З позицій системного міждисциплінарного підходу висунуто ідею вивчення алкоголізму як наркологічної проблеми в межах сімейної медицини. Виявлено механізми розвитку і розроблено класифікацію концептуально значущих варіантів сексуальної дисгармонії, патогномонічних типовим ситуаціям алкогольної залежності у чоловіка, дружини чи обох із подружжя. Запропоновано концепцію виникнення при алкоголізмі патологічної сім'ї. Визначено диференційно-діагностичні критерії виявлених варіантів сексуальної дисгармонії і розроблено систему їх психотерапевтичної корекції.

  Скачати повний текст

Досліджено корекцію патогенетичної терапії за допомогою вивчення гемокоагуляції та фібринолізу в процесі комплексного лікування хворих на туберкульоз легень, які страждають хронічним алкоголізмом. Підвищено ефективність лікування даної категорії хворих шляхом застосування ендолімфатичного введення протитуберкульозних препаратів. Встановлено значні порушення гемостазу у хворих із вперше виявленим туберкульозом і у разі загострення його хронічних деструктивних форм, особливо у тих, хто страждає на хронічний алкоголізм II - III стадії. У випадку кровохаркань і легеневих кровотечах на фоні гіперкоагуляції спостерігається посилення фібринолітичної активності плазми крові (ФА), зниження активності фібринази, накопичення в крові продуктів деградації фібриногену та фібрину (ПДФ), зниження функціональної активності тромбоцитів. Проведення інтенсивної гемостатичної терапії протягом 5 - 7 днів, направленої на зниження ФА з застосуванням інгібіторів фібринолізу, дозволило досягти припинення кровохаркань і кровотеч у 96,2 % хворих. У процесі ефективного лікування антимікобактеріальними препаратами на 3 - 4 місяці відмічається нормалізація рівня фібриногену, ФА, зниження концентрації ПДФ, що є лабораторним симптомокомплексом сприятливого перебігу туберкульозного процесу. Застосування ендолімфатичного введення рифампіцину, ізоніазиду та канаміцину в комплексі з інгібіторами фібринолізу і гепарином у більшості випадків дозволило досягти не тільки стабілізації туберкульозного процесу, його регресу, а й призводило до позитивних змін у системі гемостазу хворих на туберкульоз, які страждають на хронічний алкоголізм.

  Скачати повний текст

Вперше проведене клініко-епідеміологічне обстеження хворих із гострими алкогольними психозами в одному із регіонів України за одинадцятирічний сонячний цикл. Вивчено особливості циркадіанних ритмів, що обумовлюють сезонність клінічних проявів захворювання. Встановлено наявність десинхронізації фізіологічних функцій і ступінь її вираження у хворих гострими алкогольними психозами. Показано розповсюдженість осіб із різними біоритмологічними типами при цих психозах, а також залежність клініко-соціальних показників і їх динаміки від стану циркадіанних ритмів організму. Розроблено диференційовані схеми безмедикаментозних (лазерних) методів лікування і соціальної реабілітації хворих на гострі алкогольні психози з урахуванням біоритмологічного статусу, даних клініко-соціального та експериментально-психологічного дослідження.

  Скачати повний текст

Проведено клініко-типологічну систематику епілептиформних розладів та їх відмінність від еліптичних внаслідок хронічної алкогольної інтоксикації. Виявлено значущість біологічних чинників у їх формуванні. На основі порівняльного вивчення клінічних, електроенцефалографічних і нейропсихологічних характеристик вдосконалено діагностику епілептиформних та епілептичних розладів у разі хронічної алкогольної інтоксикації. Встановлено позитивну дію раннього призначення карбамазепіну у випадку даної інтоксикації з епілептиформними розладами та перевагу комбінованого (протиепілептичного і протиалкогольного) лікувального комплексу у терапії хворих на епілепсію, ускладнену зазначеною інтоксикацією. Значну увагу приділено критеріям терапевтичного та соціального прогнозотитхів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше доведено, що хронічний алкоголізм з біохімічної точки зору можна охарактеризувати як синдром гіпоендорфінізм-індукованого апоптозу. На значному клінічному матеріалі встановлено різке пригноблення системи ендогенних опіоїдів у хворих на хронічний алкоголізм, що корелює зі стадією захворювання й рівнем циркулюючої фрагментованої ДНК. Зміна енкефалінергічної активності перекладає гомеостатичні функції організму на інший рівень регуляції, що показано на прикладі електролітного балансу й індукції апоптозу. За умов хронічної алкологізації перебудовується вся система гіпоталамус-гіпофіз-гонади, про що свідчать дані гормонального спектру у хворих на хронічний алкоголізм і наркоманію. Уперше встановлено молекулярно-структурні зміни води гідрата й динаміку її перерозподілу між вільною, гідрованою та кристалічною фракціями у хворих на хронічний алкоголізм і наркоманію, що дозволило обгрунтувати застосування ЯМР-релаксації протонів тканинної води біологічних рідин у діагностиці й лікуванні захворювань, пов'язаних з дисбалансом у нейрогормональній регуляції.

  Скачати повний текст

Базуючись на клініко-генетичних підставах запропоновано підхід роздільного дослідження клінічних особливостей та частоти суспільно небезпечних дій у хворих на шизофренію в поєднанні з психічними і поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, а також з урахуванням генотипових особливостей. Установлено підвищення частоти алкогольного делірію в стані відміни у хворих на шизофренію у сполученні з алкоголізмом у порівнянні з хворими на алкоголізм. Виявлено найбільш сприятливий перебіг шизофренії у хворих з алкогольним делірієм у стані відміни в анамнезі, що виражається у більш пізній маніфестації, переважанні параноїдної форми, ремітуючого перебігу та підвищенні частоти онейроїдних станів. Установлено, що перебіг шизофренії у поєднанні з синдромом алкогольної залежності характеризується більш раннім початком, підвищенням частоти безперервного перебігу та простою формою. Виявлено кращі показники сімейного стану та рівня освіти у хворих на шизофренію, які перенесли в стані відміни алкогольний делірій, у порівнянні з хворими на шизофренію у поєднанні з синдромом алкогольної залежності. Показано, що суспільно небезпечні дії у хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежності, виявляються частіше, ніж у хворих, які перенесли в стані відміни алкогольний делірій. Виявлено генотипні особливості, які характеризуються епілептичною схильністю, ліворукістю, чоловічою статтю, і такий екзогенний фактор, як перенесена черепно-мозкова травма, які частіше виявляються у випадку шизофренії у хворих з синдромом алкогольної залежності. У хворих на шизофренію, які перенесли в стані відміни алкогольний делірій, а також у таких хворих, які здійснювали суспільно небезпечні дії. Установлено, що вони обумовлюють несприятливий перебіг шизофренічного процесу та підвищення частоти суспільно небезпечних дій у цих хворих. На підставі виявлення фенотипних ознак, характерних для полігенних захворювань, установлено, що алкогольний делірій у стані відміни має полігенну природу та проявляється у тих хворих, які мають до нього спадкову схильність.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості змін мінеральної щільності кісткової тканини у хворих з неврологічними порушеннями у разі хронічної алкогольної інтоксикації (ХАІ) з метою оптимізації патогенетично обгрунтованих лікувально-профілактичних заходів. Визначено чинники ризику виникнення остеопорозу серед хворих з неврологічними порушеннями у разі ХАІ. У даної категорії осіб у разі остеодефіциту зафіксовано більш виражені зміни окисно-відновних процесів, стану системи імунітету, маркерів ендогенної інтоксикації. Запропоновано методику діагностики ранньої втрати кісткової тканини шляхом застосування двофотонної абсорбціометрії. Розроблено програму комплексної терапії з урахуванням стану кісткової тканини з включенням препарату вітрум остеомаг.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі вивчення результатів комплексного клініко-параклінічного обстеження хворих встановлено особливості перебігу алгокольної полінейропатії, зокрема, в динаміці лікування із застосуванням лазеро-пунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням (ЛП ІЧЛП) та призначенням препарату Нуклео ЦМФ Форте. Вперше вивчено особливості динаміки змін вібраційної чутливості у хворих на полінейропатію алкогольного генезу. Оцінено стан особистісної та реактивної тривожності у хворих на алкогольну полінейропатію та досліджено його зміни під дією запропонованого комплексного лікування. Вивчено особливості стану електроміографічних показників у осіб молодого та середнього віку, хворих на алкогольну полінейропатію, зокрема, залежно від статі пацієнтів і тривалості захворювання. Обгрунтовано доцільність проведення електроміографічного дослідження в динаміці комплексної терапії з метою визначення ефективності лікування. Вперше досліджено функціональний стан постгангліонарних симпатичних волокон у динаміці комплексного лікування із застосуванням ЛП ІЧЛП і призначенням препарату "Нуклео ЦМФ Форте" у хворих на алкогольну полінейропатію. Вперше розроблено режим стимуляції точок акупунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням у разі алкогольної полінейропатії залежно від клінічної форми захворювання.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості формування та динаміки синдрому залежності від алкоголю, а також психопатологічних та вегетативних розладів на різних етапах захворювання, що розвивається у хворих з цереброваскулярною патологією. На основі клінічного, експериментально-психологічного та електропунктурного (за Р.Фоллем) досліджень визначено істотні закономірності розвитку стану залежності від алкоголю, обтяженого цереброваскулярною патологією, розроблено ефективну систему його лікування та комплексної профілактики рецидивів синдрому залежності від алкоголю, доведено її ефективність у 5-річному катамнезі.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню морфо-функціональних змін при гострих і хронічних алкогольних інтоксикаціях. На основі морфо-функціонального аналізу яєчників експериментальних тварин (білих щурів) і трупів осіб жіночої статі репродуктивного віку, які мали достовірний алкогольний катамнез, визначено кореляційні зв'язки та проведено зіставлення змін яєчників в умовах гострого отруєння етанолом і тривалого впливу етилового спирту. Виявлено зниження загальної кількості фолікулів та ознаки сполучнотканинної трансформації органа, що свідчать про розвиток стійкого гіпоовуляторного статусу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено клініко-гемодинамічні та нейрогуморальні процеси ураження серцево-судинної системи хворих з синдромом залежності від алкоголю (СЗА), а також розроблено раціональні шляхи їх фармакологічної корекці. Застосування інгібіторів АПФ призводить до зниження загального периферичного опору судин, підвищення скорочувальних властивостей міокарду на фоні достовірного зниження рівнів пресорних факторів (ангіотензину II, АПФ) і активації передсердного натрій уретичного ферменту (ПНУФ). Комбінація інгібіторів АПФ із петлевими діуретиками у хворих із СЗА з СН IIА та IIБ стадіями сприяє більш вираженому зниженню після навантаження, підвищенню скорочувальних властивостей міокарда, більш вираженому пригнобленню активності ангіотензину II, АПФ і альдостерону з одночасним достовірним зниженням ПНУФ у порівнянні з монотерапією інгібіторами АПФ.

  Скачати повний текст

Проаналізовано чинники формування алкогольної адиктивної поведінки у підлітків та юнацтва. Побудовано типологію готовності до формування адиктивної поведінки, обговорено гіпотетичні моделі розвитку такої поведінки. Виявлено роль ранніх травм у формуванні адикції, особистісні особливості підлітків-адиктів, а також особливості їх емоційної сфери. Показано, що у частини адиктів формується алексимітичний симптомокомплекс, який є захисним утворенням і дає змогу подолати ранні травми. Алкогольну адикцію розглянуто як вторинне утворення, що дає змогу дослідити її у медичному та патофізіологічному контексті її патогенезу, що розуміється то як "нагорода", то як "активація", то як "уроджений порок", то як "уроджена преморбідна особистісна структура". Проаналізовано можливі психологічні механізми розвитку алкогольної адикції.

  Скачати повний текст

Вперше на основі сучасних досліджень життєдіяльності хворих з психічними та поведінковими розладами вивчено загальну поведінкову дисфункцію та здатність виконувати соціальні ролі. Виділено "слабкі" - "неконтрольовані" соціальні ролі, в яких хворі мають низький адаптаційний потенціал. Встановлено фактори середовища, що провокують вживання алкоголю та є предикторами соціальної дезадаптації, впливають на життєдіяльність пацієнтів з коморбідними розладами (КР). Розроблено модель оцінки соціального функціонування (СФ) даних пацієнтів, яка дозволяє встановити основну дезадаптуючу сферу СФ. Виявлено основні критерії соціальної дезадаптації з визначенням п'яти рівнів функціональних можливостей хворого. Виділено п'ять рівнів загального соціального функціонування (РЗСФ), надано характеристику даного функціонування хворих з КР, вивчено типологію розладів у різних сферах СФ. На основі концепції наслідків хвороби розроблено вітчизняну технологію оцінки СФ хворих з КР у психіатричній практиці, запропоновано підхід, який об'єктивізує встановлення інвалідності залежно від РЗСФ і ступеня обмеження життєдіяльності. Наведено шляхи використання даних дослідження у розробці та корекції індивідуальної реабілітаційної програми з урахуванням можливостей динамічного контролю СФ хворих.

  Скачати повний текст