Уперше на підставі комплексного аналізу стану церебральної гемодинаміки у хворих на ішемічний інсульт (ІІ) середнього та похилого віку наведено характеристику вікових особливостей патогенетичних механізмів цереброваскулярних синдромів, що формуються після інсульту, зокрема ризику розвитку повторних порушень мозкового кровообігу у хворих на ІІ. Так, у хворих середнього віку виявлено більш виражені порушення церебральної гемодинаміки (висока частота зустрічаємості стенозування понад 75 % просвіту судини, менші внутрішні розміри загальної сонної артерії, превалювання гіпоехогенних атеросклеротичних бляшок, більш низький рівень лінійної й об'ємної швидкості кровотоку в судинах каротидного басейну), чим у хворих похилого віку. Надано характеристику структури взаємозв'язків між показниками церебральної та системно-інтракардіальної гемодинаміки у хворих на ІІ різного віку в реабілітаційному періоді. Відзначено, що дані про вікові особливості церебро-кардіальних взаємозв'язків є теоретичним обгрунтуванням для розробки системи їх фармакологічної корекції. Уперше за результатами комплексного обстеження установлено особливості взаємозв'язків між показниками церебральної гемодинаміки в інтактній та ураженій півкулях і станом ліпідного обміну у зазначених хворих похилого віку.

  Скачати повний текст

З застосуванням етапного та комплексного підходів проаналізовано вікові особливості стану мозкової, системної та інтракардіальної гемодинаміки у практично здорових людей, у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) та пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт на фоні АГ. Вивчено та розширено уявлення про механізми розвитку цереброваскулярних розладів на фоні АГ за даними ультразвукової допплерографії та ехокардіографії. Виявлено, що у хворих, які перенесли ішемічний інсульт на фоні АГ зміни церебральної гемодинаміки, шляхи компенсаторно-колатерального кровообігу визначаються віком і локалізацією вогнища ішемії. Встановлено вікові особливості структури кореляційних зв'язків між показниками церебральної та системної, інтракардіальної гемодинаміки у хворих на ішемічний інсульт на фоні АГ, які залежать від локалізації вогнища ішемії. Показано необхідність комплексного обстеження хворих з цереброваскулярною патологією на фоні АГ з метою оптимізації лікування та профілактики інсульту.

  Скачати повний текст

Виділено типи геморагічної трансформації (ГТ) інфаркту мозку. Виявлено збільшення ризику інтраінфарктних типів ГТ на тлі артеріальної гіпертензії, миготливої аритмії, цукрового діабету або стресової гіперглікемії, а також їх поєднаної дії. У змішаних типів небезпека більш проявляється у разі поєднання зазначених чинників і порушень коагуляційного гемостазу. Встановлено, що у разі артеріальної гіпертензії переважають перфузійні механізми, кардіоемболічний генез інсульту здебільшого зумовлює реперфузійне пошкодження; а за цукрового діабету або стресової гіперглікемії - метаболічне ураження судинної стінки. Виражений неврологічний дефіцит асоціюється з наявністю великовогнищевого супратенторіального ураження у разі інтраінфарктних типів вторинної геморагії. Відзначено, що тяжкість стану хворих зі змішаними типами ГТ більшою мірою залежить від масивності крововиливу. Визначено, що системно-церебральні гемодинамічні порушення мають певні особливості за умов різних типів ГТ. Розроблено диференційований підхід у лікуванні ГТ інфаркту мозку залежно від типу геморагічних ускладнень, який є патогенетично обгрунтованим та індивідуалізованим, що дає змогу збільшити частку хворих з повним регресом неврологічного дефіциту та легкими неврологічними порушеннями, а також зменшити відсоток фатальних випадків.

  Скачати повний текст

Вивчено роль гіпергомоцистеїнемії та інших метаболічних предикторів (дисліпідемії, запального й антифосфоліпідного синдромів) у розвитку та перебігу ішемічного інсульту. На підставі узагальнення результатів комплексного обстеження 183-х хворих з цереброваскулярною патологією (ЦВП) (153-х чоловіків з ішемічним інсультом і 30-ти - з транзиторною ішемічною атакою) та 167-ми практично здорових осіб, серед хворих установлено більш високу частоту (від 3-х до 7-ми разів) підвищених рівнів гомоцистеїну, загального холестерону та тригліцеридів, високі значення маркерів запалення й антитіл до кардіоліпіну та бета-2 глікопротеїну 1. У гострому періоді інсульту тяжкий стан хворих асоціювався з високими рівнями С-реактивного білку й інтерлейкіну-6. Більш глибокий неврологічний дефіцит, порушення когнітивних функцій і зниження м'язової сили реєстровано у хворих з гіпергомоцистеїнемією, дисліпідеміями, наявністю маркерів запалення. Поєднання гіпергомоцистеїнемії з підвищеним вмістом С-реактивного білку й інтерлейкіну-6, а особливо з антифосфоліпідними антитілами є предиктором підвищеного ризику виникнення повторних інсультів.

  Скачати повний текст

На підставі даних кольорової дуплексної сонографії встановлено особливості атеросклеротичного ураження сонних артерій у хворих з інфарктом мозку (ІМ) та супутнім цукровим діабетом (ЦД): частішу двобічну локалізацію атеросклеротичних бляшок, які викликають стенози, менші 70 %; високу частоту бляшок зі стенозами 50 - 85 % просвіту судин, які є "рухомими" та найбільш уразливими для гідродинамічних дій пульсової хвилі; атеросклеротичні бляшки з нерівною люмінальною поверхнею. Доведено, що збільшення частоти повторних ІМ серед хворих на ЦД пов'язано з більш високою частотою двобічного атеросклеротичного ураження сонних артерій у вигляді бляшок. Охарактеризовано артеріальну гіпертензію, як найбільш важливий чинник ризику розвитку ІМ. Визначено особливості клінічної картини цієї хвороби в гострому періоді захворювання. Результати дослідження дають змогу виявляти ланки патогенезу ІМ, які є визначальними у разі вибору тактики лікування ІМ у хворих на ЦД, а також виділити хворих з підвищеним ризиком виникнення повторного ІМ.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-функціональні особливості первинних внутрішньомозкових крововиливів у хворих на геморагічний інсульт (ГІ) з метою встановлення особливостей патогенезу та патоморфогенезу з розробкою прогностичних критеріїв, удосконаленням діагностичних і лікувальних схем. На підставі динамічного клініко-параклінічного, біохімічного та клініко-нейровізуалізаційного дослідження встановлено неоднозначну спрямованість патобіохімічних і структурно-функціональних зрушень. У хворих з позитивним перебігом захворювання спостерігається повне клінічне та структурне відновлення на 20 - 21-у добу захворювання. При цьому патобіохімічні зміни характеризувалися розвитком синдрому гіперкоагуляції гострого періоду, активною елімінацією продуктів гемолізу з тканин мозку з появою пікоподібної гіпербілірубінемії некон'югованого типу, зміною ліпідного обміну (мінімальної атерогенної спрямованості) та підвищенням антиатеросклеротичних фракцій, активацією ліпідної пероксидації, що у межах компенсації є компенсаторно-пристосувальною реакцією загальнозапального типу, що підтверджується достовірними кореляційними зв'язками зі зміною абсолютного числа поліморфноядерних лейкоцитів. Створено діагностично-прогностичну систему ГІ, виявлено маркерні ознаки дисметаболізму й обгрунтовано принципи патогенетичного лікування, спрямованого на стабілізацію в системі гемостазу, прискорення елімінації продуктів гемолізу з тканин мозку, модулювання ліпідної пероксидації.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше досліджено в порівняльному аспекті діастолічну дисфункцію міокарда лівого шлуночка та показники енергетичного метаболізму в хворих з різним ступенем порушення кровотоку у екстракраніальних артеріях. Визначено кореляційну залежність між параметрами трансмітрального кровотоку та показниками енергетичного метаболізму. Вивчено ефективність впливу монотерапії та поєднаного застосування еналаприлу та нимодипіну на діастолічну дисфункцію й енергетичний обмін у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від ступеня асиметрії лінійної швидкості кровотоку.

  Скачати повний текст

Наукова робота містить результати електронейроміографічних досліджень особливостей тонічно-рухових та вегетативно-адаптаційних розладів у хворих після перенесеного мозкового інсульту. Було встановлено, що у даної категорії хворих з м'язовою спастикою у значному відсотку випадків реєструється пластичний тип м'язової гіпертонії, наявна залежність ступеня вегетативно-адаптаційних розладів від півкульної латералізації вогнищевого ушкодження. Запропонована та обгрунтована необхідність диференційованого підходу до лікування вказаних розладів.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості функціональних змін ендотелію церебральних судин і гематоенцефалічного бар'єру (ГБ) у гострому періоді інфаркту головного мозку. Розроблено діагностичні критерії тяжкості захворювання й оптимізації лікування з урахуванням виявлених змін. Встановлено, що стан ендотелію церебральних судин у гострому періоді хвороби характеризується порушенням балансу в системі вазорегулювальних агентів - оксиду азоту та ендотеліну-3, що супроводжується дисфункцією ГБ. Проаналізовано взаємозв'язки вазотонічних чинників ендотелію, показника проникності ГБ, ступеня тяжкості стану, розмірів ішемічного вогнища, величин лікворного тиску, церебрального перфузійного тиску, віку та статі хворих на інфаркт головного мозку. Розроблено діагностичні критерії тяжкості захворювання та запропоновано медикаментозну корекцію з призначенням ЦДФ-холіну на основі одержаних даних про зміни функціональних властивостей гематоенцефалічного бар'єру й ендотелію церебральних судин.

  Скачати повний текст

Наведено результати проведеного стандартизованого епідеміологічного дослідження протягом 2001 - 2002 рр. у м. Суми регістру мозкового інсульту. Установлено захворюваність, смертність, летальність від мозкового інсульту, фактори ризику його виникнення, їх вікові та статеві особливості, структуру, співвідношення ішемічного та геморагічного процесів, якість надання медичної допомоги. Проведено зіставлення клініко-неврологічних даних зі структурно-морфологічними змінами головного мозку. Виявлено особливості клінічного перебігу, вираженості структурних змін, інтра- та екстрацеребральних ускладнень, їх вплив на тяжкість стану хворих. Обгрунтовано та запропоновано до застосування у практиці лікувально-профілактичних закладів основні профілактичні заходи щодо зниження захворюваності, смертності та летальності від мозкового інсульту, основні напрямки надання невідкладної медичної допомоги цій категорії хворих.

  Скачати повний текст

У ході лікування хворих з гострим порушенням мозгового кровообігу (ГПМК) медикаментозними та хірургічними методами вивчено їх структуру за типом геморагії. На підставі сучасних методів діагностики (церебральної ангіографії, ультразвукової доплерографії (УЗДГ), аксіальної комп'ютерної та ядерно-магнітно-резонансної томографії) досліджено структурно-функціональні зміни мозку та його судин, зумовлені ГПМК, за типом геморагії. За допомогою методу транскраніального УЗДГ удосконалено критерії діагностики стенозної та оклюзійної патології магістральної артерії голови (МАГ) і змін церебральної гемодинаміки (артеріального притоку, вінозного відтоку й ангіоспазму). Встановлено частоту стенозної та оклюзійної патології МАГ у випадку ГМПК за типом геморагії залежно від локалізації інсульт-гематоми. Вивчено венозний відтік у випадку ГПМК за типом геморагії, а також зміни артеріального притоку та венозного відтоку в процесі наростання внутрішньочерепного тиску. Розроблено додаткові доплерографічні критерії смерті мозку, обгрунтовано шляхи корекції церебральної гемодинаміки хворих на геморагічний інсульт.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання впливу активації локальної та циркулюючої складових симпато-адреналової системи, інтенсивності процесів ремоделювання серця та артерій, порушень ендотеліальної функції та перебіг різних форм артеріальної гіпертензії (АГ) та перспективи застосування інгібіторів ангіотензинконвертувального ферменту та блокаторів повільних кальцієвих каналів у хворих на гіпертонічну хворобу та цереброішемічну форму артеріальної гіпертензії (ЦФАГ). Виявлено, що прогресування АГ та формування ЦФАГ тісно пов'язані з порушенням мозкового кровотоку й асоціюються зі структурним ремоделюванням артерій та еритроцитів. Доведено, що надлишкова нейрогуморальна симпатична активація вносить негативний вклад у процеси структурної перебудови серця та судин, а також визначає формування та прогресування дисфункції ендотелію. Встановлено, що лацидіпін у хворих на ЦФАГ та гіпертонічну хворобу із докуметованою ендотеліальною дисфункцією має реальні переваги над еналаприлом, тоді як останній перевершує лацидіпін у пацієнтів із гіпертонічною хворобою без документованої дисфункції ендотелію.

  Скачати повний текст

Детально висвітлено клініку інсультоподібних запалень процесів центральної нервової системи (ЦНС) - менінгітів, менінгоенцефалітів, абсцесів головного мозку, проаналізовано їх відмінності від типових випадків запальної патології ЦНС, визначено основні клінічні типи перебігу цієї патології, основні варіанти дебюту неврологічної симптоматики. Наведено дані допоміжних клініко-лабораторних, мікробіологічних методик, візуалізуючих методів дослідження (АКТ та МРТ головного мозку). На підставі аналізу одержаних даних указано причини існування випадків інсультоподібних запальних процесів ЦНС, установлено типові труднощі в діагностиці та чинники, що провокують помилкові діагнози гострого порушення мозкового кровообігу в цих хворих, важливих симптомів статусу хворих і даних допоміжних методів дослідження. На підставі аналізу випадків інсультоподібних запальних процесів ЦНС розроблено ефективний алгоритм ранньої діагностики запальних процесів головного мозку та його оболонок та їх диференційної діагностики від гострих порушень мозкового кровообігу. Запропонований алгоритм, який включає адекватний анамнез відносно загальноінфекційних проявів, кваліфікований огляд хворого, методи обстеження, проведення люмбальної пункції за розширеними показами з дослідженням спинномозкової рідини, мікробіологічні методики надають можливість установити діагноз запального процесу ЦНС в найкоротші строки. Зазначено, що адекватне патогенетичне та етіотропне лікування, розпочате в найкоротші терміни (часто емпіричне, в зв'язку з неуточненим етіологічним чинником), повинно покращувати прогноз щодо виживаємості, зменшення частоти та вираженості залишкових неврологічних проявів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто вміст інсуліну і катехоламінів (КА) в еритроцитах та глюкози у крові у найгострішому періоді (перші 10 діб) мозкового інсульту в умовах функціональних навантажень інсуліном (у середньому 5 од) і глюкозою (у середньому 50 г). Запропоновано гістохімічнмй метод ранньої діагностики і прогнозування можливих ускладнень перебігу мозкових інсультів та метод корекції існуючих схем лікування церебральних інсультів малими дозами інсуліну відповідно до ступеня змін КА та інсуліну в еритроцитах і глюкози в крові. Розкрито роль порушень інсулінотранспортної функції еритроцитів у генезі транзиторної гіперглікемії гострого періоду МІ. Визначено різні варіанти змін інсуліну та КА в еритроцитах в залежності від характеру інсульту, його перебігу та нозологічної форми захворювання.

  Скачати повний текст

Розглянуто нове вирішення проблеми діагностики, патогенезу, клініки у гострому періоді ішемічного інсульту різного ступеня важкості та вироблення лікувальної тактики залежно від змін метаболізму. Визначено основні клінічні особливості та встановлено, що більш тяжкі зміни свідомості, суттєві вегетативні порушення, порушення черепно-мозкових нервів спостерігалися у тяжкохворих на тлі тяжких рухових та чутливих порушень. Показано можливість використання комплексу сучасних інструментальних методів дослідження, серед яких більш інформативними були ультразвукова доплерографія та магнітно-резонансна томографія. Доведено, що в основі метаболічних змін ішемічного інсульту лежить поглиблення вільнорадикального окиснення ліпідів, пригнічення антиоксидантної системи, порушення окиснювально-відновних процесів, біоенергетичного гомеостазу організму, що призводить до стійкої біомембранної патології. Запропоновано до комплексу традиційних заходів надати ліпідкоригувальні, антиоксидантні, антирадикальні та мембраностабілізувальні препарати.

  Скачати повний текст

Визначено особливості клінічних, МР-томографічних і патоморфологічних досліджень у разі кардіоемболічного (КЕІ) й атеротромботичного інсультів (АТІ). Оптимізовано діагностичні та лікувальні заходи. Установлено, що КЕІ розвивається у денний час доби, супроводжується патологією серця, більш легким перебігом і кращим функціональним відновлення, за цього значущі стенози магістральних артерій голови (МАГ) відсутні, за результатами магнітно-резонансної томографії (МРТ) установлено притаманну наявність вогнищ у декількох судинних басейнах. Визначено у 43,6 % випадків наявність обтураційного тромбу на атеросклеротичній бляшці, у 30,8 % випадків - міграцію фрагментів тромбоемболів, у 25,6 % випадків - гемодинамічних порушень. Рекомендовано проведення електрокардіограми, МРТ головного мозку, ультразвукового дуплексного дослідження головного мозку. У комплексі терапевтичних заходів у разі гострого ішемічного інсульту рекомендовано застосування церебролізину з повторним курсом лікування через 6 місяців, а також пентосана полісульфату, з метою змешення ускладнень і смертності.

  Скачати повний текст

Висвітлено динаміку змін реологічних і коагуляційних показників крові, здійснено їх порівняльний аналіз під час гострої стадії геморагічних та ішемічних інсультів та досліджено їх вплив на перебіг захворювання у 126 хворих. На підставі порівняльної оцінки змін реологічних і коагуляційних показників крові розроблено диференційні програми лікування хворих на геморагічні та ішемічні інсульти. Доведено однорідність змін реологічних показників крові у випадках геморагічних та ішемічних інсультів: виникнення синдромів підвищеної в'язкості крові та гіперкоагуляції, які не залежали від віку та статі хворих, а визначались тяжкістю перебігу захворювання. Відзначено, що тиклопідин, ацелізин і дипіридамол покращують реологічні показники крові у гострій стадії ішемічного інсульту, найефективнішим серед них є тиклопідин. Встановлено, що стандартна терапія не впливає на реологічні зміни показників крові у разі геморагічного інсульту. Включення в комплексне лікування пентоксифіліну призводить до покращання всіх реологічних показників крові у хворих на геморагічні інсульти.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного обстеження 501-го хворого на мозковий інсульт (МІ) визначено поширеність інтрацеребральних ускладнень на мозковий інсульт. Запропоновано концепцію патогенез та виявлено критерії діагностики, з'ясовано їх вплив на наслідки МІ. Виявлено, що прогресування МІ та погіршання клінічного стану хворих пов'язано з приєднанням інтрацеребральних ускладнень ізольовано, чи в сукупності один з одним за різних варіантів. Визначено, що інтрацеребральні ускладнені мозкові інсульти (ІУМІ) мають особливості, що погіршують біоелекричний стан, призводять до значних гемодинамічних розладів та структурних змін мозку поза основним вогнищем. Залежно від локалізації та вираженості цих структурних змін ІУМІ мають різні варіанти клінічного перебігу. Доведено, до великий вплив на розвиток і прогнозування ІУМІ мають процеси, пов'язані з вільно-радикальним окисненням та змінами імунологічних показників та ліквору. Установлено, що ІУМІ має вплив на виникнення екстрацеребральних ускладнень. Створено діагностично-прогностичну систему ІУМІ й патогенетично обгрунтовано оптимізацію лікування.

  Скачати повний текст