З'ясовано історію геологічного розвитку зони зчленування Українського щита та Волино-Подільської плити з досить активними виявами тектонічної активізації в докембрії успадкованим сегментом Волино-Двінського пояса, яка відокремлює Сарматію від Феноскандії. Визначено шість основних етапів розвитку блоку, п'ять з яких тісно пов'язані з протоплатформним рифтогенезом. Доведено, що інтрузивний й ефузивний магматизм і гідротермально-метасоматичні процеси визначають металогенічну спеціалізацію породних асоціацій докембрію, сприятливу для концентрацій молібдену, нікелю, олова, самородної міді тощо.

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрямок у геолого-економічній оцінці родовищ, який грунтується на концепції оптимізації геологічної інформації. Удосконалено теоретичні засади геологічного картування залізорудних родовищ із застосуванням геоінформаційних технологій та урахуванням імовірнісної природи геологічних показників. Теоретично обгрунтовано кількісну оцінку складності геологічної будови родовищ. Емпірично доведено функціональні та статистичні залежності між геологічними параметрами докембрійських залізорудних родовищ і економічними показниками їх промислових запасів. Теоретично обгрунтовано принципи економічно-доцільного ступеня геологічної вивченості залізорудних родовищ. Виявлено та теоретично доведено залежності між параметрами кондицій та геолого-економічними показниками залізодобувних підприємств.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності розподілу рідкісних елементів, визначено геологічні та фізико-хімічні умови кристалізації, джерела речовин і генезис рідкісноземельного зруденіння в лужних породах і карбонатитах докембрію Приазовського блоку Українського щита (УЩ). На підставі комплексного дослідження речовинного складу порід мінералів, ізотопно-геохронологічних та ізотопно-геохімічних досліджень встановлено певні закономірності розподілу рідкісних елементів у лужних породах і карбонатитах Приазовського блоку УЩ. Встановлено, що в деяких лужних породах і карбонатитах мінерали-концентратори рідкісних елементів концентруються в підвищених або породоутворювальних кількостях, утворюють прояви та родовища (Азовське, Балка Мазурова). Перспективними щодо виявлення таких родовищ визначено масиви Малотерснянський та Дмитріївський. Доведено, що формування родовищ азовського типу відбувається в диференційованих (розшарованих) інтрузіях сієнтів, які мають геохімічну спеціалізацію щодо цирконію та лантаноїдів, збагачені леткими компонентами - фтором і водою, нагромадженими в процесі кристалізаційної диференціації розплаву. Зроблено висновок, що ізотопні дані про лужні породи та карбонатити Приазов'я свідчать про їх мантійне походження. Зазначено, що окремі ділянки мантії дещо відрізняються своєю неоднорідністю, зумовленою різними геодинамічними обстановками.

  Скачати повний текст

На основі великого фактичного матеріалу отримано реперні оцінки параметрів анізотропії магнітної сприйнятливості. Визначено характерні риси магнітної текстури різних за генезисом та структурно-тектонічним положенням гранітоїдів. Запропоновано класифікацію порід за групами анізотропії. Виділено інформативні характеристики магнітної анізотропії. Проаналізовано анізотропію теоретичної феро-парамагнітної моделі гірської породи. Детально проаналізовано параметри анізотропії та просторову орієнтацію магнітної текстури гранітоїдів та метаморфічних утворень Середньопридніпровського блока.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено встановленню ролі електричних полів на різних етапах формування залізорудних формацій докембрію (ЗФД). Розрахунки показали, що під час розвитку п'єзоефекту у кварцвміщуючих гірських породах виникають електричні поля, здатні ініціювати фізико-хімічні процеси. В результаті експериментальних досліджень з термоелектричної обробки мінералів і гірських порід відкрито невідоме раніше явище стрибкоподібного росту електричної провідності, пов'язане з формуванням нових мінеральних фаз, які утворюють мікросмугастість, аналогічну текстурам залізистих кварцитів. Виділено четвертий чинник метаморфізму ЗФД - електричні поля й розкрита їх роль у формуванні родовищ ЗФД на Українському щиті.

  Скачати повний текст