психічно здорових студенток. Виявлено, що передсуїцидальний період в осіб із ПР характеризується різними варіантами депресивного синдрому з перевагою пригніченості, суму, почуття безвихідності, туги, рухової загальмованості, прагненням до замкнутості та самотності. Доведено, що у даному періоді спостерігається швидка редукція афективних порушень з перевагою занепокоєння, тривоги та непевності у собі. Встановлено, що суїцидальні прояви у жінок у яких вперше зафіксовано шизофренію у 75,4 % носять дійсний характер. Досліджено, що вони найчастіше відбувалися за типом ситуаційного (психогенного) варіанта на тлі параноїдальних, депресивно-параноїдальних і галюцинаторно-параноїдальних розладів. Зазначено, що результати досліджень дозволяють вважати критеріями підвищеної імовірності здійснення суїцидальних спроб підвищення показника суїцидального ризику та зниження рівня самоусвідомленості смерті.

  Скачати повний текст

Досліджено клініко-психопатологічні та соціально-психологічні механізми та закономірності формування суспільно небезпечної поведінки хворих на шизофренію, удосконалено систему їх примусового лікування, наведено оцінку її ефективності. Встановлено залежніcть виникнення агресивності даних пацієнтів від клінічних проявів хвороби, індивідуальних особливостей та патологічної адаптованості до умов тривалої ізоляції. Проведено кількісну оцінку та визначено позитивні та дефіцитарні симптоми, що відіграють провідну роль у виникненні рецидивів суспільно небезпечних дій. Виявлено клініко-психологічні та соціальні чинники формування агресивної суспільно небезпечної поведінки хворих. Науково обгрунтовано доцільність впровадження у лікувальну практику багатокомпонентної реабілітаційної програми, основою якої є функціональна оцінка психосоціальних можливостей пацієнтів та використання методів, спрямованих на попередження їх соціального виключення та корекцію порушень у різних сферах рольової поведінки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено вплив тривалого перебування хворих на шизофренію у психіатричному стаціонарі на особливості їх клінічного стану, міжособистісні стосунки та рівень соціального функціонування. Проаналізовано клінічні форми госпіталізму та фази його формування. Розкрито причини тривалих госпіталізацій хворих на шизофренію і предиктори появи симптомів госпіталізму. Уперше виявлено залежність між сумарною тривалістю стаціонарного лікування та формуванням у хворих синдрому госпіталізму, наростанням дефіцитарних і когнітивних розладів, дезадаптивних форм пристосувального поводження та зниження психосоціальної адаптації. Визначено основні соціально-психологічні механізми формування госпіталізму, особливості міжособистісних стосунків, пристосувального поводження хворих і рівня їх родинної та позародинної підтримки на різних етапах формування госпіталізму. Обгрунтовано інтегративний підхід до проведення психосоціальної реабілітації хворих на шизофренію із симптомами госпіталізму.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вплив генотипових особливостей, обумовлених присутністю генокомплексу бронхіальної астми, на ризик прояву шизофренії, її клінічні прояви, сімейний статус, плідність, на частоту і характер небезпечних дій, а також на помісячні екзацербації даного психозу. Вибір генотипового маркера бронхіальної астми базується на холінергічній гіпотезі шизофренії. Встановлено, що генотипові особливості шизофренії, які характеризуються присутністю генокомплексу бронхіальної астми, знижують ризик прояву даного психозу і впливають на клінічні прояви шизофренічного процесу. Доведено, що у даних хворих підвищена частота небезпечних дій, серед яких переважає гіперстенічний соматотип. Показано модифікуючий вплив статі та ваги плину бронхіальної астми на клінічні прояви шизофренічного процесу.

  Скачати повний текст

За допомогою клініко-психопатологічного, експериментально-психологічного та фізіогномо-етологічного методів обстеження уточнено діагностичні критерії шизотипових розладів. У відповідності із загальними синдромологічними проявами виділено сім форм захворювання: ананкастичну, істеричну, деперсоналізаційну, іпохондрично-сенестопатичну, паранойяльну, експлозивну і просту. Умовно відокремлено основні етапи розвитку шизотипових розладів: етап формування неврозоподібних проявів, переважно психогенних та ендогенно зумовлених психопатоподібних розладів. У процесі порівняння невербальних проявів у трьох досліджених групах на підставі дисперсійного аналізу встановлено характерні для шизотипового розладу ознаки. Визначено симптомоспецифічні, синдромоспецифічні та нозоспецифічні невербальні ознаки зазначеної нозології.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено нейрокогнітивні розлади у структурі психопатологічних проявів за шизофренії. Визначено клініко-феноменологічні особливості даних порушень. Розроблено й апробовано ефективні комплексні методи діагностики та терапії нейрокогнітивних розладів у хворих з різними формами шизофренії. Проаналізовано результати обстеження 367-ми пацієнтів з даною патологією (256 хворих з параноїдною, 71 - простою, 40 - кататонічною формою шизофренії) віком від 18-ти до 45-ти років. Розроблено й апробовано методику систематичного міждисциплінарного дослідження порушень нейрокогнітивних функцій та їх патогенетичних механізмів за шизофренії. Досліджено ефективність терапії нейрокогнітивних розладів за даної патології. Виявлено зв'язок між вираженістю нейрокогнітивних розладів та ефективністю антипсихотичної терапії. Науково обгрунтовано та впроваджено у практику комплексну програму медикаментозної корекції нейрокогнітивних розладів у хворих на шизофренію.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості клінічного перебігу та ефективність комплексного лікування захворювань пародонта у хворих на шизофренію. Вивчено особливості розвитку цих захворювань у даного контингенту хворих з використанням цитологобактеріологічних, морфологічних і функціональних досліджень. Опрацьовано комплекс лікувально-профілактичних заходів із використанням патогенетично обгрунтованої місцевої фармакотерапії генералізованого пародонтиту. Наведено практичні рекомендації надання стоматологічної допомоги психічно хворим людям. Одержано достовірно позитивні результати лікування генералізованого пародонтиту з використанням опрацьованих комплексних лікувально-профілактичних схем.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що у хворих на параноїдну форму шизофренії з різною тривалістю безремісійного періоду перебігу захворювання відрізняються габаритні та поздовжні розміри тіла. Одержано результати, які підтверджують цінність виділення дерматогліфічних типів для вивчення індивідуальних і типологічних особливостей тривалості безремісійного періоду перебігу параноїдної форми шизофренії. Вперше розроблено дискримінантні моделі тривалості безремісійного періоду перебігу параноїдної форми шизофренії на базі соматометричних і дерматогліфічних показників у хворих різної статі першого періоду зрілого віку подільського регіону України.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне загально-клінічне, психопатологічне, клініко-імунологічне та біохімічне обстеження 540-а хворих на параноїдну шизофренію з безперервно-прогредієнтним, нападоподібно-прогредієнтним перебігом, епізодичним перебігом зі стабільним дефектом. Виявлено найбільш значущі клінічні, психологічні, біохімічні та імунологічні фактори, які свідчать про наявність зв'язку клініко-патогенетичних механізмів з особливостями клітинного імунітету й доцільність включення в терапевтичні схеми засобів, які впливають на імунні механізми. Показано, що використання в комплексному лікуванні хворих на шизофренію диференційованої імунокорекції та ентеросорбції забезпечує рівнобічне поліпшення імунологічних та клінічних показників. Розроблено ряд методів сполучення ентеросорбції та імунокорекції у хворих на шизофренію для подолання терапевтичної резистентності. Клінічна ефективність застосування запропонованого лікувального комплексу виявляється формуванням більш високої якості ремісій у всіх групах зі скороченням термінів лікування значної частини хворих і зниженням загальнонеобхідної для досягнення позитивного ефекту кількості психотропних препаратів.

  Скачати повний текст

Обстежено 130 хворих на параноїдну шизофренію з терапевтичною резистентністю (ТР) та виявлено провідні психопатологічні синдроми. Хворим трьох основних груп (100 осіб) проведено 1 - 3 сеанси краніоцеребральної гіпотермії (КЦГ). 30 осіб контрольної групи одержували медикаментозну терапію. Відокремлено провідні психопатологічні синдроми, характерні для резистентної параноїдної шизофренії, а також види ТР. Установлено високу ефективність застосування методу КЦГ для подолання ТР, за якого відбувається посилення парасимпатичної спрямованості вегетативних реакцій. В результаті психодіагностичного обстеження з використанням тесту Люшера й опитувача MMPI встановлено пряму кореляцію зміни кольорового вибору та висоти шкал MMPI з динамікою афективної, дереалізаційно-деперсоналізаційної, іпохондричної симптоматики, за цього зменшився сумарний показник тривоги. В результаті проведеного нейрофізіологічного електроенцефалографічного (ЕЕГ) обстеження встановлено прогностичні критерії стосовно призначення кількості сеансів КЦГ, а також три види особливостей ЕЕГ та їх динаміку після подолання ТР. Рекомендовано використання методу КЦГ для подолання ТР у хворих на пароноїдну шизофренію й оптимізації психофрмакотерапії.

  Скачати повний текст

Виявлено причини, механізми розвитку й прояви подружньої дезадаптації за параноїдної форми шизофренії у жінок на етапі ремісії. Базуючись на системному підході до дослідження, який дає змогу визначити біогенні, соціогенні, психогенні та негативні соціально-психологічні чинники формування подружньої дезадаптації за даної хвороби у жінок з урахуванням якості життя, проведено диференціацію типів і якості ремісій шизофренії. Визначено варіанти та форми дезадаптації подружньої пари, показано взаємозв'язок первинних і вторинних розладів сексуального здоров'я з характером і вираженістю залишкових проявів шизофренії. Розроблено систему комплексної диференційованої психокорекції дезадаптації такої подружньої пари. Установлено, що успіх корекції вищий за параноїдного типу ремісії, ніж апатико-абулічного, за обох типів залежить також від її якості. Зазначено, що загальний високий і стійкий ефект психокорекції за різних форм подружньої дезадаптації дорівнює 55,1 %.

  Скачати повний текст