Досліджуються лексико-семантичні поля кольоративів у художньому мовленні українських поетів початку XX століття: Б.-І.Антонича, М.Зерова, Б.Лепкого, О.Олеся, В.Поліщука, М.Хвильового. Аналізується залежність колірної гами та семантики колірних номінацій від психологічного типу поета та його належності до певного літературного напряму. Розглянуто особливості функціонування слів на позначення кольору, зокрема, розширення їх лексичної валентності та стилістичне оновлення семантики, що виявляється у зрушеннях ядерних і периферійних, денотативних і конотативних сем у структурі значень кольоративів.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості семантики ключових слів у поезії українських неокласиків - М.Драй-Хмари, М.Зерова, О.Бургардта, М.Рильського, П.Филиповича. Використано порівняльно-стилістичний метод і метод семантичного аналізу, елементи статистичного, компонентного методів. Аналіз ідейно-естетичної програми та поетичного слововживання неокласиків виявив групи стилістично значимих слів. Розглянуті особливості слововживання неокласиків пов'язано з "оновленням" поетичної мови, характерним для української поезії 1920-х років. Показано взаємопроникнення, включеність слів різних лексико-семантичних груп в єдине культурно-історичне поле.

  Скачати повний текст

Досліджено творчість львівської групи письменників-католиків "Логос" (1922 - 1939 рр.), на основі якої визначено особливості християнсько-католицької поезії у Західній Україні 20 - 40-х рр. XX ст.: мотиви, жанри, поетику. Проаналізовано збірки Г.Лужницького (Меріяма), О.Моха (Петрійчука), С.Семчука і В.Мельника (Лімниченка), а також неопубліковані досі твори останнього. Критично осмислено українську версію концепції "католицької літератури" на тлі європейських пошуків її специфіки, окреслено роль і місце провідних діячів "Логосу" в історико-літературному процесі України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному осмисленню маловідомого періоду в історії української літератури XX століття - поезії учасників українського національно-визвольного руху 40 - 50-х років XX століття, яку розглянуто як поезію резистансу. Погляд на неї, як на окремий мистецький феномен, скристалізовується шляхом застосування принципу історизму із біографічним, бібліографічним, психологічним, комплексно-системним методами та елементами "літературно-портретної" форми.

  Скачати повний текст

Проаналізовано наукові погляди: "лірика безсюжетна", "лірика частково сюжетна", "лірика сюжетна, але іноді безфабульна", "лірика завжди сюжетна і фабульна". На основі зазначених методів наукового дослідження доведено помилковість і дизгармонійність перших трьох поглядів. Проведено цілісний аналіз структури ліричного твору, виокремлено й детально висвітлено систему складових "структури внутрішньої форми" ліричного твору з визначенням місця та ролі у даній структурі ліричного сюжету та фабули. Встановлено, що зазначена структура цілком аналогічна цілісній "структурі внутрішньої форми" будь-якого літературного твору і виглядає як низка взаємопов'язаних складових "образність - конфліктність - сюжет (у формі фабули чи системи фабул) - жанр". З'ясовано правдивість наукового погляду "лірика завжди сюжетна і фабульна". Доведено, що сюжетність і фабульність - властивості не родові, а загальнолітературні. Виявлено структурні компоненти та типологію будови ліричного сюжету та фабули, типологію ліричних сюжетів і фабул за їх розвитком, а також те, що звичні погляди на "сюжет" і "фабулу" є звуженими, що недослідженість їх поетики, особливо поетики малих неповних за розвитком сюжетів (і фабул) логічно викликала помилкові думки про "безсюжетність", "безфабульність" або "часткову наявність" сюжету чи фабули у ліриці. Розглянуто структурно-композиційні можливості малого ліричного сюжету (тобто сюжету-фабули) з боку його розвитку. Зроблено висновок про "структуру внутрішньої форми" твору як основу для подальшого дослідження композиційних можливостей ліричного твору.

  Скачати повний текст

Наведено періодизацію терміну існування українського сонета на основі виявлення ключових моментів його генетичного розвитку у світлі жанрово-строфічних модифікацій. Досліджено видозміни сонетної форми на сучасному етапі літературного процесу. Окреслено трансформації українського вінка сонетів у контексті його еволюції. Визначено роль та місце сонета у процесі становлення української літератури.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено естетичний феномен - поліфункціональність і полісемантичність наскрізних поетичних образів-домінант у творчості митців різного часу та різних творчих спрямувань української та російської поезії (переважно ХІХ та ХХ ст.), образів надепохальних, корені яких сягнули сивої давнини: душа, серце, розум, доля, дім, кінь, туман, вітер, сон, дощ, окремі колоративи тощо. У центрі дослідницької уваги - творчість Т.Шевченка, О.Пушкіна, Ф.Тютчева, О.Блока, Лесі Українки, М.Рильського, В.Сосюри, П.Тичини, Є.Маланюка, Дм.Загули, Ліни Костенко та ін., зокрема, митці Канону, творчість яких сфокусувала все найтиповіше, найхарактерніше в поетичному аспекті, що й зумовило широкий спектр поетичних функцій кожної домінанти, кожного ключового образу та мотиву, визначило їх роль у формуванні вічних цінностей світової культури у цілому.

  Скачати повний текст

Проаналізовано питальні речення у поетичному тексті на матеріалі української та російської мов. Дослідження питальних речень здійснено на основі антропоцентричного підходу до вивчення мови. Питальні речення розглянуті як елемент поетичної картини світу. Проаналізовано семантику, основні функції та конструктивно-стилістичний потенціал питальних речень у поетичному мовленні.Побудовано типологію питальних ситуацій, визначено особливості функціонування питань у поезії. З'ясовано роль питальних речень у моделюванні поетичної та елементів національної картин світу. Висунуто тезу про те, що окрема лінгвістична одиниця має сприйматися в її контекстуальному оточенні з урахуванням усіх чинників, що впливають на неї та на текст.

  Скачати повний текст

Розкрито розуміння поетичної мови як системи словесних образів, визначено місце складних прикметників серед образотворчих поетичних засобів. Розглянуто типи складних прикметників за семантикою першого та другого компонентів, визначено їх продуктивність. Простежено шляхи реалізації семантичних відтінків прикметників-композитів, розглянуто лексико-семантичну сполучуваність прикметникових утворень, яка значною мірою залежить від семантики означуваних іменників. Детально проаналізовано функціональне навантаження прикметників-композитів, визначено критерії ступенювання семантичної мотивації епітетних словосполучень у поетичному контексті.

  Скачати повний текст

Досліджено суспільно-культурні передумови розвитку поезії на Закарпатті у 1920 - 1930-х рр. Проаналізовано лірику В.Гренджі-Донського, Ю.Боршоша-Кум'ятського, Зореслава, Ф.Потушняка, І.Колоса, І.Ірлявського, зважаючи на жанрово-стильові пошуки зазначених письменників. Простежено еволюцію лірики краю від фольклорного романтизму, який переважав у поезії 1920-х рр., до творчого засвоєння поетами-закарпатцями у 1930-х рр. стильових здобутків імпресіонізму, символізму, неокласицизму, неоромантизму. Висвітлено жанрове розмаїття лірики Закарпаття даного періоду. Розглянуто вплив українського та європейського модернізму на творчість поетів-закарпатців. Розкрито домінуючу роль празької школи у розвитку поезії краю другої половини 1930-х рр.

  Скачати повний текст

Розкрито функціональну специфіку традиційних образів у поетичному світі українських неокласиків. Розглянуто традицію як аксіологічну основу філософсько-естетичної платформи неокласиків, проаналізовано їх поезію, участь у літературних дискусіях, літературознавчі дослідження. Проведено класифікацію традиційних образів у поезії неокласиків, їх статистичний підрахунок, що засвідчує їх дієву роль як формант неокласичного стилю, важливого чинника формування художнього мислення поетів.

  Скачати повний текст

Здійснено словотвірний аналіз авторських поетичних інновацій з eрахуванням їх частиномовної належності. Визначено структурно-семантичні зв'язки та відношення між оказіональним словом і його твірною основою. Проаналізовано вплив індивідуального словотвору на розвиток образної системи поезії, розглянуто перспективи творення нових номінативних одиниць за певними словотвірними типами. Визначено особливості функціонування оказіональних слів у поетичному дискурсі. Висвітлено номінативну, стилістичну, експресивну, поетичну і текстотвірну функції авторських новотворів у сучасному віршованому мовленні.

  Скачати повний текст

Визначено лінгвістичний статус внутрішньої форми слова, з'ясовано її креативну суть. На підставі вивчення фактичного матеріалу (5 000 внутрішньоформних лексем, які входять до різних тропеїчних структур) розкрито функціональне навантаження внутрішньої форми слова у поетичному тексті (асоціативно-образну, креативно-регенерувальну, експресивно-відображальну, тропотвірну, когезійну функції). Проаналізовано асоціативні та образотвірні можливості внутрішньої форми слова, її конструювальні, аперцепційні, тропотвірні властивості, вплив на поетичний ідіостиль. На підставі аналізу текстів української поезії 1960 - 1990 рр. доведено, що результатом асоціативно-образного потенціалу внутрішньої форми слова у поетичному тексті є вторинне переосмислення, тропеїзація номінації, конструювання та аперцепційний фон семантики оказіонадізму та лексем-складників паронімічної атракції, оскільки внутрішня форма є одним із засобів креативного бачення "картини світу" автором та реципієнтом.

  Скачати повний текст

З'ясовано роль флористичних одиниць у системі загальновживаної мови та визначено тенденцію розвитку асоціативно-смислових прирощень, ідейно-змістових узагальнень символічного характеру, а також - розширення стилістичних функцій у поетичному мовленні другої половини XX ст. Виявлено закономірності вживання флоролексем, з'ясовано чинники власне лінгвістичного та екстралінгвального характеру, які сприяють формуванню та розгортанню образно-зображальної та виражальної перспектив слова. Здійснено дослідження багатогранних можливостей рослинних найменувань і флористичних похідних з урахуванням лексико-семантичного оточення та прийомів введення флороназв у текстову організацію віршових творів.

  Скачати повний текст

Визначено аспекти підходу до тексту як до феномена відображення дійсності у мовленнєвій свідомості автора. Висвітлено актуальні для сучасної теорії літератури проблеми реалізації авторського задуму, художнього світу поета та сприйняття його читачем. На базі семіотичних, комунікативних, психолінгвістичних, структуралістських, культурологічних методологічних концепцій виявлено певні закономірності взаємодії свідомості автора, способу життя, художнього світу відповідно до позиції поета у суспільстві. На підставі аналізу великого літературного матеріалу російської та української поезії ХХ ст. запропоновано типологію образу автора. Розглянуто чотири головних типи авторів ліричного тексту: "митець", "ремісник", "ізгой", "трикстер" та умови функціонування даних типів у ліричному тексті.

  Скачати повний текст

Визначено найбільш характерні образи, що функціонують у поетичних ідіолектах О.Олеся, П.Тичини, М.Рильського. Здійснено структурно-семантичний аналіз ключових образів лірики означених поетів, виявлено спільні та відмінні риси в образних системах митців, встановлено особливості індивідуально-авторських стилів О.Олеся, П.Тичини, М.Рильського через аналіз функціонування словесно-образних засобів. Розглянуто суттєві риси авторських концепцій світу через аналіз системи поетичних парадигм, покладених в основу тропеїчних синтагм.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено особливості мовної репрезентації етноконцепту "краса" в поезії українських шістдесятників. Розглянуто місце та структуру цього концепту у концептосистемі та ментальному лексиконі українського етносу. Обгрунтовано комплексну методику концептуального аналізу на базі моделювання пропозиційно-асоціативного фрейму, проаналізовано зміст етноконцепту "краса" у співвідношенні з універсальним концептом, охарактеризовано семантику та етимологічну структуру ядерних слів дослідженого етноконцепту, розглянуто мовну репрезентацію краси людини, духовного та матеріального світу відповідно до світоглядних позицій поетів-шістдесятників.

  Скачати повний текст

Розглянуто явище профетизму як іманентну характеристику поетичного мистецтва в контексті естетико-філософських ідей К.Ясперса, М.Бердяєва, М.Гайдеггера, К.-Г.Юнга, Ф.Ніцше, М.Еліаде, В.Кандинського, О.Паса, реалізованих у поетичних текстах В.Свідзінського, Є.Плужника, Є.Маланюка, В.Стуса. На підставі емпіричних даних творчості поетів, здатних фіксувати несвідомі прояви профетичного знання, а також спорадичної критичної рецепції висвітлено профетизм як ірраціональне явище поетичної творчості. Викладено комплексний підхід інтерпретації профетизму в українській поезії ХХ ст., визначено спільні для профетизму особливості поетики образно-символічної системи й естетико-філософські аспекти творчості митців. Декодовано багатопланову текстову структуру профетичних мотивів у контексті аналітичної психології та теорії архетипів К.-Г.Юнга. Дефінійовано феномен профетизму як іманентний мистецькій творчості аспект функціонування, що передбачає реалізацію прогностичної потенції творчої людини до подолання часу - бачення майбутніх подій і явищ.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію появи та еволюції перських катренів - рубаїв - в українській поезії. Обгрунтовано твердження, що рубаї - це строфа, яка набула в українських варіантах ознак жанру: утвердилася спочатку як строфожанр, а згодом - як жанр і поліжанр медитативної лірики з такими власне українськими жанровими різновидами як екорубаї, космічні рубаї, рубаї-пародії, рубаї-каламбури, рубаї-паліндроми. Проаналізовано тематику, проблематику та поетику рубаяни Д.Павличка як найбільш досконалого прикладу побутування рубаїв в українській поезії, визначено її питому частку у творчості поета й роль у строфожанровому збагаченні вітчизняного письменства. Визначено рівні інтертекстуальних зв'язків між рубаями Д.Павличка та інших українських поетів. Охарактеризовано тексти рубаїв у контексті канону/деканонізації, їх ідіостилістичні особливості та новації. Висвітлено рецепцію в українській літературі поезії народів Сходу загалом і рубаїв О.Хайяма зокрема.

  Скачати повний текст