Показано вплив арбускулярних мікозних (АМ) грибів на рівень поглинання радіостронцію та радіоцезію рослинами за результатами лабораторних і польових експериментів. Установлено, що ефективність використання АМ грибів визначається видом рослини-господаря, типом грунту та умовами експерименту. Виділено й ідентифіковано арбускулярні мікозні гриби з ризосфери рослин, які були відібрані у різних частинах 30-кілометрової зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення ЧАЕС та характеризувалися за цього великими значеннями коефіцієнтів накопичення радіонуклідів. За допомогою морфометричних і молекулярних методів установлено, що виділені АМ гриби відносяться до виду Glomus geosporum (Nicolson та Gerdermann) та Glomus intraradices (Schench та Smich). На основі цих ізолятів АМ грибів одержано інокулюм з високою інфекційною здатністю та показано можливість його використання для модифікації накопичення радіостронцію та радіоцезію рослинами. З використанням методу реєстрації характеристичного рентгенівського опромінення показано, що локалізація радіоцезію у кореневій системі рослин збігається з локалізацією структур арбускулярних мікозних грибів, що підтверджує пряму участь АМ грибів у транспорті радіонуклідів у рослину.

  Скачати повний текст

Оцінено параметри вторинного підйому й атмосферного переносу чорнобильських радіонуклідів під час виконання агротехнічних операцій, лугових і лісових пожеж на радіоактивно забруднених територіях з донних відкладів осушених водойм, що зазнали радіоактивного забруднення. Визначено значущість вторинного підйому радіонуклідів у додаткове забруднення територій, дезактивованих населених пунктів і аерального забруднення рослинності. Оцінено параметри радіоактивного аерозолю у зоні забруднення, видів агротехнічних операцій, метеоумов, типу грунту, умов праці. Показано, що незважаючи на значне збільшення концентрації радіонуклідів у повітрі, лугові та лісові пожежі за нормальних метеоумов не призводять до будь-якого значущого перерозподілу радіоактивного забруднення у локальному масштабі, а основний радіологічний ефект пожеж у Чорнобильській зоні зумовлений забрудненням екосистем трансурановими елементами. Експриментально одержано параметри ресуспензії з донних відкладів осушених водойм Чорнобильської зони, необхідні для математичного моделювання атмосферного переносу й оцінювання ризику у разі зниження рівня води у водоймі-охолоджувачі ЧАЕС до природного рівня. Показано, що до цього часу у донних відкладеннях водойми-охолоджувача ЧАЕС основна маса радіонуклідів міститься у матриці паливних частинок, що не зазнали значних змін з моменту аварії на ЧАЕС через нейтральні умови навколишнього середовища.

  Скачати повний текст

Створено єдиний повний і неперервний у часі після Чорнобильської катастрофи масив даних радіоекологічного моніторингу системи "грунт - рослина". Одержано кількісні параметри встановленої залежності. Вперше описано динаміку накопичення радіоцезію рослинами з використанням двокомпонентної спадної експоненційної функції та визначено кількісні параметри даної моделі. Проаналізовано основні механізми сорбції радіонукліду грунтово-поглинаючим комплексом. Розширено уявлення про обмінну, селективну та високо селективну сорбцію радіоцезію в грунтах.

  Скачати повний текст

Вивчено параметри горизонтальної міграції радіоцезію за умов водно-ерозійних процесів грунтів лісоаграрних ландшафтів, забруднених радіонуклідами аварійного походження. Розроблено методику експериментальних досліджень міграції радіоцезію у разі поверхневого стоку талих і дощових вод, у тому числі - фізичного моделювання стоко-гідрологічних процесів у лотку за польових умов. Установлено параметри стоку й ерозії (стік, змив, коефіцієнт стоку), величина їх радіоактивності за фракціями (суспензії, рідкого та твердого стоку) для різних агрофонів. Наведено класифікацію процесів вторинної міграції радіоцезію. Виявлено позитивну роль лісових захисних насаджень як складових елементів агроландшафту в управлінні потоками радіонуклідів. Зроблено прогноз потоків радіоцезію в реконструйованому агроландшафті.

  Скачати повний текст

Вивчено екологічну ситуацію агропромислового виробництва та розроблено засоби підвищення екобезпеки навколишнього природного середовища у період реформування сільськогосподарських підприємств. Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено екологічні ризики з урахуванням санітарно-екологічних умов навколишнього природного середовища на територіях, забруднених радіонуклідами у період реформування даних підприємств та встановлено, що забруднення радіонуклідами сільськогосподарських угідь Вінниччини становить 238219 га. Розроблено карту-схему радіологічного забруднення території області. Установлено певну закономірність, а саме: чим далі за транспортним ланцюгом від кореня знаходиться орган, тим менше радіоактивних речовин він накопичує. Відзначено, що у процесі реформування сільськогосподарських підприємств на місці колишніх колгоспних ферм, неблагополучних щодо туберкульозу, організовано фермерські господарства, у грунті яких знаходяться адаптивні форми збудника туберкульозу. Доведено, що цей збудник створює реальну та потенційну небезпеку для населення та довкілля. У разі використання органічних добрив від тварин, інфікованих збудником туберкульозу, для інактивації патогенної біоти в грунті, доцільно використовувати фітоінгібіцію - висівати гірчицю за дози 20 кг на 1 га з наступним її використанням як сидиратної культури. З метою інактивації контамінованих предметів навколишнього середовища доцільно використовувати препарат вітан - інгібітор корозії як нетоксичного препарату. Установлено здатність збудника туберкульозу виживати та розвиватися на біологічних субстратах (гною) зовнішнього середовища та у разі потрапляння в організм спричинювати характерні патологічні зміни у лабораторних тварин. На підставі результатів проведених досліджень запропоновано дорадчу модель виробинцтва екологічно чистої харчової сировини за сучасних екологічних умов та розроблено спосіб для прискореного виявлення екобезпеки навколишнього природного середовища та сільськогосподарської продукції.

  Скачати повний текст

Розвинуто методологічні основи радіологічного моніторингу забруднених територій і продукції сільськогосподарського виробництва у випадку великих ядерних аварій з викидом у навколишнє середовище радіоактивних матеріалів у різних фізико-хімічних формах. Розроблено методичні прийоми, що дозволяють оптимізувати організацію та проведення радіоекологічного моніторингу агроекосистем і радіологічного контролю даної продукції на забрудненій штучними радіонуклідами територіях. Запропоновано методи розрахунку мінімально необхідного числа проб і зразків, що відбираються, для оцінювання параметрів забруднення з заданою точністю. Обгрунтовано вимоги щодо методології радіологічного контролю компонентів агроекосистем і продукції сільськогосподарського виробництва, зокрема, за припустимої похибки вимірювань активності радіонукліда в одиничному зразку, яка забезпечує задану точність оцінювання характеристик забруднення контрольованого параметра. Показано, що для забезпечення заданої точності оцінювання забруднення радіонуклідами контрольованого об'єкта економічно більш вигідними є відбір і аналіз додаткових проб, а не висока точність вимірювання активності радіонуклідів одиничного зразка, взятого від проби. Розроблено методичні додатки щодо планування відбору числа проб під час проведення радіоекологічного моніторингу агроекосистем і радіоекологічного контролю продукції сільського господарства на забрудненій штучними радіонуклідами територіях, зокрема, проб грунту для виявлення плям щільності забруднення на фоні тренду, зв'язаних проб і грунту та рослини для встановлення вірогідної розбіжності між коефіцієнтами переходу, молока корів і частоти їх відбору у пасовищний і стійловий періоди утримання, для розрахунку дози внутрішнього опромінення людини у разі використання методу "молочного" еквівалента.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

За результатами експериментальних досліджень встановлено якісні та кількісні критерії радіоекологічної критичності природних і напівприродних агроландшафтів Полісся. Як радіоекологічно критичні визначено ландшафти, що за сукупністю природних умов сприяють інтенсивному накопиченню радіонуклідів фітомасою.

  Скачати повний текст

Здійснено кількісну оцінку радіоактивного забруднення грунтів і грунтових вод у районі об'єкта "Укриття" Чорнобильської АЕС. Одержано нові експериментальні дані з розподілу радіоактивних матеріалів поблизу зруйнованого блока у грунтах за площею та глибиною. Проведено районування території за радіаційними умовами у грунтах. Розраховано кількість ядерного палива, похованого в грунтах. Визначено категорії й обсяги радіоактивних відходів, локалізованих у грунтах. Охарактеризовано радіоактивне забруднення підземних вод. Проаналізовано джерела їх радіоактивного забруднення, а також здійснено математичне моделювання поширення тритію у грунтових водах. Розроблено концептуальні підходи щодо удосконалення системи радіогідроекологічного моніторингу. Відзначено, що результати дослідження можуть бути використані для оптимізації проектних рішень стосовно облаштування фундаментів будинків і споруд та прогнозування розповсюдження радіонуклідів у зоні аварії та з підземними водами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст