Скачати повний текст

Визначено жанрово-типологічні особливості мемуарного жанру щоденника у літературному процесі другої половини XX - початку XXI ст., виявлено його модифікаційні зміни. Вперше предметом спеціального дослідження обрано публіцистичні та белетристичні елементи, досліджено їх взаємозв'язок у структурі щоденника, розкрито його жанрову неоднорідність. Осмислено філософські засади й образно-символічну систему щоденників українських письменників на межі тисячоліть. Проаналізовано зворотний вплив жанру щоденника на белетристику кінця XX - початку XXI ст. На підставі результатів наукового дослідження зроблено висновок про повноцінне функціонування у літературному процесі трьох модифікацій щоденника: фактографічного (О.Гончара, О.Забужко, Р.Іваничука, Ю.Луцького, В.Стуса, Л.Танюка, Г.Тютюнника), белетризованого (В.Медведя, К.Москальця, П.Сороки) та белетристичного (щоденник-містифікація П.Сороки, щоденникова форма у творах С.Андрухович, Н.Мориквас, Т.Прохаська), зроблено їх компаративний аналіз. Розглянуто специфіку вираження авторської свідомості в текстах відповідно до трьох модифікацій щоденника, виокремлено основні тенденції розвитку даного мемуарного жанру.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток жанрово-стильової системи художньо-біографічної прози кінця XX ст. Зазначено підвищення інтересу читачів до документалістики, що є причиною збільшення життєписної літератури. Базуючись на історико-теоретичних працях вітчизняних і зарубіжних науковців, проаналізовано українські художні життєписи 1980 - 1990 рр. у контексті аналогів світової літератури. Наголошено на появі в останні роки специфічної категорії творів, які слід вважати художньо-біографічними тільки умовно. Такими творами є життєписи легендарних або міфічних героїв, біблійних персонажів. Зауважено, що починаючи з 1990-х рр. в Україні відбувається процес зростання національної самосвідомості, реабілітовано імена багатьох діячів науки, культури, політики, що призвело до розширення тематики життєписної літератури. Акцентовано увагу на процесі зростання нових суміжних форм реалізації біографічного матеріалу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено жанрово-стильові особливості української історичної малої прози XX ст.у контексті сучасних концепцій розвитку жанру. Установлено збіжність історичної малої прози в її жанровій еволюції, диференціації, збагаченні зображально-виражальних засобів, самобутності творчої індивідуальності авторів. До наукового обігу введено історико-літературний матеріал, який висвітлює нові відомості з історії жанрів і жанрових різновидів малої прози. Проаналізовано уявлення про еволюційні процеси, типологічні тенденції та рівень художньої цінності малих форм історичної прози. Досліджено розвиток традицій найважливіших жанрових різновидів даної прози, а саме: біографічного та документально-белетристичного оповідань, історичної легенди, історичної новели, історичної притчі.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз найтиповіших змін у лексико-семантичній системі української літературної мови кінця XX - початку XXI ст., що знайшли відображення у мові сучасних прозових текстів. Установлено специфіку активних лексико-семантичних процесів, а саме: запозичень, жаргонізації, лексичної реактивності, детермінологізації, а також процесів формування нових значень, семантичних конотацій та часових мовних ідентифікаторів аналізованого періоду. Висвітлено основні екстра- та інтралінгвальні чинники, що сприяли інтенсифікації якісних і кількісних змін у словниковому складі української мови, виявлено особливості взаємодії лексико-семантичних процесів у вербальній структурі прозового тексту, визначено місце досліджених мовних одиниць у словниковому складі сучасної української літературної мови та їх функціонально-стилістичні особливості. Запропоновано дефініцію поняття "лексико-семантичні процеси" та здійснено класифікацію активних лексико-семантичних процесів.

  Скачати повний текст

Вперше реалізовано комплексний підхід щодо інтерпретації творів експериментальної прози 20-их років ХХ ст., розглянуто генезу нової художньої продукції модерністського періоду, вірогідні напрямки літературного експериментування, новаторську естетику та поетику низки "маргінальних" текстів. Здійснено спробу системного декодування багатошарової текстової структури експериментальних романів В.Домонтовича ("Дівчина з ведмедиком", "Доктор Серафікус"), повістей А.Любченка ("Вертеп"), М.Йогансена ("Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію") в аспекті жанрово-стильових модифікацій ігрової рецептивної моделі. Концептуально з'ясовано зміст важливих складників творчих пошуків письменників 20-х: відкритість, металітературна специфіка текстів, інтерактивність, налаштованість на гру як конструктивний діалог з читачем, жанрово-стильовий синкретизм. Зазначено, що феномен експериментального письма досліджується з позицій деканонізації та реінтерпретації прозового канону як художній напрямок в еволюції української літератури, теоретично осмислюється з погляду проблем термінологічної синонімії.

  Скачати повний текст

Досліджено художню спадщину М. Сиротюка, В. Кулаковського та М. Глухенького. Вперше в українському літературознавстві висвітлено генезу й основні етапи еволюції світоглядно-естетичних переконань зазначених авторів. Проаналізовано жанрово-стильову специфіку, образну систему та структурні особливості романів "Побратався сокіл", "На уманських високих кручах", "Слава переможеним" М. Сиротюка; "Коліївщина" та "Колії" М. Глухенького; "Володимир Мономах", "Северин Наливайко", "Максим Кривоніс", "Іван Сірко", "Мартин Пушкар", "Дике поле" В. Кулаковського. Наведено літературний дискурс їх історичної та художньої правди. Охарактеризовано головні моменти вирішення проблеми "людина - історія" в аналізованих творах. Визначено здобутки та втрати історичної прози митців, запропоновано їх літературознавчу оцінку, а також встановлено місце та роль у вітчизняному письменстві зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито функціонально-прагматичний, образотворчий потенціал внутрішнього адресата у прозовому тексті як конструктивно-креативний елемент української прози ХХ ст. Проаналізовано функції внутрішнього адресата у прозовому тексті, зокрема, імітаційно-орієнтаційну, діалогічно-прогресійну, фреймово-актуалізаційну, когезійну. Розглянуто питання функціонально-комунікативного навантаження засобів адресації (непрямих мовленнєвих актів, пресупозиції, засобів паралінгвістики), визначено імпліцитні значення художнього (прозового) тексту з латентними образотворчими стратегіями.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості рецепції та трансформації агіографічних мотивів у сучасній українській прозі. Розглянуто вияв реінтерпретації традицій житійного жанру в творчості українських і зарубіжних письменників різних історичних епох. Проаналізовано житійні мотиви, що найбільше видозмінилися в сучасній українській прозі, особливості житійного дидактизму, сакрального хронотопу, категорію чудесного. Виділено основні напрями трансформації житійних мотивів.

  Скачати повний текст

Розглянуто історіографію української літературної мемуаристики (ЛМ) у другій половині ХХ ст. Уперше досліджено еволюцію та становлення об'єктного, об'єктно-суб'єктного та суб'єктного типів мемуарної творчості, висвітлено мемуарний доробок українських письменників 1950 - 1980 рр. в аспекті становлення типів ЛМ. Описано особливості історичного розвитку ЛМ з урахуванням надбань материкових і еміграційних літературних джерел. Уперше проаналізовано автобіографічні романи та повісті 1990-х рр. у контексті розвитку української ЛМ.

  Скачати повний текст

Здійснено семантико-стилістичний аналіз хронологічно маркованої (застарілої) лексики, засвідченої в українських історичних романах другої половини ХХ ст. З'ясовані зміни у семантичній структурі хронологічно маркованих одиниць. Здійснено аналіз семантичних зв'язків у середині тематичних груп і визначено специфіку та напрямки еволюційних процесів у семантиці застарілих лексем. Виділено основні семантичні групи архаїзмів та історизмів. Простежено достовірність співвідношення аналізованих слів з описуваним періодом. Виявлено лексеми-анахронізми. Досліджено контекстуальні особливості лексичних значень історизмів та архаїзмів, прийоми введення їх у тканину художніх творів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено класифікацію, в основі якої покладено особливості візуального виділення та змістового наповнення. Розглянуто специфіку використання асоціонімів у чоловічому та жіночому дискурсах. Зазначено, що естетичні функції асоціонімів відображають такі специфічні риси українського постмодернізму, як підкреслена заполітизованість, прагнення до елітарності, ірраціональність, пов'язану з акцентом на містиці, наголошенні на непізнаності та незавершеності побудови світу, його хаотичності й абсурдності, протиставлення чоловічого та жіночого начал.

  Скачати повний текст

На рівні жанрової типології інтелектуальної романістики 1920 - 1930-х рр. досліджено текстуальний вияв концептів тоталітарної та сцієнтичної міфологічних систем і формально-змістові особливості художнього втілення архетипних структур. З'ясовано специфіку реалізації окремих традиційних мотивів та образів у художньому цілому творів. Шляхом залучення наукових даних про схеми первісного мислення, мотивно-образний і символічний ряди проаналізовано міфологічний зміст ідеологічних систем початку XX ст., які на рівні окремих концептів та архетипних образів відображено у художніх творах інтелектуальної романістики В.Винниченка, В.Домонтовича, М.Івченка, М.Могилянського, В.Підмогильного, Є.Плужника, М.Хвильового.

  Скачати повний текст

Запропоновано теоретично обгрунтовану й експериментально перевірену методичну систему вивчення публіцистичних творів у старших класах загальноосвітньої школи. Наведено відповідну модель і визначено оптимальні форми, методи, прийоми, види навчальної діяльності та позакласної роботи під час вивчення публіцистичних творів. Обгрунтовано доцільність їх використання. Виявлено умови реалізації зазначеної моделі. Визначено літературознавчі, психолого-педагогічні та методичні основи вивчення даних творів у старших класах. Запропоновано програму факультативу "Українська публіцистика" для учнів X - XI класів. Експериментально доведено, що запропонована методична система розвиває в учнів уміння аналізувати публіцистичний твір, розуміти його зміст, визначати авторську позицію, взаємопов'язувати публіцистику письменника з художньою творчістю, орієнтуватися у подіях суспільної дійсності, давати їм власну оцінку, критично мислити, уміти висловлювати свою думку, допомагає у самовизначенні особистості, формуванні її світогляду та сприяє всебічному розвитку старшокласників, що підвищує ефективність навчально-виховного процесу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування та становлення української біографічної прози першої половини XX ст. Особливу увагу приділено комплексному аналізу жанрової специфіки творів В.Петрова ("Аліна і Костомаров" та "Романи Куліша"), С.Васильченка ("Широкий шлях"), О.Ільченка ("Петербурзька осінь") та Л.Смілянського ("Михайло Коцюбинський"). Досліджено проблемні питання формування біографічного наджанру. Конкретизовано зміст понять "біографічна повість", "художня біографія", "художня вигадка", "здогад". З'ясовано вплив "літературної політики" на формування біографічного твору першої половини XX ст. Досліджено специфіку літературного напрямку та виділено два жанрові різновиди біографічної прози першої половини XX ст. Проаналізовано особливості творів нарисового характеру та своєрідні ознаки біографічної прози традиційного художнього типу.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано всі відомі теоретичні здобутки у галузі публіцистики. Визначено основні ознаки розвитку жанру, що має назву "публіцистика перших років державної незалежності". Здійснено грунтовні дослідження практичних засад у галузі публіцистики, зокрема періоду 1960 - 1990-х рр. З використанням наукових методів систематизовано тенденції, характерні для публіцистики шістдесятників, розглянуто їх інтеграцію в публіцистику 1990-х рр.

  Скачати повний текст

Доведено, що жанровий поліцентризм, забезпечений принципом презумпції текстуальності, сприймається як осмислений матеріал, схильний до смислової з'ясованості та смислового тлумачення, сам творить свої смисли-об'єкти та смисли-суб'єкти (повість-притча, повість-історія, повість-портрет, повість-дискусія, повість-роздум).

  Скачати повний текст