Досліджено захисні реакції загального адаптаційного синдрому рослин і механізмів їх індукції екзогенними чинниками: посухою, фізіологічно активними речовинами, мінеральними добривами. Вивчення пристосувальних механізмів проведено на базі мультиваріантного підходу до регуляції фізіологічних функцій та комплексного аналізу трансформацій ліпід-пігментних компонентів фотосинтезуючих органів злакових культур. Виявлено залежності у ліпід-пігментному складі, які свідчать про те, що специфічними реакціями на посуху в загальному механізмі адаптаційного синдрому рослин виступили трансформації гліколіпідів і компонентів віолаксантинового циклу, зокрема, зменшення вмісту моногалактозилдіацилгліцеролу, ліноленової кислоти та віолаксантину, пов'язаних з продукуванням стресових гормонів та утворенням сигнальних інтермедіантів. За результатами проведених досліджень відібрано структурно-функціональні маркери ліпідного та пігментного комплексів фотосинтезуючих органів рослин для оцінки адаптивного потенціалу зернових за умов дії факторів посухи. Неспецифічна реакція сульфохіновозилдіацилгліцеролу, підвищення рівня насиченості його жирнокислотних залишків зумовили підтримання фотосинтетичної функції мембран хлоропластів чутливих сортів за умов посухи. Запропоновано концепцію реалізації адаптивного потенціалу фотосинтезуючих органів рослин у випадку дії стресових факторів посухи. Концепцію визначено теоретичною основою розробленої інформаційно-вимірювальної системи комплексної оцінки посухостійкості генотипів зернових культур, рекомендованої селекційним центром для практичного застосування.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням трансформації флори Луганської області, закономірностям її формування під впливом адвентивного субелементу залізниць, тенденціям розвитку та виявлення місця адвентивного субелемента в загальній флорі регіону Луганської області. Уперше складений флористичний список рослин залізниць та прилеглих до них територій, який налічує 497 видів, які відносяться до 4 відділів, 5 класів, 41 порядку, 51 родини, 231 роду. Виділені нами 98 видів адвентивного субелементу флори залізниць об'єднані у 1 відділ, 2 класи, 17 порядків, 21 родину та 57 родів. Вперше для області наведено 20 нових видів рослин. Виконані систематичний, географічний, біоморфологічний, екологоценотичний, карпологічний аналіз флори та зроблена господарська оцінка адвентивного субелементу флори. Визначена ступінь натуралізації адвентивних рослин та розроблена класифікація по ступеню натуралізації.

  Скачати повний текст

Вперше отримано повні дані про загальний видовий склад адвентивної фракції синантропної флори Київської міської агломерації (КМА) з використанням удосконалених критеріїв оцінки адвентивності рослин урбанізованих територій. Розроблено електронну базу даних адвентивних видів рослин КМА. Визначено склад сучасної адвентивної флори, її стабільного та нестабільного компонентів. Виявлено нові місцезростання для 17 видів адвентивних рослин, занесених на територію дослідження в останні десятиріччя. (Artemisia tournefortiana Reichenb., Cenchrus longispinus (Hack.) Fernald, Myagrym perfoliatum L. тощо). Встановлено групу інвазійних, карантинних і потенційно небезпечних рослин (30 видів) для різних типів екотипів. Здійснено таксономічний та типологічний аналізи адвентивної флори КМА та її компонентів, зокрема, ареалогічний аналіз за оригінальною схемою. Висвітлено основні етапи формування флори й удосконалено категорії класифікації видів за часом занесення. Проаналізовано динаміку натуралізації адвентивних рослин на території КМА за 150 років.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню вкладу аккумуляційно-денудаційних факторів середовища до формування різноманіття рослинності Криму. Виявлено та охарактеризовано три моделі організування рослинних угруповань Південного Криму: C-S модель (ліса класів Querco-Fagetea і Erico-Pinetea) та аккумуляційно-денудаційні варіанти G-B моделі (гірські степи середньоземноморського типу, клас Thero-Brachypodietea) і абіотичної S-моделі (класи Onosmo polyphyllae-Ptilostemonetea, Thlaspietea rotundifoli і Festuco-Puccinellietea), дві останні моделі виявляються новими. Проаналізована екологія основних ценозоутворюючих видів за методами градієнтного аналізу і виявлені закономірності зміни флористичного складу (фітосоціологічний спектр, спектр життєвих форм, проективне покриття трав'яного ярусу та кількість видів) упродовж ведучих градієнтів екотопічних факторів (висота над рівнем моря, експозиція нахилу, крутизна нахилу, щебнистість поверхні). Розроблені рекомендації щодо раціонального природокористування з обліком різного вкладу аккумуляційно-денудаційних факторів середовища в формуванні рослинного складу.

  Скачати повний текст

Визначено особливості регуляції активності ключових ферментів азотного обміну - нітратредуктази (НР), глутамінсинтетази (ГС), глутаматдегідрогенази (ГДГ) нітратним і амонійним азотом окремо та разом з синтетичними цитокінінами. Встановлено активацію НР у коренях рослин за умов дефіциту нітратного азоту в середовищі на ранньому етапі розвитку. Доведено, що амонійний азот обумовлює низький фоновий рівень потенційної та реальної активності НР. Відзначено, що асиміляція амонійного азоту в органах салату зумовлюється ГС або ГДГ залежно від форми та концентрації азоту в середовищі. З'ясовано, що синтез глутамінової кислоти та її аміду - глутаміну сприяє розвитку пристосувальних реакцій рослин до змін умов вирощування. Встановлено, що формування запасного пулу нітратів не залежить від форми та концентрації азоту в середовищі. Проведено порівняльне дослідження впливу мономерної форми цитокініну-6-БАП та його полімерного аналога - полістимуліну К на активність ключових ферментів. Визначено однонаправлену дію синтетичних цитокінінів на показники азотного обміну, виявлено її специфічність залежно від форми та фону мінерального живлення. Показано вплив мономерного аналога цитокінінів на вказані параметри у фазі двох справжніх листків, а полімерного - у фазі технічної зрілості.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень алелопатичної дії едифікаторів злакових фітоценозів - м'якої та твердої пшениці і тритикале. Показано, що алелопатична активність кореневих виділень едифікаторів злакових фітоценозів обумовлена нуклеїновими кислотами, вітамінами, органічними кислотами, амінокислотами, гіберелінами, ауксинами, ліпідами, фенольними з'єднаннями та іншими сполуками. Установлено, що поглинальна здатність грунту забезпечує акумуляцію алелопатично активних речовин та їх накопичення в кореневовмісному прошарку, які є компонентами культурального середовища для поодиноких рослин інших видів. Зазначено, що адаптація цих рослин досягається шляхом модифікаційної та генетичної мінливості. Визначено, що генетична мінливість материнського організму внаслідок дії алелопатично активних речових призводить до підвищення схрещуваності різних видів пшениці, пшениці та жита і пояснює причини виникнення спонтанних віддалених гібридів різних видів злаків. Алелопатично активні речовини, діючи на материнську рослину, підвищують життєздатність і продуктивність гібридів першого покоління. Наведено методику допосівної обробки насіння екзометаболітами проростаючого насіння (екстрактом) озимої та ярої пшениці та їх вплив на ріст, розвиток, урожайність зерна та його якість.

  Скачати повний текст

Вивчено динаміку біосинтезу та виділення в навколишнє середовище алелопатично активних сполук (фенокарбонових кислот, флавоноїдів, амінокислот та ефірних олій) органами рослин T. erecta, T. patula, T. signata. Проведено оцінку алелопатичної та фітонцидної активності екзометаболітів даних рослин. Досліджено мікробіологічний та біохімічний склад грунту ризосфери видів Tagetes. Наведено дані стосовно перспектив використання інтродукованих видів Tagetes як фітосанітарних культур. Обгрунтовано перспективність використання видів Tagetes для оздоровлення грунту після вирощування айстр, гладіолусів і лілій, а також T. patula та T. signata - для санації приміщень. Показано перспективність вивчення ефірних олій T. patula та T. signata з метою їх застосування в практиці аромотерапії, а ефірної олії T. signata та T. lucida - для розробки фітогербіцидів. Надано рекомендації щодо збору рослинної сировини видів Tagetes.

  Скачати повний текст

Зроблено скринінг алелопатично активних сполук бур'янів і розроблено фіторегулятори з гербіцидною дією. З використанням відкритих рослин-донорів - осоту рожевого (Cirsium arvense (L) Scop.), суріпиці звичайної (Barbarea vulgaris R.Br), рутки лікарської (Furmaria officinalis L.) створено шість фіторегуляторів, які містять як діючу основу багатокомпонентну, синергетичну суміш фенольних сполук. Уперше досліджено хімічний склад цих рослин, виділено комплекс речовин ліпідної та фенольної природи, зокрема з високою рістінгібуючою активністю. Установлено, що калусна маса, одержана з коренів молодих проростків суріпиці та осоту, а також поживні середовища з-під калусів мають рістінгібуючі властивості. Теоретично обгрунтовано та підтверджено практично суттєву ефективність фіторегуляторів, які селективно інгібують проростання насіння бур'янів і практично не впливають на ріст і розвиток основних зернових культур. На базі синтетично відтвореної природної діючої речовини, виділеної з Cirsium arvense (L) Scop., розроблено препарат "Алметид", який за даними польових випробувань виявився ефективним у боротьбі з дводольними бур'янами у посівах ярого ячменю та озимої пшениці. На підставі вивчення персистентності фіторегуляторів показано, що вони практично повністю інактивуються в грунті через 25 - 30 діб: а синтетичний аналог природної сполуки алметид - через 45 діб. За результатами дослідження їх токсикологічних властивостей віднесено фіторегулятори до мало небезпечних сполук (IV клас небезпеки).

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості накопичення алкалоїдів у біомасі та середовищі росту водяних рослин. Показано, що основним джерелом надходження алкалоїдів у воду дніпровських водосховищ є синьозелені водорості, які містять у своїй біомасі значно більше цих речовин, ніж макрофіти. Розроблено експрес-метод визначення вмісту алкалоїдів у воді. Виділено та ідентифіковано комплекси алкалоїдів і супутні їм біологічно активні речовини Nuphar lutea та Nymphaea candida. Визначено, що алкалоїди Nuphar lutea та Nymphaea candida залежно від концентрації можуть стимулювати або гальмувати фізіологічні функції гідробіонтів (гетеротрофні бактерії, водорості, зоопланктон, молюски, молодь та статевозрілі особини риб). Дія цих метаболітів зумовлена спупенем їх розчинності в воді. Хлоргідрати алкалоїдів більш активні, ніж їх вільні форми. Доведено, що комплекс алкалоїдів Nuphar lutea відносно розглянутих гідробіонтів мав вищу токсичність від одержаного з Nymphaea candida. Висвітлено питання перспективності застосування хлоргідратів алкалоїдів Nuphar lutea з метою запобігання грибковим ураженням ікри в процесі її інкубації.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив комбінованих магнітних полів (КМП) на біооб'єкти, генерацію електромагнітного поля (ЕМП) біооб'єктами, а також взаємодію цих явищ з використанням високочастотної техніки екранування, зокрема, надпровідної. ЕМП, що генерується біооб'єктами, реєстровано за допомогою ферозондового та СКВІД магнітометрів. Вивчено вплив КМП на біологічний процес - гравітропічну реакцію (ГТР) коренів крес-салату. За результатами дослідження виявлено, що біологічний ефект залежить від змінної складової КМП. Одержані дані дозволяють зробити припущення, що ці іони беруть участь у процесі ГТР, що підтверджується результатами світлової мікроскопії. Виявлено поріг впливу постійного МП на ГТР. Проведено вимірювання власного МП об'єкту та показано, що воно може суттєво викривлятися зовнішніми предметами. Проведено розрахунки таких викривлень для металу, діелектрика, магнетика та надпровідника. Розрахункові значення добре збігаються з виміряними.

  Скачати повний текст

Проаналізовано функціонування ценопопуляцій однорічного виду Salicornia europaea L. і вивчено залежності популяційних процесів від факторів зовнішнього середовища. Виявлено ряд механізмів популяційного рівня, спрямованих на підвищення виживання виду за екстремальних умов засолених місцевиростань. Серед них механізми, що забезпечують проростання насіння в момент найбільш сприятливих погодних умов, можливість існування у популяціях декількох когорт сходів. З'ясовано, що відмирання рослин протягом життєвого циклу носить щільнісно-незалежний характер. Встановлено високий ступінь залежності морфометричних і алометричних показників від двох провідних факторів середовища - вологості грунту та ступеня загущеності ценопопуляцій. Виявлено щільну залежність процесів розвитку особин Salicornia europaea від чинників зовнішнього середовища. У разі погіршання умов рослини прискорюють перехід від однієї фенологічної фази до іншої та проходять їх більш синхронно. Тривалість фаз, як правило, залишається незмінною. Адаптаційні механізми розвитку забезпечують дозрівання насіння в однакові строки протягом сезону в різні роки і у популяціях, що перебувають за різних екотопічних умов. Виявлено дві групи параметрів генеративної сфери, які по-різному реагують на варіювання середовища. Маса насіння, відсоток насіннєфікації та репродуктивне зусилля - стабільні показники, які мало залежать від оптимальності умов середовища. Величина врожаю насіння ценопопуляції пов'язана зі щільністю рослин, які приймають участь у репродукції, та їх реальною насіннєвою продуктивністю. У межах одного рівня значень екологічних факторів відбувається стабілізація розміру урожаю насіння у ценопопуляціях різної щільності.

  Скачати повний текст

Визначено генетичні, екологічні, цитологічні та морфологічні особливості індукції андрогенезу у культурі пиляків різних генотипів кукурудзи, охарактеризовано процеси калусогенезу та регенерації у культурі пилкових ембріоїдів та особливості рослин-регенерантів андрогенетичного походження. Доведено, що здатність до індукції андрогенезу у культурі пиляків кукурудзи визначається різним співвідношенням адитивних і домінантних ефектів, а також взаємодією неалельних генів, причому умови зовнішнього середовища здатні впливати на наявність та силу прояву генних ефектів. Вперше проаналізовано вплив генотипу та віку незрілих зародків кукурудзи на проростання за умов in vitro. Створено біологічні технології одержання андрогенних рослин кукурудзи у культурі пиляків in vitro та додаткових генерацій рослин протягом року за рахунок використання ембріокультури in vitro.

  Скачати повний текст

Проведено оцінку трансформації видового складу флори вищих судинних рослин на осушених і прилеглих до них територіях у зв'язку з процесами її синантропізації. Для осушувальних систем на території Волинського Полісся та Західного Лісостепу з'ясовано видовий склад синантропної флори, проведено його аналіз за окремими показниками. Одержано дані про поширення синантропних видів на осушеній та прилеглій територіях, установлено їх фітоцентотичну роль та екологічні особливості. Уперше для оцінки трансформації флори-ізоляту запропоновано кількісний показник - синантропність і методику його обчислення. Проаналізовано вплив на цей показник різних екологічних факторів, на підставі його значень виділено окремі рівні антропічної трансформації флори-ізоляту, розроблено їх характеристику.

  Скачати повний текст

Розглядається процес формування рослинності конічних відвалів вугільних шахт Донбасу. Методом композиційної ординації, модифікованим до умов відвалів, реконструйовано послідовність сукцесії. Її різнобічне вивчення на основі кількісних підходів дозволило виділити та вивчити флористичні та ценотичні характеристики сукцесійних стадій, динаміку просторового розподілу видів, їх об'єднання в екологічно подібні групи, міжвидові взаємовідношення. Встановлено, що рослинність відвалів розвивається у напрямі формування структур, характерних для зональної рослинності. Визначено сукцесійний статус видів, за якими виявляються тенденції розвитку угруповань. Розроблено метод вивчення, за яким визначено відносну конкурентоздатність видів у багатовидових фітоценозах. Створено базу даних для застосування отриманих результатів при рекультивації відвалів.

  Скачати повний текст

Досліджено динамічні тенденції орнітокомплексів Сколівських Бескидів (Українські Карпати) під впливом антропогенних змін у їх біогеоценотичному покриві. Проаналізовано особливості антропогенної трансформації первинних та формування вторинних орнітокомплексів регіону. Зроблено оцінку структурних та функціональних змін орнітокомпонента екосистем Сколівських Бескидів внаслідок впливу діяльності людини. Висвітлено основні риси та закономірності процесу формування орнітофауни початкових стадій створення урбосистем. Значну увагу приділено адаптації птахів трофічного, гніздового, поведінкового характеру до змінених умов існування. Встановлено основні фактори антропогенної елімінації птахів у регіоні. З метою збереження біотичної різноманітності запропоновано здійснити комплекссозологічно зорієнтованих природоохоронних заходів, зокрема, відтворення чисельності популяцій денних хижих сов та глухаря, а також інших рідкісних видів птахів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано деякі аспекти просторової організації рослинного покриву долини річки Самари. Надано екологічну характеристику степових, лучних, солонцевих і солончакових біогеоценозів. Наведено оцінку стану рослинності та грунтів. Встановлено, що одним з головних факторів, який призводить до кардинальних змін фізико-хімічних, морфологічних властивостей грунтів і продуктивності, структурної організації рослинності, є антропогенне пошкодження ландшафтів. Запропоновано схему трансформації деяких одиниць рослинності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше досліджено флористичну та фітоценотичну структури, виявлено й описано сингенетичну фазу угруповань перекультивованих породних відвалів та ендоекогенетичні зміни рослинності рекультивованих відвалів Червоноградського вугільного регіону. Установлено, що суксеційні перетворення рослинності обох типів відвалів відбуваються за природною схемою, характерною для Малого Полісся. Для екотипів нерекультивованих відвалів виділено деревну, деревно-мохову, деревно-різнотравну та деревно-злакову стадії розвитку рослинності; для терас рекультивованих відвалів - мохово-нечуйвітрову, злаково-різнотравну, злакову стадії; для їх заліснених схилів - деревно-мохову, деревно-мохово-лишайникову, деревно-різнотравну та деревно-злакову стадії. Теоретично обгрунтовано прогнозні рослинні асоціації обох типів відвалів та запропоновано технології створення ценозів-фітомеліорантів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено дані стосовно динаміки трав'яного покриву в рекреаційно-порушених лісових фітоценозах зеленої зони Києва за умов свіжих субору, судіброви та діброви. Встановлено, що частка руденальних і лучних видів зростає відповідно до зменшення зімкнутості деревостану. Відзначено захисну роль підліску у разі низької зімкнутості деревостану. З'ясовано, що за однакових умов найбільшою подібністю за видовим складом трав'яного покриву характеризується насадження Київського, Білодібрового лісництва, а також Пуща-Водицького. Відзначено роль видів родин злакових і осокових у водному режимі грунту. Встановлено, що найнижчі показники вологості грунту притаманні ділянкам, де частка цих видів у трав'яному покриві становить 10 - 15 % від загального проективного покриття. Виявлено, що потужність підстилки зменшується зі збільшенням рекреаційного навантаження. Подібним чином змінюються також показники вологості підстилки. На ділянках з переважанням ксероморфних видів за нижчих показників фітомаси трав'яного покриву вологість останньої менша. Проаналізовано фізико-хімічні, агрохімічні властивості грунтів і вміст елементів мінерального живлення в рослинному матеріалі на ділянках за їх різних стадій рекреаційної дегресії. За результатами проведеного аналізу виявлено незначне збільшення вмісту амонійного та нітратного азоту в грунті протягом вегетаційного сезону. Найбільшу концентрацію фосфору та калію виявлено на початку вегетаційного сезону. Відзначено збільшення вмісту азоту в підстилці та фітомасі трав'яного покриву протягом вегетаційного сезону, а також у разі покращання лісорослинних умов. З'ясовано, що концентрація калію збільшується протягом зазначеного сезону у підземній фітомасі та зменшується у надземній фітомасі трав'яного покриву. Запропоновано шляхи відновлення ділянок, порушених внаслідок рекреаційного навантаження.

  Скачати повний текст