Досліджено специфіку особистісної саморегуляції дорослих, які мають розумово відсталих дітей (РВД) за умов хронічної екстремальності, визначено особливості психокорекційної роботи з даною категорію осіб. Встановлено, що під впливом багатьох несприятливих соціально-психологічних факторів у батьків, які мають РВД, формуються особистісні якісні властивості, що виділяють їх з загального ряду, створюють специфіку їх бачення й оцінки навколишньої дійсності, зокрема, завищений рівень егоцентризму та підозрілості, демонстративність, негативне світовідчуття та світосприймання, звужену вибірковість контактів, труднощі у вираженні власних почуттів, нав'язливий характер переживань, самозвинувачення, зниження рівня соціальної та психологічної компетентності, почуття відчуження й ізольованості. Виявлено етапи їх пристосування до несприятливих умов, описано компенсаторні механізми та новоутворення, що формуються на кожному етапі. Доведено, що психокорекційна робота з даною категорією батьків має будуватися з урахуванням характеру особистісних змін, що відбуваються на кожному з етапів адаптації.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості прояву ризику у студентів, які навчаються за різними освітньо-професійними програмами та розроблено цілеспрямовану систему його корекції. Уточнено суть поняття "ризик", концептуальні уявлення, що дозволяють зрозуміти механізми й умови його виникнення. Показано, що ризик є інтегральною властивістю особистості, яка грунтується на емоційно-вольових, інтелектуальних та інших ознаках, внаслідок яких, людина потрапляє до небезпечних ситуацій та прагне вийти з них. Розроблено тести для з'ясування проявів ризику у студентів у різних галузях діяльності. У психодіагностичному дослідженні встановлено, що вираженість ризику у студентів детермінується комплексом різних властивостей особистості, визначивши які можна підвищити ефективність процесу корекції його небажаних проявів.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-методологічний аналіз побутової діяльності людини. Визначено соціокультурні, соціально-психологічні та психологічні ознаки побутової діяльності. Описано її психологічну структуру як систему провідних мотивів, ієрархію цільових конструктів, форм і засобів їх реалізації та визначено в ній функціональну роль процесу прийняття рішень, розроблено модель цього процесу. Визначено психологічні засади використання таких моделей для практичних і прикладних напрямків психологічних досліджень. Установлено, що у побутовій діяльності прийняття рішень є провідною формою цілепокладання та здійснюється як багаторівневий та багатоступінчастий процес узгодження особистісної значущості споживчих цільових конструктів та міри суб'єктивних витрат на їх досягнення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сутнісні характеристики саморегуляції цілеспрямованої активності особистості, структури процесу саморегуляції, його індивідуально-стильові особливості та участь в ньому емоцій та емоційності як цілісного інтегрального утворення особистості. Емоційність розглядається як формоутворювальний чинник індивідуального стилю саморегуляції студентів, який на різних етапах професійної підготовки характеризується специфічним змістом. Виявлено особливості саморегуляції студентів на різних етапах професійної підготовки. Встановлено, що специфіка саморегуляції студентів виражається в поступовому розвитку всіх ланок саморегуляції та у формуванні індивідуального стилю.

  Скачати повний текст

У контексті системної методології визначено концептуальні основи дослідження та розроблено методологічну базу роботи, яка містить сукупність критеріїв, що відображають вплив особистісних характеристик керівників вищих навчальних закладів на процес їх цілепокладання в професійній діяльності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано складові суб'єктного потенціалу активності безробітних як визначальних психологічних чинників активності людини. Визначено пропріум суб'єктного потенціалу активності, який складається з певних компонентів, зокрема, афективного, ціннісно-рефлексивного, інструментального та саморегуляційного. З урахуванням рівня сформованості компонентів суб'єктивного потенціалу активності виявлено три рівні активності безробітних, а саме: конструктивно-перетворювальний, сублімативно-адаптивний і пасивний. Розроблено програму психологічної підримки безробітних у формуванні їх конструктивної активності на ринку праці. Реалізація цієї програми сприяє формуванню в людини детермінаційного імпульсу активності у процесі пошуку роботи через саморозуміння та самопізнання власного суб'єктного потенціалу активності.

  Скачати повний текст

Наведено узагальнені результати теоретичного аналізу наукової літератури, які містять матеріал стосовно проблем саморегуляції, психологічних особливостей педагогічного спілкування, проявів комунікативної саморегуляції у педагогічному спілкуванні. Виявлено рівні, динаміку й особливості прояву певних елементів комунікативної саморегуляції майбутніх учителів у процесі професійної підготовки. Висвітлено взаємозв'язок рівнево-типологічних особливостей розвитку загальної саморегуляції зі структурними компонентами педагогічно-орієнтованого спілкування у майбутніх учителів. Визначено взаємозв'язок їх комунікативної саморегуляції та педагогічної комунікативної компетентності за такого спілкування. Виявлено умови розвитку комунікативної саморегуляції. Експериментально доведено можливість розвитку комунікативної саморегуляції майбутнього вчителя за методами активного навчання у процесі професійної підготовки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше запропоновано інтегративно-особистісну модель саморегуляції, характерною ознакою якої є введення блоку інтеграції та прийняття рішення. Уточнено наукові уявлення щодо змісту поняття, структури та механізму психологічного благополуччя, розглянуто його основні аспекти (ресурсний, процесуальний, результативний, структурний, оціночний). Розкрито сутність поняття та структуру особистісного потенціалу, визначено роль розуміння у блоці самовизначення. Проаналізовано взаємозв'язки системи саморегуляції та психологічного благополуччя. Виявлено, що система саморегуляції найбільше взаємопов'язана з ресурсним і результативним аспектами психологічного благополуччя. Розглянуто чинники та вияви різних рівнів основних складових психологічного благополуччя. Виділено характеристики, що відрізняють суб'єктів з високим, середнім і низьким рівнем задоволеності життям, а також показники психологічного благополуччя особистості й особистісного потенціалу.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності. Визначено сутність і зміст готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності, розглянуто її мотиваційний, інформаційний, процесуально-діяльнісний і рефлексивний компоненти. Розроблено модель формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови її реалізації, зокрема, такі, як організація самостимулювання до прийняття ефективних рішень, цілеспрямоване застосування засобів інформаційного моделювання в процесі підготовки майбутніх учителів до прийняття педагогічних рішень. Розроблено й апробовано навчально-методичний комплекс з формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності (діагностичний комплекс оцінювання рівнів сформованості даної якості, програму спецкурсу та методичні рекомендації до її використання, інформаційні ресурси).

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й емпірично досліджено шляхи формування механізмів саморегуляції у процесі вивчення іноземної мови. Обгрунтовано припущення, що продуктивне засвоєння іноземної мови студентами неспеціальних вищих навчальних закладів вимагає високого рівня розвитку саморегуляції як цілісного особистісного утворення, що за традиційних умов навчання розвивається недостатньо. Встановлено, що рівень розвитку механізмів саморегуляції студентів під час вивчення іноземної мови зумовлений такими чинниками, як самооцінка, рівень домагань, рефлексія та самоконтроль, а також особливостями мисленнєвої діяльності та властивостями уваги. Розроблено й апробовано навчальну програму формування механізмів саморегуляції студентів на заняттях з іноземної мови. Доведено можливість підвищення рівня саморегулювання шляхом використання активних методів навчання (дискусій, проблемних ситуацій, творчих завдань, різноманітних ігор, психологічних вправ, групових форм роботи). Показано позитивний вплив даних методів навчання на розвиток комунікативної компетентності студентів та підвищення їх впевненості у собі, ініціативності, самостійності, тобто особистісного зростання в цілому.

  Скачати повний текст

Розкрито специфіку утворення професійних цілей у процесі розв'язання фахових завдань практичним психологом. Уточнено поняття "рефлексивні механізми цілеутворення", визначено їх роль у процесі утворення професійних цілей психолога. Визначено види, основні критерії та рівні сформованості цілеутворення та його рефлексивних механізмів. Експериментально перевірено вплив рефлексивних механізмів на ефективність утворення цілей у процесі розв'язання професійно-психологічних завдань. Розроблено й апробовано програму формування та корекції рефлексивних механізмів цілеутворення на підставі застосування активних методів навчання.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження фрустраційної толерантності як психологічної стійкості до фрустраторів, що базується на здатності індивіда до об'єктивного оцінювання проблемної ситуації завдяки особистісній, соціальній і професійній значущості. Показано важливе значення фрустраційної толерантності як важливої передумови й основної умови адаптації та реалізації менеджера в освітянській практиці, ефективної реалізації спільної діяльності. За даними констатувального експерименту фрустраційну толерантність розглянуто як структуру, яка утворюється когнітивним, емоційним і конативним складниками. Виявлено, що у менеджерів освітніх закладів, яким властива стабільна та нестабільна (ситуативна) фрустраційна толерантність, переважає емоційна складова. З'ясовано, що провідними компонентами інтолерантності є когнітивність і конативність. Встановлено, що найбільш успішними у спільній діяльності є менеджери освітніх закладів, яким притаманна стабільна та нестабільна (ситуативна) фрустраційна толерантність з переважанням емоційного та конативного складників. Інтолерантні менеджери продемонстрували недостатність розвитку навичків спільної діяльності. Розроблено й апробовано програму формування фрустраційної толерантності менеджерів освітніх організацій, спрямовану на розвиток когнітивно-стильових особливостей та умінь спільної діяльності, що позитивно вплинула на формування толерантності до фрустрації. Зроблено висновок, що когнітивно-стильові особливості менеджера сприяють становленню поведінкових стереотипів, в яких втілюється конативна складова толерантності до фрустрації.

  Скачати повний текст