Розкрито концепцію екзистенційного характеру української філософської думки на підставі аналізу спадщини ряду видатних українських мислителів XVIII - першої половини XX ст. Обгрунтовується роль української національної ментальності як підложжя цього феномену. Розроблено новий напрямок в галузі історії української філософії - екзистенційне філософування у вітчизняній літературі. Встановлена подібність і визначена специфіка відповідних періодів розвитку європейської і української екзистенційної філософської думки. Проведене дослідження дозволило створити цілісну картину розвитку української філософії в істинній гармонії, джерелом якої виступає Святе Письмо.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню ідей стоїчної філософії у вченні Григорія Сковороди. На основі компаративного аналізу творів стоїків та українського мислителя проаналізовано осмислення Сковородою етичних теорій античних стоїків. Досліджено зв'язок поняття "істинної людини" у вченні Сковороди зі стоїчним ідеалом людини-мудреця та вплив "природної релігії" стоїків на трактування Бога як Всесвітнього розуму українським мислителем. Розкрито суть вчення Г.Сковороди про "сродну працю" як природну сутність людини та її зв'язок зі стоїчним розумінням щастя людини. З'ясовано соціальну зумовленість зв'язків творчості Сковороди зі стоїчною філософією.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемі цілісності філософського світосприйняття в інтерпретації П.Юркевича. На основі аналізу творчої спадщини П.Юркевича виявлено характерні риси його концепції філософії. Встановлено, що особливе становище філософії як деякої синтетичної форми духовної діяльності розглядається П.Юркевичем у плані посередництва між наукою і релігією, між науково-теоретичним пізнанням світу і релігійно-ціннісним його осягненням. Цілісність філософського світосприйняття проявляється в тому, що воно не будується на нерозв'язних антиноміях чи антагонізмах, а виходить з глибинної спорідненості всього існуючого, несуперечливості і взаємодоповнюваності пізнавальних можливостей людини, постає єдністю філософування і життя.

  Скачати повний текст

На основі критичного аналізу існуючих і маловідомих філософських поглядів досліджується категорія українського гуманізму в її філософсько-логічному розвитку. Центральне місце в спробі теоретико-методологічного обгрунтування понять "Український національний Ренесанс", "Український національний гуманізм" займає наукове направлення - "філоменологія" (філософія любові до життя), в якій відбилися характерні риси українського національного менталітету, в межах якого визначено сутність українського гуманізму та його зв'язки з духовним надбанням людства. Пропонується новий методологічний підхід у вигляді комплексно-синтетичного методу. У зв'язку з цим по-новому розглядається світоглядний феномен України-Русі XVI-XVII ст. Дослідження онтологічних уявлень українців, характеру їх звертань до філософсько-метафізичної проблематики дало змогу стверджувати, що головною онтологічною парадигмою українського гуманізму є ідея єдиного гармонійного духовно-матеріального Всесвіту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Шляхом виокремлення міфологічно-фольклорного пласту творів Г.Сковороди визначено місце і роль українського фольклору в процесі національного самовиразу філософа. Проаналізовано твори Сковороди на ідейному і на формальному рівнях. З точки зору форми досліджено казкові мотиви і сюжети як найменш вивчений фольклорний жанр у творах письменника. Всебічний аналіз символіки доводить її міфологічно-фольклорне походження. За результатами аналізу укладено міні-словник символів Сковороди. Вперше проведено реконструкцію і дослідження мисленнєвої моделі світу Сковороди через призму народного світобаченя українців. Проаналізовано основні категорії даної моделі - космічні (час, простір, колір, число, доля) і соціальні (індивід, соціум, сім'я, праця, навчання). Розглянуто вияв основних рис ментальності українців у творах та характері Г.Сковороди. Це дослідження є доказом глибоко національного характеру творчості Г.Сковороди, закоріненості митця в українську культурну традицію.

  Скачати повний текст

Наведено результати історико-філософських досліджень з проблем співвідношення філософії та педагогіки, а також охарактеризовано два типи їх зв'язку: нормативно-проектний і взаємодоповнюваний. Визначено специфічні ознаки філософсько-педагогічної концепції як цілісної теоретичної структури, що містить у собі світоглядне, методологічне та антропологічне підгрунтя, на основі якого осмислено мету та умови розвитку "наявного" стану дитини до "належного" стану дорослої людини, згідно з відкритим у педагогічній дійсності "сущим". Філософські та педагогічні погляди П.Юркевича вперше розглянуто як єдину систему у контексті конкретних історичних обставин та біографії мислителя. З'ясовано, що єдність даної концепції зумовлена розумінням спільності завдань філософії та педагогіки, зміст яких полягає у синтезі віри й знання у "цілісній картині" буття взагалі й людського буття зокрема, важливим виміром якого є виховання та освіта. Встановлено, що специфіка методу вирішення П.Юркевичем даних завдань полягала у використанні розробленого на засадах християнської догматики "припущення сутності" людини як ключа до інтеграції сукупності фактів дослідних наук. Розкрито зміст базової складової частини філософсько-педагогічної концепції мислителя - його антропологічного вчення, що містить обгрунтування здатності людини до вільного саморозвитку й самообмеження як суто людського призначення. Проаналізовано виховні та освітні теорії філософа, змістовна єдність яких полягає у визначенні умов та окресленні простору реалізації свободи творчого становлення особистості шляхом подолання суперечностей "наявного" й "належного", "індивідуального" та "загального". Здійснено спробу актуалізації філософсько-педагогічної концепції П.Юркевича за допомогою співвіднесення її положень із сучасними проблемами реформування системи освіти, а саме - гармонійного поєднання загальнолюдських та національних цінностей у принципах осмислення мети, змісту, а також форм педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано генезу українського філософського гуманізму та вирішено проблему тотожності раціонального та ірраціонального в контексті соціокультурологічних чинників як умови синтезу структурних компонентів вітчизняного теоретичного мислення в цілісну систему. Висунуто тезу про те, що кордоцентрична традиція на основі "софійності" та "іманентної трансцендентності" обумовила включення екзистенційно-персоналістських інтенцій української філософської думки в концептуальні виміри світової інтелектуальної культури, визначила інтроспективні емпатії особистості в активації гуманістично-духовних ініціацій єдності української нації. Визначені особливості національної історико-філософської традиції в акцентах на пріоритеті особистісного начала, автономії внутрішнього духовного світу людини дають можливість зробити висновок про евристичну універсальність гуманістичних констант української філософії.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості проявів інтересу до арістотелізму у філософських курсах Києво-Могилянської академії. Простежено поступове зацікавлення ідеями Арістотеля в Київській Русі, формування раціоналістичної традиції в українській духовній культурі. Визначено причини звернення професорів Києво-Могилянської академії до філософії Арістотеля, проаналізовано прояви схоластизованого арістотелізму та простежено його трансформацію в арістотелізм ренесансний і постренесансний.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку прояву основних ідей німецького романтизму в українській духовній культурі. Розкрито загальні особливості романтизму як типу світогляду, філософським підгрунтям якого були індивідуалізм, сентименталізм, суб'єктивізм та ідеї "штюрмерів". Прослідковано сприйняття ідей німецького романтизму українськими мислителями та особливості прояву романтичної іронії в українському контексті. Досліджено вплив романтичного світогляду на утвердження національної ідеї в українській духовній культурі.

  Скачати повний текст

Розглянуто суспільно-політичні погляди, світоглядні ідеї на підставі розробки й аналізу філософського доробку Ліницького в контексті української духовно-академічної філософії другої половини XIX ст. Визначено місце П.Ліницького в українській філософській думці, виділено соціальні складники його філософії та методологічні засади їх розгляду, висвітлено проблему людини та сенсу її буття, погляди на суспільство і державу та їх розвиток у творчості філософа.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен громадянського гуманізму в період культурного національного відродження ХVI - XVII ст. Доведено наявність за часів українського Ренесансу в контексті цього явища ідей патріотизму, республіканізму, суспільного служіння, свободи особистості, людської гідності, тотожних ідеям італійських гуманістів - Альберті, Бруні, Пальмієрі та ін. Охарактеризовано наукову та громадсько-суспільну спадщину носіїв ідей громадянського гуманізму - діячів української культури, представників ренесансного типу особистості - М. Смотрицького, Л. Зизанія, К.-Т. Старовецького, І. Потія, П. Могили.

  Скачати повний текст

Досліджено явище символізму у філософській культурі України. Охарактеризовано різні підходи до проблеми символу в європейській філософській думці. Вивчено гносеологічну природу символу, його зміст, функції та особливості динаміки символу в процесі становлення та розвитку української філософської культури. Розкрито символіку міфологічного світогляду праукраїнців. Визначено місце, роль та значення символу в філософській культурі Києворуської доби та доби першого українського Відродження. Доведено, що основними символами, які відображають українську ментальність, є символи світла, софійності, Людини, слова, серця (душі). На підставі аналізу творів Г.С.Сковороди показано, як за допомогою символів філософ здійснює сходження від поняття до образу. Розкрито структуру символу в романтичній традиції на основі проведеного дослідження символічного світобачення романтиків: М.Гоголя, П.Юркевича, О.Потебні, П.Куліша.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній історико-філософській думці розглянуто творчу спадщину трьох провідних діячів української післяреволюційної культури М.Г.Хвильового, М.Г.Куліша, О.С.Курбаса як об'єкт комплексного дослідження, здійснюваного в межах синтезу історико-філософського, історико-культурного та літературознавчого аспектів наукового пошуку. На підставі встановлення основних складових розбудови й елементів вперше досліджуваних систем світоглядно-філософських настанов згаданих персоналій, а також розгорнутої характеристики наведених у зазначених системах масивів проблематики філосософських дисциплін, висвітлено опрацьовані М.Г.Хвильовим, М.Г.Кулішем, О.С.Курбасом світоглядно-філософські засади оригінальної ідейно-теоретичної програми розбудови українського післяреволюційного професійного культуроутворення.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен християнського гуманізму в українській релігійній філософії першої половини ХХ ст. Простежено спорідненість між західноєвропейськими та українськими концепціями християнського гуманізму. Показано, що спільним є трактування особливості християнського гуманізму (синтез ідей людинолюбства та теоцентризму) й основних категорій (боголюдяність, спокутування, спасіння, християнська любов). З'ясовано, що типовим виявом українського християнського гуманізму є концепція А.Шептицького, за якою проаналізовано особливості українського християнського гуманізму: єдність християнських, гуманістичних і національно-патріотичних цінностей.

  Скачати повний текст

Досліджено й осмислено соціально-філософські аспекти концепції "Сродної" праці Г.Сковороди, розглянутої як одну з найважливіших передумов досягнення людиною щастя, реалізації людського способу життєдіяльності, самоствердження, самопізнання. Необхідність самопізнання зумовлено потребою усвідомлення змісту, напрямку та мети своєї діяльності, бажанням проникнути у таємниці природи і закономірності суспільного буття. "Сродну" працю представлено як основу діяльності, спрямованої на користь суспільства, що є визначальним фактором для відродження національних коренів та морального закону "всередині нас". Розкрито сутнісні особливості "сродності" та форми її вияву - здібності, нахили, що дозволяє визначити її ("сродність") як внутрішній стимул, потребу у виявленні та реалізації своїх сутнісних сил. "Сродна" праця допомагає людині знайти форми індивідуального вираження своїх думок і почуттів. Уміння виплекати свій задум і втілити його на відповідному матеріалі шляхом засередженості та напруженості душевних сил, бажання вираження вселюдського у кожному одиночному є лейтмотивом становлення особистості.

  Скачати повний текст

Завдяки дослідженню духовно-філософського спадщини І.Франка з'ясовано поняття "ідеал" і генез ідеалу, розкрито поняття "національний ідеал", його зміст і складові елементи, показано погляди Каменяра на проблему здійсненності та нездійсненності ідеалів, на їх роль у діяльності людини, народу, людства. Розглянуто проблеми ідеалів нації та проблеми націотворення, розкрито погляди І.Франка на рідну мову як визначальну психо-духовну домінанту національної сутності індивіда, існування народу та націотворення, на роль національної свідомості у націотворенні. Проаналізовано негативну роль денаціоналізації як деструктивного чинника українського націотворення.

  Скачати повний текст

Досліджено полісемантизм поняття "міф", який зумовлює специфіку сприйняття національного міфу. З'ясовано смисловий інваріант поняття "національний міф" у розмаїтті його історико-філософських інтерпретацій. Явище нації розглянуто засновуючись на історичних засадах, завдяки чому зазаначене поняття інтерпретовано як форму буття етносу в індустріальну та постіндустріальну епохи, та з антропологічних, визначаючи його як форму колективної ідентифікації, що природно притаманна людині. Сутнісно національний міф представлено як вся безпосередню, дорефлексивну повноту переживання індивідом його національної ідентичності. Проаналізовано дієвість міфічних структур на прикладі виникнення та розвитку української національної ментальності.

  Скачати повний текст

Простежено духовну спорідненість між західноєвропейським та українським романтизмом. Проаналізовано національну специфіку українського романтизму, окреслену україноцентризмом творчої спадщини П.Куліша та М.Костомарова. Визначено коло проблем, пов'язаних з етнічною самостійністю українського народу, його існуванням, народністю, національною мовою, культурою, необхідністю державотворення, здобуття незалежності. З'ясовано сутність філософії хуторянства П.Куліша. Розкрито головні засади історіософської концепції М.Костомарова. Висвітлено актуальність і значимість філософських ідей представників українського романтизму для сучасної практики державотворення, національного відродження й утвердження духовності в українському суспільстві. Обгрунтовано необхідність нового відкриття українського минулого.

  Скачати повний текст