Зроблено скринінг алелопатично активних сполук бур'янів і розроблено фіторегулятори з гербіцидною дією. З використанням відкритих рослин-донорів - осоту рожевого (Cirsium arvense (L) Scop.), суріпиці звичайної (Barbarea vulgaris R.Br), рутки лікарської (Furmaria officinalis L.) створено шість фіторегуляторів, які містять як діючу основу багатокомпонентну, синергетичну суміш фенольних сполук. Уперше досліджено хімічний склад цих рослин, виділено комплекс речовин ліпідної та фенольної природи, зокрема з високою рістінгібуючою активністю. Установлено, що калусна маса, одержана з коренів молодих проростків суріпиці та осоту, а також поживні середовища з-під калусів мають рістінгібуючі властивості. Теоретично обгрунтовано та підтверджено практично суттєву ефективність фіторегуляторів, які селективно інгібують проростання насіння бур'янів і практично не впливають на ріст і розвиток основних зернових культур. На базі синтетично відтвореної природної діючої речовини, виділеної з Cirsium arvense (L) Scop., розроблено препарат "Алметид", який за даними польових випробувань виявився ефективним у боротьбі з дводольними бур'янами у посівах ярого ячменю та озимої пшениці. На підставі вивчення персистентності фіторегуляторів показано, що вони практично повністю інактивуються в грунті через 25 - 30 діб: а синтетичний аналог природної сполуки алметид - через 45 діб. За результатами дослідження їх токсикологічних властивостей віднесено фіторегулятори до мало небезпечних сполук (IV клас небезпеки).

  Скачати повний текст

Вивчено особливості органогенезу амброзії полинолисткової, пилкоутворювальну здатність, насіннєву продуктивність та її шкодочинність у посівах польових культур з різною конкурентною здатністю (вико-вівсяна суміш у зайнятому пару; озима пшениця після зайнятого пару; кукурудза та зерно після озимої пшениці; ярий ячмінь після кукурудзи на зерно; кукурудза на силос після ячменю; озима пшениця після кукурудзи на силос і соняшник після озимої пщениці). Визначено забур'яненість посівів цих культур і потенційну засміченість грунту насінням амброзії полинолисткової та інших бур'янів залежно від умов вирощування. Обгрунтовано заходи інтегрованої боротьби з амброзією полинолистковою в посівах польових культур з урахуванням їх фітоценотичної здатності до пригнічення бур'янів. Доведено еколого-економічну ефективність розроблених заходів боротьби з бур'янами в агроценозах провідних культур.

  Скачати повний текст

Вперше за умов Правобережного Лісостепу України встановлено особливості росту амброзії полинолистої в агроценозах культур з різною фітоценотичною конкурентною здатністю, формування її насіннєвої продуктивності, негативний вплив кореневих виділень на проростання насіння культурних рослин. Визначено позитивну роль теплої та холодної стратифікації під час виведення насіння амброзії із фізіологічного стану спокою. Розроблено й екологічно обгрунтовано заходи хімічного контролювання амброзії в агроценозах сої.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено біологічні особливості розвитку пасльону чорного - Solanum nigrum L. і процеси забур'яненості в агрофітоценозах цукрових буряків. Виділено фенологічні фази розвитку пасльону чорного, визначено їх тривалість. Проаналізовано особливості проростання насіння бур'яну та його шкідливість у посівах цукрових буряків. Розроблено заходи ефективного контролювання пасльону чорного й інших бур'янів у посівах цукрових буряків на підставі поєднання хімічного (проведення трьох послідовних обприскувань баковою композицією гербіцидів: Бетанал Експерт, 27 % к.е. - 0,75 л/га + Голтікс, 70 % к.с. - 1 л/га + Сільвет - 0,06 л/га й одного - грамініцидом Пантера, 4 % к.е. - 1 л/га) та фітоценотичного (створення рівномірного посіву рослин цукрових буряків з густотою стояння 110 тис. шт/га на час проведення збирання урожаю коренеплодів) прийомів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання формування й функціонування популяцій інвазійних рослин в антропонізованих екосистемах, пов'язаних з агросферою. Шляхом детального аналізу автотрофної ланки степових екосистем за градієнтом деградації - від природоохоронних (заповідники) до повністю трансформованих (агроекосистеми) досліджено синекологію цих угруповань. Показано, що з посиленням порушеності рослинного покриву знижується кількість еколого-ценотичних груп видів, видова різноманітність, маса рослинних решток у грунті та вологість останнього. На підставі результатів дослідження демекології інвазійних видів-експлерентів показано, що за нових умов дані рослини набувають рис віолентності, що дає змогу їм витісняти місцеві види та на 1 - 3 роки затримувати прогресивну сукцесію в антропізованих екосистемах, які є частиною агроландшафту. Зазначено, що агресивність інвазійних видів зумовлена взаємодією чинників: відсутністю консументів, високою алелопатичною активністю, меншою чутливість до загущення та впливу фітофагів. Виявлено два типи субстратегії експлерентів - детермінантні (Д) й індетермінантні (ІД) види, наведено їх характеристику. Показано, що завдяки цим субстратегіям інвазійні рослини мають додаткові переваги в заміщенні менш шкодочинних аборигенних видів. Виявлено значну видову різноманітність карантинного бур'яну Ambrosia artemisiifolia L. На прикладі цього виду показано, як наявність гетеркарпії та континуума форм дає змогу йому займати гіперпростір ніш у місцезростаннях і формувати досить стійкі угруповання. Грунтуючись на результатах синекологічних досліджень, розроблено метод фітоценотичного контролю адвентивних видів у двох основних варіантах - підбір і створення на вогнищах заносних бур'янів штучних фітоценозів із багаторічних трав та стійких до вторгнення адвентивних видів однорічних культур, а також для Д-видів бур'янів - пізнє скошування травостою останніх (в період бутонізації). Установлено, що цей прийом сприяє швидкому відновленню місцевих видів, які самі витісняють чужинні види. Відзначено, що застосування фітоценотичного контролю в плодових садах, агрофітоценозах польових культур та на закрайках полів сприяє підвищенню буферних властивостей агросистем, очищенню грунту від насіннєвих зачатків бур'янів, зниженню враження плодових культур хворобами та шкідниками й захисту полів, що не вкриті снігом, за умов створення на закрайках останніх екологічного каркасу з багаторічних травосумішок, від вторгнення чужинних видів.

  Скачати повний текст

Вирішено проблеми захисту посівів зерно-бурякової сівозміни та зниження рівня потенційного засмічення грунту (ПЗГ) насінням бур'янів за умов Правобережного Лісостепу України. Зазначено, що раціональне чергування посівів сівозміни з системою проведення послідовних обприскувань гербіцидами знижує рівень забур'яненості посівів гороху на 64,5 - 73,5, пшениці озимої - 77,4 - 85,9, буряків цукрових - 80,9 - 90,5, ячменю ярого - 67,7 - 76,6 %. Встановлено зниження ПЗГ (0 - 5 см) - 7,3 - 10,8 %, зокрема насіння, здатного проростати - 10,9 - 13,4 %. Проведено захист посівів від бур'янів, що забезпечило збереження урожаю культур у сівозміні на 71,4 - 80,2 % від максимального у дослідах. Зазначено, що застосування раціональної системи захисту допомогло одержати прибуток від 2 908 до 3 048 грн/га за рівня рентабельності 149 і 140 %.

  Скачати повний текст

Розроблено практичні засади використання плазмово-десорбційної мас-спектрометрії як фізико-хімічного методу для ідентифікації та визначення діючих речовин гербіцідів з групи сульфонілсечовин у рослинних тканинах та грунтах. Запропоновано модельні системи для прогнозування кінетичних параметрів деструкції сульфонілсечовин у тканинах культурних рослин та бур'янів, а також різних типів грунтів, характерних для північно-східного Лісостепу України. На підставі дослідження динаміки метаболізму та деструкції сульфонілсечовин встановлено екологічну придатність гербіцидів даної групи до використання в технологіях вирощування сільськогосподарських культур і одержання якісної продукції рослинництва.

  Скачати повний текст

Розкрито суть ефективної дії гербіцидів як екологічного фактора культурбіогеоценозів на амброзію полинолисту. Проведено комплексні дослідження життєздатності й еколого-фізіологічних властивостей локальних популяцій амброзії за дії гербіцидів різних класів. Установлено зменшення кількості проростків і ювенільних особин у популяціях амброзії у перший рік застосування препаратів і зниження ефекту за повторного використання тих самих гербіцидів. Показано послаблення віталітету та Q-індексу локальних популяцій у порівнянні з еталоном у перший рік застосування гербіцидів різних класів та виявлено тенденцію до зростання життєздатності локальних популяцій амброзії за умов щорічного використання тих самих препаратів. Досліджено вплив гербіцидів на морфологічні властивості, віталітетну диференціацію та поліпептидний склад насіння амброзії. Установлено детоксикацію гербіцидів рослинами шляхом активації глутатіон-S-трансферази та виявлено оптимальні комбінації гербіцидів для пригнічення захисної ферментної системи бур'яну. Вивчено післядію гербіцидів у властивостях рослин амброзії наступної генерації. Одержано рослинні екстракти, здатні пригнічувати розвиток амброзії у культурфітоценозі. Запропоновано схему добору ефективних комбінацій гербіцидів з щорічної ротації препаратів.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності формування бур'янової рослинності за умов достатнього зволоження зони Полісся України залежно від основних агротехнічних факторів: тривалого проведення різних способів обробітку грунту, системи удобрення, строків сівби, норм висіву, фітоценотичної стійкості культур. Доведено можливість ефективного контролю шкодочинності бур'янів у посівах культур польової сівозміни за допомогою агротехнічних прийомів. Встановлено доцільність використання загальноприйнятої системи удобрення під час оранки, а також необхідність підвищення норм висіву в оптимальні строки та використання конкурентоспроможності сільськогосподарських культур. Рекомендовано комплекс екологічно безпечних агротехнічних заходів контролю бур'янів, використання яких сприяє створенню фітоценотично стійких посівів, підвищенню врожайності польових культур, зменшенню обсягу застосування хімічних засобів захисту та підвищенню загальної культури землеробства.

  Скачати повний текст

Вперше проведено всебічне вивчення впливу гербіцидів гроділу та трезору, внесених окремо та сумісно з біостимуляторами росту, на забур'яненість посівів, біологічні процеси у рослинах і грунті та на продуктивність озимої пшениці. Вивчено ативність ферментів окисно-відновної дії, анатомічну будову епідермісу листків, динаміку накопичення біомаси та сухих речовин, наростання площі листкової поверхні, синтез хлорофілу та продуктивність фотосинтезу посівів. Проаналізовано біологічну активність грунту, вплив окремих комплексів на формування урожайності та якості зерна озимої пшениці. Надано порівняльну агроекономічну оцінку ефективності застосування гербіцидів та їх сумісного внесення з біостимуляторами росту в посівах озимої пшениці. Зроблено висновок, що сумісне внесення гербіцидів гроділу та трезору разом з біостимуляторами росту зменшує пестицидне навантаження на навколишнє середовище.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено зміни видового і кількісного складу насіння бур'янів у грунті, формування бур'янових угрупувань у посівах сільськогосподарських культур ланки сівозміни, проаналізовано вплив тривалого застосування короткоротаційних сівозмін, способи основного обробітку грунту та доз органо-мінерального удобрення. Визначено вплив даних факторів на продуктивність та економіко-енергетичні показники ланки сівозміни. Досліджено ефективність дії хімічної системи захисту посівів цукрових буряків від бур'янів. Доведено ефективність системи хімічного захисту посівів цукрових бур'яків від бур'янів, яка включає три послідовні обприскування гербіцидами по сходах культури. Наведено розрахунки енергетичної та економічної ефективності ланок сівозмін.

  Скачати повний текст

На підставі результатів проведених трирічних досліжень розкрито вплив різних способів основного обробітку грунту на потенційну забур'яненість ріллі, актуальну забур'яненість посівів, щільність грунту, вміст агрономічно цінних агрегатів і запаси продуктивної вологи в чорноземі типовому, ріст, розвиток і врожайність вівса та картоплі. Визначено рослини, екстракти з яких впливають на проростання бур'янів. Установлено вплив різних типів грунту на проростання насіння бур'янів. Виявлено вплив досліджених способів основного обробітку грунту на врожайність вівса та картоплі та показники енергетичної й економічної ефективності їх вирощування. За результатами проведеного дослідження запропоновано систему різноглибинного полицевого основного обробітку грунту у короткоротаційній сівозміні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено процеси формування засміченості посівів зернових і олійних культур. Розроблено ефективні способи обмеження розповсюдження та зниження шкодочинності бур'янів. Установлено видову та кількісну динаміку бур'янів у сівозміні за умов проведення полицевої оранки та грунтозахисного чизельного обробітку грунту. Визначено закономірності профільної міграції насіння бур'янів в орному шарі грунту залежно від основного обробітку, а також особливості формування фітоценозу бур'янів за різної концентрації у біологічно активованому шарі грунту. Розглянуто вплив агрофізичних властивостей грунту на ступінь забур'яненості посівів і продуктивність сільськогосподарських культур. Виявлено спрямованість мікроеволюції фітоценозу бур'янів внаслідок довгострокового сільськогосподарського використання земель і традиційних технологічних засобів вирощування. Розкрито роль агротехнічних і хімічних заходів боротьби з бур'янами у підвищенні конкурентоздатності зернових і олійних культур. Розроблено регресивні моделі та параметри, що характеризують взаємозв'язок між ступенем засміченості та вологоспоживанням, виносом поживних речовин і продуктивністю кукурудзи та соняшника. Запропоновано методичну базу оцінки вологоспоживання в забур'янених агроценозах, а також прогнозу визначення біологічної ефективності гербіцидів різного спектра фітотоксичної дії стосовно складних фітоценозів бур'янів. Базуючись на науково обгрунтованих принципах функціонування засмічених агроценозів з урахуванням фітотоксичних властивостей гербіцидів рекомендовано оптимізовані регламенти та добір препаратів, що значною мірою підвищує ефективність заходів щодо запобігання втрат врожаю. Розроблено модель біоенергетичного кругообігу у посівах кукурудзи та встановлено роль елементів системи боротьби з бур'янами в акумуляції фотосинтетичної енергії агроценозами цієї культури.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності формування фітоценозів бур'янів на необроблюваних землях різного призначення за умов лівобережного Лісостепу. Проведено функціональну класифікацію цих земель за санітарно-гігієнічними вимогами, на підставі яких обгрунтовано заходи контролювання чорнощиру нетреболистого та інших бур'янів у первинних осередках поширення. Розкрито механізми економічної оптимізації боротьби з ними та покращання екологічного стану довкілля, уникнення соціальних наслідків.

  Скачати повний текст

Створено систему заходів ефективного контролю забур'яненості полів ланки конюшина - пшениця озима - буряки цукрові з метою унеможливлювання втрати врожаю від бур'янів за умов забезпечення оптимальних енергетичних, екологічних і економічних показників на фоні екологічної системи землеробства з пріоритетом органічних ресурсів і компенсувальним використанням агрохімікатів. За результатами стаціонарних досліджень визначено енергетично й економічно оптимальний варіант системи заходів захисту посівів ланки сівозміни від бур'янів, який у моделі екологічної системи землеробства сприяє досягненню продуктивності ріллі, адекватної її ресурсному забезпеченню. Установлено закономірності утворення бур'янової синузії агрофітоценозів ланки сівозміни та її мінливість під впливом досліджених систем землеробства - промислової, екологічної та біологічної. За результатами досліджень запропоновано поєднати екологічну систему землеробства та полицево-безполицевий основний обробіток грунту у сівозміні як оптимальний варіант ефективного контролю забур'яненості полів ланки сівозміни. Додатковим заходом контролю забур'яненості посівів цукових буряків запропоновано гербістратну технологію внесення мінеральних добрив.

  Скачати повний текст

Вивчено шляхи синергічного підвищення активності гербіцидів - інгібіторів ацетил-КоА-карбоксилази. За умов вегетаційних і польових дослідів установлено, що у сумішах гербіцидів - інгібіторів ацетил-КоА-карбоксилази, які відносяться до різних класів хімічних сполук, тепралоксидиму - гербіциду класу циклогександіонів і феноксапропу та флуазифопу - похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти пропіонатів може проявлятись синергізм у взаємодії. Так за підвищення рівня мінерального живлення рослин характер взаємодії з адитивного змінюється на синергічний. Кооперативний характер фітотоксичної дії гамініцидів реалізується, зокрема, на рівні цитохром-Р450-залежних монооксигеназ; флуазифоп і феноксапроп, блокуючи індукцію активості цитохром-Р450-залежних монооксигеназ, знижують потенційну здатність рослин до детоксикації. Зроблено припущення, що синергізм у взаємодії гамініцидів обумовлений частково змінами у вмісті цитохром-Р450-залежних монооксигеназ, а регулятори активності цих ферментів можуть бути синергістами та антидотами грамініцидів. Виявлено значне підвищення ефективності феноксапропу за умов застосування з інгібіторами фотосинтезу - метробузину та новими похідними 3-алкілтіо-4-аміно-4,5-дигідро-6-R-1,2,4-триазін-5-онів. Досліджено нові похідні динітроаніліну з синергічною до грамініцидів активністю.

  Скачати повний текст

Виявлено біорізноманітність сегетальної флори району дослідження. Вперше охарактеризовані особливості росту та формоутворення семи видів бур'янів на агроценотичному градієнті різних видів зернових культур у Лівобережному Лісостепу України. Визначено морфологічні ознаки, які дозволяють діагностувати віталітетний стан популяцій цих видів. На основі методів популяційної біології виявлено трансформації вікової та віталітетної структури популяцій, наведено характеристику репродуктивного процесу досліжуваних видів у посівах різних культур. З використанням канонічного аналізу показано алометричні співвідношення між вегететативною та генеративною сферами особин бур'янів за різних агрофітоценотичних умов. На підставі комплексного підходу зроблено інтегральне оцінювання впливу окремої культури на кожний з досліджених видів бур'янів. Розроблено рекомендації щодо оптимізації контролю сегетальної рослинності екологічно-безпечними методами.

  Скачати повний текст