Запропоновано новий підхід до загальнолінгвістичного, порівняльно-історичного та типологічного вивчення субстрату в контексті лінгвістичної контактології з опорою на позамовні свідчення суміжних із лінгвістикою дисциплін. Розроблено методичний алгоритм дослідження та надано схему хронологічної стратифікації та генеалогічної ідентифікації гіпотетично субстратної лексики. Введено в науковий обіг термінологічне сполучення "реліктивна контактема" на позначення лексеми субстратного походження. Встановлено, що слов'янські, романські та германські лексеми невідомого походження успадковані з гетерогенних доіндоєвропейських субстратних мов, які входили до складу доіндоевропейського мовного союзу. Визначено типи авторських етимологічних гіпотез із неіндоєвропейським компонентом та обгрунтовано правомірність перенесення принципів міжродинного порівняльно-історичного дослідження мов в аспекті віддаленої спорідненості на вивчення субстратної лексики.

  Скачати повний текст

Досліджуються еволюційні процеси в етномовній свідомості емігрантів і їхніх нащадків у країнах поселення, проблеми мови й національної ідентичності, особливості мовної поведінки й мовної свідомості українців діаспори. Пропонуються кількісні і якісні оцінки дифузних явищ у двомовному середовищі. Вводиться в науковий обіг широкий масив соціолінгвістичного польового матеріалу, що представляє різні вікові групи та покоління діаспори. У контексті соціолінгвістичних еволюційних процесів подано різнобічний аналіз правописних тенденцій; пропонується новий погляд на використання цієї частини мовного досвіду діаспори у виробленні загальнонаціональних орфографічних норм, насамперед, при адаптації новітніх іншомовних запозичень, а також дається соціолінгвістичний прогноз розвитку мовної ситуації в українській діаспорі та подальших взаємин мовної практики українців зарубіжжя з нормами етнічного материка.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено взаємодію внутрішньо- та позамовних (історичних, культурних, політичних, соціальних, етнічних, конфесійних) чинників у процесі запозичення латинських лексем українською мовою на тлі інших європейських мов. Визначено наявність латинських запозичень у складі тематичних груп суспільно-політичної та юридичної лексики й особливості їх відображення в репрезентативних лексикографічних джерелах. Описано вагомі генетичні (етимологічні) та історичні джерела слов'янських латинізмів. Розкрито основні тенденції та закономірності семантичної еволюції латинських етимонів у мові-реципієнті. Розглянуто особливості функціонування чужомовних запозичень в українській літературній мові.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості моделі двомовної комунікації та соціокомунікативні типи учасників комунікації. Розглянуто типи перемикання мовного коду згідно з прагмалінгвістичними настановами учасників двомовного діалогу. Здійснено психолінгвістичну ідентифікацію феномену перемикання коду й ідентифіковано перемикання з одного мовного коду на інший у двох його різновидах: між- та внутрішньофразовому. Показано, що функції перемикання коду діагностуються за кількома критеріями, а саме: за комунікативною настановою щодо конкретного сегмента інформації, яку повідомляє адресант, за комунікативно релевантними фоносемантичними особливостями конкретного сегмента репліки-повідомлення, за ситуативними комунікативними ознаками, обумовленими соціолінгвістичними конвенціями у суспільстві та за загальною прагматикою змістових блоків діалогу.

  Скачати повний текст

Розроблено нові підходи до вдосконалення культури усного та писемного мовлення та подолання інтерферентних виявів у мовленні студентів-білігнвів. Установлено, що рівень правильності зазначеного мовлення залежить не тільки від упливу екстралінгвістичних чинників, а й індивідуально-мовленнєвих здібностей студентів, що дає змогу для визначення рівнів сформованості їх культури мовлення. Запропоновано лінгводидактичну модель її удосконалення. Виявлено послідовні етапи та тенденції формування правильності усного та писемного мовлення студентів шляхом нейтралізації інтерферентних впливів. Доведено, що потребу в удосконаленні мовленнєвої культури вчителя-словесника за білінгвальних умов має задовольнити цілеспрямована та систематична робота викладачів усіх дисциплін філологічних факультетів, спрямована на формування нормативного й комунікативного доцільного мовлення майбутніх фахівців.

  Скачати повний текст

Наведено теоретично обгрунтовану та експериментально перевірену методику формування знань, умінь та навичок польського мовлення у студентів-філологів за умов дії інтерференції з боку української мови. Її суть полягає у проведенні семантизації інтерферентних слів. Доведено: запропонована методика сприяє зниженню рівня інтерференції, що підвищує ефективність оволодіння україномовними студентами-філологами польським мовленням.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретичні засади розуміння проблеми білінгвізму та диглосії як різновиду двомовності. Розроблено моделі повного та часткового диглосного білігвізму та визначено його особливості. Висвітлено особливості формування особистості у двомовному соціумі та виділено соціальні детермінанти мовної поведінки білінгвів. Подано класифікацію ендогенних та екзогенних факторів впливу на мовну поведінку двомовних осіб. Запропоновано більш повне визначення поняття білінгвізму та уточнено співввідношення між білігвізмом та диглосією. Наведено методику експериментального дослідження мовної поведінки молоді, яка може бути використана для аналізу мовної поведінки інших соціальних груп в різних регіонах країни. Відзначено особливості продуктивної та рецептивної мовної поведінки молоді Києва, внутрішнього дискурсу двомовних осіб. Встановлено ієрархію факторів впливу на кодові переключення в артикульованому мовленні. Визначено основні мотиви мовної поведінки молоді та їх основні компоненти.

  Скачати повний текст

З'ясовано чинники формування полілінгвізму О.Кобилянської, встановлено його закономірності та механізми реалізації, виявлено причини та особливості здійснення переключення мовних кодів внаслідок соціально-мовної взаємодії. Визначено механізми переключення мовних кодів на матеріалі мовлення письменниці, представленого в нередагованих текстах раннього періоду творчості, зокрема у листах і щоденникових записах. Встановлено особливості змішування кодів на різних системних рівнях мови.

  Скачати повний текст

Вперше в лінгвістичній історіографії розкрито проблему мовних союзників як ареального об'єднання генетично неспоріднених або неблизькоспоріднених мов, що контактують між собою. Проаналізовано становлення ареальної лінгвістики як самостійної лінгвістичної дисципліни та розвиток теорії мовних союзів у студіях лінгвістів XIX ст. - початку XXI ст. Особливу увагу приділено дослідженням І. О. Бодуена де Куртене, М. С. Трубецького, Р. О. Якобсона, Г. А. Климова та А. В. Десницької. Розглянуто питання теоретико-методологічної бази ареальної лінгвістики та визначено її основні терміни (лінгвістична географія, контактування мов, змішування мов, інтерференція). Висвітлено процес формування багаторівневих мовних союзів: Балканського, Кавказького, Волго-Камського та Центральноазіатського. Розглянуто теорію однорівневих мовних союзів Р. О. Якобсона та виділені ним Євразійський та політонічні мовні союзи.

  Скачати повний текст

Вперше проведено теоретичне та практичне дослідження сутності та закономірностей феномена лексичної комбінаторики на матеріалі англійської, української та російської мов. Проаналізовано різні теорії сполучуваності мовних одиниць у ретроспективі та на сучасному етапі розвитку вітчизняної та зарубіжної лінгвістики. З урахуванням останніх лінгвістичних концепцій обгрунтовано твердження, що мова - це гігантський мнемонічний конгломерат без єдиної будови, що знаходиться у стані постійного руху та змін. Розроблено принципово нову концепцію лексичної комбінаторики. Сформульовано основні правила, за якими лексичні одиниці англійської, української та російської мов з'єднуються одна з одною з урахуванням особливостей кожної з мов. Виведено універсальну формулу лексичної сполучуваності, на базі якої обгрунтовано визначення феномена лексичної комбінаторики та детально описано сутність процесу створення синтагм у досліджуваних мовах.

  Скачати повний текст

Вперше у лінгвістичній історіографії розкрито теоретичні проблеми дослідження субстрату у студіях європейських (зокрема, українських і російських) мовознавців XIX - XX ст. Обгрунтовано зв'язок теорії субстрату та порівняльно-історичного методу. За допомогою історико-наукової реконструкції проаналізовано теорію мовних контактів й етнічних впливів у студіях компаративістів 1820 - 1860-х рр. Висвітлено погляди щодо субстрату засновника теорії субстрату Г.І.Асколі, європейських мовознавців кінця XIX ст. Досліджено розвиток теорії субстрату в європейському мовознавсті першої та другої половини XX ст. Визначено внесок лінгвістів XIX - XX ст. у теорію субстрату з урахуванням наступності та еволюції поглядів мовознавців щодо різних аспектів даної концепції. Проаналізовано конкретні субстратні інтерпретації історико-мовних явищ. Зроблено оцінку експланаторних можливостей теорії субстрату в контексті сучасного мовознавства.

  Скачати повний текст

Досліджено мовну поведінку болгар, гагаузів, росіян і українців у соціокомунікативній системі с.Старі Трояни Одеської області. Визначено основні типи мовної поведінки білінгвів. Виявлено закономірності впливу соціодемографічних чинників (вік, соціальний стан, рівень освіти) та мовну поведінку інформантів. Описано мовленнєві явища, що виникають унаслідок поперемінного вживання мов, зокрема, запозичення, інтерференція, перемикання кодів, змішування мов. Проаналізовано кодові перемикання мовного і мовленнєвого характеру як найхарактерніші типи мовної поведінки бі- та мультилінгвів, досліджено детермінати, що зумовлюють цей процес.

  Скачати повний текст

З'ясовано визначальні фактори, які спричинили особливості мовної ситуації у Центрально-Східній Україні першої половини XX ст., висвітлено причини та наслідки білінгвізму, складено типологію білінгвальних ситуацій, а також описано еволюцію станів мовної ситуації у межах зазначеного географічного регіону. Уперше оприлюднено засекречені до недавнього часу архівні матеріали щодо мовної політики країни. Доведено, що мовна ситуація Центрально-Східної України протягом першої половини XX ст. була дисгармонійною. Відзначено, що однонаправленість національної політики сприяла створенню умов для незбалансованого, переважно російсько-українського, білінгвізму, який був обумовлений не тільки національним складом населення. У досліджений період на зазначеній території у місцях компактного проживання національних меншин спостережено, окрім білінгвізму - диглосію.

  Скачати повний текст