Досліджено проблему самоідентичності, визначено її роль у життєдіяльності людини. Розглянуто джерела формування концепції ідентичності, проаналізовано основні етапи становлення даної проблеми. Розкрито тенденції концептуалізації самоідентичності у класичній та некласичній філософії. Описано структуру самоідентичності та визначено її місце поряд із самосвідомістю. Показано значення самоідентичності у процесі становлення особистості. Досліджено проблеми самості, пам'яті, визнання у їх зв'язку з проблемою самоідентичності. Проаналізовано особливості становлення особистості й умови формування її власного "Я" під впливом суспільних викликів. Виявлено, що поряд з різноманітними набутими особистістю соціальними ідентичностями важливу роль в її становленні займає самоідентичність, яка відіграє роль внутрішнього стрижня особистості та втілює в життя можливість самореалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено природу духовності та способи її представлення в українському етносі. На базі синтезу методологічних підходів розроблено теоретичну модель духовності, яка предбачає поєднання наукового та релігійного аспектів. Встановлено, що духовність включає раціональну та ірраціональну складові, які знаходяться у діалектичному взаємозв'язку. На підставі застосування даного підходу розкрито новий вимір у вивченні сутності духовності. Запропоновано системний підхід до духовності, яка у своєму розвитку проходить послідовні етапи ускладнення та диференціації. Проаналізовано еволюцію трансцедентного характеру духовності і показано специфіку її прояву на різних етапах культурно-історичного розвитку. Виділено наступні етапи у розвитку духовності: цілісності, розірваного характеру, а в перспективі - нову цілісність духовності. Здійснено конкретизацію духовності на прикладі українського етносу. Розкрито суперечливий характер його духовності, який досліджено у двох напрямках - еволюції та інволюції. Показано, що формами виявлення духовності українського етносу є національна ідея, патріотизм та жіночність.

  Скачати повний текст

На підставі історико-філософського аналізу простежено розвиток тлумачень феноменів людини, особистості, поглядів на причини девіантної поведінки. Встановлено, що головним концептуальним джерелом методологічного підходу до виправлення девіантної особистості у сучасному європейському культурному середовищі є надбання античної, середньовічної, гуманістичної, німецької класичної, а також сучасної вітчизняної та російської філософії. З'ясовано, що філософський зміст виправного впливу на девіантну особистість тотожний філософському змістові покарання та полягає у спонуканні до визнання нею категоричного моральнісного імперативу, його засвоєння та активного свідомого дотримання у сфері соціального. Визначено, що внутрішньою формою виправлення є наступні принципи: принцип комплексного впливу на особистість та її моральну сферу соціальних регуляторів моралі, релігії та права; принцип відповідності виправного впливу і ступеня суспільної провини, а також стану засвоєння моральнісного імперативу.

  Скачати повний текст

Визначено кордоцентризм як методологічний принцип цілісного розуміння людини, який розкриває місце особистості в суспільстві. З'ясування кордоцентризму здійснено завдяки комплексному та теоретичному аналізу феномену "серце" та концептуально і методологічно оформленого вчення "філософії серця", основні положення якого відобразили особливості українського світогляду. Звернення до "серця" та перетворення його з образу на принцип філософських побудов обумовлене значенням "серця" у різних областях філософського знання як такого, що переборює однобічність раціоналізму та забезпечує цілісність світосприйняття. Специфікою кордецентризму є встановлення взаємозв'язку суб'єктивних та об'єктивних, індивідуальних і суспільно-соціальних аспектів системи особистості, її нескінченної сутності та скінченності проявів, що зберігає й підкреслює її гідність як індивідуальності, розкриває місце особистості в соціальній системі.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний історико-філософський аналіз філософської традиції осмислення співвідношення природного та людського на підставі даоської та конфуціанської інтерпретацій означеного співвідношення. Виявлено специфіковані особливості давньокитайської культури, які представлено загальнолюдськими, що виникають у кожній з історичних культур, двома основними, інваріантними взаємодоповнювальними формами осягнення взаємозв'язку природного та людського (суспільствоцентричної (конфуціанської) та індивідоцентричної).

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію становлення духовної цілісності особистості як атрибуту саморозгортання людини. Духовну цілісніть людини розглянуто як її здатність протистояти природним і соціальним факторам та забезпечувати самовідтворення системи внутрішньоособистісних механізмів. Дану дефініцію визначено як коеволюційне самоструктурування особистості на засадах утримування впорядкованості її підструктур. Визначено наукові підходи та методологічну базу щодо характеристики духовної цілісності особистості. Проаналізовано її природні передумови, суть, зміст, структуру та рівні. Досліджено діалектику внутрішніх і зовнішніх факторів становлення духовної цілісності особистості за умов сучасного українського трансформаційного суспільства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано роль симпатії як своєрідного принципу антропологічного розуміння життя особистості. Розглянуто витоки концепту симпатії у традиції новоєвропейської філософії та досліджено феноменологічні основи принципу симпатії у М. Шелера. З'ясовано, що саме у філософській антропології М. Шелера поняття симпатії почало фігурувати в значенні принципу, без якого неможливо уявити дію цінностей, сутністі любові, інтерсуб'єктивності, соціальності, солідарності. Доведено, що концепція посутності Г.-Е. Генстенберга є своєрідною інтерпретацією шелерівського концепту симпатії, де увагу сфокусовано на здатності людини сприймати суще заради нього самого, коли речі цікаві самі по собі, тобто предбачається конституюча роль симпатії також щодо сприйняття певного роду предметностей в життєвому світі людини. Показано, що сучасні наукові відкриття є в певних пунктах концептуально близькими тому, що розглядалось раніше суто в межах філософсько-антропологічної рефлексії. З'ясовано, що останні доробки у сучасній біології й еволюційній антропології щодо принципу симпатії суттєво впливають на її філософське розуміння. Розкрито актуальність теми емпатії в конкретних науках та її значення для філософсько-антропологічної проблематики загалом. Зазначено, що саме філософсько-антропологічне розуміння природи симпатії не дозволяє редукувати тематику емпатії до соціобіології та нейрофізіології.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено людину у її релігійному вимірі в пов'язаності з діяльністю. Людина - це діяльнісна біосоціальна істота, вона є суб'єктом трудової діяльності, соціальної форми життя, свідомості та спілкування. Поняття "людина" визначає цілісний, тілесно-духовний зміст, соціальну істоту. Поняття "особистість" характеризує людину, яка інтегрує у собі соціально-психологічні особливості. Проведено компаративний аналіз міфологічної, релігійної та наукової свідомості людини. Розкрито значення міждисциплінарного підходу для методології сучасного релігієзнавства, обгрунтовано взаємозв'язок між культурою, релігією та синергетикою. Досліджено зв'язок між процесами формування релігійної свідомості й уявою людини, комунікативними зв'язками, світоглядними та ціннісними орієнтаціями. Розкрито специфіку осмислення феномену людини у її релігійному вимірі в зв'язку з положеннями психоаналізу, екзистенціалізму, герменевтики, феноменології, постмодернізму; проаналізовано головні концептуальні підходи щодо тлумачення проблеми людини. Визначено роль емоцій, пристрастей та мови в процесі формування релігійності.

  Скачати повний текст

Вперше метод функціонального аналізу застосовано у процесі дослідження астрології, що дозволило визначити її сутність як інтелектуальної традиції. Показано, що роль і місце астрології у культурі визначається її подвійним характером, яка з одного боку концептуально ускладнена й формалізована на зразок науки, а з іншого - безпосередньо звернена до ірраціональних очікувань індивіда. Виявлено явні функції астрології: засоби розрахунку гороскопу, прийняття як факту зв'язку між констеляціями небесних тіл і долею людини, та латентні, неусвідомлювані й ненавмисні, що проявляються в закріпленні спонукальних мотивів і знятті психологічної напруги. Обгрунтовано поліфункціональність астрології, її зв'язок з різними аспектами духовного життя людини. Визначено потреби, мотиваційні та цільові причини, які спонукають людину займатися астрологічною практикою (прагнення довідатися про майбутнє, потяг до надприродного й незвичайного, бажання змінити долю й знайти своєї місце і призначення у просторі культури, наслідування традицій, розчарування в науці, проблема вибору). Встановлено адаптаційний ефект астрології, яка позитивно впливає на упорядкування й системну організацію життєдіяльності (кореляцію поведінки, підтримку внутрішнього порядку, орієнтацію на успіх).

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-антропологічний аналіз феномену повсякденності у вимірах життєвого світу. Здійснено спробу змінити філософську традицію аксіологічних суджень щодо низького статусу повсякдених подій. Розкрито сутність феномену повсякденності як своєрідної метрики, що позначає масштаби та відмінності добра і зла, розуму та безумства, істини та брехні, прекрасного та потворного. Сформовано нове поле застосування філософської антропології та філософії культури щодо малодослідженої проблематики. Здійснено тематизацію повсякденності у філософському дискурсі та виявлено її критичний потенціал по відношенню до класичного канону раціональності та позиції логоцентризму класичної філософії.

  Скачати повний текст

Подано філософсько-антропологічний аналіз феномену насильства. Проведене дослідження дозволило виявити дві ключові форми насильства: агресію та жорстокість, а також показати їх взаємовідносини всередині літературно-художніх наративів, зрозумілих як антропологічні практики. Виділено чотири типи дискурсивних репрезентацій, які охоплюють часовий відрізок від античності до Нового часу, всередині яких формувалася європейська рецепція насильства: юдейська, давньогрецька, давньоримська, християнська. Визначено специфічні риси притаманні кожній з даних епох і показаний їх вплив на формування сучасної рецепції. Розгляд агресії і жорстокості як двох форм насильства дозволив відкрити нові ракурси сучасної дискурсивної репрезентації насильства, пов'язані з відходом від класичних моделей репрезентації та герменевтичного підходу, що домінують у сучасних гуманітарних науках.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію теології радості та сміху як культурної практики постмодерну в контексті розкриття сутності, причин, протиріч двох взаємозалежних процесів - карнавалізації сакрального та сакралізації карнавалу. Визначено антропологічний центр теології радості та сміху - Блазень Господень та його відносини зі світом, а також іншими діючими особами Божественної комедії - Богом і його головним антагоністом. Проаналізовано філософсько-антропологічні виміри радості, сміху й блазнювання в просторі постмодерної культури. Досліджено теологію радості, сміху й блазнювання як ставлення до світу та культурну практику в комплексі з іншими культурними практиками постмодерну, зокрема, неомедієвізму, переосмислення середньовічного дискурсу; інтерпретаційні та герменевтичні практики у сфері біблійного тексту, ритуалу, персонажів; теологічне блазнювання.

  Скачати повний текст

Визначено ключові особливості парадигми валеологічного мислення: цілісний підхід до здоров'я людини, що об'єднує медичний, соціальний, психологічний, екологічний та духовний аспекти, гармонія людини і природи та розгляд людини як частини Космосу, єдність розуму душі та тіла людини, а також єдність холістичного та індивідуального підходів. Досліджено закономірність переходу медико-біологічного поняття "здоров'я" у філософську категорію, а також з'ясовано онтологічний, аксіологічний та гносеологічний аспекти категорії "здоров'я".

  Скачати повний текст

Досліджено проблему таємнознавства у полі культури, актуалізовану сучасними соціокультурними трансформаціями та необхідністю відмовитись від традиційних способів його інтерпретації, а також розглянуто метафізичні основи теорії з урахуванням специфіки та перспектив сучасного філософського дискурсу. На підставі системного, міждисциплінарного, компаративного аналізу теоретично узагальнено та запропоновано нове вирішення цієї проблеми, зміст якого полягає в експлікації та концептуалізації таємнознавства на постнекласичних засадах. Досліжено генезу таємнознавства у полі культури, розкрито його сутнісні характеристики, антропологічні, соціальні, культурні корені та функції, взаємозв'язки з іншими формами духовної культури. Розкрито внутрішні механізми продукування таємнознавства, закони, принципи, постулати, на яких воно базується. Результати дослідження сприяють легітимації таємнознавства як предмета філософського дослідження та відкривають перспективи для його подальшої теоретичної рефлексії - філософсько-культурологічної та міждисциплінарної.

  Скачати повний текст

Досліджено антропологічні основи сучасного проповідування основних християнських конфесій на території України - православ'я, католицизму та протестантизму. Методологічно обгрунтовано та практично розроблено методику якісного контент-аналізу антропологічної проблематики християнської проповіді, який дозволив охарактеризувати зміни змісту проповідей, форми та прийоми конфесійного проповідництва. Біблійне вчення про людину та соціальні доктрини церков є антропологічною основою змісту сучасної християнської проповіді. На їх підставі виділено антропологічну проблематику, загальну для проповідей усіх християнських церков. За допомогою порівняльного аналізу соціальних доктрин церков окреслено загальні проблеми та завдання, які ставить перед проповідниками всіх конфесій "виклик часу" на межі тисячоліть. Аналіз гомілетики дозволив визначити формальні ознаки та богословсько обгрунтовані критерії християнської проповіді, які в кожній конфесії визначають "норму", відносно якої відбуваються трансформації проповідування за сучасних умов. На підставі контент-аналізу православних, католицьких і протестантських проповідей, матеріалів конкретних опитувань та інших соціологічних досліджень виділено конфесійний інваріант сучасного християнського проповідування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сутнісні характеристики людини, зокрема, "чуттєвість", "чуттєва культура", "духовний світ особистості". Розкрито зміст чуттєвої культури студентської молоді та значення її формування для духовного розвитку молодого покоління за умов динамічних перетворень в сучасному українському суспільстві. Визначено фактори впливу на формування та збагачення чуттєвої культури студентської молоді та обгрунтовано значення у даному процесі художнього виховання. Описано процес розвитку емоційної сфери студентів, проаналізовано чинники підвищення ефективності їх художнього виховання у ВНЗ. Розглянуто питання розробки цілісної системи даного виду виховання молоді для запобігання духовного занепаду суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми формування і функціонування уявлень про людську досконалість в ментальному просторі локальних соціальних спільнот, їх вплив на спрямованість поведінки людей і соціальну динаміку. Висвітлено особливості духовно-моральної самодетермінації поведінки людей, яка базується на методологічній установці про те, що соціальний індивід є системоутворюючим елементом (агентом) соціальних спільнот. Сформульовано та обгрунтовано доцільність введення в соціальну філософію нового поняття "архетип досконалої людини" - ідеального предмету ментального простору людства, який містить уявлення, накопичені у колективній пам'яті як результат підсвідомого та свідомого відображення, духовно-моральний та соцікулььтурний феномен, який успадковується від покоління до покоління та переходить у цілісний образ (паттерн), людини, яка сама себе усвідомлює та відтворює. Проаналізовано конструктивний вплив архетипу досконалої людини на соціальну динаміку, його оновлюючий та гуманістично-перетворюючий потенціал.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему людської самотності та самовідчуженості як у різних формах індивідної буттєвості, так і в соціально-комунікативних процесах. Розкриваються основні причини та соціальні наслідки названого феномену, аналізуються різні шляхи ліквідації кризових явищ та оптимізації життєдіяльності людей в нинішньому українському суспільстві. Концепція дослідження будується на системному та діяльнісному підходах щодо явищ соціального та індивідуального порядку, з використанням комунікативної і синергетичної парадигм.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст