Робота містить філософський аналіз логічного моделювання, у ході якого визначаються зовнішній та внутрішній аспекти даного моделювання. Це передбачає розгляд логіки як моделі, виділення і аналіз методологічних функцій семантичної моделі. Такий підхід дозволяє систематизувати усі напрямки досліджень з проблем логічного моделювання. Проведення логіко-філософського аналізу поняття "семантична модель" дає можливість простежити зв'язок внутрішніх проблем логіки з низкою філософських питань.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізу процесу становлення і розвитку поняття "методу пізнання" в філософії. Основна мета роботи полягає у вияві проблеми методу пізнання та створенні цілісної концепції філософського методу. Досліджені основні етапи розвитку методів пізнання в історії філософії, виявлені тенденції формування різноманітних філософських методів та визначені їх особливості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено аналіз дихотомії пояснення і розуміння з якісно нових методологічної та світоглядної позицій, що дозволяє чітко окреслити обмеженість запропонованих класичною науковою парадигмою підходів, а також систематизувати напрацьовані у розробці цієї проблеми концепцій, визначити позитивні здобутки. Отримала подальший розвиток ідея про потребу спільного розгляду процедур пояснення і розуміння як наслідок їх функціонування у гуманітарних та природничих науках, відповідно. Удосконалено трактування ідеї спільного застосування пояснення і розуміння як універсальних методологічних процедур з погляду отримання нового наукового знання не лише як результату діяльності, а як творчого процесу. Обгрунтовується розгляд пояснення не лише або як результату розуміння, або як передумови розуміння (комунікативна функція пояснення), а як структуру розуміння-пояснення-розуміння (цілісності пояснення-розуміння), що означає переосмислення пояснення як процесу вербалізації авторського розуміння. Введено два параметри складності: вимір глибини та вимір часу. Зроблена спроба смислово та структурно обгрунтувати гіпотезу герменевтичної спіралі, яка в синхронічному зрізі при неврахуванні параметру глибини давала б герменевтичне коло. Проаналізовано з погляду герменевтичної спіралі індивідуальне та соціологізоване розуміння, а також удосконалено розгляд ускладнення смислів з погляду історичної перспективи.

  Скачати повний текст

Досліджуються філософсько-методологічні засади моделювання наукового знання у галузі штучного інтелекту. Виокремлено головні напрямки імітаційного моделювання та проведено їх систематизацію як таких, що відображають різноманітні аспекти цілісної системи наукового знання. Виявлено структури знання у предметній галузі імітаційного моделювання та показано, що висловлювальні структури складають лише їх підмножину. Введено й обгрунтовано поняття міркуваннь у вузькому розумінні як перетворень висловлювань згідно до правил висновку і у широкому розумінні як перетворень будь-яких структур знання. Проведено класифікацію засобів імітаційного моделювання. Запропоновано розуміння проблеми як структури, за допомогою якої здійснюють розвиток знання, а завдання як структури застосування вже отриманих знань. Визначено головні елементи знання й пов'язані з ними процеси.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен фундаментального й прикладного знання в органічній єдності філософсько-методологічного, наукознавчого, прагматичного і соціокультурного аспектів. Розглянуто проблему визначення способів включення фундаментального та прикладного знання в культуру через дослідження кореляції фундаментальних і прикладних наук, понять "фундаментальне й прикладне" та фундаментального та прикладного інструментального знання, обумовлених відповідним соціальним середовищем. Висвітлено зв'язок фундаментальних і прикладних наук з різними формами позанаукового знання. Визначено зв'язок фундаментального й прикладного знання з контроверзою "модерн-постмодерн" у духовному становленні цивілізації та місце опозиції "фундаментальна наука - прикладна наука" в історичній періодизації: класична - некласична - постнекласична наука. Проаналізовано зміну типів наукової раціональності та її вплив на характер наукових досліджень і види класифікації знання. Визначено основні риси постмодерністської методологічної свідомості вчених. Проаналізовано тезу про необхідність встановлення гармонії між фундаментальними та прикладними навчальними дисциплінами у системі вищої освіти, органічного поєднання в дусі вимог часу академічної та вузівської науки.

  Скачати повний текст

Досліджено традиційні та сучасні практики інтепретації та розуміння. Охарактеризовано сучасну філософську герменевтику, яка аналізує фактичне, а не ідеальне розуміння. Проаналізовано стан сучасного етапу розвитку герменевтики, виявлено домінування прагматичного аспекту. Здійснено ретроспекцію історії герменевтики, розглянуто передумови формування "герменевтики фактичності". Розкрито герменевтичний аспект практичної філософії, визначено сутність головних понять, що характеризують "герменевтику фактичності": досвіду, факту, практики. З метою здійснення філософського осмислення спеціальних герменевтичних практик, запропоновано оригінальну типологію, в якій практики розподілено на догматичні й адогматичні. До догматичних герменевтичних практик належать юридична, теологічна та філологічна герменевтики. На відміну від догматичного, адогматичне тлумачення - тлумачення відкрите. Адогматичні герменевтичні практики подекуди не зупиняються навіть перед такою інтерпретацією, яка призводить до неузгодженості та негарантованого тлумачення. До адогматичних герменевтичних практик віднесено історичну, політичну, релігійну, економічну практики. Вони грунтуються на мовному розумінні, тому герменевтика мови, розглянута у контексті прагматики, припускає ситуативні зміни у полі значень, що призводить до дискурсивного "розширення" інтерпретаційної топіки та видозміни самих практик за допомогою "герменевтики життя", яка характеризує не академічні сфери діяльності, а повсякденні життєві ситуації. На підставі зазначеного запропоновано нову концепцію, яку можна позначити як "герменевтичний адогматичний універсалізм".

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичну концепцію, яка визначає положення певної методологічної системи рефлексивно співмірне з іншою методологічною системою знань. Обгрунтовано, що методи та методологія, які складають систему знань та не суперечать кореспондентській теорії визначення умов істинності системи наукового знання, залежно від усвідомленої проблеми щодо іншої системи можуть бути джерелом певного типу співмірних основоположень - епістемологічних, онтологічних і методологічних.

  Скачати повний текст

Визначено соціокультурні детермінанти філософської освіти, її залежність від ідеологічних імперативів, світоглядних і ціннісних пріоритетів культури, філософської та педагогічної традиції. Розкрито функціональний потенціал філософської освіти та визначено її місце та роль у процесі гуманізації всієї освітньої системи. Визначено специфіку інституційної філософії та парадигмальні типи філософської освіти. Розглянуто моделі побудови навчальних програм з філософії. Розкрито значення екзистенційного досвіду для філосовування та оволодіння філософським знанням. Простежено можливості філософської освіти щодо формування діалогічності мислення людини XXI ст.

  Скачати повний текст

Здійснено філософський аналіз ролі аксіологічного аспекту в сучасних методологіях гуманітарних наук. Створено аксіологічно організовану епістеміологічну концепцію в сфері гуманітарного знання, яка дозволила обгрунтувати значення творчого діяльності в гуманітаристиці. Проведено компаративний аналіз художніх текстів сучасних класиків світової літератури як реального підгрунтя філософії модерну та постмедерну, доведено їх вплив на тенденції розвитку методології гуманітарних досліджень. Виявлено, що поява нового методологічного інструментарію в межах гуманітарного знання, певним чином, пов'язана зі зростанням ролі аксіологічного фактора (становлення, мета, наслідки дослідження). Обгрунтовано, що без вирішення однієї з найголовніших проблем сучасної філософської освіти - повноцінного діалогу суб'єктів на креативному рівні - суспільство не може розв'язати проблему виховання та розвитку творчої особистості.

  Скачати повний текст

Проведено принципово новий аналіз традиційних категорій гносеології - сутності та явища, змісту і форми, необхідності і випадковості, можливості та дійсності та ін., що грунтується на принципах цілісності, системності та припускає створення новітніх пізнавальних моделей, які можуть виступати засобом дослідження самоорганізації та саморозвитку. Розроблено загальну схему розгортання системного підходу, визначено її роль в обурунтуванні категорій гносеології.Досліджено проблему цілісності та специфіку співвідношення "ціле - частина" у сучасному світорозумінні. В контексті дослідження категорії гносеології набувають принципово нового значення та обурунтовують не тільки об'єктивні внутрішні та зовнішні зв'язки об'єкта, що пізнається, але й замасковані, невизначені зв'язки, які виникають без початкової необхідності і розгортаються в процесі розвитку об'єкта.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнень з історії взаємин біології та напрямків "точного" природознавства, зокрема математики, досліджено особливості генези, розвитку та перспектив кількісного підходу до вивчення природних об'єктів, визначено його евристичні можливості щодо використання математичних методів у біології. Проведено ідентифікацію змісту та пізнавального сенсу кількісного й якісного підходів щодо вивчення природних об'єктів. Розглянуто зміни пізнавальних ролей категорій якості та кількості у процесі розвитку наукового пізнання. З урахуванням сучасних уявлень щодо "біологічної реальності" визначено напрямки впровадження кількісної методології в дослідження процесів живої природи. Обгрунтовано оптимальне встановлення меж компетентності кількісної методології у вивченні біологічних об'єктів. Визначено нові уявлення стосовно механізму взаємної адаптації пізнавальних можливостей математики та біології.

  Скачати повний текст

Здійснено методологічний аналіз феномену інтерпретації з точки зору проблемної реальності сучасної гносеології. Досліджено основні концепції інтерпретації, представлені у світовій філософській думці. Розглянуто інтерпретацію як невід'ємний момент буття людини, її духовно-практичного освоєння дійсності, як вид соціально-культурної, комунікативно-пізнавальної діяльності, що проявляється як метод і аксіологічна процедура надання смислу. Інваріантність механізмів інтерпретації знаходить виявлення в базових універсаліях - герменевтичних ситуаціях розуміння (діалог, переклад, письмовий текст). Обгрунтування та реалізація сучасного методологічного підходу до інтерпретації необхідні та можливі на філософському, загальнонауковому, приватнонауковому рівнях в їх єдності та взаємозв'язку. Встановлено, що на сучасному етапі розвитку науково-теоретичної діяльності поняття інтерпретації набуває особливого, універсально-інтегративного статусу, допомагає більш глибоко дослідити процеси інтеграції та диференціації наукового знання та різних сфер культури, зокрема науки, релігії, освіти, мистецтва.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено поняття інтерпретації як спеціальних зусиль (процедур), викликаних порушенням звичного сприйняття чи коммунікації та спрямованих на відновлення смислотворення, яке супроводжує розуміння. Обгрунтовано модель інтерпретації, згідно з якою вона виступає певним мета-текстом у відношенні до вихідного тексту повідомлення (появою Іншого) та до активної смислотворчої свідомості інтерпретатора, та є способом утримування паузи перед створенням смислу. Доведено, що інтерпретація пов'язана зі здатністю людської свідомості створювати й використовувати знаки, тобто здійснювати семіотичну активність. Показано, що інтепретація є необхідною навичкою для здійснення існування людини в культурі, оскільки є такі культурні практики, які існують лише як інтерпретація, їх стає все більше за умов видозміненого життєвого світу людини доби Постмодерну. Розроблено спеціально герменевтичні процедури, придатні для дослідження інтерпретації як предмету міждисциплінарного аналізу, утримуваня мета-позиції через "наївний" опис і виявлення наскрізних тем у їх варіаціях та словникового запасу сучасних інтелектуальних практик.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано положення, що за умов техногенної цивілізації формується постнекласична наука як "історично саморозвинена людиновимірна система", в якій домінантним є єдність науки та людини. Постнекласична наука досліджує класичну дилему: наука для людини чи людина для науки. Ці складові є взаємозумовленими. Проаналізовано основні характеристики постнекласичної науки, нові аспекти переорієнтації науки. Розкрито нові підходи в аналізі моралі. Зазначено, що нові реалії людського життя та діяльності, науки та моралі визначили необхідність переосмислення характеру їх взаємозв'язку. Обгрунтовано, що новою моделлю взаємозв'язку науки та моралі є "моральний потенціал науки", який дозволяє зняти категоричність, однозначність й одномірність у вирішенні питання "моральна чи антиморальна наука ". Моральний потенціал науки відбиває істотні зрушення, що відбулися не тільки в науці та моралі як соціокультурних реаліях, але й у самому процесі їх взаємин і взаємодії. Відзначено, що моральний потенціал науки вражає сучасну тенденцію єдності людини та науки, дозволяє детально проаналізувати її людський вимір. Зазначено, що модусами морального потенціалу науки є гуманізм і відповідальність. Досліджено специфіку цих модусів в українській ментальності. Наведено християнське бачення морального потенціалу науки. Розкрито прояв модусів морального потенціалу науки в прикладній етиці, у практиках евтаназії, клонування.

  Скачати повний текст

Встановлено зв'язок між сучасними філософськими та науковими концептуальними підходами вирішення проблем передбачення із прогностичною діяльністю військових фахівців у сфері воєнної безпеки держави. Визначено фактори, що зумовлюють специфіку наукового передбачення на сучасному етапі: зміну філософських підходів у вирішенні проблем війни та миру із ідеологічних на цивілізаційно-культурні, зміну наукових парадигм, поширення у сучасній науці некласичних та постнекласичних підходів. Доведено, що класичний тип прогностики є недостатньо ефективним у неврівноважених станах соціальних систем - криза, війна, збройний конфлікт. Розглянуто тенденцію трансформації насильства з фізичного у психологічне, інформаційне, економічне, що еволюціонує у різних формах збройного насильства.Визначено, що військово-наукове прогнозування є сукупністю процесів пізнання тенденцій розвитку військової сфери, екстраполяції виявлених тенденцій у майбутнє. Доведено, що військово-наукові прогнози є формою осягнення існуючих воєнних загроз національним інтересам України. Розроблено рекомендації щодо формування прогностичної культури та стилю мислення військовослужбовців у системі військової освіти України.

  Скачати повний текст

Визначено інтерпретацію як складний інтелектуальний процес, комплексну форму аналізу, що є взаємодією смислових цілісностей, їх якісне перетворення та реконструкцію. Доведено, що вона грунтується на розумінні як способі людського буття, має репрезентативний характер, пов'язана з мовними структурами, логічним описом і висловлюванням; обумовлюється індивідуальними характеристиками інтерпретатора, його системою цінностей, соціокультурним контекстом. Зазначено, що метою інтерпретації є самовизначення індивідуальності, її самореалізація та самоутвердження. Встановлено, що метафора та іронія є художніми засобами даного феномену, які доповнюють один одного. Виявлено, що метафора - основний спосіб смислоутворення, іронія - загальна спрямованість свідомості інтерперетатора. Досліджено, що перша зумовлює такі характеристики інтерпретації, як антропометричність, діалогічність, об'єктивацію у мові індивідуальних сутнісних характеристик особистості, притаманного їй способу осмислення та розуміння, орієнтує на створення цілісного образу світу; друга - активний, критичний її характер,вводить ціннісну систему та мету інтерпретації, розкриває можливість і перспективи індивідуального переосмислення смислового змісту тексту, свободу у виборі шляхів творчої самореалізації. Встановлено, що даний аналіз свідчить про наявність зв'язку між появою ірраціонального та креативного моментів інтерпретації та домінуванням у ній естетичного елементу.

  Скачати повний текст

Уперше у межах етичної рефлексії (я повинен) реконструйовано в формі категоріальної моделі установку феноменологічного споглядання, що виходить за межі як екзистенціального (я існую), так і трансценденталістського (я мислю) тлумачення характеру людської присутності в світі. Показано, що виявлене в модальності належного поняття сутності дозволяє подолати традиційну в феноменології жорстку альтернативу "сутність - існування". Доведено, що такий підхід розкриває феноменологічну установку як сферу морального відношення існування людини до розумоосяжного змісту, що належить самому світові. На базі реконструкції основоположних принципів "філософії вчинку" (П.Я.Чаадаєв, М.М.Бахтін, М.К.Мамардашвілі) одержано значно нове трактування положення про вчинок як форму усвідомлення належного. Установлено, що його аналіз виражає послідовний зв'язок феноменів: самозречення - страждання - надія. За допомогою поняття "кінестезис" розкрито категоріальну структуру етичного відношення сутності до існування. Зазначено, що поняттю даної структури відповідає принцип людської "співучасті" в бутті, в межах якого ситуація етичної присутності в світі виявляє сутнісні засади самого світу.

  Скачати повний текст

Розглянуто соціальність філософії мови німецького філософа М.Гайдеууера, яка грунтується на принципах соціальної філософії розуміння. Узагальнено ключові методологічні настанови філософа щодо визначення шляхів осягнення мови філософії. Показано наочність філософської мови М.Гайдеууера, соціальний зміст його специфічної термінології, визначено особливості та способи вираження філософської мовної концепції вченого. Проаналізовано ситуацію, яка склалася навколо української філософської мови, визначено тенденції її подальшого розвитку. Висвітлено герменевтичну філософію М.Гайдеууера, еволюцію герменевтичної тріади, представлену В.Дільтеєм, М.Гайдеууером, Г.-Г.Гадамером. Зазначено, що постійна апеляція до соціального буття, соціальний аспект екзистенціалізму, використання повсякденної мови як філософської, кодування філософської мови соціальними змістами - усе це складові внутрішньої соціальності філософії мови М.Гайдеууера.

  Скачати повний текст