Доведено можливість здійснення принципово нового напрямку в селекції люцерни посівної з використанням генів ознак від близькоспоріднених видів роду люцерна. Експериментально підтверджено генетичну природа контролю ознаки колір пелюсток квітки. Виявлено всі наявні гомозиготи за контролем кольору пелюсток квітки в природних і штучних гібридних популяціях. Вперше встановлено генетичну природу контролю форми бобу та числа спіралей у округлої форми, яка здійснюється одним локусом з двома алелями. Доведено можливість передачі генів контролю самофертильності від люцерни посівної іншим культурним видам люцерни та задовільне функціонування цих генів в зародковій плазмі гібридів.

  Скачати повний текст

Проведено вивчення спектру мінливості, кореляцій і повторюваності господарсько-цінних ознак у 18 сортозразків люцерни різного еколого-географічного походження в умовах центрального Лісостепу України. Автором запропоновано удосконалену методику індивідуально-групового добору рослин за комплексом ознак, яка базується на використанні показника фенотипової стабільності головних ознак в часі, оцінка якого проводиться по перевищенню середньопопуляційних показників цих ознак стандарту, вирощеного в тих же умовах. Створені три групи селекційних матеріалів по насіннєвій і кормовій продуктивності та скоростиглості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню ознаки "нектаропродуктивність рослини" люцерни посівної, її генетичної природи та можливостей використання в селекції на високу насіннєву продуктивність. Було встановлено високий рівень варіабельності ознаки, який дозволяє добір високо- та низьконектарних форм; генетична природу ознаки, яка включає переважно адитивні ефекти дії алелей в межах локуса з незначним наддомінуванням та деякою тенденцією до комплементарного епістазу. Враховуючи високу ступінь спорідненості в генетичній структурі ознак "нектаропродуктивність рослини", "рівень самофертильності", "кількість насінин на біб", "маса насіння рослини", встановлено можливість покращання цих ознак використанням однакових методів. Було встановлено істотне перевищення штучноствореної за нектаропродуктивністю популяції над сортом-стандартом за насіннєвою продуктивністю, що визначає можливість впровадження її у виробництво.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень популяційної мінливості рівня самонесумісності люцерни посівної. Ідентифіковано корелятивну мінливість даної ознаки з рівнем фертильності пилку та насіннєвою продуктивністю. Установлено характер успадкування гібридами люцерни першого покоління рівня самонесумісності. Показано, що даний рівень має експоненціальну форму популяційного розподілу, модальним класом є інтервал 90 - 100 %, який може становити від третини до половини всієї популяції. Частка рослин зі стабільним проявом даної ознаки становить 3,9 %. Виявлено існування корелятивної мінливості рівня самонесумісності з рівнем фертильності пилку, яка описується коефіцієнтом генеральної сукупності, що знаходиться у межах -0,434 - -0,481. Виявлено суттєвий вплив типу запилення на характер корелятивної мінливості кількості бобів на сто квіток залежно від рівня самонесумісності. Доведено, що самозапилення істотно зменшує кількість насіння на один біб у порівнянні з перехресним. На підставі генетичного аналізу встановлено, що коефіцієнт успадкування цього рівня люцерни гібридами <$Eroman F sub 1> за материнськими формами змінюється у межах 72 - 84 %. На підставі узагальнення результатів досліджень виділено форми з підвищеним рівнем самонесумісності для подальшого створення сортів-синтетиків.

  Скачати повний текст