Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню сутності і призначення повсякденності у культурній дійсності. Розвиток культури і її визначення як феноменального буття людини дозволяє подати повсякденність як постійно присутню реалію культури, головними рисами якої є безпосередня чуттєва даність, суб'єктивна спрямованість у формуванні та організації, а також утилітарно-прагматичний характер структурних елементів, пов'язаний з основним її призначенням - збереження і продовження життя людини. Культурологічне вивчення структур повсякденної реальності забезпечує можливість прослідкувати особливості індивідуального відбиття загальнокультурних форм, визначити ті аспекти, які універсально присутні в культурній дійсності.

  Скачати повний текст

В роботі досліджується феномен безпеки як складної соціальної системи, в якій важливе місце належить етнонаціональному чиннику. На підставі теоретичного аналізу визначені головні елементи системи національної безпеки: економічні, соціально-політичні, культурні процеси і зв'язки в суспільстві; соціальні групи людей; ідеї як виразники певних потреб та інтересів різноманітних соціальних груп; соціальні інституції, що забезпечують безпеку. Досліджується роль етнонаціонального чинника в системі безпеки. Запропоноване автором визначення етнонаціонального чинника дозволяє дослідити його як динамічне явище, що відіграє як стабілізуючу, так і дестабілізуючу роль у суспільстві. Велика увага приділена також аналізу етнонаціонального процесу в Україні.

  Скачати повний текст

Дається аналіз головних теоретико-методологічних засад і сучасних наукових метапарадигм, на яких базується філософія історії, а також простежується багатовіковий процес формування цих засад, досліджуються етнічний і есхатологічний аспекти філософсько-історичних підходів. Здійснена теоретична реконструкція процесу генези, становлення і розгортання філософської рефлексії стосовно історичних реалій, починаючи з часів Античності і до сьогодення. Проаналізовані найбільш значні концепції філософської інтерпретації історії в ХХ-му столітті, такі, як морфологія історії О.Шпенглера, концепція локальних цивілізацій А.Тойнбі, історіософські погляди П.Сорокіна, теорія етногенезу Л.М.Гумильова як проявів домінантного в нашому столітті історіоциклізму. Значна увага приділяєтья евристичній і прогностичній ролі історіософської інтенціональності в національному філософському спадку для розбудови української державності.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено філософському дослідженню насильства і ненасильства. Розглядаються насильство і ненасильство в різні історичні періоди, аналізуються детермінуючі чинники, форми, типи, методи, функції, зміст насильства і ненасильства. Зроблений аналіз трансформації насильства в ненасильство.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена аналізу феномена громадянського суспільства. Предметом дослідження є детермінанти становлення і функціонування громадянського суспільства. На підставі узагальнюючого огляду історії розвитку громадянських ідей та еволюції форм громадянського суспільства від античності до сьогодення встановлюється теоретична сутність та практичне значення цього соціального інституту. Доводиться загальноєвропейський характер громадянських процесів в Україні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено соціально-філософському аналізу феномену протиріч у посттоталітарних системах. У дисертації викладена цілісна концепція динаміки соціальних процесів у перехідний період розвитку посттоталітарного суспільства. Досліджені головні теоретичні і практичні моделі трансформації посттоталітарних систем. Визначені місце, роль і особливості соціальних протиріч в перехідних процесах, обгрунтована їх типологія і форми прояву. Запропоновані механізми і технології розв'язання соціальних протиріч, що відповідають рівню розвитку громадянського суспільства в Україні, інших пострадянських державах.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням філософсько-соціологічного аналізу процесів формування і реалізації військового покликання за умов розбудови Збройних Сил України. Розкривається сутність військового покликання і його специфіка. Виявлені протиріччя формування і реалізації військового покликання. Встановлені основні закономірності даного процесу: залежність від домінуючої в суспільстві системи цінностей; залежність від рівня усвідомлення суспільством соціальної цінності армії; залежність від наявності у особистості відповідних психофізіологічних якостей. Встановлені особливості процесу формування військового покликання. Обгрунтовані механізм формування і основні шляхи реалізації військового покликання в умовах становлення Збройних Сил України.

  Скачати повний текст

В дисертації в соціально-філософському аспекті аналізується сфера взаємодії, політики та економіки, форми, методи, процедури відображення цієї взаємодії в суспільній свідомості і науці. Дослідження будувалось на вивченні теорії і практики спільних перетворень в Україні і В'єтнамі. Результатом дисертаційного дослідження є розробка пізнавальної концепції оцінки взаємодії політики та економіки в умовах прискореної трансформації суспільства як взаємної обумовленості політичного та економічного розвитку коли в залежності від історичних умов може бути пріоритет або політики, або економіки.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню аксосфери маргінального - виявленню аксіологічних інваріантів маргінального суб'єкта. За вихідний принцип розуміння діяльності ціннісного осмислення дійсності з урахувнням діяльнісного підходу до вивчення культури прийнято опозицію "традиції-інновації", яка дозволяє інтерпретувати маргінальність як поняття, що висловлює діалектику розвитку культури - заперечення однієї (старої) та самоствердження другої (нової) системи способів реалізації цінностей та форм їх подання у соціокультурній реальності. Використовуючи методологічні принципи "поетапної" соціальної інженерії, автор аналізує аксіосферу маргінального через ціннісний диспозитив (систему суб'єктно-об'єктних відношень) на основі ілюстративного матеріалу пенітенціарних установ. В аксіосфері маргінального "суб'єкта-суспільства" виділено суб'єкт аксіосфери маргінального - суб'єкт модернізації, його типи; форми діяльності суб'єкта модернізації, її види; цінності, їх спектр; аксіологічні інваріанти.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується взаємна кореляція проблеми "початку" і "кінця" філософії історії як системи. Зазначається, що "початок" філософії є результатом саморефлективної систематизації філософської і історичної свідомості до рівня поняття "історія" як телеологічного, гомогенного, інтелігібельного в своїй раціональності процесу. Виділені перехідні форми становлення філософії історії: "передфілософія історії"; християнська теологія історії, або "протофілософія історії"; етап системного оформлення і його завершення в класичній філософії історії Гегеля. Висувається гіпотеза про "кінець" філософії історії як її структурно-епістемологічну диференціацію: одночасно "розчинення" філософії історії в єдиному для соціогуманітарних дисциплін епістемологічному просторі історії, покликаному визначати, що і як ми можемо знати про історію, та її розпад на окремі "розділи" досліджень. Обгрунтовується положення про відповідність "кінцю" філософії історії на теоретичному рівні історичного пізнання зміни парадигми "всесвітньої історії" парадигмою "загальної історії" на його емпіричному рівні історичної науки. "Загальна історія" не об'єднує всі історичні події, тенденції і процеси в лінійно-прогресивному ряді всесвітньої історії, а в системному аналізі історичних змін суспільства множить кількість подій і структур, а також зв'язків і відповідності між ними. Паралельно відбувається заміна великого синтезу історії людства у всесвітньому масштабі, малим, - як правило, цілісним образом людини у всьому різноманітті її виявів в конкретно-історичному середовищі.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню визначення місця і ролі методу ідентифікації у соціальному пізнанні; вивчення структури пізнавальних процедур у процесі його застосування у філософських та соціально-емпіричних дослідженнях; аналізу категорії ідентифікації як методу наукового пізнання; обгрунтуванню методу ідентифікації у соціальних дослідженнях і розгляду його структури; дослідження феномена ідентифікації у системі стратифікаційних процесів сучасної України.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми сутності поняття "соціально-педагогічне", його внутрішнього змісту й місця в категоріальному апараті соціального пізнання. Розглянуто історію розвитку уявлень про соціально-педагогічне в суспільній свідомості. Визначено загальнотеоретичну методологічну поліфункціональну сутність поняття "соціально-педагогічне", розкрито його зміст як відображення опредмечених моделей соціокультурної поведінки.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено філософському дослідженню ментальності як інтегративної характеристики культури. Виділено основні етапи філософського дослідження проблеми ментального, відслідковано основні традиції його дослідження в суміжних дисциплінах, що зумовили його появу в філософії. Визначено роль і значення ментальних настанов у структурі міфу та релігії. Запропоновано розрізняти дві форми ментальних настанов у науці: зовнішні й внутрішні. Розглянуто особливості національної типології ментального. Показано історико-культурну залежність процесів прийняття тих чи інших релігійних систем в залежності від національних типів ментальності.

  Скачати повний текст

На основі критичного аналізу існуючих і маловідомих філософських поглядів досліджується категорія українського гуманізму в її філософсько-логічному розвитку. Центральне місце в спробі теоретико-методологічного обгрунтування понять "Український національний Ренесанс", "Український національний гуманізм" займає наукове направлення - "філоменологія" (філософія любові до життя), в якій відбилися характерні риси українського національного менталітету, в межах якого визначено сутність українського гуманізму та його зв'язки з духовним надбанням людства. Пропонується новий методологічний підхід у вигляді комплексно-синтетичного методу. У зв'язку з цим по-новому розглядається світоглядний феномен України-Русі XVI-XVII ст. Дослідження онтологічних уявлень українців, характеру їх звертань до філософсько-метафізичної проблематики дало змогу стверджувати, що головною онтологічною парадигмою українського гуманізму є ідея єдиного гармонійного духовно-матеріального Всесвіту.

  Скачати повний текст

Досліджено концепцію соціальної організації цивілізованого суспільства в її історичній еволюції. Показано шляхи формування цієї концепції у її еволюційній зміні: виникнення, утвердження, тенденції сучасного розвитку. Використано нетрадиційну методику, яка поєднує організаційний підхід до вивчення суспільства з системним, цивілізаційним, парадигмальним, діяльним, інтервальним. Обгрунтовано спробу знайти алгоритм історичної еволюції цивілізованого суспільства у співвідношенні усіх її ланок: коеволюції та революції, дивергенції та конвергенції, монізму та плюралізму. Вперше проаналізовано шляхи формування концепції соціальної організації цивілізованого суспільства. Використано ідею про організаційну будову матерії. Новою є спроба подолати існуючі однобокості у вивченні суспільства шляхом запровадження поняття "системоутворююче ядро". Суспільство предсатвлено в дослідженні системною ієрархією з розкриттям її внутрішнього змісту у вигляді рівнів організації, які поступово ускладнюються. Виявлено прагнення елімінувати політичні та ідеологічні мотиви, зблизити та привести в певну систему погляди, з точки зору різних існуючих шкіл філософії, визначити шляхи їх конвергенції. Поглиблено зміст понять: розподіл праці, власність, соціальна культура, свобода та культура, які розглянуто концептуально. Запроваджено для характеристики соціальних процесів такі поняття, як спекулятивна вартість, рушійна сила товару, політичний соціум, суспільна самосвідомість. До новизни відноситься внесення в дослідження такого критерію, як відтворення суспільного життя, який підводить основу до розуміння історичної еволюції суспільства. Результати дослідження можуть бути використані у формуванні концепції соціальної організації та теорії суспільства, з'ясуванні перспективи розвитку сучасного суспільства перехідного типу: громадянського, постіндустріального, інформаційного, гуманного, відкритого. В Україні застосування результатів дисертаційної роботиможе складатись з декількох напрямків: 1) формування відкритого суспільства на основі ринкових соціальних усталень; 2) соціальна інтеграція українського суспільства до європейської та світової співдружності; 3) вибір оптимальних варіантів реформування, котрі позбавляють від монополізму та помилок світової цивілізації, враховують світовий досвід розподілу праці та інтеграції; 4) зближення різних регіонів України у єдиний соціальний простір на основі спеціалізації та кооперації виробництва і обігу, соціокультурного співвиробництва; 5) формування власного філософського фундаменту, спроможного актуально обгрунтувати не тільки практичні засоби щодо укріплення економічної самостійності та політичної незалежності, але і прорив в майбутнє.

  Скачати повний текст

Розроблено соціально-філософську концепцію національного характеру, виходячи із розуміння національного характеру як метафізичної ідеї, що створює умови розуміння певних культурно-історичних явищ, пов'язаних, насамперед, із духовно-психологічною єдністю нації як унікального, самостійного, цілісного суб'єкта історії. Доводиться, що таке розуміння національного характеру дозволяє здійснити своєрідну "персоналізацію" етнонаціональної спільноти у вигляді "людини культури" - ідеального людського типу, який створюється і відтворюється національною культурою, є бажаним для неї і виступає основою національної самоідентифікації окремих представників нації. Розглянуті історично визначені особливості українського національного характеру, окреслені головні аспекти його розвитку у зв'язку з проблемами побудови демократичного громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

У дисертації осмислюється поняття "ментальність", його значення та місце у системі наукових категорій, проаналізовано становлення зазначеного поняття з виділенням основних етапів даного процесу, виявлено методологічну специфіку дослідження ментального феномена філософією та конкретними науками, класифіковані існуючі дефініції категорії "ментальність", визначено родо-видові відзнаки ментального феномена, виділено структурні рівні етнічної ментальності. Визначено місце етноментальності серед феноменів духовного життя суспільства. Зроблено спробу виділити основні риси української етноментальності, здійснено аналіз меж ефективного використання нормативного і емпіричного методів дослідження етнічної ментальності, здійснено осмислення праксіологічної функції етноментальності, її значення для соціальних реформ взагалі і зокрема в Україні.

  Скачати повний текст

Розглядається проблема залежності головних тенденцій в еволюції західної правосвідомості від специфічного рішення проблеми свободи. Центральним моментом дослідження є нове її розуміння, яке спонукає формуванню особистості як справжнього суб'єкту права, появі феномену правосвідомості, яка базується на цінностному підході до права. Це веде до появи норми як моделі, що накладується на соціальну реальність. Нормативна структура перестає бути чистою репресією, але навпаки - створює простір свободи особистості, привносить різноманітність в потенційні практики поведінки. Виникає внутрішня дихотомія в сприйнятті влади. Оскільки вона від Бога, їй необхідно підлягати. Але якщо вона обожувана, то є потенційно небезпечною і західна правосвідомість еволюціонує в бік необхідності її внутрішнього розподілення, який і є основою позитивного рішення проблеми свободи. Нове рішення проблеми свободи, що формується у християнському соціокультурному контексті, спонукає еволюції західної правосвідомості і практичному закріпленню її результатів, що обумовило соціальний прогрес західної цивілізації.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено філософсько-культурологічному аналізу проблеми становлення особистості в системі "індивід-суспільство". Розроблена цілісна концепція становлення особистості в органічному взаємозв'язку в ньому індивідуальності особистості, її самореалізації та смисложиттєвих засад в системі "індивід-суспільство". Встановлено, що становлення особистості є вузловим елементом її життєдіяльності, а тому фундаментальною проблемою соціально-філософського знання. Дана характеристика методологічних засад взаємовідносин "індивід-суспільство" в соціальній філософії, основних принципів становлення особистості, його головних соціальних детермінант. Досліджено становлення особистості в умовах сучасних цивілізаційних процесів.

  Скачати повний текст