Проведено релігієзнавчо-філософський аналіз християнських цінностей в інтерпретації української православної проповіді XVII ст., зокрема аскетичного ідеалу. Визначено місце аскетичного вчення у православній традиції богослов'я, розкрито сутність та особливості трактування аскетичного ідеалу. Висвітлено його структуру, показано можливості людини щодо досягнення аскетичного ідеалу. Розкрито зміст поняття "українська проповідницька культура XVII ст.", розглянуто її світоглядні детермінанти та філософське підгрунтя. З'ясовано культурний контекст аскетичного ідеалу в українській проповіді досліджуваного періоду. Встановлено його зв'язок з принципами духовного удосконалення людини та відсутність обмежень у сфері світської діяльності. Обгрунтовано наявність аскетичних цінностей та актуальних патріотичних мотивів, притаманних українській проповіді, у системі суспільної ідеології, виявлено посилення активності державницьких настроїв та зміцнення позицій української церкви.

  Скачати повний текст

Досліджено релігійний феномен ісіхазму - містичного вчення, спрямованого на вдосконалення людини та практику богопізнання. У контексті історіософського аналізу зроблено порівняльну характеристику ідей візантійського, києво-руського та московського ісіхазму. Проаналізовано вплив ісіхазму на тип східнослов'янського філософування. Візантійський ісіхазм сформовано на грунті взаємодії патристичного богослов'я та аскетичного напрямку, що призвело до створення універсального вчення про "обожнення" людини. Перетворення досягалося шляхом містичної практики "розумної молитви", через виховання в подвижнику всеохоплюючої любові до Бога та цілого світу. Догматичним виразом прагнення людини до поєднання зі світом постав культ Св. Трійці. Давньоруський ісіхазм не став офіційною ідеологією церкви, що суттєво зменшило його вплив на культуру.

  Скачати повний текст

Здійснено системний соціально-філософський аналіз історіософських ідей, відображених у книжній культурі Київської Русі, в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначено етапи та особливості процесу становлення філософсько-історичного мислення в давньоруському суспільстві. На прикладі розвитку основних історіософських категорій показано його специфічні особливості, прослідковано головні тенденції формування та напрямки трансформації історіософських поглядів населення даної епохи. Типологізовано історіософські ідеї, представлені категоріями "простір", "час", "сенс життя" та визначальні риси нового архетипу мислення за відмінностями їх змісту. Охарактеризовано вплив особливостей східнохристиянського православного світосприймання на зміст і структуру філософсько-історичної парадигми давньоруського суспільства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано моделі генерування тексту, представлені у гомілетиці Іоанікія Галятовського, а також використаних ним під час написання проповідей "Ключа розуміння". Представлено генезис теорії топіки, відтвореної Іоаникієм Галятовським в актуальній для риторичної культури бароко у цицеронівській інтерпретації. Досліджено виведені у "Ключі розуміння" способи компілювання топів, які запозичувались зі Святого Письма, лексикографічних пам'яток, збірок компілятивного характеру, авторитетних ораторських творів тощо. Сакральні тексти охарактеризовано як основне джерело топічного матеріалу, що подавався у вигляді імітації, переказу, екзегези та цитування.

  Скачати повний текст

Досліджено науково-педагогічну діяльність І.Галятовського - українського педагога, науковця, архімандрита Єлецького монастиря, що жив у XVII ст. Проаналізовано теоретико-методологічну базу його наукової, педагогічної діяльності, з'ясовано проблеми освіти та науки XVII - XVIII ст. в Україні, висвітлені у працях І.Галятовського. Розглянуто наукові та педагогічні погляди просвітителя, а також досліджену ним систему національного українського виховання, наскрізним принципом якої є християнський гуманізм. Оцінено внесок І.Галятовського у риторичне мистецтво. Доведено актуальність його наукової та педагогічної спадщини для виховання української молоді на сучаному етапі розвитку України, особливо - майбутніх учителів.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив полемічного письменства на українське церковно-релігійне та національно-політичне життя народу на тлі боротьби проти експансивної політики Речі Посполитої у кінці XVI - на початку XVII ст., направленої на окатоличення, латинізацію українського народу. Проаналізовано особливості ідей, висловлених у творах уніатських і антиуніатських письменників-полімістів та їх вплив на збудження національно-релігійної свідомості українського народу у боротьбі за національно-релігійні права та політичні свободи. Досліджено роль Української Церкви у розвитку його державно-політичного, духовно-культурного та національно-релігійного життя у контексті філософських концепцій полемістів. Виділено особливі погляди у коментуванні значення Берестейської унії стосовно збереження національної ідентичності українського народу, притаманні антиуніатським і уніатським письменникам-полемістам.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оновлення українського суспільства у філософії видатного українського мислителя XVII ст. Л.Барановича. На підставі аналізу джерельної та історіографічної бази, суспільно-політичних, екзистенціально-гуманістичних та ідейно-теоретичних умов даного періоду, обгрунтовано наявність в українській філософській думці ідей, спрямованих на оновлення суспільства, й актуальних для вирішення сучасних проблем у державі, суспільстві, вихованні, освіті тощо. Вперше в історико-філософській науці комплексно проаналізовано погляди Л.Барановича на оновлення українського суспільства. Відзначено основні чинники вчення чернігівського просвітника та утопічний характер його соціально-філософської концепції.

  Скачати повний текст

Доведено, що проблема життя та смерті посідала чільне місце в українській думці XI - XV ст. Проаналізовано специфіку проблеми в межах релігієзнавчих студій. Досліджено періоди формування, становлення та розвитку проблеми духовності тогочасного східнослов'янського населення. Обгрунтовано положення, що в українській духовній традиції раннього періоду панувала богословська інтерпретація досліджуваної проблеми. Теоретичний аналіз проблеми життя та смерті в українській думці даного періоду засвідчив своєрідність її становлення та розвитку в тісному взаємозв'язку з соціально-політичними та історичними детермінантами. Зазначено, що розуміння та висвітлення даної проблеми зазнало впливу соціально-історичних реалій тих часів.

  Скачати повний текст

Здійснено реконструкцію соціально-філософських уявлень першого київського митрополита Іларіона, автора "Слова про Закон і Благодать". Проаналізовано основні соціально-філософські та історіософські концепти, відтворені у картині світу, представленій Іларіоном (світ, Закон, Благодать). Доведено, що дані концепти були відбитком віруючої свідомості та релігійного світогляду та сформовані під впливом соціально-філософських уявлень візантійської православної традиції, а також учення Отців церкви. Особливу увагу приділено тлумаченню ідеї, що є підгрунтям даної картини світу, а саме - співбуття, співвідношення та співдії (синергії) Бога, світу та людства. Виявлено, що подібно до візантійських мислителів, Іларіон тлумачить соціальну історію як метаісторію, історію домоустрою Спасіння. Зазначено, що з даного погляду київський книжник подає й історіософську інтерпретацію Хрещення Русі. Доведено, що як і для усієї християнської традиції, проблема сенсу соціального буття для староруського книжника збігається з питанями про Христа, оскільки джерело соціального буття та його "предмет", і "носій" у своїй незбагненній Першопричині тотожні. Встановлено, що таким чином, соціальна історія має онтологічну, співбутійну основу. Показано, що картина світу київського книжника Іларіона визначається як вербальний образ-ікона світу, преображеного Благодаттю.

  Скачати повний текст

Висвітлено соціально-філософські та етико-гуманістичні аспекти проблеми смерті й безсмертя на рівні осмислення останньої у свідомості провідних в українському суспільстві XVII ст. спільнот духовенства і козацтва як довготривалих суб'єктів соціальної пам'яті, які визначали основи соціальної поведінки особи перед обличчям смерті. На підставі дослідження новітніх соціально- й етико-філософських інтерпретацій концепту смерті обгрунтовано правомірність вивчення автентичного потенціалу осмислення понять життя - смерть - безсмертя в духовному досвіді минулого. Відтворено основи барокової концептуалістики конверсивності зазначених понять у межах уявлень про смерть як "хворобу до зцілення". Розглянуто специфіку "мілітарного" ("елліністичного") тлумачення проблеми конечності в контексті ідеї життєвого краю як межі, за якою особисте безсмертя підтверджувалось гідною пам'яті нащадків "живою славою", трансформуючись в ідею виживання українського роду загалом.

  Скачати повний текст

У контексті вивчення загального процесу формування релігійної свідомості в Київській Русі XI - XIII ст. проведено філософсько-релігієзнавче дослідження феномена давньоруського двовір'я як форми компромісного існування протилежних релігійних світоглядів. Проаналізовано проблему двовір'я в духовному житті сучасного українського суспільства. Розкрито зміст та еволюцію поняття "двовір'я" на різних етапах розвитку української філософсько-релігійної думки. Визначено його сутність як "відкритої системи", розглянуто різноманітні прояви двовір'я в літературних джерелах, православних культах та обрядах, єретичних вченнях. Досліджено трансформацію феномену двовір'я в сучасній Україні.

  Скачати повний текст

Здійснено філософсько-релігієзнавче дослідження православної барокової антропології Іоаникія Галятовського, зокрема її проблеми - концепції православної людини, пошуків нею правди та шляхів досягнення ідеалу правдивого життя, що розумівся як життя за законами християнської моралі для служіння "православному народові та Батьківщині". Уперше у вітчизняному релігієзнавстві до наукового обігу введено комплекс проаналізованих богословських і проповідницько-полемічних творів видатного представника Чернігівського релігійно-філософського кола другої половини XVII ст. Простежено генетичний зв'язок вчення про правду та правдиве життя православної людини І.Галятовського з православною антропологічною традицією, яка започаткувалась в Україні в добу Київської Русі, знайшла відновлення та продовження у філософії Транквіліона-Ставровецького та Чернігівського науково-мистецького гуртка другої половини XVII - початку XVIII ст., в цілому приєднується до української релігійно-філософської православної традиції, закладеної Петром Могилою. Розкрито релігійні та філософькі засади, а також ідейні джерела християнських антропологічних поглядів І.Галятовського, релігійно-філософські засади його розуміння людини, правди, істини. Досліджено співвідношення правди й ітини у православній антропології І.Галятовського. На підставі порівняння біблійного вчення про людину й антропологічних творів філософа визначено особливості інтерпретації ним правдивої особистості, умов її становлення. Вивчено релігійно-філософські погляди І.Галятовського й особливості формування правдивої православної людини у суспільстві, специфіку осмислення правдивості як реалізації здібностей людини. Проаналізовано еволюцію поглядів на людину як шукача правди у християнській антропології І.Галятовського. Стверджено наявність синтетичності в його атропологічній концепції, яку трактовано як спробу оригінального синтезу східних і західних релігійно-антропологічних ідей на українському ментальному підгрунті.

  Скачати повний текст