Скачати повний текст

Дисертація являє собою соціально-філософське дослідження світоглядних орієнтацій особи в умовах трансформації суспільства. Визначаються зміст понять "світоглядна орієнтація особи" і "соціальна трансформація", їх суттєві ознаки, тенденції розвитку. Вперше аналізується специфіка світоглядної орієнтації особи пострадянського типу. Дається теоретична розробка проблем світоглядної свободи та світоглядної істини. Виявлені фактори та критерії оптимізації світоглядної орієнтації особи в умовах становлення та розвитку незалежної України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню визначення місця і ролі методу ідентифікації у соціальному пізнанні; вивчення структури пізнавальних процедур у процесі його застосування у філософських та соціально-емпіричних дослідженнях; аналізу категорії ідентифікації як методу наукового пізнання; обгрунтуванню методу ідентифікації у соціальних дослідженнях і розгляду його структури; дослідження феномена ідентифікації у системі стратифікаційних процесів сучасної України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено філософсько-культурологічному аналізу проблеми становлення особистості в системі "індивід-суспільство". Розроблена цілісна концепція становлення особистості в органічному взаємозв'язку в ньому індивідуальності особистості, її самореалізації та смисложиттєвих засад в системі "індивід-суспільство". Встановлено, що становлення особистості є вузловим елементом її життєдіяльності, а тому фундаментальною проблемою соціально-філософського знання. Дана характеристика методологічних засад взаємовідносин "індивід-суспільство" в соціальній філософії, основних принципів становлення особистості, його головних соціальних детермінант. Досліджено становлення особистості в умовах сучасних цивілізаційних процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми сутності поняття "соціально-педагогічне", його внутрішнього змісту й місця в категоріальному апараті соціального пізнання. Розглянуто історію розвитку уявлень про соціально-педагогічне в суспільній свідомості. Визначено загальнотеоретичну методологічну поліфункціональну сутність поняття "соціально-педагогічне", розкрито його зміст як відображення опредмечених моделей соціокультурної поведінки.

  Скачати повний текст

Розроблено соціально-філософську концепцію національного характеру, виходячи із розуміння національного характеру як метафізичної ідеї, що створює умови розуміння певних культурно-історичних явищ, пов'язаних, насамперед, із духовно-психологічною єдністю нації як унікального, самостійного, цілісного суб'єкта історії. Доводиться, що таке розуміння національного характеру дозволяє здійснити своєрідну "персоналізацію" етнонаціональної спільноти у вигляді "людини культури" - ідеального людського типу, який створюється і відтворюється національною культурою, є бажаним для неї і виступає основою національної самоідентифікації окремих представників нації. Розглянуті історично визначені особливості українського національного характеру, окреслені головні аспекти його розвитку у зв'язку з проблемами побудови демократичного громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

В дисертації в соціально-філософському аспекті аналізується сфера взаємодії, політики та економіки, форми, методи, процедури відображення цієї взаємодії в суспільній свідомості і науці. Дослідження будувалось на вивченні теорії і практики спільних перетворень в Україні і В'єтнамі. Результатом дисертаційного дослідження є розробка пізнавальної концепції оцінки взаємодії політики та економіки в умовах прискореної трансформації суспільства як взаємної обумовленості політичного та економічного розвитку коли в залежності від історичних умов може бути пріоритет або політики, або економіки.

  Скачати повний текст

Досліджено концепцію соціальної організації цивілізованого суспільства в її історичній еволюції. Показано шляхи формування цієї концепції у її еволюційній зміні: виникнення, утвердження, тенденції сучасного розвитку. Використано нетрадиційну методику, яка поєднує організаційний підхід до вивчення суспільства з системним, цивілізаційним, парадигмальним, діяльним, інтервальним. Обгрунтовано спробу знайти алгоритм історичної еволюції цивілізованого суспільства у співвідношенні усіх її ланок: коеволюції та революції, дивергенції та конвергенції, монізму та плюралізму. Вперше проаналізовано шляхи формування концепції соціальної організації цивілізованого суспільства. Використано ідею про організаційну будову матерії. Новою є спроба подолати існуючі однобокості у вивченні суспільства шляхом запровадження поняття "системоутворююче ядро". Суспільство предсатвлено в дослідженні системною ієрархією з розкриттям її внутрішнього змісту у вигляді рівнів організації, які поступово ускладнюються. Виявлено прагнення елімінувати політичні та ідеологічні мотиви, зблизити та привести в певну систему погляди, з точки зору різних існуючих шкіл філософії, визначити шляхи їх конвергенції. Поглиблено зміст понять: розподіл праці, власність, соціальна культура, свобода та культура, які розглянуто концептуально. Запроваджено для характеристики соціальних процесів такі поняття, як спекулятивна вартість, рушійна сила товару, політичний соціум, суспільна самосвідомість. До новизни відноситься внесення в дослідження такого критерію, як відтворення суспільного життя, який підводить основу до розуміння історичної еволюції суспільства. Результати дослідження можуть бути використані у формуванні концепції соціальної організації та теорії суспільства, з'ясуванні перспективи розвитку сучасного суспільства перехідного типу: громадянського, постіндустріального, інформаційного, гуманного, відкритого. В Україні застосування результатів дисертаційної роботиможе складатись з декількох напрямків: 1) формування відкритого суспільства на основі ринкових соціальних усталень; 2) соціальна інтеграція українського суспільства до європейської та світової співдружності; 3) вибір оптимальних варіантів реформування, котрі позбавляють від монополізму та помилок світової цивілізації, враховують світовий досвід розподілу праці та інтеграції; 4) зближення різних регіонів України у єдиний соціальний простір на основі спеціалізації та кооперації виробництва і обігу, соціокультурного співвиробництва; 5) формування власного філософського фундаменту, спроможного актуально обгрунтувати не тільки практичні засоби щодо укріплення економічної самостійності та політичної незалежності, але і прорив в майбутнє.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз стереотипів і настанов, що характеризують особливості світосприйняття та господарської поведінки українців, на підставі концепції сучасної західної та вітчизняної філософської думки розкрито зміст, а також значення терміна "господарський менталітет". Запропоновано модель ментальної структури та наведено типологію ментальності. Підкреслено, що етнічна ментальність відтворює певні стереотипи та настанови, які визначають особливості ставлення до праці, власності, а також підприємництва. Виокремлено головні риси українського господарського менталітету: індивідуалізм, завзятість у праці, розвинуті приватновласницькі інстинкти, толерантність до інших культур. Встановлено, що дані риси формувалися на підставі культурних архетипів під впливом географічних, соціально-історичних, релігійних та ідеологічних чинників. Досліджено сутність сучасних трансформацій українського господарського менталітету, які суттєво впливають на історичний вибір моделі соціально-економічної модернізації.

  Скачати повний текст

Досліджено військовий колектив як відносно самостійну соціальну підсистему та специфічне соціальне явище. Розкрито філософсько-соціальне поняття військового колективу, його сутність, особливості, специфіку становлення. Обгрунтовано методику оцінки соціальних процесів, що обумовили поступове перетворення особового складу у колектив. Введено поняття "смислотворні, нейтральні та смислоруйнівні" соціальні процеси. Розглянуто вплив військово-соціальної роботи та перебудови свідомості військовослужбовців на ступінь соціальної рівноваги як основи ефективної діяльності військових колективів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему рольової реальності, актуалізовану суттєвими трансформаціями, які переживає Україна. Зрушення, що відбуваються у нашому постсоціалістичному суспільстві, несуть у собі конструктивні та деструктивні можливості, на які здатна вплинути ефективна соціальна політика. Потребують аналізу проблеми соціальної сутності людини і її репрезентації у соціальних формоутвореннях. До таких феноменів можна віднести поняття рольової реальності, яке грунтується на теорії соціальних ролей, опрацьованій кількома гуманітарними дисциплінами, а також західноєвропейську традицію розгляду діяльності сутності людини з конкретно-рольовою визначеністю цієї сутності у національній філософії історії. Сконцептуалізована на такій підставі соціально-філософська теорія рольової реальності дозволяє відпрацювання нової стратегії в ситуації, коли людська сутність зводиться до ансамблю сутнісних можливостей і нескіченості проектів цієї сутності постмодерном. Ця нова сутність особи, взаємодія особи та суспільства пов'язані з більш складним типом соціальності ніж той, на грунті якого виникла і розвивалась теорія соціальних ролей. Доведено, що суперечливий характер рольової реальності в межах інтерпретації історії, її дискретних і континуальних витоків представлено топологією символічної форми, універсалізм якої не в безмежній експансії ролей, а в універсальному самоздійсненні сутнісних сил людини. Рольові реальності як топоси історії дозволяють розгорнути ідею людиновимірності історії, визначену надлишком соціального як резервуару рольових ідентифікацій, що надають історії антропомірних характеристик. Обгрунтовано необхідність творення національної філософії історії з опредметненими в ній національними символами, в основу яких покладено: антеїзм, екзистенційно-межове світовідчуття, кордоцентризм, ліризм. Це суттєво трансформує уявлення про механізм життєдіяльності суспільства, дозволяє здійснювати продуктивні спроби переходу від історичного до надісторичного та загальнозначущих цінностей.

  Скачати повний текст

Розглянуто соціально-філософські засади вчення українського філософа та педагога С.Русової. Проаналізовано особливості творів науковця, ступінь дослідження її соціально-філософських поглядів у науковій літературі з позицій розуміння соціальної філософії як інтегративного знання про суспільство, що включає в себе власну історію та є аспектом існування суспільства, як самотвірної освітньої системи. Вивчено соціально-філософські погляди науковця щодо суспільства, освіти, ролі національного в осмисленні освіти й особи, питання конституювання національної школи та національної освіти, взаємодії освіти й держави, а також виховання вільної особистості - мету освіти. Систематизовано соціальні цінності освітнього процесу на основі соціально-філософського аналізу творів С.Русової.

  Скачати повний текст

Розроблено пізнавальну концепцію аналізу статусу особистості як соціального феномену, який є рушійною силою в соціумі, його функцій та чинників формування та реалізації. Визначено, що соціальний статус особистості є суспільно-усвідомленим легітимним інституціалізованим еталоном поведінки індивіда в сучасному структурованому та ієрархізованому суспільстві, результатом досягнення конкретної позиції та реалізації певної соціальної ролі, водночас він є специфічною формою відображення соціальної структури суспільства та окремих інституцій, а також формою відтворення відповідних очікувань і домагань індивідів. Зазначено, що соціальний статус особистості як один з конститутивних моментів у процесі формування соціальної структури стабільного суспільства в перехідні періоди, постає найбільш ефективним засобом його переструктурування та є чинником динамізації суспільного розвитку. Відмічено, що інституційними механізмами стабільного суспільства, які здійснюють тестування, селекцію та розподіл індивідів у межах системи статусних відносин, забезпечують соціальну мобільність, є сім'я, система освіти, професійні, політичні та громадські організації. Особливістю процесів статусної ієрархізації соціального простору є формування корпоративних спільнот, функціювання яких значною мірою нівелює дію традиційних соціальних інститутів та спричиняє деструктуризацію, маргіналізацію суспільства та виникнення соціальних "мутантів".

  Скачати повний текст

Висвітлено питання соціально-філософського дослідження взаємодії людини та суспільства, тип якої визначено як інформаційну цивілізацію, її зміст та співвідношення з іншими поняттями у системі філософських категорій. Розглянуто методологічний аспект дослідження генезису інформаційної форми зв'язку у соціальному світі. Осмислено специфіку взаємодії людини та суспільства на сучасному етапі переходу до нового способу відтворення соціальності людини. Проаналізовано детермінанти переходу до інформаційної фази розвитку і механізм взаємодії людини та суспільства у процесі становлення соціального організму країни, функціонування якого базується на соціальному метаболізмі переважно інформаційного характеру. Вирішальна роль у становленні нового типу цивілізації належить особистості, розвиток сутнісних сил якої перетворюється на її нагальну потребу, обумовлюючи тим самим трансформації у способі організації соціального життя, де на першому місці знаходиться духовне виробництво як спосіб здаволення духовних потреб людини. Поширення даних тенденцій в Україні зустрічає певні перешкоди, пов'язані з перехідним характером сучасного стану українського суспільства. Висвітлено основні напрямки оптимізації становлення соціального організму країни з урахуванням особливостей її історичного розвитку, менталітету українців та їх домінуючих цінностей.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано історичні тенденції становлення та розвитку ідеї та практики виховання, а також утвердження виховання як сутнісного чинника суспільного прогресу. На противагу новоєвропейському натурфілософському розумінню "природного" здійснення людського "Я", запропоновано смислотворчі принципи та узагальнюючі положення філософії виховання як соціальної філософії, що базується на запровадженні ідеї самоздійснення духовної природи "людськості" людини у людському, розвитку людського духу у свободі відбутися та бути гідністю.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку взаємозумовленості феноменів влади та культури. Доведено, що методологічно коректна постановка даного питання вимагає, з одного боку, переосмислення класичної теорії влади (розуміння влади як атрибуту цілераціональної дії або функції держави) під кутом зору феноменологічної антології людського буття, з іншого - застосування феноменологічного аналізу культури як царини повсякденного буття, життєвого світу. Це дає можливість виявити конститутивне значення культури щодо владних відносин на мікро- так макрорівнях і конститутивність влади щодо певних форм культури (символічний універсум, культурний рессентімент).

  Скачати повний текст

Висвітлено цивілізаційний підхід до соціально-філософського аналізу проблем розвитку особистості в сучасну епоху. Особливу увагу приділено одній з провідних стратегій даного розвитку - формуванню цивілізаційного статусу особистості, дії принципу глобальності в цивілізаційній парадигмі її соціокультурних цінностей, з'ясуванню її культурно-історичної природи та гуманітарних засад становлення людської індивідуальності. Досліджено особливості функціонування соціального механізму духовного розвитку особистості в процесі цивілізаційних змін.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний методологічний аналіз класичного та некласичного підходів у соціально-філософському осмисленні економічної сфери різнотипних за своєю природою суспільств - доіндустріального, індустріального та постіндустріального. Виявлено найважливіші підходи у соціально-філософському вивченні сфери економічної життєдіяльності людей, розкрито її сутність, статус та функції. Розглянуто характерні риси та можливості класичного підходу у дослідженні економічної сфери доіндустріального та раннього індустріального суспільств. Осмислено своєрідність, досягнення та недоліки соціально-філософського вчення Маркса як завершення класичного і першої спроби некласичного осягнення самобутності економічної сфери та її ролі у класичному індустріальному суспільстві. Розкрито особливості, досягнення та перспективи некласичного підходу до вивчення економічної сфери життя доіндустріального та постіндустріального соціумів.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію розвитку віртуального феномену та його поширення на усі сфери життя за умов інформаційно-комп'ютерної революції та наступу інформаційної цивілізації. Розкрито механізми, форми, наслідки даного процесу на глобальному та індивідуальному рівні. Зроблено історико-філософський та методологічний аналіз процесів віртуалізації через лінгво-семантичний, онтологічний, аксіологічний та гносеологічний аспекти. Доведено, що перехід інформаційної цивілізації на віртуальний рівень є домінантною тенденцією розвитку людства. Зроблено висновок, що феномен віртуалізації є технічною апеляцією до природних властивостей людини - волі, віри, уявлення. Встановлено, що за умов розгортання інформаційної цивілізації віртуалізація усіх сфер буття стає глобальною цінністю та товаром. Акцентовано увагу на проблемі людини у віртуальній реальності та її відчуженні за умов віртуального простору.

  Скачати повний текст

Досліджено питання соціально-філософського осмислення проблеми оподаткування. Зазначено, що усвідомлення її соціальної суті є однією з актуальних проблем соціальної філософії, одним з напрямків пошуку гідного людини цивілізованого способу існування та її самореалізації в суспільстві. Проаналізовано поняття, які характеризують суть оподаткування та логіку його розвитку, а саме: "податкова діяльність", "засоби податкової діяльності", "суб'єкт оподаткування", "об'єкт оподаткування", "мета оподаткування". Розкрито роль оподаткування в соціальному розвитку суспільства. Розглянуто фактори соціокультурної детермінації оподаткування. Визначено детермінанти оптимізації розвитку українського суспільства засобами оподаткування.

  Скачати повний текст