На підставі використання системного підходу з урахуванням соціальних, психологічних, поведінкових, інформаційно-оцінних та фізіологічних чинників регуляції подружніх стосунків проведено дослідження феномену дезадаптації сімейної пари, причиною виникнення якої є позашлюбні зв'язки у жінок. Вперше проведено клінічне, психодіагностичне, клініко-психопатологічне обстеження подружніх пар, у яких дружини мали позашлюбні зв'язки й заразилися венеричними захворюваннями. Визначено роль данних чинників у формуванні подружньої дезадаптації та виникненні позашлюбних зв'язків у жінок. Вперше встановлено мотивацію та наведено характеристику подружніх зрад і розглянуто їх психологічні наслідки для подружжя. Охарактеризовано різні варіанти та клінічні форми подружньої дезадаптації, виявлено роль відмінностей особистості та комунікації подружжя, зокрема деструктивних конфліктів, у їх виникненні. Розроблено систему психодіагностики та запропоновано методи психокорекції порушення подружньої адаптації, що є водночас ефективним способом психопрофілактики позашлюбного зв'язку. Акцентовано увагу на теоретичному значенні системного підходу щодо діагностики та психокорекції дезадаптації подружньої пари, обумовленої позашлюбними зв'язками у дружини.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості змін NO-залежної активності нейрофілів і моноцитів крові щурів на формування у них фагоцитарного імунодефіциту за наявності глибоких структурних змін цих клітин у разі експериментального хронічного гіперімунокомплексного синдрому. Досліджено хворих на цей синдром за наявності хламідійної інфекції на фоні проявів імунодефіциту за кількісним і функціональним типом. Оцінено прояви імунодефіциту у хворих на хламідійну інфекцію на підставі адаптаційної гуморальної імунної відповіді, взаємопов'язаної з інтенсивністю синтезу специфічних антитіл та їх авідністю. Охарактеризовано внутрішньоклітинні цитокіно-регуляторні механізми T-хелперів I та II типів у хворих на зазначену інфекцію за наявності гіперімунокомплексного синдрому й імунодефіциту.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз і кількісну оцінку локальних структур Бориславсько-Покутської зони з використанням структурно-тектонічних, лінійно-геометричних, кутових показників і показників порушеності. Виділено морфологічні різновиди локальних структур залежно від механізму їх утворення. На підставі геолого-математичного моделювання розроблено класифікацію локальних структур, в основу якої покладено ступінь порушеності структури тектонічними рухами у процесі складкоутворення (морфологічні ознаки) та характер зміни кількісних показників, що їх описують. Змодельовано механізм формування локальних структур у межах Бориславсько-Покутськоі зони, що визначається місцем руйнування суцільності гірських порід в ядрі антиклінальної або синклінальної складок. Встановлено, що у формуванні структур вирішальну роль, окрім горизонтальних рухів, відігравало бічне тертя. Визначено структурні умови, за яких поперечні тектонічні порушення є екранами покладів нафти та газу для даної зони. Виявлено, що ділянки максимальної концентрації напруг у нафтогазоносному відношенні є слабоперспективними і проведення на них пошукових і розвідувальних робіт з використанням сучасних методик і технологій є недоцільним.

  Скачати повний текст

Вивчено зміни, які відбулися в епідеміології та клініці сифілісу у працівників водного транспорту за 1989 - 1999 рр. Розглянуто особливості клінічного перебігу хвороби, його епідеміологію, виявлення осіб з "груп підвищеного ризику". Визначено показники клітинного та гуморального імунітету. Обгрунтовано та впроваджено у практику комплексний метод лікування працівників водного транспорту, хворих на різні форми сифілісу, з застосуванням скорочених термінів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження імунопатогенезу, клініко-епідеміологічних та серологічних особливостей прихованого сифілісу та зміни їх динаміки у разі використання комплексного методу терапії. Виявлено раніше не відомі клініко-епідеміологічні особливості раннього та пізнього прихованого сифілісу на сучасному етапі. Встановлено істотні розбіжності, притаманні саме ранній чи пізній формам захворювання, зокрема щодо його гендерного розподілу, а також соціального статусу, анамнестичних даних і конфронтації пацієнтів. З'ясовано, що для прихованого сифілісу характерна майже в 30 % випадків наявність слабко-позитивних, сумнівних і частково негативних результатів серологічних реакцій на сифіліс. Вперше встановлено особливості імунної відповіді у даної категорії хворих. З'ясовано, що за пізніх форм сифілісу відхилення від середньостатистичної норми здорових людей більш виражені. Розроблено новий метод лікування хворих на пізній прихований сифіліс пеніциліном G натрієвої солі та доксицикліном моногідрату в комбінації тилороном та інфрачервоним лазерним опромінюванням крові. Розроблено практичні рекомендації та додаткові діагностичні лабораторні тести для виявлення прихованого сифілісу.

  Скачати повний текст

Створено методологічні та методичні підходи до вивчення проблеми сифілісу серед осіб, що мешкають на територіях радіонуклідного забруднення. Розроблено скринінговий метод індивідуально-анамнестичного варіанта діагностики хронічних неінфекційних захворювань хворих на сифіліс, який у поєднанні з розробленим стандартизованим експертно-інформаційним комплексом чинників, які формують особливості розвитку сифілісу, дають змогу визначати ступінь вірогідності негативного перебігу сифілітичної інфекції. Визначено окремі клінічні ознаки розвитку активних форм сифілісу та їх диференційованої залежності від мешкання в зонах радіаційного забруднення, у порівнянні з умовно чистими. Установлено взаємозв'язки нетипового розвитку сифілісу та особливостей його перебігу залежно від загального стану здоров'я, наявності органних і міжорганних захворювань, імунологічних порушень та феномену раціаційного внутрішнього опромінення. Розроблено метод дезінтоксикаційної терапії (екстракорпоральна гемокорекція), шляхом переривчастого плазмоферезу, що забезпечує елімінацію ендо- та екзотоксинів з організму. Створено спосіб неспецифічного лікування з застосуванням препарату "Ербісол", який сприяє формуванню позитивних зрушень в імунному стані хворих. Запропоновано спосіб місцевої терапії сифілідів шляхом застосування оригінальної суміші, що складається з розчину ербісолу та фітосилу (гепанорму-3). Обгрунтовано систему функціонально-структурної моделі діагностико-лікувального процесу для хворих на сифіліс в ланці закладів первинного-вторинного рівнів медичної допомоги за участю спеціалізованих закладів третинного рівня регіону та форми інтегральної реабілітації.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих з постгонорейними ураженнями сечостатевого тракту та іншими урогенітальними інфекціями в сполученні з вторинним безпліддям. Проаналізовано клініко-анамнестичні особливості, етіологічні фактори запального процесу, особливості спермограми, адреналової системи, вегетативного, ендокринного та імунного статусу у інфертильних чоловіків, які хворіли на гонорею, зокрема з ускладненими інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), хронічними запальними захворюваннями сечостатевих органів без ІПСШ. Висвітлено роль хронічної інфекції як тригерного фактора у виникненні взаємозалежних гіпоталамо-гіпофізо-гонадних змін, що формують патоспермію. Розроблено алгоритми комплексної етіопатогенетичної терапії хворих, з застосуванням антигомотоксичних препаратів "Траумель-С", "Ехінацея-композитум".

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-епідеміологічні особливості інфекцій, що передаються статевим шляхом у ВІЛ-інфікованих хворих. Розроблено методику лікування сифілісу на підставі вивчення клінічних і серологічних особливостей перебігу зазначеної хвороби. Установлено, що інфекції, які передаються статевим шляхом, виявляються у 84 % ВІЛ-інфікованих, у 78 % з них діагностуюється змішане інфікування. ВІЛ-інфекція більшою мірою має місце в осіб молодого віку, неодружених і тих, що не мають постійного місця роботи та розпочинають статеві відносини у віці до 17-ти років, у ВІЛ-інфікованих виявляються вірусні інфекції, а саме: вірусний гепатит C, герпес і цитомегаловірус, а також трихомоніаз, кандидоз, хламідіоз і сифіліс. Частота вірусних інфекцій зростає за умов зниження кількості CD4-лімфоцитів та спостерігається частіше в осіб, що споживають наркотичні речовини. Показано, що для ВІЛ-інфікованих хворих на сифіліс характерна різноманітність клінічних проявів вторинного періоду, низький титр реагинів у РЗК й уповільнення негативації серологічних реакцій. З урахуванням одержаних даних розроблено методику лікування хворих на вторинний рецидивний і прихований ранній сифіліс з одночасним призначенням бензілпеніциліну натрієвої солі у дозі 1 млн ОД 8 разів на добу протягом 18-ти днів і цефтріаксону 1,0 г на добу протягом 10-ти днів - внутрішньом'язово. Ефективність нової методики підтверджено даними клініко-серологічного спостереження. Стійка негативація серологічних реакцій відбулась у 83,3 % хворих на вторинний рецидивний і у 78,3 % хворих - на прихований ранній сифіліс.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-епідеміологічних та додаткових методів дослідження встановлені особливості акушерської та перинатальної патології при різних формах сифілісу у вагітних жінок. Крім того, розроблені практичні рекомендації по зниженню частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з сифілісом. Все це в сукупності дозволило поліпшити результати розродження жінок з сифілітичною інфекцією.

  Скачати повний текст

Уперше досліджено обмін речовин на субклітинному рівні в елементах імунної системи - лейкоцитах (гранулоцитах і мононуклеарах) у хворих на активні форми сифілісу. Вивчено взаємозв'язок між цитохімічним показниками у лейкоцитах периферичної крові (РНК, глікогеном, кислою та лужною фосфатазою) та показниками імунної системи (числом T-лімфоцитів, T-лімфоцитів хелперів, T-лімфоцитів супресорів, B-лімфоцитів, концентрацією IgM, IgG, IgA, циркулюючими імунними комплексами, комплементарною активністю сироватки крові) у хворих на активні форми сифілісу. Уперше клінічно апробовано різні лікарські форми нового імунотропного препарату "Флуренізид" та оцінено його ефективність на підставі виявлених змін на субклітинному рівні в імунокомпетентних клітинах у зазначених хворих. З'ясовано ефективність імунотропних препаратів (різних лікарських форм флуренізиду) за допомогою цитохімічних показників у лейкоцитах периферичної крові. Запропоновано нову схему комплексного лікування хворих на активні форми сифілісу з використанням флуренізиду.

  Скачати повний текст

На підставі встановленої кореляційної залежності стадії сифілісу, ступеня вираженості змін церебральної та периферичної гемодинаміки і динамічного міжфазного поверхневого натягу сироватки крові розроблено комплексний метод лікування хворих на ранні форми сифілісу з застосуванням системних поліензимів і черезшкірного лазерного опромінення крові. Встановлено накопичення сурфактантів ліпідної природи в сироватці крові хворих на сифіліс. Виявлено порушення церебральної та периферичної гемодинаміки у 96 % хворих на ранні форми сифілісу. На підставі порівняльного аналізу найближчих і віддалених результатів лікування хворих на ранні форми сифілісу доведено високу ефективність застосування вобензиму, трофосану і черезшкірного лазерного опромінення крові. Запропоновано диференційований підхід до лікування хворих на ранні форми сифілісу з урахуванням терміну інфікування.

  Скачати повний текст

Розроблено алгоритми діагностики та методи комплексної загальної та місцевої терапії рецидивів урогенітальних інфекцій (УІ). У хворих установлено мало- або асимптомний перебіг захворювання, багатовогнищевість уражень й ускладнень, наявність не менше двох етіологічних агентів, порушення функціонального стану ШКТ, зміни показників імунного статусу. Уперше визначено критерії клініко-лабораторної, інструментальної діагностики та прогнозування рецидивів УІ з урахуванням морфологічної та електрономікроскопічної характеристики збудників. Запропоновано комплексну диференційовану терапію даних рецидивів з послідовним застосуванням етіотропних препаратів, засобів, що покращують функцію ШКТ і стан імунітету, м'яких лікарських форм для місцевого призначення. Доведено, що застосування даної комплексної терапії рецидивів ІПСШ дозволяє досягти клініко-лабораторного вилікування в 95,5 % хворих, зменшити рецидиви до 2,1 %.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності поширення сифілісу на регіональному рівні, виявлено особливості епідемічного процесу і характер формування контингентів хворих на сифіліс у міській і сільській місцевості. Визначено ефективність способів активного виявлення інфікованих сифілісом, запропоновано методи удосконалення профілактичних заходів. Встановлено характер клінічних проявів сучасного раннього сифілісу і тенденції його патоморфозу. На ультраструктурному рівні показано характер уражень в сполучній тканині, змін у судинах мікроциркуляторного русла, а також встановлено особливості взаємодії збудника сифілісу з тканинами хворого. З урахуванням одержаних даних розроблено та впроваджено оргинінальний ефективний метод лікування первинного та вторинного сифілісу, що полягає в поєднаному застосуванні бензатинбензилпеніциліну і доксицикліну.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці методів лікування хворих на раній стадії А-сифілісу прокаїн-пеніциліном у сполученні з бензатин-пеніциліном, а також феноксіметилпеніциліном з урахуванням особливостей клініки, патогенезу захворювання і фармакотерапевтичних властивостей цих препаратів. Вивчено клінічні особливості та характер перебігу раннього сифілісу у хворих, що мешкають у різноманітних географічних зонах. Визначено фармакокінетичні особливості прокаїн-пеніциліну і бензатин-пеніциліну, а також - феноксіметилпеніциліну при лікуванні хворих на сифіліс. Проведено порівняльний аналіз найближчих і віддалених результатів лікування хворих на сифіліс із застосуванням прокаїн-пеніциліну, а також феноксіметилпеніциліну. Запропоновано нові ефективні і зручні методи лікування хворих на ранній стадії сифілісу. Розроблено критерії оцінки їхньої ефективності.

  Скачати повний текст

Розроблено нові методи комплексного лікування хворих на серорезистентний сифіліс (СС) з використанням аутотрансфузій ультрафіолет-опроміненої крові та гепатопротекторних засобів на підставі вивчення епідеміологічних, серологічних, патогенетичних особливостей даного захворювання на сучасному етапі. Показано, що серорезистентність частіше розвивається після перенесеного вторинного рецидивного та раннього прихованого сифілісу, невідповідності методик лікування попередньої форми сифілісу, строку зараження пацієнтів. Вперше за допомогою полімеразної ланцюгової реакції встановлено наявність комплексу нуклеїнових кислот (ДНК) блідих трепонем у зразках маловаскуляризованих тканин, одержаних від осіб, які хворіли на сифіліс, що свідчить про здатність збудника сифілісу проникати у забар'єрні тканини, де він важко доступний для дії антибіотиків та імунокомпетентних клітин.

  Скачати повний текст

На підставі виявлених порушень показників обміну заліза в організмі хворих залежно від тривалості характеру клінічного перебігу сифілітичної інфекції та порівняльної оцінки ефективності лікування хворих антибіотиками пеніцилінового ряду визначено схеми етіотропної терапії раннього маніфестного сифілісу. Підтверджено роль процесів перекисного окиснення ліпідів і стану антиоксидантної системи розвитку мембрано-деструктивних процесів у хворих на сифіліс. Встановлено клінічні особливості перебігу раннього маніфестного сифілісу на сучасному етапі.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено взаємозв'язок між характером (типом) висипу та особливосями порушень клітинного та гуморального імунітету, змін неспецифічних факторів захисту, стану мікробного біоценозу шкіри. На підставі зіставного аналізу встановлено взаємозв'язок клінічних проявів захворювання, стану імунної системи та мікробного біоценозу шкіри, що дозволило виділити різні рівні клініко-лабораторних порушень. Запропоновано диференційований підхід до лікування хворих на вторинний рецедивний сифіліс з урахуванням клінічної картини захворювання (типу висипу). Доведено високу ефективність диференційованого застосування циклоферону, рібомунілу, адаптогенів рослинного походження для лікування хворих на вторинний рецидивний сифіліс.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено епідеміологію, соціальні та поведінкові чинники, діагностику, лікування та профілактику інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) за умов промислового та портового міста. Зазначено, що сифіліс найбільш нерівномірно розподілений; гонорея та хламідіоз характеризуються меншою нерівномірністю, трихомоноз розподілений відносно рівномірно. Запропонована методика лікування хронічного хламідіозу показала ефективність і безпечність в порівняльному клінічному випробуванні.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему лікування хворих на прихований ранній сифіліс (ПРС), а також питання запобігання розвитку серорезистентності після лікування ПРС. Запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо покращання ефективності лікування хворих на ПРС з урахуванням стану мікробіоценозу кишечнику, стану протеолітичної та імунної систем організму. За результатами проведеного статистичного та клініко-епідеміологічного аналізу виявлено значне поширення прихованих форм сифілісу на Одещині. Розроблено алгоритм обстеження хворих на ПРС, який передбачає вивчення стану мікробіоценозу товстого кишечника у хворих на ПРС, стану протеолітичної та імунної систем крові. Проаналізовано дані стосовно лікування 103-х хворих на ПРС за період 2003 - 2006 рр., що знаходились на лікуванні у венерологічному відділенні ОШВД м. Одеса. Вивчено особливості патоморфозу сифілісу. Одержано докази щодо наявності бисбактеріозу у 100 % хворих на ПРС, пригнічення імунної системи, а саме: пригнічення фагоцитозу, нейропенію, підвищення IgM, підвищення загальної протеолітичної активності, значення індексу інгібітор трипсину / загальна протеолітична активність, що свідчить про дисбаланс у стані гомеостазу, активацію процесів запалення і алергізацію. Виявлено, що призначення біопрепаратів та процедури плазмаферезу призводить до нормалізації всіх зазначених показників. Розроблено та впроваджено в медичну практику новий метод комплексного лікування ПРС з метою профілактики виникнення серорезистентних форм після лікування ПРС.

  Скачати повний текст