Наведено результати дослідження комплексної дії пестицидів на модельну екосистему грунтової біоти. Розглянуто екотоксикологічну класифікацію рівня небезпечності пестицидів для грунтової біоти, яка дозволяє оцінити пестициди за їх впливом на грунтових червів, загальну кількість грунтових мікроорганізмів, вміст у грунті нітратів, нітритів та аміаку, а також регламентувати їх подальше використання на грунтах з різним рівнем забруднення та антропогенного навантаження.

  Скачати повний текст

Досліджено педофауну вищих комах парків Харкова, зокрема, видовий склад, таксономію видів, ареали, біотопічний розподіл, екологічні форми, біологію, трофічні зв'язки і чинники, що впливають на різноманіття, поширення та господарське значення окремих видів за умов урбанізованих ландшафтів. Виявлено 133 види вищих комах-мешканців грунту, що належать до 8-ми рядів, 24-х родин, 76-ти родів. Найбільшою кількістю видів (107, або 80,4 % від загальної кількості видів) представлено ряд жуків, з яких 48 видів належать до родини турунів. Встановлено, що досліджувані вищі комахи належать до 12-ти зоогеографічних комплексів, в яких європейсько-сибірський вид становить 28,6 % від загальної кількості видів, транспалеарктичний - 19,6 %, європейський - 11,3 %, голарктичний - 9,8 %, степовий - 8,3 %. Зазначено, що дані види належать до 11-ти трофічних груп та 11-ти біотопічних, з останніх 57 видів (42,8 %) становлять лісові, 48 (36,5 %) - степові, а 13 (9,7 %) - політопні. Виявлено, що серед лісових комах 94,7 % видів - мезофіли, серед степових 54,1 % - мезофіли і 43,7 % - ксерофіли, а 84,8 % політопічних видів - мезофіли. Встановлено суттєвий вплив ступеня урбанізації біотопа на показники видового біорізноманіття. Доведено, що у парках з високим вмістом солей важких металів у грунті зникають види комах, личинки яких є сапрофагами або міксофагами, встановлено причини даного явища. Визначено господарське значення комах-мешканців грунту за умов урбанізованого ландшафту. Надано рекомендації щодо захисту саджанців від пошкодження комахами.

  Скачати повний текст

Вивчено грунтову мезофауну центральної заплави ріки Самара та міграцію важких металів (літію та свинцю) профілем заплавно-лучного грунту під час польового експерименту. Показано, що активність грунтової мезофауни є важливим чинником, який впливає на характер розподілу полютантів грунтовим профілем. З'ясовано, що важкі метали викликають зміни біологічної активності грунту. Визначено рівень протеологічної та целюлозолітичної активності заплавно-лучно-лісових, середньогумусних, середньовилужених, суглинистих грунтів на алювіальних відкладеннях у сезонній динаміці. Виявлено, що внаслідок токсикогенного впливу змінюється трофічна і топічна структура фауни грунту. За допомогою регресійного аналізу трофічна та топічна структури грунтової мезофауни пояснено значну частину мінливості протеолітичної та целюлозолітичної активності грунту. В лабораторному експерименті вивчено вплив забруднення грунту нікелем та свинцем на модельну екосистему, що складається з грунту, автотрофу (пшениці) та гетеротрофу (дощових черв'яків) у різних комбінаціях. Продемонстровано, що різноманіття модельної екосистеми суттєво впливає на її функціональні властивості.

  Скачати повний текст

Проведено повне регіональне типологічне дослідження грунтових олігохет природних і рекультивованих біогеоценозів західного регіону України. Установлено особливості формування комплексів даних олігохет залежно від гранулометричного складу грунтів та співвідношення їх фракцій. Доведено, що для автоморфних грунтів західного регіону України у формуванні комплексів грунтових олігохет визначальна роль належить мулистій фракції. Установлено параметри гідротермічної зони екологічної толерантності дощових червів у біогеоценозах західного регіону України. Виявлено морфо-екологічні системи адаптації організмів до екстремальних умов (гіпобіозу, криптобіозу, ангідробіозу). З'ясовано залежність розвитку комплексів грунтових олігохет від актуальної кислотності та перебігу окисно-відновного потенціалу грунтів. Визначено вплив концентрації карбон діоксиду у грунтовому повітрі на життєдіяльність дощових червів у біогеоценозах. З'ясовано особливості консортивних зв'язків дощовикових та їх значущість у функціонуванні грунтової біоти. Виявлено типи симбіозу за їх трофічною залежністю, а саме: протокооперація - коменсалізм - паразитизм - паразитоїдизм та хижацтво. Установлено вплив едафічних чинників біогеоценозів на інтеграцію життєвих циклів грунтових олігохет. Установлено особливості продукування яйцевих коконів грунтовими олігохетами різних морфо-екологічних груп. Визначено тривалість ембріонального та постембріонального розвитку залежно від кліматичних умов та належності до морфо-екологічної групи. Установлено особливості консортивної організації комплексів олігохет у біогеоценозах різних кліматичних зон західного регіону України.

  Скачати повний текст