На підставі системного підходу обгрунтовано закономірності багаторічної динаміки шкодочинності грушевої плодожерки у зв'язку та взаємодії з циклами сонячної активності. Визначено сонячну обумовленість низки метеорологічних і біологічних чинників (суми ефективних температур та гідротермічного коефіцієнта за вегетаційний період, урожайності груші). Вперше виявлено сонячну обумовленість багаторічної динаміки шкодочинності грушевої плодожерки, яка значною мірою пошкоджує найбільш цінні плоди периферійної частини крони. Розглянуто особливості шкодочинності грушевої плодожерки з урахуванням кількісних та якісних втрат урожаю. Вперше одержано порівняльні дані про біохімічний склад та масу непошкоджених і пошкоджених грушевою плодожеркою плодів на периферійній частині крони. Проведено моделювання шкодочинності грушевої плодожерки з використанням сучасних методів екстраполяційної прогностики.

  Скачати повний текст

Вивчено бактеріальні хвороби плодових культур і встановлено екологічні ніші їх збудників. Відзначено, що збудниками бактеріальних хвороб в Україні є опік і некроз плодових культур. Досліджено морфологічні, культуральні, біохімічні, хемотаксонімічні та серологічні властивості виділених фітопатогенних бактерій. Доведено, що штами Ervinia amylovora (Burrill) Winslow et al та Pseudomonas syringae pv. syringae van Hall гетерогенні за інтенсивністю засвоєння речовин та агресивністю. Встановлено, що профілі жирних кислот загальних клітинних ліпідівErwinia amylovora та Pseudomonas syringae pv. syringae використано як чіткий метод діагностики з метою ідентифікації бактеріальних хвороб плодових. Проаналізовано стійкість сортів груші до бактеріального опіку плодових. Вперше доведено, що бур'яни є місцем резервації бактеріальної інфекції. Встановлено, що Pseudomonas syringae pv. syringae перебуває в ендофітній фазі у меристемних тканинах яблуні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше за умов передгірного Криму проведено дослідження шкідників груші у садах різного типу. Встановлено біологічні особливості найшкідливіших видів фітофагів груші, сезонну динаміку їх чисельності, харчову спеціалізацію та причини масового розмноження. Виявлено 84 види шкідливих членистоногих, визначено ресурси корисних зоофагів і встановлено їх регулювальну роль у процесі обмеження чисельності найбільш небезпечних шкідників у різних грушевих насадженнях. Наведено оцінку сучасних елементів інтегрованої системи захису груші. Обгрунтовано доцільність застосування інсегару проти яблуневої та грушевої плодожерок, ДНОКу проти яєць і мітаку проти личинок звичайної грушевої листоблішки; золону, БІ-58 нового та базудину проти імаго грушевого плодового пильщика; Б1-58 нового та золона у боротьбі з грушевим клопом. Встановлено, що чистий прибуток за вживання сучасних засобів захисту груші від шкідників складає 5 060 грн., а рівень рентабельності - 150, 77 %.

  Скачати повний текст