Досліджено осмислення динаміки відносин Я та Іншого, які відображаються у взаємодії внутрішньої та зовнішньої соціальності. Сформовано понятійний апарат, спрямований на вивчення динаміки відносин Я-Інший, який опирається на поняття несвідомої фантазії та внутрішнього об'єкту. Визначено, що у межах внутрішньої соціальності диференціюється Я та самість як фантазійні комплекси, пов'язані з інтегруючим ядром і з внутрішніми об'єктними відносинами. Процес ідентифікації визначає формування та зміну репертуару ідентичностей.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено експлікаційний аналіз і розроблено порівняльні характеристики напрямків ліберального та консервативного розуміння шлюбу та родини. Вказано на негативні прояви ліберального та консервативного погляду щодо шлюбно-родинних взаємин на прикладі теорій радикальних феміністичних і тоталітарних рухів, релятивістичного або утилітарного тлумачення понять "шлюб", "стать", "сім'я". Доведено, що обидва напрямки перебувають у антагоністичному ставленні один до одного та практично не виходять на рівень діалогу з огляду на різне визначення, чим є сім'я та шлюб. Критично осмислено соціально-психологічне уявлення про сім'ю, засноване на культурному та статистичному аналізі даної сфери, з огляду на те, що такий підхід девальвує ці явища до певного соціального прояву, ігноруючи онтологічне значення сім'ї в соціальному бутті.

  Скачати повний текст

Встановлено, що основними (парадигмальними) чинниками, що впливають на стабільність сучасного суспільства, є: позитивна соціальна політика держави, адекватна громадська думка та громадянське суспільство, що розвивається. Обгрунтовано необхідність введення до категоріального апарату соціальної філософії поняття "стан суспільства" як основної характеристики сучасної соціальної системи, що дозволяє визначати кризові, стабільні та динамічні періоди суспільного розвитку на підставі спеціально створеної для даних цілей системи стандартів і показників. Розроблено стабілізаційну концепцію, пристосовану до умов України. Виявлено діалектичний зв'язок між станом трансформації та стабілізацією суспільства. Обгрунтовано умови, за яких інститути суспільства забезпечують його стійкий розвиток. Запропоновано сучасну інтерпретацію принципу соціальної детермінації, яка полягає у запереченні "жорсткої" та безпосередньої залежності соціального розвитку суспільства від рівня його економічного розвитку в епоху постіндустріалізму. Встановлено, що домінування "економічного" мислення, пріоритетність економічних цілей, характерні для пострадянських держав, є причиною дисбалансу, що утворився між темпами розвитку економіки та соціального розвитку. Створено систему операціональних (об'єктивних і суб'єктивних) показників і стандартів як засобів визначення та вимірювання стану суспільства. Наведено рекомендації щодо використання даної методики соціальної діагностики для формування державою, інститутами громадського суспільства адекватної соціальної політики з урахуванням особливостей конкретного етапу економічного розвитку країни.

  Скачати повний текст

Висвітлено світоглядні та методологічні засади основних концепцій особистості. Розглянуто питання щодо суті особистості. Розкрито суть і зміст процесу соціального формування особистості за умов розбудови інформаційного суспільства. Досліджено його особливості й об'єктивну необхідність. Вивчено систему детермінант формування особистості та розкрито специфіку детермінації соціального формування особистості за умов розбудови інформаційного суспільства. Показано суперечливість впливу розбудови інформаційного суспільства на даний процес. Визначено суть механізму формування особистості за умов розбудови інформаційного суспільства. Обгрунтовано основні напрямки діяльності щодо оптимізації процесу соціального формування особистості за даних умов.

  Скачати повний текст

Висвітлено цивілізаційний підхід до соціально-філософського аналізу проблем розвитку особистості в сучасну епоху. Особливу увагу приділено одній з провідних стратегій даного розвитку - формуванню цивілізаційного статусу особистості, дії принципу глобальності в цивілізаційній парадигмі її соціокультурних цінностей, з'ясуванню її культурно-історичної природи та гуманітарних засад становлення людської індивідуальності. Досліджено особливості функціонування соціального механізму духовного розвитку особистості в процесі цивілізаційних змін.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З'ясовано специфіку цінності як духовно-практичного феномену, виявлено її онтологічність відносно людського життя, грунтуючись на діяльнісної концепції. Розглянуто поняття "цінність" і "ціннісне" на основі базових положень діалектичної методології та діалогічного тлумачення універсуму людини. Акцентовано увагу на суспільній природі цінності (історичності явища) та континуальному характерові (процесуальності). Обгрунтовано неможливість існування теорії пізнання поза цінністю, принципову людиновимірність, орієнтацію на творче перетворення дійсності. З'ясовано евристичність застосування цінності у пізнанні, побудові моделей поведінки та гуманістичного образу світу.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне міждисциплінарне дослідження проблеми цінності життя сучасної цивілізації і виявлені її фундаментальні складові: цінність здоров'я людини, гармонізація її взаємовідносин з природою в контексті моральної відповідальності як необхідних умов виживання соціуму. Запропоновано аналіз філософської основи цінності життя в єдності трьох підходів: аксіологічного, екзістенціального й антропологічного, проведеного відповідно до зміни історичних наукових парадигм. Проаналізовано екзістенціальні виміри аксіосфери життя сучасного суспільства в найбільш значущих для даного дослідження аспектах: права людини на життя, доповнене правом на свободу, гідність та недоторканність особи, право на смерть як вільний вибір людини, оптимізація взаємодії суспільства та природи, що обіймає матеріальне та духовне життя людини, складає цінністно-смислові ресурси її існування, та здоров'я людини як основу її фізичного та духовного розвитку та буття в сучасному світі.

  Скачати повний текст

Вивчено специфіку ціннісно-смислової детермінації управління навчальним закладом, розглянуто генетичні, морфологічні та функціональні аспекти даної детермінації, проаналізовано їх органічну взаємодію, описано нові атрибутивні властивості, зокрема, самоорганізації та саморегуляції, визначено їх співвідношення у процесі прийняття управлінських рішень. Досліджено ціннісну і смислову компоненти, які набувають рис детермінанти та регуляції, обумовлюють види причинності та зворотнього зв'язку. Висвітлено кінцеві продукти, зокрема, гомеостаз, гомеорез та аутопоезис навчальної форми як суперечність між педагогічними традиціями і новаторством. Проаналізовано вітчизняну педагогічну практику та наведено рекомендації щодо оптимізації управління закладами освіти.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему ціннісно-нормативної легітимації політичної системи модерного суспільства як суспільства ліберально-демократичної культури. Розкрито значення ціннісно-нормативної складової процесу легітимації. Обгунтовано твердження, що за умов модерного суспільства легітимація політичної системи є процесом аргументованого обгрунтування або виправдання політичних інституцій і практик. Відзначено, що легітимація як одна з мовленнєвих практик потрапляє у проблемне поле прагматичного аналізу мови. Здійснено дослідження легітимативної практики з використанням понять "комунікативний розум", "значущість", "фактичність", "комунікативна дія", "життєсвіт". Визначено сутність ціннісно-нормативної легітимації як процесу, який пов'язує життєсвіти політико-правової спільноти та її політичну систему. Доведено, що ціннісно-нормативними засадами легітимації політичної системи у модерному суспільстві є свобода, рівність, політична автономія індивіда та справедливість, що претендують на універсальну значущість.

  Скачати повний текст

Досліджено ціннісно-адаптаційний потенціал постмодерністського мистецтва, у контексті його нових філософсько-естетичних парадигм, функцій, колажно-монтажного принципу створення образу, руйнування видових, жанрових меж, зближення з життям та показано небувалу за глибиною і масштабом трансформацію світогляду людини. Розглянуто адаптаційні можливості сучасного мистецтва, закладені у новій концепції творчості постмодернізму, його ігрової, інтерактивної, плюралістичної природи, актуальної суті, яка формує розуміння сенсу існування не заради майбутнього, а вчить знаходити його у суб'єктивності. Зазначено, що радикальний досвід арт-практик розширює і поглиблює розуміння суті та змісту естетичного, трансформуючи традиційний досвід людства за двома головними напрямками: створення естетичного середовища існування людини й усвідомлення духовно-метафізичних основ її повсякденного буття. На підставі аналізу реального функціонування сучасного мистецтва, теоретичного доробку вітчизняних і зарубіжних філософів та естетиків висвітлено трансформацію класичної та формування основної проблематики некласичної естетики.

  Скачати повний текст

Проведено концептуальний аналіз ціннісного змісту структурування молодіжного руху в Україні та можливостей державної підтримки молодіжних організацій. Доведено, що саморозвиток і самоздійснення молодого індивіда відбувається за умов взаємодії макро- та мікросередовища та перебуває під впливом екзистенційної інтенції творчого самовияву особи. Доведено, що інтенція до самоздійснення шляхом суспільного визнання індивіда є основою потреби персоналізації людини та визначається стихійною і почасти свідомою її спрямованістю на виявлення власних здібностей і пошук "сродной праці". Встановлено, що неповнота соціалізації особи, як і її надмірність, викликані відсутністю або корупцією соціальних і політичних умов для персоналізації, що вносить фрустраційні та девіантні мотиви у поведінку молодих людей у соціальному середовищі. З'ясовано, що перешкоди до екзистенційного самовизначення молодої людини є передумовою розвитку ескапістських форм активності та сприяють виникненню асоціальних видів організованої поведінки. Встановлено зв'язок типологізації молодіжних організацій з різними формами самоактуалізації молоді на основі ціннісного сприйняття свободи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано ціннісну природу усвідомленого саморозвитку особистості за різних типів суспільства. Висвітлено методологічні засади дослідження проблеми ціннісної природи усвідомленого саморозвитку особистості, його сутнісні риси, розкрито зміст та описано основні форми. Досліджено основні компоненти внутрішнього світу людини, структуру ціннісного блоку, які суттєво впливають на саморозвиток особистості. Обгрунтовано значущість світогляду та сенсу життя у ціннісних механізмах усвідомленого саморозвитку особистості, проаналізовано його стратегії, технології та моделі за різних типів суспільства. Відзначено, що у ХХ ст., зокрема в Україні, стратегії саморозвитку особистості реалізовувалися в напрямках "людина - суспільство", "людина - техніка", "людина - природа", "людина - релігія", "людина - нація", "людина - людина".

  Скачати повний текст

Відзначено множинність теоретичних підходів до опису досліджуваного соціального об'єкту та тематичну різноманітність його проблемних опрацьовувань. Визначено соціальні детермінанти девіантної поведінки молоді, загальні характеристики девіантності як соціального явища. Розглянуто механізм соціальної детермінації девіантної поведінки в ракурсі взаємозв'язку соціального середовища, мікросередовища, особистості як носія ціннісних орієнтацій. Досліджено ціннісні орієнтації молоді у взаємообумовленості з формами девіантної поведінки молоді.

  Скачати повний текст

Удосконалено соціально-філософську рефлексію цінностей військовослужбовців Збройних Сил України. Проаналізовано суть, здійснено класифікацію та визначено основні функції їх ціннісних орієнтацій. Розглянуто систему детермінант досліджених орієнтацій військовослужбовців за умов трансформаційних процесів. Виявлено систему протиріч та проаналізовано тенденції системи даних орієнтацій військовослужбовців за умов зміни парадигми світосприйняття. Доведено об'єктивну необхідність та досліджено механізм формування ціннісних орієнтацій військовослужбовців за умов соціальної трансформації суспільства, реформування та розвитку Збройних Сил України. Обгрунтовано напрямки діяльності щодо оптимізації процесу цього формування.

  Скачати повний текст

На підставі дослідження творчої спадщини І.Франка та Н.Кобринської розкрито сутність феномену художнього твору в контексті соціального пізнання з урахуванням особливостей українських реалій і менталітету. Обгрунтовано, що художні твори І.Франка та Н.Кобринської, фіксуючи соціальне пізнання в гуманістичному ракурсі, є його органічною складовою, оскілько правдиво відтворюють соціально-культурні реалії доби у високохудожній формі. У контексті традицій української філософської думки встановлено зв'язок функціонування художнього твору як нетеоретичної форми осягнення дійсності з основними філософськими напрямками. Доведено, що художній твір у процесі соціального пізнання відіграє двоїсту роль: з одного боку - це результат творчого осмислення митцем соціальної дійсності (фінал духовної креації), з іншого - це початкова ланка взаємодії митця з сучасниками та нащадками, для яких це новий елемент реальності, в осмисленні якого реалізується соціальне пізнання. Показано, що актуальний "дух часу" осмислюється неоднаково представниками різних суспільних верств, що пов'язано з етнічною генезою, релігійними або світськими пріоритетами. Визначено основні ролі, в яких постає автор-митець у процесі осмислення об'єктивної дійсності: викривача гноблення та визиску; інтерпретатора багатоголосся філософських шкіл і напрямків; провісника нового; пропагандиста прогресивних моральних засад; захисника ідей жіночого рівноправ'я. Вперше проаналізовано наукові праці Н.Кобринської, присвячені проблемам і перспективам жіночого руху. Зроблено висновок, що дослідження сучасних проблем гендеру як теорії про соціальну стать започатковано саме Н.Кобринською та її соратниками, зокрема наддніпрянцями.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження процесу взаємодії художнього символу з буденним рівнем суспільної свідомості. Показано активний вплив буденної свідомості на становлення та трансформацію функціонуючих в його сфері художніх символів незалежно від способів їх утворення. З'ясовано, що художні символи можуть виникати за запитом будь-якої з форм буденної свідомості, але на їх остаточне утворення відбувається в результаті безпосереднього впливу сфери художньої культури та мистецтва. Показано, що новоутворений художній символ може вільно розповсюджуватись у будь-які інші форми, не обмежуючись буденним рівнем. Визначено та систематизовано основні функції художнього символу в буденній свідомості. Встановлено, що художній символ, який функціонує в буденній свідомості, не може безпосередньо діяти на буденний рівень суспільної свідомості, але може впливати на перебіг цілого комплексу його трансформаційних процесів. Зокрема, показано вплив художнього символу на зміну та розвиток світоглядних, аксіологічних, гносеологічних установок. Показано, що хоча даний вплив має опосередкований характер, він все ж дає підстави для ефективного використання художнього символу в процесі формування управлінських впливів на соціальну систему.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано художній образ як важливу атрибутивну категорію соціальної філософії. Як єдність соціальної онтології та гносеології, вона започатковується завдяки враженням, які здійснюють на свідомість людини продукти її діяльності, в яких вона вбачає видозмінені форми природного буття та її творчо-продуктивну здатність. Тому художній образ як ядро мистецької діяльності, фактично тотожний сенсуалістично сприямованій свідомості, оскільки в ній діалектично зняті протилежності логіко-понятійного та чуттєво-інтуїтивного способів світопереживання та світорозуміння. Художній образ - спосіб утримання ідей, що зберігає пам'ять людини як предмет свідомого пошуку в ній образів-ідей, які засобами філософського рівня мистецтва дають їй адекватні смисложиттєві відповіді.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сутнісні характеристики людини, зокрема, "чуттєвість", "чуттєва культура", "духовний світ особистості". Розкрито зміст чуттєвої культури студентської молоді та значення її формування для духовного розвитку молодого покоління за умов динамічних перетворень в сучасному українському суспільстві. Визначено фактори впливу на формування та збагачення чуттєвої культури студентської молоді та обгрунтовано значення у даному процесі художнього виховання. Описано процес розвитку емоційної сфери студентів, проаналізовано чинники підвищення ефективності їх художнього виховання у ВНЗ. Розглянуто питання розробки цілісної системи даного виду виховання молоді для запобігання духовного занепаду суспільства.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто стан християнської традиції у ситуації постмодерну, виявлено специфіку існування християнського Св.Передання у постмодерну добу, визначено вплив культури постмодерну на християнство та основні чинники формування та дієвості християнської традиції у сучасну епоху та в минулому. Встановлено особливості філософсько-культурологічного та релігійного дискурсів щодо проблеми взаємовпливу релігійної традиції та культури. Проведено аналіз різних теорій традиції, на підставі якого зроблено висновок, що все історичне ставлення до релігійно-культурної традиції вибудовується у тріаду: традиціоналізм - модернізм - постмодернізм, а кожна наступна стадія заперечує попередні. Встановлено пріоритетність співвідношення традиціоналізм - модернізм (модернізм завжди виступає в опозиції до традиціоналізму). З'ясовано, що у цій боротьбі протилежностей виникає заключна частина тріади - постмодернізм, який є синтезованою та переосмисленою моделлю відношень традиціоналізм - модернізм.

  Скачати повний текст