Дисертацію присвячено біоекологічним властивостям дуба червоного (Quercus rubra L.) в різних лісорослинних умовах Київського Полісся, питанням його взаємодії з аборигенними дубом звичайним та сосною звичайною. Встановлено, що плодоношення інтродуцента має асинхронний характер. Введення дуба червоного в субори підвищує стійкість соснових лісів без втрати їх продуктивності.

  Скачати повний текст

Головною метою досліджень за умов вологої грабової діброви є оцінка, моделювання, формалізація показників росту, продуктивності та фітомаси ясенево-дубових та модриново-дубових культур за різним складом у вигляді нормативного матеріалу. Досліджено таксаційну будову за діаметром 1,3 м та висотою стовбурів, а також за довжиною та діаметром крон. Вираховано асиметрію, ексцес, варіацію, ранг розподілів чисельностей, а також змодельовано їх параметри за допомогою двопараметричного рівняння Вейбула. Отримано моделі росту за основними таксаційними показниками у динаміці з часткою дуба червоного 5-9 одиниць. Найпродуктивніші культури дуба червоного є складом 8Дч2Мд і 7Дч3Яс. Змодельовано зміну фітомаси за основними компонентами крони та стовбурів з часткою дуба червоного у культурах 5-9 одиниць. Внаслідок істотних відхилень у рості дуба червоного від дуба звичайного рекомендовано виділити дуб червоний в окрему господарську секцію.

  Скачати повний текст

Вперше для умов Передкарпаття визначено частку дуба у складі деревостанів 22-х типів лісу 6-ти субформацій дуба звичайного та 8-ми типів лісу у двох субформаціях дуба скельного, які ростуть у суборах, судібровах, дібровах та в інших 52-х типах лісу. Досліджено сучасний стан дубових лісів регіону, наведено оцінку їх генетичних ресурсів, вивчено особливості та запропоновано шляхи оптимізації процесів природного та штучного поновлення на зрубах і під наметом лісу. Виявлено, що мережа генетичних резерватів дубів звичайного та скельного загальною площею 776,7 га є достатньою в усіх лісонасінних районах, окрім Івано-Франківської області. Критичний стан лісівничо-таксаційно-селекційних показників виявлено лише в 10 % ЛГР, а в 10 % він є незадовільним. Науково обгрунтовано шляхи розширення площ дубових лісів. Виявлено, що культивування інтродукованих і місцевих швидкорослих порід (модрин європейської та японської, псевдотсуги тисолистої, ясена звичайного, а також ялини звичайної) є одним з найбільш ефективних шляхів підвищення продуктивності дубових лісів у Передкарпатті. Обгрунтовано доцільність використання дворічних лісових дичок дуба звичайного з-під намету зріджених деревостанів та ефективність люпину багаторічного для догляду за лісовими культурами дуба. Наведено рекомендації щодо удосконалення лісовідновлення в дубових лісах Карпат.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень внутрішньовидової мінливості сосни звичайної та дуба звичайного в географічних культурах Сумського Полісся та північного Лівобережного Лісостепу України. Досліджено ступінь успадкування ознак географічних походжень у I - III поколіннях. Досліджено мінливість ознак сосни звичайної у географічних культурах III покоління та дуба звичайного II покоління. Кориговано положення щодо районованого переміщення насіннєвого матеріалу. Рекомендовано перспективні регіони заготівлі насіння для вирощування стійких, продуктивних та високоякісних насаджень за умов Сумського Полісся та Лівобережного Лісостепу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто типологічну структуру північно-степових бересто-пакленових дібров у зв'язку з геоморфологічною будовою схилів та географічними варіантами (районами) дібров. Для досліджених лісів визначено режими провідних екологічних факторів, які характеризують певні лісорослинні умови та пов'язані з визначеними лісотипологічними одиницями. Виявлені за фітоіндикаційними методами характеристики лісорослинних умов відповідають реальним, що визначаються за допомогою класичних методів дослідження екотопів. Охарактеризовано екологічну структуру живого надгрунтового покриву вищих рослин та підросту північно-степових дібров. Виділено угрупування сполучених видів та наведено їх фітоіндикаційну оцінку, відповідно до визначених лісотопологічних одиниць. Визначено види-індикатори для окремих типів лісорослинних умов та типів лісу, їх підтипів та варіантів. Виявлені фітоіндикатори та характеристики лісорослинних умов мають статистичну достовірність і можуть використовуватися у процесі лісотипологічних досліджень та планування лісівничих заходів у північно-степових дібровах.

  Скачати повний текст

На підставі теоретичних узагальнень і репрезентативної експериментальної перевірки виявлено нові біологічні та екологічні властивості дуба звичайного, берези лікувальної (Sorbus torminalis (L.) Crantz.), черешні (Cerasus avium (L.) Moench) та груші (Pyrus communis (L.)) звичайних, а також інших деревних рослин. Вперше вивчено інтенсивність розростання трав'яних рослин на зрубах та у часткових культурах і їх значення у процесі природного поновлення деревних рослин у свіжих дібровах. Виявлено вплив ширини міжрядь на розмір крони, загальну масу гілок, листя та запас стовбурової деревини. Встановлено взаємозв'язок розмірів крони з приростом дерев дуба за діаметром. З'ясовано вплив ширини міжрядь на об'єм заболонної деревини та її вологість, а також вологе насичення грунту та зосередження дрібного коріння за шарами земляного покриву у вертикальній площині. На основі стаціонарних досліджень обгрунтовано значення інтенсивності доглядових рубань у часкових культурах на підвищення продуктивності насаджень, вихід і вартість сортиментів. Доведено, що за умови ширини міжрядь два - три метри у часткових культурах дуба звичайного формується найвищий запас стовбурної деревини, вихід сортиментів та їх вартість. На базі використання електрофізіологічних параметрів (імпедансу, поляризаційної ємності та біоелектричних потенціалів) вперше встановлено залежність життєвої здатності дуба звичайного від інтенсивності проведення доглядових рубань і ширини міжрядь у часткових культурах.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано способи створення лісових культур для вирощування високопродуктивних лісових насаджень (з перевагою у складі дуба звичайного) на суцільних зрубах. Запропоновано технологію реконструкції незадовільних за складом і станом насаджень. Узагальнено вітчизняний досвід лісовідновлення та реконструкції лісових насаджень у дуже сухих та сухих дібровах. Розроблено екологічно доцільну та економічно обгрунтовану технологію лісовідновлення та реконструкції незадовільних за станом і складом насаджень, що найменшою мірою порушує лісове середовище на базі використання елементів природного поновлення, зокрема, супутніх порід та кущів, характерних для корінних типів фітоценозів. Встановлено, що впровадження запропонованої технології сприяє створенню високопродуктивних насаджень і забезпечує збереження природоохоронних функцій лісових територій і біорізноманіття. Наведено рекомендації щодо покращання процесу лісовідновлення на суцільних зрубах та реконструкції незадовільних насаджень.

  Скачати повний текст

Наведено інформацію щодо територіального, вікового, лісівничо-таксаційного розподілу дубових лісів Лівобережного Лісостепу. Досліджено просторову, ценотичну та таксаційну структури дубових лісів різного віку та проведено порівняння з насадженнями інших регіонів зростання. Доведено високу стійкість дуба за оптимальних умов росту у стиглому віці. Описано особливості природного поновлення головної породи. Відзначено, що в багатьох випадках формуються молодняки з перевагою у складі ясена звичайного. Акцентовано увагу на шаблонному господарюванні з акцентом на здійснення суцільних рубок із створенням чистих лісових культур, що не сприяє повній реалізації потенційних можливостей лісорослинних умов.

  Скачати повний текст

На підставі результатів аналізу динаміки модальних дубових насаджень Лівобережного Лісостепу, встановлено, що ефективність використання лісорослинного потенціалу місцезростань модальними дубовими деревостанами є недостатньою. Зазначено, що природні поростеві насадження потребують переформування на більш продуктивні. Вивчено динаміку замкнутості крон культур дуба різного віку та ефективність використання ними площі живлення. Досліджено динаміку світлового, температурного режимів, вологості повітря та грунту. Доведено, що вікова динаміка деревостану обумовлює зменшення освітленості під його наметом, зниження температури повітря та грунту, але у разі цього збільшуються вологість повітря та верхнього шару грунту. Всебічно розглянуто видовий склад трав'янистої рослинності у культурах дуба різного віку та складу лісотвірних порід у сухій та свіжій кленово-липовій дібровах. Проаналізовано за допомогою фітоіндикаційних методів Д.М.Циганова особливості формування лісового середовища у культурах дуба. Вперше встановлено, що із збільшенням віку насадження змінюються показники, які характеризують континентальність клімату, кріокліматичні умови, а також освітленість і вологість верхнього шару грунту.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження продуктивності природних дубових лісів та ефективності використання дібровами лісорослинного потенціалу. Вивчено процеси висихання дубових насаджень та їх деградацію. Визначено ареал поширення свіжих кленово-липових та ясенево-липових дібров. Встановлено зв'язок даного типу лісу з певними лісотипологічними секторами. Доведено, що ефективність використання лісорослинного потенціалу природними дубовими насадженнями становить близько 50 %., що є наслідком патологічного всихання та відпаду дерев дуба, спричиненого негативною дією абіотичних (кліматичних) та біотичних (наявність листогризучих комах) факторів. Обгрунтовано доцільність доповнення методичних рекомендацій УкрНДІЛГА щодо оцінки стану зелених насаджень додатковими кількісними показниками. Розроблено пропозиції щодо поліпшення діяльності лісогосподарських, лісозахисних та лісовпорядкувальних підприємств.

  Скачати повний текст

На основі даних повидільного банку "Лісовий фонд України" розроблено математичні моделі росту, враховуючи його типи, штучних модальних деревостанів дуба звичайного на Поділлі. Запропоновано математичні моделі оцінки запасів фракцій фітомаси дубняків Поділля на рівні окремого дерева і деревостану в цілому. Розроблено таблиці динаміки обсягів компонентів фітомаси та депонованого вуглецю штучних модальних дубових деревостанів Поділля. Оцінено загальні обсяги фітомаси штучних дубняків Поділля та депонованого в ній вуглецю. Досліджено зміни якісних показників деревини і кори стовбурів та гілок крони дерев дуба звичайного. Сформульовано методичні підходи та здійснено оцінку стоку та емісії вуглецю в регіоні досліджень на прикладі штучних дубняків.

  Скачати повний текст

Вивчено ростові процеси й особливості фомування та розвитку генеративних органів у 12-річних рослин Quercus robur ранньої фенологічної форми внаслідок ініціюючої дії хлорхолінхлориду. Висвітлено фенологічні особливості в розвитку пагонів, в яких ініціююча дія ретарданту зумовлює зміни формотвірних процесів у бруньках протягом вегетації. Досліджено зміни фітометричних і біохімічних показників надземної частини Quercus robur. Вивчено характер розвитку різних типів пагонів залежно від тривалості дії та концентрації препарату й умов регіону проведення досліджень. Розглянуто кількісний характер цвітіння та визначено якість його ознак, що потенційно зумовлюють репродуктивну здатність Quercus robur. Виявлено відмінності в характері росту та репродуктивного розвитку клонів Q. robur var. praecox Czern та статистично доведено зростання їх насіннєвої продуктивності. На підставі одержаних даних рекомендовано застосування хлорхолінхлориду для оцінювання репродуктивного процесу Quercus robur у концентрації 0,9 % діючої речовини шляхом триразового обприскування крон у період завершення росту пагонів першого приросту.

  Скачати повний текст

Наведено результати інтродукції 14-ти видів дуба за умов Північного Степу України. За даних умов рекомендовано ряд нових видів для створення культур масивного типу й озеленення. Систематизовано результати наукового дослідження з міжвидової гібридизації. Вивчено ріст і стан гібридів селекції С.С.П'ятницького. Виявлено й описано чотири спонтанні гібриди дуба. Детально вивчено селекційно-цінні міжвидові гібриди дуба, зокрема від схерщувань нових для даного регіону видів. Одержано життєстійкі гібриди 11-ти схем схрещувань, з яких селекційно значущими є гібриди чотирьох схем. Показано можливість утворення апоміктів підвищеного генетичного рівня - одержано 67 рослин.

  Скачати повний текст

На підставі історичних даних, матеріалів лісовпрорядкування (1956 - 2002 рр.) та результатів дослідження на пробних площах проаналізовано структуру та динаміку таксаційних показників і стану дубових насаджень гірського Криму. Визначено ступінь стійкості дубів скельного та пухнастого до дії несприятливих екологічних чинників. Проаналізовано стан підросту дуба насіннєвого та порослевого походжень за різних лісорослинних умов. Установлено розбалансованість структури дубових лісів гірського Криму, зниження частки молодняків і насіннєвих насаджень, що дає змогу зробити висновок щодо небезпеки популяційного збіднення лісів Криму шляхом переформування низькобонітетних порослевих дубових насаджень у насіннєві.

  Скачати повний текст

Досліджено санітарний стан дубняків Прикарпаття та Західного Полісся, що перебувають під впливом аеротехногенного забруднення. Для даних регіонів з'ясовано особливості значущості підтоплення як синергічного фактора щодо впливу забруднення атмосферного повітря на дубові насадження. Проаналізовано зміну радіального приросту дуба звичайного внаслідок дії промислових викидів різної величини. Розглянуто розподіл дубових насаджень у регіоні досліджень за типами лісорослинних умов лісу деревостанів, класами бонітету. Вивчено особливості плодоношення даної рослини у зонах промислового забруднення повітря. Здійснено оцінку успішності природного насіннєвого поновлення та вивчено динаміку чисельності та збереженості її підросту під наметом деревостанів. Досліджено вплив різних груп трав'яного покриву на розвиток самосіву та підросту під наметом дубових насаджень. Створено прогностичні моделі змін радіального приросту та чисельності самосіву та підросту дуба звичайного у насадженнях, що зазнають аеротехногенного впливу.

  Скачати повний текст

Установлено межі сучасного поширення лісів формації дуба звичайного у степовій частині р.Дніпро, оцінено значення Дніпровсько-Орільського природного заповідника у збереженні синтаксономічного біорізноманіття заплавних дібров. Базуючись на результатах вивчення гідроедафотопів, екологічного аналізу флори та біометричних параметрів біогеоценозів та з використанням постулатів лісової типології О.Л.Бельгарда, запропоновано уточнену й доповнену схему типології дібров для умов степової частини долини Дніпра. Здійснено реконструкцію поширення дібров у надпорожистій частині долини, проаналізовано причини й масштаби змін їх меж і структури, обгрунтовано пропозицію щодо внесення певних типів до Зеленої книги України.

  Скачати повний текст

Наведно результати обстеження генетичних резерватів, плюсових насаджень і дерев, постійних лісонасіяних ділянок (ПЛНД), клонових насінних плантацій (КНП) дуба звичайного у Сумській області. Проаналізовано динаміку таксаційних характеристик генетичних резерватів. З метою розширення лісонасінної бази області відібрано нові генетичні резервати, плюсові насадження та плюсові дерева. Вивчено особливості ростових показників і морфології лисків потомств плюсових дерев дуба звичайного у випробних культурах, встановлено деякі закономірності їх успадкування. Проаналізовано динаміку інтенсивності цвітіння та плодоношення клонів сумського походження на КНП і чиники, які впливають на ці показники. Виявлено тенденції залежності параметрів цвітіння і плодоношення клонів і плюсових дерев від порушень у формуванні чоловічого гаметофіту. Розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності використання ПЛНБ в області.

  Скачати повний текст