Розглянуто проблеми суб'єкт-суб'єктних відносин в економічних структурах за умов кризи техногенної цивілізації. На засадах філософської антропології вивчено феномен відчуження людини та запропоновано шляхи його подолання. Зроблено висновок про необхідність пошуку нових підходів до питань стосовно людини. Стверджено, що нові підходи вимагають розширення філософського інструментарію за рахунок включення у філософсько-антропологічний дискурс понять і концептів суміжних галузей знань, зокрема психології соціології та теорії управління. Проаналізовано діалектично протилежні тенденції технократичного та гуманістичного підходів до людини у процесі виробництва матеріальних благ. Показано перевагу технократизму в суб'єкт-суб'єктних відносинах в економічних структурах. Доведено, що побудова постіндустріального інформаційного суспільства має здійснюватися за умов гармонізації гуманістичної та технократичної складових у сфері виробництва матеріальних благ і надання послуг.

  Скачати повний текст

Проведено філософський аналіз феномену "героїчної особистості" в творах художньої літератури ХХ ст. Е.Хемінгуея, А.Камю, Ф.Кафки, Дж.Фаулза, Х.Кортасара, М.Кундери. Викладено основні підходи до розуміння теорії героїзму в історичному аспекті. Сформульовано характеристики "героїчної особистості" ХХ ст., висвітлено їх розвиток та трансформацію. Розглянуто питання про здатність перебороти відчуження сучасної "героїчної особистості", філософію модерністської та постмодерністської особистості, історію теорії героїзму, а також категорії героїчного як естетичного поняття, трансформацію "героїчної особистості" в ХХ ст. Визначено основні концепції особистості в літературному процесі ХХ ст. Відзначено роль закладів освіти у формуванні стійких цінностей та корегуванні теорії героїзму та "героїчної особистості".

  Скачати повний текст

Наведено результати соціально-філософського дослідження соціального опору в самоорганізації суспільства. Розкрито етапи становлення соціального опору як соціально-філософського поняття. Уточнено визначення соціального опору в його онтологічних, гносеологічних, аксіологічних і праксеологічних аспектах. Проаналізовано вплив взаємозв'язку інновацій і соціального опору на міру життя та на процеси стабілізації та дестабілізації суспільства. Здійснено класифікацію станів взаємозв'язку інновацій і соціального опору. Визначено можливості оптимізації взаємозв'язку інновацій і соціального опору на шляху сталого розвитку України та світу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено основні соціокультурні підходи щодо дослідження онтології техніки у соціокультурному контексті. Розглянуто особливості сучасного етапу взаємовідношення техніки та соціуму. Проаналізовано основні тенденції становлення сучасного онтологічного технічного простору. Виявлено засоби та шляхи впливу техніки на становлення соціального типу характеру. З'ясовано значення відношень, сформованих у сфері технічного простору, для перспектив розвитку людського суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження феномена конкуренції. Розглянуто методологічний аспект її дослідження як принципу соціального розвитку, соціального інституту, механізму саморегуляції соціуму, певного виду активності соціальних суб'єктів щодо досягнення кращих результатів у порівнянні з іншими завдяки доступу до володіння, розпорядження та використання обмежених суспільних благ. Визначено та проаналізовано категоріальний ряд, який визначає зміст конкуренції. Виявлено логіку саморозвитку даного феномена в історії становлення суспільства та знайдено об'єктивний критерій виділення етапів його генезису. Проаналізовано основні види конкуренції: співробітництво, змагання, партнерство, суперництво, конфлікт, конфронтація та війна. Зазначено, що соціальними функціями конкуренції є посередницька, регулювальна, контрольна, генерувальна, стимулювальна та захисна. Виявлено та досліджено фактори оптимізації розвитку конкуренції в Україні.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості зміни соціальних суб'єктів в історичному процесі. Досліджено різні напрями та школи в історії філософії, що містять аналіз понять "суб'єкт", "соціальний суб'єкт". Виявлено атрибути соціальної суб'єктивності. Розглянуто історіософські концепції, що представляють варіанти вирішення проблеми про роль соціальних суб'єктів в історії. Виявлено та проаналізовано підстави активності та зміни суб'єкта. Висвітлено найбільш значущі фактори, що впливають на становлення та розвиток суб'єктів, міру їх активності: соціокультурний контекст, вплив конкретно-історичних епох. Розкрито призначення поняття індивідуалізації в теоретичній конструкції зміни суб'єкта в історичному процесі як фактора, який став початком формування людини як суб'єкта історії та своєї долі. Досліджено тенденції зміни суб'єкта в історії з Античності до сучасного етапу розвитку суспільства. Визначено особливості розвитку суб'єкта за умов трансформаційного суспільства XXI ст., що складаються під час переходу в інший сутнісний інтервал. Вивчено основні форми прояву кризи суб'єктивності: проблеми ідентичності, насильства, духовності. Проаналізовано тенденції та перспективи розвитку людства як справжнього суб'єкта історії.

  Скачати повний текст

Запропоновано шляхи вирішення проблеми реконструкції процесу розвитку концепту "людство", виявлено особливості його функціонування в суспільній свідомості. Доведено, що даний процес описується за моделлю спіралі, яка складається з ізоморфних витків з домінантами емпіричного або раціонального. Встановлено хронологічну першість витка з домінантою емпіричного, який завершився появою зрілого поняття "людство, що саморозвивається"; всі інші витки належать до другого типу (з домінантою раціонального в процесі осмислення). Зазначено, що сучасний стан феномену людства характеризується тим, що його рефлексія (поняття "людство") пройшла лише перші витки абстрактної трансформації. Обгрунтовано припущення, що у сучасному світі активних процесів глобалізації людство, поруч з родиною і нацією, стає домінуючою одиницею виживання землян.

  Скачати повний текст

У ході дослідження встановлено особливості ринкової детермінації професійних і духовних характеристик робітничих кадрів. Уточнено змість поняття "робітничі кадри" у порівнянні з такими категоріями, як "робітничий клас", "робітник" тощо. Виокремлено проблеми організації професійної підготовки робітничих кадрів через систему освіти. Роглянуто духовно-моральні якості сучасного робітника та їх впливу на професійну діяльність. Доведено, що в системі ринкових відносин головне навантаження за якість і ефективність виробничої діяльності покладається на професіоналізм та духовно-моральні якості особистості, формування яких є одним з головних завдань підготовки сучасних робітничих кадрів.

  Скачати повний текст

Проведено гносеологічний аналіз процесів саморозгортання соціального світу. Подано філософську характеристику явища за рівнями саморуху універсуму завдяки розкриттю генезису, природи, суті, змісту, форми його існування на макро- та мегарівнях. Проаналізовано суб'єкт і елементи процесу породження соціального продукту або складових соціального процесу на відповідному рівні саморуху універсуму. Процес подано через призму суб'єктів соціального процесу, виду свідомості й енергії, органу породження та підтримки функціонування соціального світу, модифікації семантичної складової та джерела і механізму її трансфомації. Запропоновано характеристику продукту відповідної фази саморозгортання соціального світу, розкрито процес формоутворення та відтворення соціального світу, його продукт, онтологічну характеристику елемента та структуру, що зберігає їх атрибутивні властивості. Наведено характеристику елементів і змісту відповідного етапу саморозгортання соціального світу. На підставі зазначених параметричних характеристик формується безпосередньо модель саморозгортання соціального світу, подану як тристадійний процес з вказівкою на детермінацію, вид панувальної причинності, зміст онтологічних перетворень, специфіку самовідтворення, посередників, що забезпечують перехід з рівня на рівень, а також способи саморегуляції відповідного рівня. Розглянуто саморозгортання соціального світу у вимірі українського сегмента загальноеволюційного поля.

  Скачати повний текст

На підставі виявлення діалогічної субстанціональності соціального проектування, філософської рефлексії провідних рівнів механізму даної діяльності, закономірного характеру її становлення та розвитку розкрито основні детермінанти оптимізації проектного осмислення шляхів і форм будівництва української держави. Увагу приділено пошуку шляхів налагодження паритетної соціально-проектної моделі відновлення взаємозв'язку суспільних потреб і державних інтересів за конкретно-історичних умов сучасної України.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз явища соціального піклування в структурі життєдіяльності суспільства в трьох площинах: на рівні структури життєдіяльності суспільства, у просторі культури та функціонально-організаційному вимірі. Висвітлено специфіку соціального піклування, досліджено суперечливі властивості умов і чинників, детермінованих соціокультурним простором життя людей, які визначають конкретно-історичні форми та способи релізації соціального піклування. Зазначено, що об'єктом уваги соціального піклування є проблеми, пов'язані з порушенням принципу соціальної справедливості та дегуманізацією суспільної взаємодії, які детермінують його головну задачу соціального - гармонізацію суспільних відносин шляхом розробки та реалізації організаційно-економічних, науково-технічних, морально-правових засобів їх регулювання. Приділено увагу аналізу ролі людини, яку розглянуто як діючий суб'єкт (актор) в соціальній життєдіяльності. Зроблено висновок про те, що як явище соціальної взаємодії соціальне піклування - складне багатошарове утворення, якому притаманні характеристики, що, з одного боку, визначають його стійкість - відновлення соціальної справедливості, а з іншого - сприяють виникненню в ньому внутрішніх суперечностей.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософське дослідження соціалізації індивіда за умов інформаційного суспільства та виявлено особливості зазначеного процесу. На підставі аналізу основних концептуальних підходів до проблеми соціалізації даний феномен визначено як складний, багатоаспектний процес засвоєння індивідом соціально-культурного досвіду шляхом його багаторівневого включення до суспільних відносин з метою формування індивідуальності як суб'єкта подальшого розвитку соціальної системи. Обгрунтовано, що культурно-історичний тип суспільства визначає специфіку процесу соціалізації. В інформаційному суспільстві особливості соціалізації зумовлені кризою традиційних інститутів соціалізації, а включення індивіда до системи суспільних відносин доповнюється використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що спричинює тенденції переходу до креативної моделі соціалізації та до збільшення можливостей маніпуляції свідомістю людей. Визначено специфіку та суперечності соціалізації індивіда у сучасному українському суспільстві. Запропоновано можливі шляхи оптимізації даного процесу.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному суспільствознавстві сформульовано узагальнюючу, побудовану на міждисциплінарному дослідженні, концепцію освітньої політики. Розкрито особливості дії суспільного механізму трансформації соціальних інтересів в освітню політику. Наголошено, що освітня політика є уособленням та кінцевим результатом взаємодії існуючих соціальних сил, політичних інститутів, індивідів як між собою, так і з оточуючим середовищем - економічною, соціальною, правовою системами, політичною культурою, її різноманітними сегментами. Запропоновано авторське визначення освітньої політики, що розглядається як поле взаємодії різних соціальних груп, індивідів з приводу використання владних інституцій задля реалізації своїх інтересів і потреб в одній із найважливіших сфер суспільного буття - освіті. Встановлено критерії типологізації освітньої політики, приділено значну увагу висвітленню діяльності її конкретних акторів, насамперед держави, діяльність якої розглядається під кутом зору нової для вітчизняного суспільствознавства дисципліни - аналізу політики (Policy Analysis). Значну увагу приділено проблемі створення моделей освітньої політики як необхідної теоретичної основи реформування існуючої системи політичного керівництва та управління системою освіти в Україні. Визначено шляхи подальших доліджень освітньої політики в трансформаційних суспільствах, обгрунтовано деякі практичні рекомендації.

  Скачати повний текст

Здійснено генезу феномена лідера та поглиблено розуміння природи й сутності цього явища. Комплексно проаналізовано діалектику об'єктивних умов і суб'єктивного фактора в різних системах координат суспільного розвитку докласового, традиційного й індустріального суспільств, а також суспільств перехідного періоду: Еллінізму, Ренесансу, Постмодерну. Досліджено атрибути й модуси лідера, виявлено еволюцію ціннісних орієнтирів у його діяльності. Позначено "больові точки" перехідного періоду сучасного українського суспільства. Значну увагу приділено аналізу аксіологічної раціональності "ситуативного" типу сучасного лідера за умов пстіндустріальної нетеократичної ери, що складається; формуванню на етапах транзитивності українського суспільства нової гуманістичної парадигми лідерства, адекватної виклику епохи.

  Скачати повний текст

Розкрито основні теоретико-методологічні підходи до дослідження філософсько-правових проблем девіантної поведінки людини. Проаналізовано аспекти становлення людини як особистості у філософсько-правовому вимірі, зокрема, досліджено людину як діалектичне поєднання соціального й індивідуального, як об'єкт рефлексії філософської наукової думки. Розглянуто існуючі соціально-філософські та правові погляди щодо поведінки людини як діяльності. Обгрунтовано становлення людини як фундаментальної проблеми буття індивіда в традиційних суспільствах. Висвітлено тезу про існування девіантної правосвідомості, як формозмістовного феномена перехідного буття права та досліджено мотивацію агресивної поведінки суб'єкта через аналіз причин злочинної поведінки людини в європейській правовій думці.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз можливих стратегічних напрямів розвитку суспільства у контексті концепції сталого розвитку. Введено в науковий обіг базові концепти методології сталого розвитку суспільства - сценарії, стратегії, проект, стратегему. Розроблено інтеграційну модель освітньої системи як статегему сталого розвитку суспільства. Визначено необхідні технологічні заходи в освітній сфері, що сприятимуть формуванню передумов переходу України до суспільства сталого розвитку.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні форми гуманітарної освіти та освітнього процесу, акцентовано увагу як на позитивних, так і на негативних аспектах кожної з них. Показано, що своєрідність гуманітарного процесу полягає у тому, що він за своїм змістом та функціями є процесом продукування і поєднання культурних надбань суспільства. Проаналізовано формування історичних поглядів відносно гуманітарної освіти. Визначено, що соціальний прогрес в Україні пов'язаний з розвитком усіх комунікативних систем та інтеграцією до освітніх систем світу. Константовано, що наука й освіта об'єктивно залишаються найважливішим стратегічним ресурсом не тільки для України, а й всього світу, без яких неможливе існування та прогрес соціуму в цілому.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність, особливості формування та структурні засади інформаційного суспільства, показано перспективи його розвитку в Україні. Удосконалено визначення поняття інформаційного суспільства, розкрито його зміст. Розглянуто існуючі теоретичні концепції інформаційного розвитку. Здійснено компаративний аналіз практичних моделей переходу до інформаційного суспільства у розвинених країнах. Визначено структурні засади інформаційного суспільства, проаналізовано особливості його політико-правової, економічної та соціокультурної сфер. Охарактеризовано основні етапи розвитку інформаційного суспільства в сучасній Україні, розглянуто позитивні та негативні чинники його становлення. Обгрунтовано пріоритетні напрямки оптимізації інформаційного розвитку України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано суть та механізми професійного самовизначення особистості, основні чинники цього процесу, а також цілеспрямовану й системно твірну роль освіти. Доведено необхідність модернізації сучасної освіти у контексті підвищення ефективності її впливу на професійне самовизначення особистості у системі ринкових і демократичних трансформацій. Обгрунтовано висновок, що професійне самовизначення особистості доцільно здійснювати під час спеціально організованої науково-практичної діяльності - професійної орієнтації, розглянутої як система рівноправної взаємодії (на базі системи освіти та виховання) особистості та суспільства на певних етапах розвитку людини, що оптимально відповідає особистісним особливостям та потребам ринку праці стосовно конкурентоспроможних кадрів.

  Скачати повний текст