Досліджено проблему функціонування, поетики, символіки весільних пісень Поділля. Висвітлено аспекти взаємодії весільного обряду та весільної пісні. Вивчено історію записів весільних пісень і описів подільського весілля. Установлено ареали та специфіку побутування основних пісенних типів Поділля, їх різновидів і складових. З'ясовано художню своєрідність, жанровий склад, еволюцію та сучасний стан побутування весільної поезії. Проведено систематизацію весільного фольклору, виявлено характерні риси пісенної традиції регіону. Проаналізовано текстовий пісенний матеріал, виявлено місце весільної поезії краю в загальноукраїнському фольклорному процесі. Розглянуто еволюцію мотивів, образів, розкрито символіку творів.

  Скачати повний текст

На підставі історіографічного огляду джерел та наукової літератури охарактеризовано стан дослідження весняної календарної поезії українців. Установлено основний перелік видових назв весняних пісень. З'ясовано, які з відомих назв мають регіонально-локальний діапазон поширення, а також ті, що становлять загальнонаціональну традицію. Визначено основні функції весняних пісень та ігор. Виявлено жанрову специфіку весняних календарних пісень та здійснено класифікацію весняної календарної поезії. Висвітлено структуру репертуару: Наведено обрядово регламентовані статево-вікові характеристики виконавців пісенно-ігрових текстів. Проаналіозовано акціонально-оказіональний, календарний та хронотопний контекст виконання весняних танків. Прокартографовано найвідоміші образи та мотиви.

  Скачати повний текст

Досліджено весняно-обрядовий фольклор Буковини, до якого входять веснянки, гаївки, постові, воскресні та юріївські пісні. З'ясовано, що зібрані зразки весняної народної поезії Буковини мають всеукраїнський і всеслов'янський характер їм також притаманні локальні варіативні особливості. Разом з тим, виявлено цікаві етнографічні комплекси проведення весняних народних хороводів та ігор, з'ясовано успішну фольклоризацію "церковних", "побожних пісень", встановлено ступінь збереження юріївських "пастушних" пісень. Вперше в українській фольклористиці зібрано, розглянуто та проаналізовано народну поезію весняного циклу буковинського краю, реабілітовано ім'я та введено до наукового обігу праці українського письменника і фольклориста Корнила Ластівки.

  Скачати повний текст

Визначено ареал побутування гаївок, їх жанрову специфіку та місце у системі весняної обрядової народної поезії українців. Спростовано погляд на гаївки як лише галицьке явище. За часовими, тематичними та функціональними критеріями виділено давню та новітню форми цих творів, проаналізовано основні теми та мотиви у кожній з них. Досліджено сучасний стан фунціонування гаївок, висвітлено їх поетику, простежено характер історичних змін у сюжетах, мотивах та образах.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження збірника "Галицько-руські народні приповідки". У контексті сучасних теоретичних досліджень висвітлено погляди І.Франка щодо питань видової диференціації та генези паремій, співвідношення інтернаціонального та національного елементів у межах жанру. Структуровано методологічні принципи фіксації й упорядкування паремійного матеріалу. Значну увагу приділено особливостям семантики (первинній і вторинній) паремійних одиниць, вивчено питання їх функціонування. Детально проаналізовано художньо-виражальну специфіку паремій з застосуванням текстів даного корпусу.

  Скачати повний текст

Вперше в українській фольклористиці та літературознавстві зроблено спробу психологічної кореляції категорії героїчного у фольклорній традиції та художній літературі від давнини до сучасності. Створено типологію національного героя та виявлено еталон ідеалу героїчного в контексті символічої моделі поведінки, втіленої в художніх образах. Узагальнено та проаналізовано праці дослідників фольклорної героїки та літературознавців у контексті сучасних підходів до проблем національно-визвольних рухів, гуманізму людських стосунків, відображених у народній творчості та літературі. На тлі європейської фольклорно-літературної історії розглянуто проблему виконавської генези та інтерпретації духу, їх колективного відтворення. По-новому на конкретному матеріалі структуровано філософсько-естетичну систему української психології творення національного феномена героя, характеру, відтворення історичної дійсності. Досліджено еволюцію художніх стилів та форм втілення народного бачення героїчних ідеалів у дистальному вимірі фольклору та літератури. З використанням відомих і нововведених до наукового обігу книжкових та архівних джерел досліджено поетичну природу ліро-епосу в його дифузних процесах в літературі.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему інтерпретації образу гетьмана Івана Мазепи в українській, російській (царській) і зарубіжній історіографії, фольклорі та літературі. Зазначено, що у фольклорі та давній українській літературі образ Івана Мазепи трактувався як образ зрадника, запроданця-авантюриста. В історичних піснях ім'я гетьмана супроводжувалося епітетом "проклятий", що пішло від анафеми, але не за зраду російському царю, а за арешт Палія. У літературі XVII - XVIII ст. ім'я гетьмана возвеличувалось у панегіриках, складених наближеними до його особи людьми. Після переходу Мазепи на бік шведів ті ж самі "друзі" створюють вірші-прокльони на адресу гетьмана. Історичні події періоду гетьманування Мазепи знайшли своє відображення у козацьких літописах та "Історії Русів", де образ гетьмана трактується неоднозначно. Докорінних змін зазнає трактування постаті Івана Мазепи у творчості Т.Шевченка, але радянська історіографія коментує ці скупі Шевченкові згадки про нього лише у негативному світлі. Відмічено, що лише з Другим найціональним відродженням змінюється погляд на особу гетьмана Мазепи, образ якого сприймається як образ-символ, образ борця за державну незалежність.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню хтонічного образу та його численних трансформацій у комплексі міфопоетичних уявлень українського народу. Український фольклорний матеріал хоча і відбиває загальні світові процеси розвитку міфологічної системи уявлень, але має специфічні риси, отже, потребує окремого розгляду. У процесі дослідження визначається місце, роль і значення хтонічних образів у системі народних звичаїв та вірувань. Аналіз функціонування архаїчних елементів культури дозволяє розглядати їх, як органічні форми, що забезпечують цілісність культури людства взагалі. Це дозволяє по-новому підійти до вивчення і викладання народнопоетичної творчості як феномену національної духовної культури, що за типом мислення тяжіє до міфології і до художньої літератури - як мистецтво слова.

  Скачати повний текст

Досліджено традиційні народні етико-естетичні норми, репрезентовані у пісенному фольклорі соціально-побутового масиву. Теоретичні узагальнення включали зіставлений аналіз пісенних текстів з огляду на еволюційні зміни у світогляді народу, зумовлені історичними, політичними, соціальними, економічними, ідеологічними причинами. Висвітлено жанри усної народної творчості, які відображають народні погляди на ідеальний життєустрій. Обгрунтовано висновок, що соціально-побутова пісня концентрує в собі народні уявлення про традиційне бачення героїчного, трагічного та комічного; є джерелом і надійним матеріалом для дослідження народної естетики та моралі.

  Скачати повний текст

Уперше в українській фольклористиці здійснено системно-комплексне осмислення національної специфіки етнотипів у аспекті жанру анекдоту, народних етностереотипів. Узагальнено трактування цього жанру у працях учених і запропоновано свою дефініцію анекдоту. Доповнено фактичні дані стосовно тематичного розмаїття анекдоту на етнотематику. Досліджено проблему видозміни творів сміхових жанрів.

  Скачати повний текст

Уперше комплексно досліджено тваринну образно-символічну систему українського фольклору.На основі архівних матеріалів, великої кількості текстів, власних польових записів, зібраних під час експедиції на Волинь і Поділля проаналізовано специфіку тваринного образного світу як системи символів. З'ясовано причини універсальності зоосимволу та розроблено методику аналізу окремого тваринного персонажу. Узагальнено результати досліджень та запропоновано трактування семантико-функціональної сутності образу-символу зозулі в українському фольклорі.Звернено увагу на естетичну роль орнітоморфного символу в народній поезії.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено історико-героїчні перекази як цілісну систему. Зібрано й проаналізовано значний за обсягом матеріал, який нагромаджувався впродовж століть і становить національний фольклорний фонд. Уперше в українській фольклористиці висвітлено історію України від найдавніших часів до початку XX ст., а саме: княжі часи; боротьбу українців з монголо-татарськими та турецько-османськими поневолювачами; козацько-гетьманську добу; гайдамаччину та опришківство. На базі усних джерел з'ясовано роль та місце видатних осіб в історичному процесі. Висвітлено теоретичні питання щодо поетики жанру. Значну увагу приділено функціональній природі жанру, зокрема, ролі вимислу та його впливу на жанр, показано, яким чином формується фольклорна біографія героя, а також значення простору й часу. Розглянуто жанрову своєрідність естетичної категорії героїчного в історичних переказах. Значну увагу приділено системі художніх засобів вираження.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості колядкового тексту українського регіону Рівненщини і польського - Люблінщини. З'ясовано семантику основних образів і символів. Запропоновану програму віталістичної космізації реалізовано у колядках і щедрівках міфологемою творення, що починається з центру, має просторово-речове розгортання, охоплює територію, соціальну сферу і духовність. У компаративних творах виявлено однорідні образи і символи, текстову семантику; відмінні - деякі фабульні ситуації, що відбивають ментальні особливості обох народів.

  Скачати повний текст

Досліджено тексти народних казок, записаних в різних регіонах України та які належать до різних історичних періодів. Виділено та розглянуто систему культурних стереотипів як одного з провідних чинників, що формують і зберігають особливості українського етносу, його ментальну специфіку. Проведено порівняльно-зіставний аналіз з залученням текстів казок інших етносів: які мають спільні історичні та мовні корені, а також територію існування; не мали (мають) спільного територіального середовища. Зазначений аналіз проведено за чотирнадцятьма основними категоріями-константами ("друг/ворог", "свій/чужий" тощщо), внаслідок чого виявлено здатність фольклорних текстів накопичувати культурні стереотипи, підтверджено їх стійкість до впливу часу та культурних стереотипів інших етносів, а також здобуто цікаві наукові результати стосовно етнічних особливостей культурних стереотипів українців, їх ідентичності.

  Скачати повний текст

Досліджено лексичний та синтаксичний повтор як стилістичний засіб в українських народних казках. Зроблено спробу дослідити специфіку повтору у розповідному фольклорному жанрі в аспекті культурологічних особливостей української казки. Повтор охарактеризовано як мовне явище: як одиницю лексичну, фразеологічну, синтаксичну, що виконує текстотвірну, граматичну та стилістичну функції.

  Скачати повний текст

Систематизовано лінгвофольклористичну термінологію щодо лексичних одиниць зі специфічно фольклорною семантикою. Запропоновано типологію "рослинних" фольклоризмів за значенням у текстах фольклору. Визначено їх характерні синтагматично-парадигматичні зв'язки. Проаналізовано внутрішню форму та з'ясовано народнотворчу основу мотивації українських назв рослин. Установлено залежність окремих фукціонально-семантичних ознак фітонімів від ментальності авторів фольклорних текстів.

  Скачати повний текст

Уперше зроблено системний аналіз лемківської весільної пісенно-обрядової традиції як цілісного явища, що сформувалося за умов тісного сусідства трьох етносів і плідної взаємодії їх культур. З'ясовано характерні особливості їх весільної обрядовості та обрядового пісенного репертуару. Визначено особливості лемківського весілля, які простежуються у зіставленні його з обрядовістю західних слов'ян. Виділено весільні пісні, спільні для лемків, поляків і словаків.

  Скачати повний текст

Розглянуто лірницьку традицію як специфічне явище української духовної культури на стику епічного й християнського світовідчуття з виокремленою системою художньо-стилістичних закономірностей. Висвітлено особливості функціонування українського лірництва в процесі історичного розвитку. Подано науково обгрунтовану класифікацію вербально-інтонаційної системи українського репертуару, досліджено динаміку варіативних еволюцій лірницького фольклору на рівні жанрових трансформацій. Проведено систематизацію та оцінку лірництвознавчої літератури, встановлено провідні проблеми та аспекти студіювання лірницької традиції. На підставі аналізу тематичних, інтонаційно-стильових, виконавських, функціональних особливостей лірницької музичної практики в Україні відновлено цілісну панораму даного явища та започатковано окрему сферу фольклористичної науки - лірництвознавство.

  Скачати повний текст

Визначено специфіку жанру балади, проаналізовано понад 30 варіантів народної балади про отруєння Гриця та з'ясовано історію легенди про Марусю Чурай. Проаналізовано художні твори, в основі яких лежить згадана народна балада, виявлено жанровий генотип, що дозволяє у різні епохи трансформуватись у драми, повісті, романи, не позбавлені ознак балади. Особливу увагу присвячено повісті "В неділю рано зілля копала" О.Кобилянської та історичному роману у віршах "Маруся Чурай" Л.Костенко, які, безперечно, є найкращими літературними обробками сюжету.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення маловідомих архівних джерел проведено системне дослідження творчої спадщини І.Єрофеєва. Висвітлено художню своєрідність його прозового доробку та теоретико-етичні засади критичної, фольклористичної та письменницької діяльності ученого. Проаналізовано наукові концепції І.Єрофеєва щодо розвитку українського письменства та фольклору. Досліджено ідейно-тематичну та жанрово-стильову специфіку повісті "Олекса Довбуш" і з'ясовано місце І.Єрофеєва як творчої особистості в українському літературному процесі першої половини XX ст.

  Скачати повний текст