Вивчено прояви бурштину в четвертинних утвореннях Українського Полісся. Встановлено характерні особливості залягання бурштину та механізми його концентрації у відкладах, представлених гляціальними, флювіо- (лімно-)гляціальними, алювіальними, озерними, болотними, елювіально-делювіальними і еоловими генетичними типами осадків. На підставі результатів вивчення речовинного складу бурштиновміщувальних порід уточнено джерела надходження бурштину у відклади, що вміщують його у первинному та у перевідкладеному стані. Обгрунтовано припущення про перспективну бурштиноносність гляціальних та флювіогляціальних відкладів наревського та окського віку.

  Скачати повний текст

Висвітлено етапи, періоди розвитку аерокосмічного знімання та аерокосмоструктурного, космофотогеологічного картографувань території України. Розроблено теоретичні та методичні аспекти великомасштабного аерокосмічного картографування (ВАКК) локальних пасток видобутку вуглеводнів. Запропоновано технологічну блок-схему методики робіт щодо складання геологічної серії великомасштабних тематичних карт нафтогазоносних територій з використанням аерокосмічної інформації. Детально розглянуто метод комплексної тематичної інтерпретації результатів ВАКК і геолого-геофізичних матеріалів для прогнозування нафтогазоперспективних об'єктів. Вперше виявлено та закартографовано на основі сумісної інтерпретації результатів даних дистанційного зондування Землі та геолого-геофізичних досліджень у межах центральної частини Дніпровсько-Донецької западини аерокосмогеологічні об'єкти різного порядку та ступеня перспективності. Наведено методику складання картосхем геоіндикаційного та структурного дешифрувань, що стали об'єктивною основою для структурно-геологічної інтерпретації. Обгрунтовано наукові основи визначення системи умовних знаків для геоіндикаційних карт.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз і кількісну оцінку локальних структур Бориславсько-Покутської зони з використанням структурно-тектонічних, лінійно-геометричних, кутових показників і показників порушеності. Виділено морфологічні різновиди локальних структур залежно від механізму їх утворення. На підставі геолого-математичного моделювання розроблено класифікацію локальних структур, в основу якої покладено ступінь порушеності структури тектонічними рухами у процесі складкоутворення (морфологічні ознаки) та характер зміни кількісних показників, що їх описують. Змодельовано механізм формування локальних структур у межах Бориславсько-Покутськоі зони, що визначається місцем руйнування суцільності гірських порід в ядрі антиклінальної або синклінальної складок. Встановлено, що у формуванні структур вирішальну роль, окрім горизонтальних рухів, відігравало бічне тертя. Визначено структурні умови, за яких поперечні тектонічні порушення є екранами покладів нафти та газу для даної зони. Виявлено, що ділянки максимальної концентрації напруг у нафтогазоносному відношенні є слабоперспективними і проведення на них пошукових і розвідувальних робіт з використанням сучасних методик і технологій є недоцільним.

  Скачати повний текст

Вивчено будову диз'юнктивних порушень, їх екрануючі властивості та роль у формуванні покладів вуглеводнів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Досліджено літолого-колекторські властивості порід району та розподіл покладів вуглеводнів в стратиграфічному розрізі. Уточнено трасування регіональних розривів, їх геологічну будову та історію розвитку. Встановлено причини тектонічного екранування або провідності розломів у різних стратиграфічних комплексах порід. Визначено роль Стебницького насуву у формуванні покладів вуглеводнів. З'ясовано зональність розподілу покладів вуглеводнів, яка контролюється регіональними розривами. Проаналізовано можливі шляхи міграції вуглеводнів.

  Скачати повний текст

Теоретично та експериментально обгрунтовано наявність ефективних відкритих тріщин з розкриттям 100 мм (макротріщин) в продуктивних горизонтах родовищ Долинського нафтопромислового району. Виділено зони підвищеної тріщинуватості (флюїдопровідності) продуктивних горизонтів у межах локальних структур родовищ району. Доведено зумовленість надзвичайно високої продуктивності свердловин широким розвитком тріщинуватості продуктивних горизонтів. Встановлено наявність порово-тріщинного колектора, що зумовлює переважну концентрацію запасів вуглеводнів на ділянках, які прилягають до тектонічних порушень й особливо їх взаємопересічень, а також згинів продуктивних горизонтів.

  Скачати повний текст

Визначено, що геодизичні методи базуються на застосуванні високоточного нівелювання, полігоно- та світовіддалеметрії, кутових вимірюваннях, техногенних геодинамічних полігонах, а також вимірюваннях деформацій, елементів обв'язки устя експлуатаційної свердловини. Розроблено систему фізико-математичного моделювання напружено-деформованого стану колектора, гірничих порід, що його вміщують, осідань і деформацій земної поверхні. Одержано робочі формули для визначення зони впливу розробки родовищ вуглеводнів на земну поверхню та час проходження амплітуди стиснення колектора до земної поверхні. Зазначено, що методи базуються на механіці суцільного середовища з використанням моделі трифазної квазітрьохмірної фільтрації флюїду у пористому середовищі. Запропоновано алгоритм і програмне забезпечення шодо визначення просторового положення осі стовбура свердловини з оцінкою характерної точки або вибою у плані через еліпс та у просторі через еліпсоїд помилок із заданою імовірністю. Розглянуто метод ампроксимації геометричних параметрів природних колекторів. На підставі формул рівноваги тиску газу, температури та глибини у флюїдному середовищі розроблено методику оптимізації обсягів закачування газу у підземне сховище, визначено межові пластові тиски за умов циклічної експлуатації ПСГ у пористих кристалах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано причини рифтогенних процесів, вивчено геодинамічні етапи розвитку Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), розглянуто механізми рифтогенезу з його диз'юнктивними дислокаціями та особливостями формування рифтогенів. На фоні рифтогенних процесів досліджено геодинамічні фактори локального структуроутворення, етапи та інтенсивність розвитку нафтогазоносних структур, тектонічно-фазову активність регіонів, явища розформування підняттів, геодинамічні фактори, які впливають на формування родовищ нафти та газу, зональний розподіл в них вуглеводнів. Удосконалено та підтверджено положення теорії рифтогенезу, розглянуто геодинамічні фактори та інтенсивність локального структуроутворення, фактори формування родовищ нафти та газу, висвітлено теорію локального структуроутворення. Запропоновано напрями подальшого геологічного вивчення та практичного освоєння надр ДДЗ.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення геолого-геофізичних матеріалів відтворено геологічну будову Чорноморської западини та структури її облямування у Балкано-Мізійському, Кримському, Кавказькому та Анатолійському сегментах. Реконструйовано послідовність основних геодинамічних подій та процесів, що призвели до утворення Чорноморської западини. Виконано палеогеографічні та палеотектонічні реконструкції для окремих етапів геологічної історії Чорноморського регіону, розроблено принципово нову модель його геодинаміки, згідно з якою встановлено, що альпійська геодинаміка Чорноморського регіону детермінована утворенням задугового басейну, визначено стадії його розвитку: рифтингу (рання - середня юра), зрілого задугового басейну (пізня юра - еоцен), реліктового задугового басейну (олігоцен - міоцен), інтраконтинентальної западини (пліоцен - антропоген). На основі даної геодинамічної моделі розроблено нову схему тектонічного районування Чорноморського регіону, що грунтується на виділенні істинних (утворених за геодинамічних умов острівної дуги та задугового басейну) та інкорпорованих альпід (утворених за геодинамічних умов континентальної окраїни). Обгрунтовано напрямки пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ в українському секторі регіону, орієнтованих на пошуки покладів вуглеводнів у неантиклінальних пастках майкопського комплексу у межах виявлених палеодолин (Іслам-Терекській, Дельфіновій та їх відгалуженнях) та нижньокрейдових і докрейдових відкладах автохтону Гірського Криму.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці проблемних питань геодинамічного розвитку складчасто-покривної структури Карпат, Передкарпатського і Закарпатського прогинів і Волино-Поділля, а також нафтогазоносності, її перспективам і визначенню подальших напрямів геологорозвідувальних робіт у цих регіонах. Виходячи з тектоніки літосферних плит показано, що в межах Закарпатського прогину є зона колізії Євразійської плити з Панонською мікроплитою, а формування дугоподібної системи Карпат пов'язано з рухом ряду плит і мікроплит під Панонську і Трансільванську западини. У Волино-Подільському регіоні уточнено положення границі між Східно- і Західно-Європейською платформами, пояснено формування тут взаємно перпендикулярної складчастості правостороннім зсувом Східно-Європейської мікроплити. З'ясовані закономірності розміщення та умови формування родовищ вуглеводнів. Висвітлено нові відкриття останніх років як у досліджених районах України, так і на прилеглих територіях зарубіжних країн. Уточнено відомі і запропоновано нові напрями геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

  Скачати повний текст

Досліджено міждепресійні зони (МДЗ) західного субрегіону Дніпровсько-Донецької западини, особливості структурно-геологічної будови та нафтогазоносності їх об'єктів. Визначено перспективи розвитку нафтогазопошукових і розвідувальних робіт. Показано проявлення депресій і виступів архей-протерозойського фундаменту у вищезалягаючих палеозойських відкладах. Зазначено, що МДЗ - гіпсометрично припідняті, розділяють депресії по фундаменту, прогини в осадовому чохлі, складаються зі структур різного порядку. Досліджено Берестівсько-Аркадіївську, Липоводолинсько-Побиванську, Озернянсько-Рудівську і Скороходівсько-Артюхівську МДЗ, нафтогазоносні та перспективні об'єкти, що входять до їх складу. Визначено зональність розподілу покладів вуглеводнів у нафтогазоносних комплексах, типи та умови формування структур і пасток, особливості їх виявлення і підготовки до введення в буріння для відкриття нових покладів нафти та газу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано й уточнено геологічну будову глибокозанурених відкладів (5 - 7 км) центральної та південно-східної частин Дніпровсько-Донецької западини та розглянуто особливості нафтогазоносності девонських, турнейських, візейських, серпуховських, башкирських, московських і верхньокам'яновугільних відкладів. Обгрунтовано перспективи нафтогазоносності глибокозанурених (5 - 7 км) відкладів центральної та південно-східної частин Дніпровсько-Донецької западини з врахуванням одержаних новітніх даних з геологічної будови регіону. Виділено пріоритетні напрями нафтогазопошукових робіт і першочергові нафтогазоперспективні об'єкти та розроблено конкретні пропозиції щодо реалізації їх нафтогазового потенціалу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню морфоструктур Рава-Руської зони Західно-Європейської платформи та північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину на основі дешифрування аерокосмічної інформації, даних топографічних карт, проведення морфоструктурного аналізу з використанням результатів геолого-геофізичних досліджень і буріння. Встановлено, що відомі газоносні структури мають відбиття у сучасному ландшафті. Вони виявляються засобами морфографічного, морфометричного і контрастно-аналогового дешифрування топографічних карт і знімків Землі з космосу. На підставі інформативних ознак вірогідних газоносних структур виявлено морфоанамалії та зроблено оцінювання їх перспективності. спираючись на дані контрасно-аналового дешифрування космознімків і лінеаментного аналізу, результати геолого-геофізичних досліджень, здійснено тектонічне районування території Рава-Руської зони. Встановлено, що вона характеризується структурною неоднорідністю, диференціацією на блоки, в яких прогнозується наявність пасток вуглеводнів тектонічно-екранованого типу. Побудовано структурні схеми по поверхням мезозою, юри, палеозою в масштабі 1:200000. Загалом на території досліджень відстежено 77 вірогідних морфоструктур та виявлено 96 морфоаномалій, з яких 21 рекомендовано до постановки сейсморозвідувальних робіт.

  Скачати повний текст

Досліджено історію геотектонічного розвитку, геологічну будову та встановлено перспективи нафтогазоносності району зчленування Воронезького кристалічного масиву та Донецької складчастої споруди. Охарактеризовано процес неотектонічного розвитку території, уточнено структурно-тектонічне та нафтогазогеологічне районування. Визначено геологічну будову та виконано експертну диференційовану оцінку перспектив нафтогазоносності кожної з виділених нафтогазоносних територій у складі району зчленування. Обгрунтовано конкретні напрямки пошуково-розвідувальних робіт та наведено рекомендації щодо їх впровадження.

  Скачати повний текст

Побудовано єдині для України та Росії структурно-тектонічну та нафтогазогеологічну карти з поздовжньою (пізньопалеозойською) та поперечною (докембрійською) зональністю. Виділено 10 структурно-тектонічних зон, 10 структурно-тектонічних підзон концентрації нафтогазоперспективних об'єктів і 33 структурні смуги складок. Досліджено нафтогазоносну субобласть Північного борту, а також поздовжні нафтогазоносні та перспективні зони. У субобласті (в Україні) відкрито 37 родовищ вуглеводнів. Поряд із продуктивними горизонтами у чохлі вперше в Україні одержано промислові припливи вуглеводнів із кристалічних порід фундаменту. Здійснено рейтинг 30 підготовлених і 33 виявлених нафтогазоперспективних об'єктів, з яких 22 першочергових (відповідно 17 і 5). Запропоновано напрямки подальших робіт в основних продуктивних комплексах з метою швидкого та ефективного освоєння нафтогазового потенціалу субобласті (368 млн т умовного палива). Встановлено, що дані розробки направлено на вирішення нагальної проблеми України - збільшення власного видобутку вуглеводнів.

  Скачати повний текст

Визначено особливості геологічної будови території українського сектору Азовського моря. Уточнено та деталізовано структурно-тектонічну модель та нафтогазогеологічне районування. З'ясовано закономірності просторового розміщення нафтогазоносних і перспективних комплексів чохла та фундаменту, родовищ вуглеводнів (ВВ), нафтогазоперспективних і прогнозно-перспективних об'єктів. Виділено зони їх концентрації, визначено першочергові об'єкти на базі рейтингової оцінки та пріоритетних напрямків подальших пошуково-розвідувальних робіт. Побудовано структурно-тектонічну модель українського сектору з залученням усіх можливих матералів стостовно російського сектору Азовського моря. Проведено нафтогазогеологічне районування та побудовано карту просторового розміщення родовищ ВВ та усіх об'єктів, що вивчалися в українському секторі, з'ясовано щільність нерозвіданих ресурсів. Визначено та уточнено найперспективніші зони концентрації родовищ, нафтогазоперспективних і прогнозно-перспективних об'єктів для проведення геологорозвідувальних робіт щодо нафти та газу. На підставі аналізу критеріїв нафтогазоносності виділено Південноазовську та Центральноазовську зони нафтогазонагромадження та Бірючу (Бірючо-Західноазовську) і Північноазовську прогнозовані зони можливого нафтогазонагромадження. Виявлено першочергові зони для постановки чи продовження геологорозвідувальних робіт стосовно нафти та газу на відкладах осадочного чохла та утвореннях фундаменту в українському секторі Азовського моря: Приазовську, Західнобірючинсько-Обитічну, Блоково-Білосарайську, Стрілкову, Бортову, Обручєву, Морську, Жовтневу, Північноказантипську, Північнокерченську і Сейсморозвідувальну. Здійснено рейтингову оцінку нафтогазоперспективних об'єктів у межах акваторії українського сектору Азовського моря.

  Скачати повний текст

Уточнено особливості геологічної будови, умови осадконакопичення, розглянуто геотектонічний розвиток, розломно-блоковий поділ території, ресурсну базу вуглеводнів (ВВ) та перспективи нафтогазоносності центральної частини Дніпровсько-Донецького рифтогену (ДДР). На підставі результатів проведених досліджень геологічних і геофізичних матеріалів та аналізу пробурених свердловин оконтурено Центральну брилу ДДР, ускладнену тектонічними порушеннями, виділено в її межах вісім мезоблоків різних напрямків та розмірів і 19 локальних блоків. Побудовано схематичну палеоструктурно-геологічну карту докам'яновугільних відкладів центральної частини ДДР та карту нафтогазоносності тектонічних блоків 1 : 200 000 масштабу. Проведено геолого-математичний аналіз п'яти продуктивних комплексів. Показано, що в турнейсько-нижньовізейських відкладах розвинуто сингенетичні поклади ВВ. Відзначено, що скупчення ВВ серпуховського, середньокам'яновугільного та нижньопермсько-верхньокам'яновугільного нафтогазоносних комплексів на території досліджень, є вторинними утвореннями. За результатами впровадження вдосконаленої методики вперше для регіону виконано ймовірнісну оцінку ресурсів регіону досліджень та уточнено їх об'єми. Проведено переоцінку нерозвіданих ресурсів ВВ. Визначено напрямки подальших геологорозвідувальних робіт на нафту та газ на підставі результатів зонального та локального вивчення.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено уточненню геологічної будови зони зчленування автохтона Більче-Волицької та алохтона Бориславсько-Покутської зон Передкарпатського прогину та перспективам нафтогазоносності фронтальних складок на основі комплексної інтерпретації геолого-геофізичних матеріалів та даних глибокого і надглибокого буріння. Встановлено, що сучасна північно-східна межа поширення фронтальних складок алохтона Внутрішньої зони контролюється площиною Передкарпатського розлому. За результатами системного аналізу первинної та трансформованої геолого-геофізичної інформації розроблено принципово нову геологічну модель зчленування Зовнішньої та Внутрішньої зон прогину. Доведено, що фронтальні палеогенові складки Внутрішньої зони високоперспективні щодо видобутку нафти та газу. У межах досліджуваної території закартовано низку структур та підраховано геологічні ресурси вуглеводнів фронтальних складок, які становлять 166,4 одиниці умовного палива. З'ясовано, що середні ресурси нафти, газу та конденсату одного об'єкта становлять 16,6 одиниці. Запропоновано буріння опорно-параметричних свердловин на Нижньо-Довголуцькій, Дережицькій, Нижньо-Східницькій, Міжрічинській, Яблуницькій, Путильській структурах, а також пошукових - на Довголуцькій, Лісовицькій, Трускавецькій та Підберезькій.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості геологічної будови приштокових зон та перспективи їх нафтогазоносності у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини, із родовищ якої ведеться основний видобуток газу в Україні. Встановлено, що товщини відкладів нижньої кори та байоського ярусу середньої юри збільшуються над соляними штоками, а деякі їх значення співпадають із контурами соляних штоків на рівні пермі та карбону. Виявлено ідентичність співвідношення числових значень товщини цих відкладів над контуром соляних штоків і за їх межами на тектонічно неактивних ділянках та його збільшення приблизно у півтора раза. Втановлено чітку закономірність збільшення коефіцієнта діаметра свердловини з наближенням до соляних штоків. На підставі статистичного аналізу значень даного коефіцієнта в приштокових зонах виділено підзони з різним відносним рівнем тектонічної деформованості порід, яка виникла внаслідок впливу процесу розвитку соляних штоків. З'ясовано, що найбільш перспективними для утворення покладів вуглеводнів є перша підзона приштокових блоків крутопоставлених шарів деформованих гірських порід (задири), що утворилися в результаті прориву осадових порід соляними штоками. Встановлено порядок використання приштокових зон у пошуково-розвідувальному бурінні. Наведено оцінку прогнозних ресурсів вуглеводнів у перспективних приштокових блоках.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості геологічного розповсюдження, умови залягання та закономірності формування покладів важких високов'язких нафт (ВВВН), а також мальт, асфальтів, природних бітумів (ПБ). Надано наукове обгрунтування значних перспектив освоєння їх ресурсів у нафтогазоносних регіонах України як одного зі значних додаткових джерел вуглеводневої сировини (ВВС). Показано багатоаспектність даної проблеми. Зауважено щодо перспективно зростаючого значення ВВВН - ПБ як додаткового джерела ВВС, зазначено роль їх скупчень як концентраторів різноманітних металів (від ванадію, нікелю, молібдену, ренію до золота та платиноїдів), а також як геоекологічних чинників. У теоретичному плані визначення природи та умов утворення ВВВН має особливе значення для пізнання закономірностей нафтидогенезу. Одержані результати дозволяють зробити висновок, що геологічні умови нафтогазоносних регіонів України є сприятливими для формування крупних зон накопичення ВВВН - ПБ. За умов належного ступеня розвіданості цих зон і застосування сучасних методів розробки зосереджених у них покладів (поєднання буріння горизонтальних і бокових свердловин з різними фізичними та хімічними методами впливу на пласт) ВВВН - ПБ можуть стати важливим для нафтогазової промисловості України додатковим джерелом вуглеводневої сировини.

  Скачати повний текст

Визначено геологічні умови формування землистого бурого вугілля на підставі вивчення його речовинного складу, органічних і мінеральних компонентів, досліджено палеогеографічні умови торфонакопичення. Землисте буре вугілля виділене в окремий тип (різновид) слабовуглефікованого бурого вугілля за речовинним складом, структурою та щільністю. З'ясовано, що поширення землистого типу вугілля у відкладах юрського, палеогенового та неогенового віків свідчить про подібність палеогеографічних умов торфонакопичення у межах Українського щита протягом мезо-кайнозою. Встановлено, що генезис різних типів слабовуглефікованого бурого вугілля Дніпробасу залежить від фаціальних умов у торфовищах (торфогенному шарі) у період торфонакопичення. Виявлено, що зміна типів вугілля у розрізі та на площі відповідає зміні геодинамічних і гідрологічних умов у період торфонакопичення, характерних для кожного родовища. Розроблено класифікацію для бурого вугілля Дніпробасу на базі мікропетрографічного дослідження. За співвідношенням структурних і безструктурних мікрокомпонентів виділено такі його типи: телінітовий, колінітовий, телініто-колінітовий і колініто-телінітовий. Вперше в Україні на підставі результатів рентгеноскопічного дослідження визначено мінерал шаллантит у землистому типі бурого вугілля (розріз Протопопівський), що свідчить про імовірність розвитку гідротермальних процесів на початковій стадії вуглефікації.

  Скачати повний текст