За методологією дискурс-аналізу досліджено процес формування сценічної культури в Україні в останній третині XIX ст. і на початку XX ст. як вияв дискурсивної практики стилю реалізму. Виявлено художню специфіку українського інваріанту "великого" стилю реалізму у зіставленні з його інонаціональними варіантами, сформульовано європейський і український порядки реалістичного дискурсу. Зазначено, що дискурсивна практика українського реалізму визначається у драматургічній і сценічній площинах, що дозволяє повною мірою окреслити феномен вітчизняної "нової" драми та сформованого на її основі "нового" (режисерського) театру. Визначено феноменологічні особливості українського драматургічного та сценічного стильових інваріантів натуралізму, неореалізму, неоромантизму, символізму, які корелюють з ідейно-естетичним комплексом драматичного доробку І. Франка, Лесі Українки та В. Винниченка та коригуються шляхом аналізу його сценічного відображення у 1890 - 1910-х рр.

  Скачати повний текст

Розглянуто стильовий дискурс української видовищної та драматичної культури як систему знаків у процесі їх застосування у контексті перспективи трансформацій образу Людини та Світу, що суттєво корегує емпіричні методи її вивчення та відображає філософський зміст мистецтва театру. Обгрунтовано концепцію органічності та тяглості української видовищної та драматичної культури, що заперечує наслідувально-фрагментарну модель розвитку національного сценічного мистецтва, забезпечуючи його входження у систему великих стилів європейської культури. На підставі дослідження логіки формування національного стилю виявлено його універсальну структуру, пов'язану з утворенням концепції ігрового полістилістизму як консолідуючої суспільно-художньої ідеї, втіленої в різноманітних формах і субстанціях. Формалізовано поняття стилю як матеріалізованого світовідчуття та підкреслено момент його центральності як семіотичної мови стильоцентризму.

  Скачати повний текст

Проаналізовано суспільно детерміновані причини об'єктивної необхідності організаційно-творчих та управлінських змін у діяльності театральних установ наприкінці 1980-х - на початку 1990-х рр на підставі аналізу стану театральної справи в Україні у даний період. Розкрито зміст і цільове призначення загальнодержавної театральної реформи. На прикладі діяльності державних театральних установ і театрів-студій доведено позитивний вплив театральної реформи початку 1990-х років та періоду "перебудови" на активізацію театрального життя, розвиток його багатовекторних художньо-творчих, експериментально-організаційних і господарчо-управлінських новацій. Узагальнено досвід управлінських структур і державного адміністрування, визначено ефективність впливу даних структур на активізацію художньо-творчої діяльності театральних установ, розширення їх повноважень щодо самостійного організаційного, репертуарного та господарчо-фінансового забезпечення. Проведено порівняльний аналіз дієвості систем державного управління київськими театральними закладами у початковий період проведення театральної реформи та на її сучасному етапі, визначено їх позитивні та негативні риси. Узагальнено досвід діяльності театральних установ за умов впровадження різних механізмів адміністративного регулювання. Доведено, що процес оптимізації системи адміністрування театральних установ має безперервний характер і потребує подальшого удосконалення та перебудови з урахуванням змін загальнодержавного устрою. Розкрито можливості ефективного застосування позитивного досвіду художньо-творчої, управлінської та господарської діяльності на міжгалузевому рівні, розроблено механізми його розгалуження. Розкрито нову роль реклами у сфері театральної діяльності, проаналізовано вплив громадських зв'язків на подальше зростання громадської значущості театрального мистецтва у контексті сучасних суспільних трансформацій.

  Скачати повний текст

Досліджено творчість провідних представників західноєвропейської культури кінця XIX - початку XX ст. Е. Г. Крега, Г. Фукса, А. Аппіа. Доведено, що філософсько-мистецтвознавчі ідеї даного періоду були стимулом для формування творчої особистості. Встановлено вплив філософських ідей Ф. Ніцше, естетико-художніх засад прерафаелітів і естетико-мистецтвознавчих складових філософії А. Бергсона на західноєвропейську театральну культуру того часу. Зауважено, що аналіз естетико-художніх засад Е. Крега, Г. Фукса, А. Аппіа підкреслює потужність взаємозв'язку між теорією та практикою мистецтва та уточнює важливість міжвидових зв'язків у площині театральної культури, а також сприяє осмисленню процесу інтеграції українського театру у західноєвропейський культурний простір.

  Скачати повний текст

Проведено культурологічний аналіз взаємовідносин сучасного театру та глядача на прикладі театрів Одеси. Запропоновано комплексний міждисциплінарний підхід, який грунтується на поєднанні синергетичних і загальносистемних закономірностей, театрознавчого погляцу, психологічних і соціологічних особливостей функціонування й історичного розвитку системи театр - глядач. Розглянуто сучасні взаємовідносини світового театру та глядача, а також соціокультурні особливості формування та перспективи розвитку даної системи в Україні. З використанням одержаних теоретичних висновків проаналізовано сучасне функціонування системи театр - глядач в театрах Одеси. Досліджено історичні й етнічні умови формування взаємовідносин одеського театру та глядача. Розглянуто типологічні особливості дослідженої системи у Академічному українському музично-драматичному театрі ім. В. Василька, Академічному театрі музичної комедії ім. М. Водяного та Російському драматичному театрі.

  Скачати повний текст

Досліджено культурологічні аспекти еволюції єврейського театру в Україні в другій половині XIX - XX ст. Розглянуто єврейську театральну традицію в контексті європейської та світової культури. Визначено суб'єктивні й об'єктивні чинники виникнення, уточнено та систематизовано етапи становлення єврейського театру, розкрито його вплив на театральне мистецтво України. Запропоновано культурологічні парадигми (антропологічну, знаково-символічну, психологічну, парадигму повсякденності) для дослідження феномену єврейського театру. Створено сучасну модель еволюції єврейського театрального мистецтва.

  Скачати повний текст

Визначено, що найбільш плідним та актуальним для розвитку музично-драматичного мистецтва регіону був шлях синтезу форм професійного мистецтва з формами, створеними народною художньою творчістю. Доведено, що регіональна складова має надзвичайне значення для розвитку будь-якого жанру мистецтва, зокрема, на еволюцію музично-драматичного театру.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено діяльність театру товариства "Українська Бесіда" у 1918 - 1924 рр. як своєрідного, самодостатнього явища українського сценічного мистецтва, невід'ємного від загальноукраїнського театрального процесу в контексті європейської культури. Проведено диференціацію та естетико-театрознавчий аналіз діяльності різних сценічних колективів театру даного товариства, хронологічно визначено відмінні етапи його діяльності. Залучено до наукового обігу значної кількості знайдених, невідомих раніше джерел.

  Скачати повний текст

Проаналізовано модерністські й авангардистські течії та напрямки у театральному процесі України першої третини XX ст. - протоекспресіонізм, експресіонізм, футуризм, конструктивізм. Основну увагу приділено новаторським режисерським і сценографічним пошукам, модифікаціям у сфері авторського виконавства, а також якісно новому функціонуванню в сценічному мистецтві категорій простору та часу. На підставі використання загальнонаукових методів і принципів аналізу відтворено процес становлення театрального модернізму в Україні, а саме протоекспресіонізму, визначено його специфіку та досягнення у сфері мистецької семантики. Доведено, що саме модерністська драматургія спровокувала й обумовила трансформацію традиційних сценічних форм. Театральний авангард в Україні осмислено як складний комплекс лівих мистецьких течій, що функціонували паралельно з традиційними, реалістичними напрямками. Виявлено три етапи його розвитку в Україні та розкрито специфіку кожного з них. Значну увагу приділено вивченню театрального експресіонізму - єдиного мистецького напрямку, що повноцінно розвивався в Україні протягом тривалого періоду. Зроблено висновок, що саме на базі авангардної мистецької течії, наповненої ідеями футуристичного утопізму, сформувався соцреалістичний стиль у театральному мистецтві в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історію створення та діяльність Українського Національного Театру (1917 - 1918 рр.) - першого державного українського театру, назва якого впродовж тривалого часу була вилучена з мистецького та наукового обігу. Вивчено історично-політичний та мистецький контексти й обставини виникнення театру, визначено естетичну платформу та адміністративні засади його функціонування, досліджено творчий склад та репертуар. Наведено повний репертуар Українського Національного Театру.

  Скачати повний текст

Зроблено аналіз розвитку театрального мистецтва в Україні у 1917 - 1920 рр. в умовах національної соціальної революції. На основі широкої документальної бази розглянуто політику і діяльність національних державних утворень Центральної Ради, Генерального Секретаріату, Української Держави гетьмана П.Скоропадського, Директорії в галузі театральної справи. Показано процес відродження Українського театру в національному і художньо-естетичному плані. Досліджено театральну політику радянської влади в Україні, зміни в театральному житті у 1919 - 1920 рр. Подано об'єктивну оцінку нових напрямів театрального мистецтва, привнесеним в Україну з радянської Росії. Визначено особливості культурного процесу в Україні у 1917 - 1920 рр.

  Скачати повний текст

Висвітлено провідну діяльність Кримського українського музичного театру, а також російських Сімферополя та Севастополя, аматорських театральних колективів регіону, Кримського відділення Українського театрального товариства та Кримського обласного будинку народної творчості. Проаналізовано репертуар професійних, народних театрів, самодіяльних вистав за творами українських авторів. Доведено, що українське театральне мистецтво на кримській сцені у даний період активно розвивалося, хоча і мало певну специфіку, зумовлену соціокультурними особливостями регіону.

  Скачати повний текст

Розглянуто тезу М. Бахтіна про свято як первинну форму культури. Досліджено сакральний театр, його феномен, динаміку та внутрішню єдність, яка організує його зсередини на рівні системи жанрів, висуваючи на перший план домінантний жанр - містерію, яка ініціює формування театральних систем. Театральну систему розглянуто як сукупність сценічних жанрів і прийомів втілення (інсценізації), актуальну для певної суспільної групи міфологічної події (сакрального сюжету).

  Скачати повний текст

Систематично та всебічно досліджено основні етапи розвитку кримськотатарського сценічного мистецтва й драматургії в 1920 - 1930 рр. Систематизовано історіографію теми, досліджено практично весь обсяг кримськотатарської періодичної преси, починаючи з 1883 до 1941 рр. Показано специфіку театрального мистецтва регіону. Виявлено основні тематичні й естетичні аспекти творчості національних драматургів. Висвітлено багатогранну мистецьку діяльність провідних акторів. Вивчено джерела, раніше невідомі у національній мистецтвознавчій науці, архівні матеріали, а також велику кількість важкодоступних арабографічних книг і статей, матеріалів приватних колекцій, опубліковані й усні спогади старійшин і відомих діячів кримськотатарського театру.

  Скачати повний текст

Реконструйовано театральну топографію України 1941-1944 рр., репертуар та творчий склад театральних колективів, визначено роль театру в соціокультурному середовищі того часу. За умов фашистського нищення української культури, сцена, скориставшись відстрочкою свого маргінального фіналу, компенсує втрачувану силу стагнуючих видів мистецтва, посилює психокорегувальні функції, виявляє себе як фактор націотворення. З'ясовано спонукальні причини легітимності, наданої фашистською диктатурою інститутові театру в Україні, розглянуто проблему колабораціонізму, принципи театрального будівництва за тих умов, вплив на нього альтернативних чинників - жорстокого фашистського протекторату і національно-патріотичних настроїв митців та глядачів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню театрального дійства як соціокультурного феномена. На основі морфологічного аналізу виявлена його сутність, зміст і атрибутивні ознаки. Показані структурно-функціональні трансформації театрального дійства як особливої форми соціальної активності в духовно-практичному освоєнні дійсності. Підкреслено культуротворче значення театрального дійства в естетизації та гармонізації соціальних відносин, у формуванні та закріпленні художньою свідомістю морально-естетичного ідеалу суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено театральне життя Волинського воєводства у 1921 - 1939 рр. Зроблено огляд основних тенденцій розвитку театру та театральної політики Другої Речі Посполитої. Проаналізовано передумови розвитку професійного театру на території воєводства: розвиток самодіяльного сценічного мистецтва та гастролі немісцевих театральних колективів. Розглянуто становлення стаціонарних професійних театрів на початку 1920-х рр. та причини занепаду більшості з них. Висвітлено російськомовне театральне мистецтво в Рівному та діяльність польського Міського театру ім. Ю. Словацького в Луцьку. Подано історію двох професійних пересувних воєводських театрів: Волинського українського театру та польського Волинського театру. Проаналізовано репертуар та акторський склад більшості театральних колективів воєводства. Встановлено біографії театральних діячів Волинського воєводства й їх досягнення в даній сфері.

  Скачати повний текст

Вперше розкрито причини виникнення та динаміку розвитку одеських театрів малих форм, показано їх роль у культурно-розважальному житті міста. З'ясовано причини виникнення та занепаду, висвітлено динаміку розвитку театрів мініатюр і кабаре. Доведено, що принцип функціонування одеського театру "Миниатюр" був запозичений рештою театрів Російської імперії, а його назву почали вживати на позначення театрів кабаретного спрямування. Розкрито особливості режисури, організації театральної справи в театрах малих форм. Акцентовано увагу на специфіці акторського виконання. Розкрито діяльність відомих діячів кабаре та театрів мініатюр Одеси. Визначено причини успіху даних закладів у широкої публіки.

  Скачати повний текст

Досліджено філософсько-естетичну концепцію абсурду та її вплив на театральну естетику XX ст. Вивчено витоки й еволюцію філософії абсурду; процес формування її екзистенціальних імплікацій. Надано визначення поняття "філософія абсурду". Окреслено мистецьке поле даної філософії та виокремлено її філософеми (нереферентність, бентежність, трагізм, комізм), що віддзеркалюють наслідки усвідомлення людиною абсурдності життя, а саме: бунт, свободу, жагу. Естетико-культурні імплікації філософії абсурду прослідковуються на матеріалі творчості С.Беккета, предметом драматургічного аналізу якого була людська біда, локальне життя людини, приголомшеної стражданням. Художні засоби його театральної естетики, руйнуючи культурний канон і водночас реабілітуючи гру, розраховану на співтворчість з глядачем, послідовно втілили й інтерпретували ідеї філософії абсурду. Доведено, що філософський і драматургічний досвід осмислення феномена абсурду є відносно цілісною системою, що співіснує з іншими світоглядно-ціннісними концепціями і в особливий спосіб забезпечує зв'язок сучасної філософії та мистецької практики з реаліями повсякденного досвіду.

  Скачати повний текст