Всебічно досліджено агарикоїдні базидіоміцети (Agaricales s.l.) лісів Українського Розточчя. Встановлено, що мікрофлора регіону налічує 341 вид з даної групи грибів, які належать до 88-ми родів 18-ти родин 5-ти порядків класу Basidiomycetes. Зазначено, що 330 видів - нові для району досліджень, 5 - для України. Проведено систематичний, екологічний та географічний аналізи мікрофлори регіону. Досліджено розподіл грибів за основними типами рослинних угрупувань, виділено специфічні для кожної формації комплекси макроміцетів. Проаналізовано сезонну динаміку плодоношення цих грибів у регіоні. Вивчено вплив доглядових рубок на видовий склад і плодоношення грибів. Проведено обстеження двох об'єктів природно-заповідного фонду Українського Розточчя (природного заповідника "Розточчя" та Національного природного парку "Яворівський"), де виявлено 234 види агарикоїдних грибів. Встановлено, що мережа природоохоронних територій регіону є недостатньо репрезентативна стосовно грибів порядку Agaricales s.l.. Запропоновано заходи щодо охорони рідкісних видів грибів Українського Розточчя.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні властивості культур 52-х видів (147-ми штамів) відділу Basidiomycota, відомих своїми лікарськими властивостями. Кількісно охарактеризовано радіальну швидкість росту вегетативного міцелію 49-ти видів (136-ти штамів) грибів і вивчено її залежність від складу агаризованих поживних середовищ і температури інкубації. Визначено життєздатність культур за критичних температур. За результатами дослідження культуральних, морфологічних і молекулярно-біологічних характеристик окремих видів установлено певні маркерні ознаки, важливі для їх ідентифікації та контролю чистоти у культурі, і зокрема у разі вирішення критичних питань таксономії видів Hypsizygus marmoreus та Ganoderma lucidum. Вивчено процес росту грибів на рідких поживних середовищах та встановлено значення кислотності середовища (pH), сприятливі для росту культур Agrocybe aegerita, Grifola flondosa та Hypsizygus marmoreus, охарактеризовано концентрацію та вихід міцеліальної біомаси за субстратом у 33-х штамів 19-ти видів у глибинній культурі, підібрано модифікації синтетичних середовищ з глюкозою та умови одержання фізіологічно-активного рідкого інокулюма для 10-ти практично важливих видів. На підставі порівняльних досліджень, проведених за виробничих умов фірми "Weser-Champignon" (Німеччина), обгрунтовано відбір конкретних штамів, перспективних для біотехнології. Установлено, що для культивування ксилотрофних видів грибів найбільш сприятливим субстратом з відходів рослинництва України є лушпиння соняшникового насіння.

  Скачати повний текст

Вивчено морфологічні, фізіологічні і екологічні прояви сумісності у вищих базидіоміцетів. Встановлено, що функціонування комплексів сумісності (статева та соматична сумісність або несумісність та інтерстерильність) вищих Basidiomycota пов'язане між собою та проявляється на різних етапах життєдіяльності організмів, від монокаріотичного міцелію до плодових тіл. Визначено, що статева сумісність, як і статева несумісність гомокаріонів, відзначається різними проявами міцеліальної реакції. За результатами дослідження Flammulina velutipes підтверджено факт можливості незалежної від чинників сумісності ініціації формування плодових тіл. Встановлено, що монокаріотичні плодові тіла морфологічно відрізняються від дикаріотичних за розмірами, формою шапинки та ніжки, будовою гіменію. Визначено нові чинники сумісності в генераціях F velutipes за умов монокаріотичного плодоношення. Показано, що сумісність статевих чинників визначає формоутворення плодових тіл та впливає на показник біологічної ефективності. Визначено показники монокаріотичного плодоношення та їх успадкування. Встановлено генетичну структуру популяцій у Heterobasidion annosum, Oudemansiella mucida та Flamulina velutipes. На підставі результатів вивчення міцеліальної сумісності дикаріонів F. velutipes з'ясовано, що характер культурально-морфологічних особливостей міцеліальних реакцій на середовищі відрізняється за різних сполучень дикаріонів залежно від їх генетичного статусу. генетичного статусу самого гетерокаріону. Запропоновано трансплантацію частин плодових тіл базидіальних грибів як одного зі способів вивчення сумісності культур. Вперше встановлено особливості морфогенезу плодових тіл у разі трансплантування напівсумісних тканин. Встановлено наявність на території України двох інтерстерильних груп H. annosum, ідентичних до відомих у Європі S та P груп. Схрещування тестерів 21-го штаму F. velutipes виявило наявність інтерстерильності у цього виду. На засадах ієрархічного континуалізму визначено структурну організацію організменного та популяційного рівнів вищих базидіоміцетів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст