Проаналізовано проблему відновного лікування наслідків травматичного пошкодження спинного мозку в експерименті. Досліджено відновний ефект імлантації синтетичного макропористого гідрогелю та внутрішньотканинної алогенної трансплантації клітин нюхової цибулини (ТКНЦ) після моделювання лівобічного половинного перетину (ЛПП) спинного мозку безпородних щурів-самців віком 5,5 міс. і вагою 250 - 300 г. Імплантацію гідрогелю в зону ЛПП проведено одразу ж після моделювання травми. ТКНЦ в тканину спинного мозку нижче місця травми здійснено через 7 та 13 тижнів після моделювання ЛПП, а також через 4 та 8 тижнів після імплантації гідрогелю. Виявлено, що на 16-й тиждень спостереження імплантація гідрогелю сприяє достовірному покращанню функції задніх кінцівок на 2 - 2,44 бала за шкалою ВВВ у порівнянні з тваринами, які перенесли ізольоване ЛПП. Виявлено, що проведення ТКНЦ через 4 тижні пілся імплантації гідрогелю та через 7 тижнів після ЛПП обумовлює виникнення достовірного піку швидкості зростання функції задньої іпсилатеральної кінцівки на 4 - 6 тиждень відносно до вибірок порівняння. З'ясовано, що імплантація гідрогелю супроводжується формуванням фазної динаміки показників електричної активності: фаза зростання показників (1 - 7 тиждень), стабілізація (7 - 23 тиждень, у випадку ізольованого ЛПП відсутня); декомпенсація, пік і регресія (24 - 31 тиждень). Встановлено, що ТКНЦ, зокрема, проведена після ізольованого ЛПП, обумовлює зниження надмірної електричної активності в еферентних частинах рухової системи.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему диференційованого вибору методу хірургічного лікування травматичних ушкоджень грудного та поперекового відділів хребта. Наведено дані, одержані внаслідок проведених спостережень і лікування 121-го пацієнта з хребетно-спинномозковою травмою тораколюмбального відділу, серед них було 73 % чоловіків, середній вік хворих становив 33,9 рік. Проаналізовано дані клінічного перебігу захворювання і результатів застосування додаткових методів дослідження. У порівняльному аспекті проаналізовано хірургічні доступи (передньобоковий, боковий, задньобоковий, задній). Виділено основні чинники, які вливають на вибір доступу (вік, загальний стан пацієнта, рівень ушкодження, локалізація компресії, неврологічний статус, цілісність заднього кістково-зв'язкового комплексу). Наведено диференційовану схему вибору доступу. Вивчено, розроблено та вдосконалено методи декомпресії, реконструкції та стабілізації. Досліджено якість життя пацієнтів у післяопераційному періоді.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему покращання результатів хірургічного лікування хворих з наслідками й ускладненнями збройно-вибухових поранень хребта та спинного мозку у проміжному та пізньому періодах. Проаналізовано результати 120-ти клінічних спостережень таких хворих, які перебували на лікуванні у Сакському спеціалізованому спінальному санаторії ім. акад. М.Н. Бурденка та у відділенні відновної нейрохірургії Сакського центрального військового санаторію ім. М.І. Пирогова у 2000 - 2007 рр. Розроблено показання до диференційованих хірургічних втручань у хворих зі збройно-вибуховими пошкодженнями хребта та спинного мозку у проміжному та пізньому періодах у запропонованому комплексі лікування нейтротрофічних ускладнень. Спостережено покращання неврологічної симптоматики у 35,4 % пацієнтів після оперативного лікування на хребті та спинному мозку, за консервативного лікування воно визначено у 29,1 %. Відзначено, що у ході відновного лікування 120-ти хворих з наслідками й ускладненнями збройно-вибухових поранень хребта та спинного мозку позитивний результат одержано у 30 % потерпілих. Спостережено кращі результати відновлення функції спинного мозку у потерпілих з непроникаючими пораненнями хребта: у разі пошкодження шийного відділу - у двох пацієнтів, грудного - у трьох, попереково-крижового - у трьох. Реконструктивно-відновні операції на хребті та спинному мозку у проміжному та пізньому періодах ефективні у разі прогресуючої нестабільності хребта, больових синдромів, мієлопатій, зумовлених компресійними чинниками.

  Скачати повний текст

Досліджено характер порушень функцій спинного мозку в шийному відділі хребта учнів-інвалідів старшої групи. Розроблено корекційно-спрямовану систему оптимального відновлення, розвитку та компенсації рухових дій, фізичних якостей, психічної та нервово-м'язової працездатності, формування позитивної дидактико-реабілітаційної мотивації в процесі спеціальних занять. За результатами експерименту визначено низькі показники фізичного розвитку рухових здібностей, м'язової працездатності, моторно-вісцеральної регуляції, соціально-побутових рухових навичок і вмінь. Проведено поетапну корекційно-реабілітаційну роботу впродовж трьох періодів (раннього, пізнього та резидуального). За результатами експериментального навчання відбулися відчутні позитивні зміни за всіма критеріями та показниками в учнів-інвалідів експериментальної групи на відміну від контрольної, в якій показники залишались досить низькими.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання діагностики, лікування та реабілітації хворих зі спінальною травмою на рівні поперекового відділу хребта з пошкодженням спинного мозку. Обстежено 95 пацієнтів, з них 42 хворих з наслідками спінальної травми на рівні поперекового відділу хребта та тривалістю травматичної хвороби спинного мозку не менше 3-х років і 53 хворих з раннім чи проміжним періодом травматичної хвороби спинного мозку. Встановлено, що у випадку спінальної травми на рівні поперекового відділу хребта парез м'язів нижніх кінцівок має змішаний характер з різним ступенем денервації в різних групах м'язів, плегія також має змішаний характер з переважанням центрального компонента, що призводило до формування міогенних контрактур, нейротрофічних змін, розвитку порушень статики та динаміки. Порушення сечовипускання у хворих з повним ураженням спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта було змішаним, порушувалась евакуаторна та накопичувальна функції сечового міхура, а у хворих з частковим ураженням спинного мозку переважали ознаки сегментарного ураження. Доведено, що застосування комплексної програми реабілітації, яка включала вплив на відновні процеси в спинному мозку, відновлення рухової активності та функції тазових органів, вплив на суб'єктивне ставлення до проблеми, лікування больових відчуттів, корекція емоційного стану, тривоги, депресії статистично достовірно покращило якість життя пацієнтів з різним ступенем ураження спинного мозку.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості клінічного стану тканин пародонта, імунологічні порушення, стан кісткової тканини у хворих на генералізований пародонтит у разі травматичної хвороби спинного мозку. Розроблено та впроваджено новий спосіб лікування генералізованого пародонтиту у даної категорії хворих з використанням фармако-фізіотерапевтичного комплексу: місцевої протизапальної й імунокоригувальної терапії (лікувальної грязі, біорезонансної вібростимуляції), остеотропної терапії (препарату кальцемін) і схеми індивідуальної гігієни порожнини рота (іригації ясен гівалексом, чистки зубів електричною зубною щіткою "Vitality" фірми "Oral-B"). Доведено, що застосування запропонованого комплексу лікувально-профілактичних заходів ) сприяє значному покращанню клініко-імунологічних показників стану тканин пародонта. Наведено рекомендації щодо його впровадження у клініку терапевтичної стоматології для лікування хворих на генералізований пародонтит у разі травматичної хвороби спинного мозку.

  Скачати повний текст

Встановлено, що хворі старших вікових груп з ушкодженням хребта та спинного мозку (СМ) складають особливу групу потерпілих, у яких наявність супутніх захворювань, а також висока частота поєднаних ушкоджень призводить до зниження адаптаційних функцій організму та виникнення ускладнень у гострому періоді травми. Доведено, що ушкодження хребта та СМ, яке виникає на тлі дегенеративно-дистрофічних змін хребта та судинної патології призводить до грубих розладів функції СМ навіть за незначних ушкоджень хребетного стовпа. Визначено основні прогностичні критерії, що впливають на наслідки травми та відновлення функції спинного мозку залежно від МРТ картини, механізму травми, рівня ушкодження та клінічних проявів травми.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив травматичної хвороби спинного мозку (у пізньому відновлювальному періоді) на формування дисбалансу ендокринного гомеостазу, функціональної активності бронхіального епітелію та функціональної інтеграції систем імунітету та гемостазу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ). Науково обгрунтовано доцільність використання та доведено клінічну ефективність використання анаболічного стероїду омнадрену 250 для корекції гіпогонадизму, функціональної (проліферативної та фібринолітичної) активності бронхіального епітелію та клінічного імунітету у хворих на ХОЗЛ на фоні травматичної хвороби спинного мозку у пізньому відновлювальному періоді.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено новий метод реконструктивно-відновних операцій з застосуванням трансплантації кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини у хворих з тяжкою спинномозковою травмою, що сприяє частковому відновленню порушених функцій спинного мозку. Запропоновано деференційований підхід до використання ін'єкційної, фрагментарної, комбінованої методик трансплантації кріоконсервованої ембріональної тканини залежно від об'єму пошкодження спинного мозку. Обгрунтовано комбіновану методику електростимуляції спинного мозку з підведенням у зону трансплантації кріоконсервованої суспензії ембріональної мозкової тканини. Апробовано методику герметичної інтрамедулярної трансплантації кріоконсервованої ембріональної тканини з застосуванням біополімерної плівки та пластинки задньої стінки хребетного каналу сапфіровами матеріалами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст