За агроекологічних умов Полісся вдосконалено основні елементи технологій вирощування багаторічних трав і льону-довгунцю, зважаючи на їх екологізацію та зниження витрат енергоресурсів. Доведено, що застосування альтернативних систем удобрення та способів мінімалізованого обробітку грунту позитивно впливає на вирішення екологічних проблем - збереження та підвищення родючості сірих опідзолених грунтів, зростання біоенергетичного коефіцієнта посіву в польовій сівозміні, зниження антропогенного навантаження на агроекосистему. Досліджено вплив застосування безполицевого обробітку й альтернативних традиційних систем удобрення на агрофізичні властивості сірих опідзолених грунтів. Визначено вплив вищезазначених елементів систем землеробства на забруднення грунту важкими металами, надходження їх у продукцію рослиництва. Розраховано коефіцієнти переходу важких металів у зерно озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Виявлено закономірності процесу формування стійкого екологічно збалансованого стану осушуваних органогенних грунтів. Удосконалено технології вирощування багаторічних травосумішей, зокрема, визначено високопродуктивні варіанти їх складу, оптимізовано систему удобрення та способи використання меліорованих земель. Вперше визначено найбільш адаптований видовий склад травостою, який забезпечує одержання екологічно чистої продукції на забруднених радіонуклідами грунтах, позитивний баланс і максимальне збереження органічної речовини торфу і продуктивність травостою.

  Скачати повний текст

Вивчено агротехнічні зміни сірих і темно-сірих опідзолених грунтів Сокальського пасма під впливом інтенсивного сільськогосподарського використання. Встановлено, що антропогенна діяльність спричинила трансформацію елементарних грунтоутворювальних процесів, визначила їх швидкість і спрямованість, зумовила виникнення нових, невластивих цілинним грунтам режимів. З'ясовано, що в грунтах Сокальського пасма домінуючим є природно-антропогенний або культурний процес грунтоутворення, який обумовлює спрямованість та інтенсивність елементарних грунтових процесів, режими та властивості освоєних грунтів, характер їх використання. Обгрунтовано тезу про те, що інтенсивне сільськогосподарське використання грунтів Сокальського пасма призвело до активізації водної ерозії та розвитку ряду деградаційних процесів. Наведено рекомендації щодо оптимізації використання грунтів і шляхи регулювання деяких негативних процесів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що альгоугруповання бурувато-підзолистих оглесних грунтів різних екосистем Передкарпаття включає 104 види водоростей з 5 відділів, 8 класів, 18 порядків, 34 родин, 44 родів. Визначено, що загальне ядро спектра екобіоморф складають вологолюбні та тіневитривалі еда-фофільні види. Досліджено розвиток альгоугруповань за моделювання елементарних грунтотворних процесів. Запропоновано використовувати присутність в структурі альгоугруповання виду Gloeosphaeridium jirmum Pascher в якості діагностичної ознаки протікання елювіально-глеєвого процесу в бурувато-підзолистих оглеєних грунтах південного Передкарпаття.

  Скачати повний текст

Вивчено стан мікробного ценозу, біологічних процесів, вмісту основних біогенних елементів у дерново-середньопідзолистому супіщаному грунті та продуктивності ячменю ярого. Зроблено комплексну мікробіологічну й агрохімічну оцінку впливу органічних, мінеральних, сидеральних добрив та їх поєднань у зерно-картопляній сівозміні. Встановлено кореляційні залежності між показниками біологічної активності та станом родючості дерново-середньопідзолистого супіщаного грунту. Доведено ефективність дії азотфіксуючого препарату на різних агрофонах та його вплив на функціонування грунтової мікробіоти, активність біологічних процесів та агрохімічні показники. Надано економічну й енергетичну оцінку використання різних видів добрив та бактеріального препарату під час вирощування ячменю ярого.

  Скачати повний текст

Уперше обгрунтовано причини виникнення токсичних ознак дерново-підзолистих супіщаних грунтів у Волинському Поліссі. Визначено вплив різних видів і форм добрив, їх співвідношень та способів внесення на ступінь токсичності дерново-підзолистого супіщаного грунту та роль його фізико-хімічних, агрохімічних і мікробіологічних властивостей в усуненні цього явища. Уперше розроблено ефективні та екологічно безпечні засоби знешкодження мікробного токсикозу грунту. Встановлено вплив вапнування на зменшення коефіцієнту біологічного поглинання ряду мікроелементів на дерново-підзолистому супіщаному грунті з токсичними ознаками. Наведено рекомендації щодо відновлення родючості таких грунтів і підвищення продуктивності агрофітоценозів у зоні Західного Полісся.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність застосування люпину жовтого як сидеральної культури в складі сівозміни за умов Західного Полісся України. Досліджено оптимальні параметри температури та вологості грунту в період посіву люпину з метою отримання максимального урожаю зерна та зеленої маси. Встановлено вплив якості насіннєвого матеріалу на продуктивність люпину жовтого. Вивчено процеси трансформації зеленої маси люпину в грунті, визначено коефіцієнти гуміфікації рослинних решток і розраховано баланс гумусу дерново-підзолистих грунтів під час запровадження сидеральної сівозміни. Оцінено ефективність запровадження сидеральної сівозміни на фітосанітарний стан полів, розвиток і продуктивність сільськогосподарських культур. Обгрунтовано енергетичну ефективність запровадження сидеральної сівозміни.

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення продуктивності культур і родючості дерново-підзолистого супіщаного грунту за насичення сівозмін бобовими культурами за умов центрального Полісся України. Наведено комплексну оцінку родючості грунту залежно від сівозміннного чинника. Розкрито закономірності впливу різної кількості бобових на продуктивність сівозмін. Показано можливість раціонального використання азоту мінеральних добрив. Проведено порівняльну економічну й енергетичну оцінку сівозмін. Встановлено, що введення до їх складу проміжного люпину під просапні культури дозволяє зменшити дозу внесення мінерального азоту вдвічі, не знижуючи продуктивності культур.

  Скачати повний текст

Наведено результати чотирирічних досліджень, де вперше для слабко- та середньоеродованих земель західної частини Передкарпаття визначено оптимальний набір бобово-злакових травосумішей за екстенсивного їх вирощування. Встановлено нормативи застосування мінеральних добрив, визначено параметри змін показників родючості грунту за умов залуження та ведення грунтозахисної сівозміни. Доведено агрономічну та розраховано економічну доцільність залуження еродованих земель порівняно з польовим землеробством. Досліджено вплив бобово-злакових травостоїв та удобрення на зміну агрохімічних, водно-фізичних показників родючості, процеси формування протиерозійної ефективності бобово-злакових травосумішей. Виявлено роль бобово-злакових травостоїв з різним співвідношенням компонентів на продуктивність травостою.

  Скачати повний текст

Удосконалено технології збереження та підвищення родючості дерново-підзолистого супіщаного грунту, врожаю й якості сільськогосподарських культур шляхом застосування органо-мінеральних та альтернативних добрив у чотирипільній зернопросапній сівозміні за умов радіаційного забруднення Центрального Полісся України. Доведено, що органо-мінеральні системи удобрення, в тому числі альтернативні з екобіомом та агровіткором, забезпечують підвищення родючості грунту, позитивний баланс гумусу й елементів живлення (NPK), підвищують біологічну активність грунту, сприяють кращому росту та розвитку рослин, підвищенню врожайності сільськогосподарських культур на 65 - 67 %, тенденцію зниження питомої активності радіонуклідів на 13 - 39 %. Зазначено, що ці альтернативні добрива є найбільш енергетично вигідні та забезпечують відповідно коефіцієнт енергетичної активності 4,58 та 4,15.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано зміну гумусового стану й агрохімічних показників дерново-підзолистого супіщаного грунту за довготривалого (35 років) застосування різних систем удобрення. Запропоновано системи удобрення, які забезпечують високу продуктивність і відтворення родючості грунту. Показано, що довготривале застосування гною та мінеральних добрив спричинило зміни не тільки вмісту гумусу, але й його якісного складу. Визначено вплив добрив на фізико-хімічні показники та зміну поживного режиму грунту та міграцію основних елементів живлення за грунтовим профілем.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано технологію структурування староорних осушуваних торфовищ. Створено органо-мінеральний грунт й одержано високоякісний корм багаторічних трав за умов їх тривалого вирощування на одному місці та використання потенціальної родючості органогенних грунтів. Доведено, що структурування органогенного горизонту підстилаючою породою забезпечує значне покращання водно-фізичних властивостей, поживного режиму та зменшення мінералізації органічної маси новоствореного органо-мінерального грунту.

  Скачати повний текст

Викладено теоретичні основи генези та агрогенної еволюції дерново-підзолистих грунтів легкого гранулометричного складу Західного Полісся України. Проведено аналіз і оцінку чинників грунтоутворення в Західному Поліссі України. Вибрано модальні ділянки в межах Західного Полісся з метою вивчення генези і еволюції антропогенно-трансформованих дерново-підзолистих грунтів легкого гранулометричного складу, застосовуючи порівняльно-географічний, профільний, порівняльно-аналітичний методи. Встановлено тенденцію змін морфологічних, фізичних та фізико-хімічних властивостей дерново-підзолистих грунтів легкого гранулометричного складу під впливом сільськогосподарського використання та осушувальної меліорації. Виявлено характер інтенсифікації та напрям процесів внутрішньогрунтового вивітрювання.

  Скачати повний текст

Запропоновано накопичення гуматів кальцію в ілювіальних горизонтах вважати однією з основних діагностичних ознак опідзолених грунтів. Визначено залежність гумусового стану даних грунтів від їх морфологічних, фізичних і фізико-хімічних властивостей. Вперше в опідзолених грунтах Пасмового Побужжя вивчено оптичні властивості гумінових кислот (ГК). Встановлено, що найвищі показники оптичної щільності ГК пов'язані з підвищеним вмістом гуматів кальцію. "Вільні" ГК відзначаються найнижчими оптичними щільностями. Виявлено, що сільськогосподарське освоєння опідзолених грунтів Пасмового Побужжя призвело до незначного зниження вмісту гумусу, збільшення валового азоту, гуматності гумусу та вмісту гуматів кальцію, до зменшення диференціації грунтових профілів за якісним складом гумусу, кращої структурованості молекул. Вивчено динаміку вмісту гумусу в грунтах даного регіону за 40 років. Виявлено географо-генетичні особливості гумусового стану грунтів. Складено картосхеми вмісту гумусу в шарі 0 - 20 см. Розроблено класифікацію грунтів за рівнями показників вмісту гумусу в грунтах Пасмового Побужжя.

  Скачати повний текст

З використанням системного підходу, поєднання концепцій елементарних грунтових процесів (ЕГП) та еволюції грунтів з ландшафтно-геохімічним аналізом грунтоутворення визначено механізми і географічні особливості функціонування ландшафтно-геохімічних і ЕГП, розроблено модель заплавного грунтоутворення, профільно-генетичну класифікацію заплавних грунтів та еколого-агромеліоративну класифікацію заплавних земель. Запропоновано критерії діагностики грунтів і лабільних грунтових тіл на підставі поняття "грунтова часова катена", розкрито особливості екології, генези і географії грунтів, їх будови, складу, властивостей, режимів. За результатами багаторічного моніторингу агроекологічного стану грунтів проаналізовано динаміку ЕГП і характер зміни властивостей грунтів, зумовлених їх осушенням і зрошенням, розроблено критерії доцільності використання заплавних земель.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності формування високопродуктивних агрофітоценозів з багаторічних культур. Проведено комплексні дослідження та встановлено екологічно безпечні дози мінеральних добрив, які підвищують урожайність фітоценозів, покращують якість продукції та не забруднюють навколишнього середовища. Встановлено, що найбільш доцільно на осушуваних органогенних грунтах Лісостепу використовувати у складі сумішок конюшину гібридну, сильфію пронизанолисту, щавель гібридний кормовий у смугових посівах з багаторічними злаковими травами. Зроблено екологічну, енергетичну і економічну оцінку технологій вирощування сумішок багаторічних культур різного складу. З метою оптимізації агроекологічного стану торфовищ та отримання високоякісної продукції науково обгрунтованою є відмова від внесення азотних добрив та зменшення доз фосфорних добрив до 30 кг.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності формування відновних умов та їх вплив на генезис бурувато-підзолистих оглеєних грунтів Передкарпаття. Встановлено роль окремих екологічних чинників у процесі розвитку відновних умов. Наведено визначення терміну "відновні умови". Досліджено їх вплив на грунтоутворення, зокрема, на формування морфологічних, водно-фізичних, мікробіологічних, хімічних властивостей бурувато-підзолистих оглеєних грунтів Передкарпаття, їх екологічний статус і продуктивність. Запропоновано спосіб оптимізації фосфорного забезпечення рослин на кислих гідроморфних грунтах шляхом локального внесення невисоких доз фосфорних добрив під час посіву. Відтворено процес конкрецієутворення за лабораторних умов та запропоновано модель, що його пояснює. Вивчено закономірності поширення ортштейнів та вмісту в них кислоторозчинних форм заліза та марганцю у межах однорідного ареалу досліджуваних грунтів.

  Скачати повний текст

Визначено параметри забруднення важкими металами дерново-підзолистих грунтів, описано елементи агроландшафту та закономірності їх міграції в ландшафтній сфері й природних екосистемах з урахуванням впливу полезахисних лісових смуг. Встановлено, що вміст Zn і Cu в грунтах Полісся знаходиться на рівні місцевого геохімічного фону, а вміст Pb, Ni, Co, і Cd перевищує фонові значення. Доведено, що полезахисні лісові смуги в ландшафтах Полісся є потужними природними бар'єрами на шляху територіальної міграції важких металів. Закономірність у розподілі важких металів в облісненому полі полягає в тому, що вони максимально накопичувалися безпосередньо у лісосмузі та зоні 2H від лісосмуги: у разі збільшення відстані від лісосмуги у бік відкритого поля валовий вміст металів зменшується. Досліджено залежність величини вмісту важких металів у дерново-підзолистих грунтах Полісся від фізико-хімічних показників, встановлено пряму пропорціональну залежність їх рухомості від величини вмісту гумусу, pH сольової витяжки, гранулометричного складу. Виявлено, що найвищий відсоток клітковиноруйнувальних організмів спостерігається в грунті з найменшим ступенем забруднення важкими металами, а характер накопичення важких металів рослинами залежить від їх біологічних особливостей. Зазначено, що максимальне накопичення важких металів рослинами виявлено у злакових культур. Визначено, що екологічна ситуація забруднення дерново-підзолистих грунтів ландшафтів важкими металами в чотирьох адміністративних районах небезпечна, а в одному - помірно небезпечна.

  Скачати повний текст

Вивчено грунтозахисну технологію вирощування озимого жита шляхом плоскорізного обробітку грунту на глибину 18 - 20 см з урахуванням показників гумусного стану дерново-підзолистого глеюватого грунту. Застосування плоскорізного обробітку стабілізує гумусний стан, тобто підвищує вміст і запаси гумусу, покращує його якісний склад, стає більш активним, що характерно для окультурених дерново-підзолистих грунтів, а також збільшуються запаси енергії у ньому. Плоскорізний обробіток забезпечує приріст урожайності озимого жита та зменшує собівартість вирощування, підвищує рівень рентабельності. У господарства центрального Полісся рекомендовано під час вирощування озимого жита застосовувати даний вид обробітку.

  Скачати повний текст

Подано комплексну агрофізичну та мікробіологічну характеристику підзолистих грунтів під посівами сільськогосподарських культур за умов тривалого землекористування. Показано, що за умов беззмінної культури в сівозміні формується різна за фено- та генотиповими ознаками мікрофлора та відбувається зміна домінантних форм мікроорганізмів. Визначено, що за умов різних агроценозів (беззмінний льон, сівозміна, чистий пар) формується різний за генетичною структурою комплекс мікроорганізмів, що має суттєве значення для вирішення прикладних завдань, таких як раціональна побудова сівозмін, профілактика грунтовтомлення, підвищення ефективності добрив і продуктивності сільськогосподарських культур. Встановлено, що за умов чистого пару та беззмінної культури льону спостерігається зниження у порівнянні із сівозміною генетичної різноманітності прокаріот, відбувається збіднення генетичних ресурсів мікрофлори в грунті. Висвітлено традиційні методи агрофізичного та мікробіологічного аналізу грунту, а також новітні методи молекулярно-генетичного аналізу асоціації грунтових бактерій (ПЛР у реальному часі, tRLFP, клонування ДНК). На підставі одержаних результатів досліджень функціонування та біорізноманіття мікробного комплексу подано узагальнену схему, що відображає зміни мікробного комплексу, які відбуваються в грунті за умов сільськогосподарського виробництва. Зазначено, що визначальним чинником формування мікрофлори є сівозміна, в якій стабільно підтримується високий рівень біомаси, різноманітності мікроорганізмів і за умов беззмінної культури льону-довгунцю, де відбувається зниження біомаси та генетичногого потенціалу мікроорганізмів.

  Скачати повний текст