Розроблено комплесний етіопатогенетичний підхід до обгрунтування корекції порушень симпатоадреналової системи (САС), направлений на покращання результатів хірургічного лікування хворих на виразкову хворобу (ВХ) шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК), ускладнену кровотечею. За результатами експериментів на дослідних тваринах доведено важливу роль САС у механізмах виразкоутворення та розвитку кровотечі. Визначено місце та роль симпатоадреналових реакцій загального та місцевого типів і можливості для їх медикаментозної та хірургічної корекції. Розроблено алгоритми тактики та застосування комплексу операцій на симпатичній нервовій системі як додаткових втручань до органозберігаючих операцій у випадку ВХ шлунка та ДПК. Застосування запропонованого підходу дає змогу покращати результати у найближчому та віддаленому періодах після операцій, про що свідчить зниження післяопераційної летальності з 5,1 до 2,3 %, та частоти післяопераційних ускладнень - з 27,8 до 12,3 %.

  Скачати повний текст

Оцінено взаємозв'язок морфологічних порушень слизової оболонки шлунка з активацією вільнорадикальних процесів та їх вплив на прогресування хронічного атрофічного гастриту та пептичної виразки шлунка на підставі результатів лікування та обстеження 138-ми пацієнтів, з них 51 - хворих на хронічний атрофічний гастрит, 57 - пептичну виразку шлунка, 20 здорових осіб і 10 - хворих на рак шлунка. Виявлено та систематизовано характерні морфологічні зміни слизової оболонки шлунка (СОШ) зазначених захворювань. Установлено порушення балансу оксидантно-антиоксидантної системи за рівнем вмісту церулоплазміну у біоптатах СОШ, концентрацією церулоплазміну, активністю малонового діальдегіду й орнітиндекарбоксилази у сироватці крові за вмістом ехіноцитів у периферичній крові.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностику пептичних гастродуоденальних виразок завдяки дослідженню динамічної адсорбційної тензіометрії шлункового соку (ШС) та сироватки крові. Відзначено, що у разі виразкової хвороби фізико-хімічні параметри біологічних рідин (показники динамічного поверхневого натягу, в'язкоеластичності та релаксації) залежать від статі та віку хворих, тютюнопаління, тривалості захворювання, наявності гастроезофагеального та дуоденогастрального рефлюксів, виразності фіброезофагогастродуоденоскопічних і морфологічних ознак ураження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Встановлено, що на клініко-морфологічний перебіг пептичних гастродуоденальних виразок впливають кислотність ШС і рівень метаболітів оксиду азоту в крові, а ці показники співвідносяться зі станом в'язкоеластичності біологічних рідин і відображають ступінь тяжкості гастриту та дуоденіту. На тлі етіопатогенетичного лікування хворих з пептичними гастродуоденальними виразками підвищуються рівні поверхневої активності ШС у зоні середніх часів існування поверхні та подовження релаксації сироватки крові. Зазначено, що вихідні показники адсорбційної тензіометрії біологічних рідин відображають клініко-морфологічний характер перебігу виразкової хвороби та подальшу ефективність лікувальних заходів.

  Скачати повний текст

Розроблено діагностичний та лікувальний алгоритми, системи прогнозування рецидивних кровотеч у разі синдрому Меллорі - Вейсса (СМВ) для поліпшення наслідків лікування. Створено класифікацію, орієнтовану на причини виникнення СМВ. Проведено патоморфологічний аналіз ділянки езофагокардіального переходу до типу підслизового варикозу, що розвивається внаслідок "прихованої" портальної гіпертензії, у поєднанні з конституційно обумовленою недостатністю сполучної тканини. Запропоновано діагностичний алгоритм, який з високою вірогідністю дозволив встановити діагноз ще до проведення ендоскопічного дослідження. Для визначення достовірних факторів, які призвели до розвитку рецидиву кровотечі (РРК) використано покроковий дискримінантний аналіз, що виявив 4 дискримінантні змінні, в процесі обчислення яких розроблено комп'ютерні програми та бальні формули з виділенням груп з низькою та високою ймовірністю виникнення РРК. На підставі отриманої прогностичної системи розроблено алгоритм лікувально-профілактичних засобів, внаслідок застосування якого частоту рецидивних кровотеч зменшено з 8,7 % до 3,4 %.

  Скачати повний текст

Наведено результати макроскопічних, органометричних досліджень шлунків, аналізу морфо-функціонального стану епітеліальних клітин за допомогою гістологічних, гістохімічних, цитофотометричних, імуногістохімічних і морфометричних методів дослідження, а також охарактеризовано електронно-мікроскопічні особливості різних класів епітеліальних клітин слизової оболонки шлунка. У хворих на генералізований атеросклероз і злоякісні нешлункові новоутворення найбільший відсоток локалізації ерозивно-виразкових уражень припадає на тіло шлунка, з однаковою частотою виявлено виразки й ерозії, а у разі злоякісних нешлункових новоутворень домінують виразки шлунка. У слизовій оболонці шлунка таких хворих відзначено зниження захисної й репаративної функцій фовеолярних епітеліоцитів, пригнічення проліферативної активності шийкових епітеліоцитів більше за рахунок мікроциркуляторних порушень. У слизовій оболонці шлунка хворих на злоякісні нешлункові новоутворення виявлено тяжкі дистрофічні й деструктивні зміни зі зниженням морфо-функціональної активності фовеолярних епітеліоцитів і більше вираженим пригніченням проліферативних процесів у шийкових епітеліоцитах у порівнянні із змінами за генералізованого атеросклерозу.

  Скачати повний текст