Уперше проспективно досліджено частоту розвитку та ступінь тяжкості синдрому гострого пошкодження легень (СГПЛ) у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ). Уперше встановлено вплив різних режимів штучної вентиляції легень на розвиток СГПЛ у хворих з тяжкою ЧМТ. Оцінено безпечність та ефективність визначення показників механіки легень у моніторуванні перебігу СГПЛ у зазначених хворих, а також методу аналізу кривої тиск-об'єм та методу найвищого комплайнсу для визначення оптимального позитивного тиску у кінці видиху. Здійснено дослідження щодо використання кетаміну для синхронізації з респіратором, а також його впливу на внутрішньочерепний тиск та церебральний перфузійний тиск.

  Скачати повний текст

Доведено, що застосування методу локального фібринолізу показано хворим з епідуральними крововиливами (ЕК) у компенсованому та субкомпенсованому стані. Розроблено показання та протипоказання до використання даної методики, протокол її застосування, алгоритм визначення показань до локального фібринолізу.

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження 357-ми пацієнтів установлено особливості клінічних і комп'ютерно-томографічних проявів гострого періоду різних клінічних форм черепно-мозкової травми (ЧМТ). Одержано нові результати щодо співвідношення переважаючої клінічної симптоматики та характеру комп'ютерно-томографічних змін (КТ-змін). З урахуванням особливостей клінічної картини та КТ-змін раннього етапу гострого періоду вперше запропоновано виділення найгострішого періоду у клінічному перебігу ЧМТ легкого, середнього та тяжкого ступенів. Описано клініко-комп'ютерно-томографічний симптом прихованої субарахноїдальної геморрагії, запропоновано наукове обгрунтування даного феномену. Досліджено статистичний зв'язок між статтю та віком постраждалих, характеристками механічної травми, клінічним перебігом захворювання та наявністю первинних і вторинних внутрішньочерепних КТ-змін. З використанням одержаних результатів запропоновано нові алгоритми комп'ютерно-томографічного спостереження під час курації потерпілих з ЧМТ різних ступенів тяжкості.

  Скачати повний текст

Уперше комплексно вивчено вміст нуклеїнових кислот, L-аргініну, середніх молекул (СМ), активності нуклеаз, перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у сироватці крові та кількості нітритів у сечі хворих з легкою черепно-мозковою травмою (ЛЧМТ) у динаміці її гострого та проміжного періодів. Виявлено залежність даних показників від тяжкості травми, тривалості та клінічних особливостей перебігу гострого та проміжного періодів ЛЧМТ, наявності супутньої алкогольної інтоксикації, а також від фазності перебігу процесу. Запропоновано критерії та розроблено рекомендації для проведення корекції порушень, які виникають, нуклеїнового гомеостазу, активності нуклеаз, ПОЛ, обміну NO та концентрації СМ у гострому періоді струсу головного мозку (СГМ) за допомогою фенібуту. Доведено, що використання даного препарату у комплексному лікуванні хворих з СГМ у гострому періоді у порівнянні з традиційною терапією сприяє більш швидкому регресу клінічних проявів травми.

  Скачати повний текст

Експериментально обгрунтовано можливість магнітофорезу брому на розробленій мікрокамері. Доведено, що магнітні поля не руйнують молекулу броміду натрію, під час магнітофорезу брому вводиться на 20 - 27 % більше речовини, ніж за умов дифузії. Розроблено лікувальну методику магнітофорезу брому. Показано, що оптимальним для нього є 10 % розчин броміду натрію. Вивчено вплив одноразової процедури магнітотерапії й магнітофорезу брому, а також комплексного лікування на клінічний і психоемоційний стан хворих. Установлено більш виражену седативну й вегетокоригувальну дію магнітофорезу брому у порівнянні з магнітотерапією. Установлено, що манітофорез брому більш значною мірою впливає на відновлення балансу вегетативної нервової системи, ніж магнітотерапія, за рахунок стимуляції парасимпатичної й інгібування симпатичної ланки вегетативної нервової системи. Проведено порівняльне вивчення впливу магнітотерапії й магнітофорезу брому на стан церебрального кровотоку за умов плацебо-дії, одноразового та курсового застосування. Доведено, що на відміну від плацебопроцедури одноразове та курсове застосування магнітотерапії й магнітофорезу брому поліпшують пульсове кровонаповнення, зменшують лінійну швидкість кровотоку, знижують тонус вен і артеріол, однак за цього більш істотно поліпшується венозний відтік у разі включення до комплексу лікування магнітофорезу брому. Показано, що його застосування у комплексному лікуванні хворих з синдромом вегето-судинної дистонії, у яких виражене превалювання тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, астено-невротичний синдром, ознаки утрудненого венозного відтоку, є більш ефективним у порівнянні з традиційною магнітотерапією, про що свідчать безпосередні та віддалені результати лікування.

  Скачати повний текст

Досліджено непсихотичні психічні розлади (НПР), які виникають внаслідок перенесеної черепно-мозкової травми (ЧМТ). Вирішено завдання в контексті комплексного аналізу соціально-демографічних, психологічних і клініко-психопатологічних особливостей формування НПР у хворих, які перенесли ЧМТ. Проаналізовано чинники, що впливають на розвиток і формування цих розладів, описано клінічну картину та діагностичні критерії непсихотичних психічних розладів у цього контингенту хворих. Розроблено комплекс діагностичних, лікувальних і профілактичних заходів з урахуванням системного аналізу непсихотичних розладів у цієї категорії пацієнтів.

  Скачати повний текст

Встановлено динаміку змін показників нормальної мікрофлори (НМФ) слизових оболонок зіва та носа, а також поверхні шкіри протягом травматичної хвороби (ТХ) і визначено мікробіологічні критерії важкості її перебігу у постраждалих з поєднаною травмою опорно-рухової системи (ОРС) і головного мозку (ГМ). Визначено показники НМФ слизових оболонок зіва та носа, а також поверхні шкіри для умовно-здорових людей, що мешкають у Донецькому регіоні України. У постраждалих обстежених осіб виявлено значний дисбаланс кількісних показників і видового складу НМФ слизових оболонок зіва та носа, а також поверхні шкіри в динаміці ТХ, ступінь прояву якого залежить від загальної важкості стану хворого, локалізації домінуючого пошкодження та терміну ТХ. Встановлено взаємозв'язок між змінами НМФ слизової оболонки зіва у перший день після травми з наступним підвищенням частоти виникнення посттравматичних ускладнень. Досліджено видовий склад мікрофлори осередків запалення у разі інфекційних ускладнень поєднаної травми ОРС і ГМ залежно від виду домінуючого пошкодження. Визначено чутливість виділених збудників до деяких антибіотиків. Виявлено зв'язок між змінами НМФ слизових оболонок зіва та носа, а також поверхні шкіри в першу добу ТХ та підвищення частоти летальних випадків у термінальних хворих. Доведено можливість використання змін показників НМВ як мікробіологічних критеріїв оцінки важкості стану постраждалих, діагностики домінуючого пошкодження, прогнозування імовірного розвитку ускладнень, перебігу та результату ТХ.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного клініко-неврологічного, інструментального дослідження характеру порушень свідомості у віддаленому періоді легкої черепно-мозкової травми, виділено основні неврологічні синдроми. Здійснено порівняльний аналіз клініко-параклінічних показників у хворих залежно від характеру порушення свідомості. За результатами дослідження виявлено, що у віддаленому періоді легкої черепно-мозкової травми частіше спостерігались епілептичні напади, ніж непритомності. Установлено взаємозв'язок структурних порушень у взаємозв'язку з характером порушення свідомості. З'ясовано, що у хворих з епілептичними нападами домінувала зовнішня гідроцефалія, а у разі непритомностей - внутрішня. Визначено, що кістозно-атрофічний процес мав місце тільки у пацієнтів і епілептичними паросизмами. Обгрунтовано доцільність використання недиференційованого та диференційованого способів лікування. Використано принципи лікування віддалених наслідків черепно-мозкової травми як базу недиференційованої терапії. У комплексі диференційованого лікування хворих з епілептичними нападами запропоновано використовувати антиконвульсанти. Лікування синкопальних пароксизмів було проведено залежно від їх характеру.

  Скачати повний текст

Розроблено методику експериментального моделювання, встановлено невідомі раніше сторони патогенезу та лікування черепно-мозкової травми (ЧМТ), поєднаної з глюкокортикоїдним остеопорозом. Уточнено механізми порушення кальцієвого обміну й участь у ньому гормонів КТ, ПТГ, тиреотропного гормону (ТТГ), тироксину та трийодтироніну, а також ІЛ-6 і ФНП- . Встановлено патогенетичну роль КТ у підтримці рівня іонізованого кальцію в крові й участь у механізмах лікувальної дії.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено особливості функціонування тиреоїдної системи (ТС) у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою (ТЧМТ) з одночасним проведенням замісної терапії тиреоїдними гормонами (ТГ). Зроблено порівняльну оцінку ступеня тиреоїдної недостатності у пацієнтів з ТЧМТ, яким проводилась стандартна інтенсивна терапія (ІТ) та у хворих, що додатково одержували морфін у малих дозах або замісну терапію ТГ. На підставі одержаних результатів виявлено різні патогенетичні механізми корекції дисфункції гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи (ГГТС) у пацієнтів з ТЧМТ. Виявлено, що клінічний ефект внаслідок введення морфіну в малих дозах або використання замісної терапії ТГ, не зважаючи на розходження у механізмах впливу на ГГТС, приблизно однаковий і дозволяє знизити летальність серед потерпілих з ТЧМТ на 14,4 % та 14,6 % відповідно. На підставі результатів наукового дослідження удосконалено концепцію формування функціональної недостатності ГГТС у хворих з ТЧМТ.

  Скачати повний текст

Вперше проведено вивчення вмісту метаболітів андрогенів і глюкокортикоїдів та їх співвідношень у добовій сечі хворих в динаміці гострого періоду черепно-мозкової травми (гпЧМТ) важкого ступеня. Визначено залежність рівнів метаболітів андрогенів та глюкокортикоїдів від виду обраного лікування, тривалості окремих фаз та клінічних особливостей перебігу гпЧМТ важкого ступеня. Встановлено, що використання гормональної терапії (застосування дексаметазону) в комплексному лікуванні хворих з ЧМТ важкого ступеня у порівнянні з традиційною терапією сприяє більш швидкому регресу гормональних порушень та нормалізації міжгормональних співвідношень, скороченню термінів перебування в стаціонарі. Запропоновано критерії та рекомендації щодо проведення корекції порушень міжгормональних співвідношень андрогенів і глюкокортикоїдів у хворих у гпЧМТ важкого ступеня за допомогою гормонотерапії кортикостероїдами. Доведено взаємозв'язок між результатами лікування ЧМТ важкого ступеня і вмістом метаболітів андрогенів і глюкокортикоїдів і на цій підставі запропоновано додаткові прогностичні критерії.

  Скачати повний текст

Вперше виявлено закономірності структурно-функціональних змін легень в гострому періоді тяжкої черепно-мозкової травми (ТЧМТ) та показано їх залежність від давності спричинення ушкодження. Формування структурних ознак, характерних для гострого ушкодження легень можна вважати типовим патерном ураження легень у разі ТЧМТ. Вперше проведено зіставлення характеру та динаміки структурних змін легень у осіб, що загинули від ТЧМТ в стаціонарі та легень щурів за експериментального моделювання ТЧМТ. Встановлено структурні еквіваленти змін легень, що є проявом термінових компенсаторних реакцій, характерних для травматичної хвороби. Показано, що компенсаторні реакції носять короткочасний характер, а прогресування змін в легенях сприяє наростанню дихальної недостатності вже в ранні терміни травми.

  Скачати повний текст