Розглядається маловідомий етап розвитку наукової реставрації станкового живопису в Україні - 1920-1940 рр. Дисертацію присвячено діяльності київської школи, однак для визначення основних тенденцій розвитку музейного напряму реставрації в Україні залучено матеріал по інших регіонах, зокрема, пов'язаний з діяльністю львівської школи реставрації. Визначено і охарактеризовано два періоди розвитку музейного напряму реставрації станкового живопису в Україні (Київ): 1920-1930; 1930-1940 рр. До наукового обігу введено невідомі досі факти і архівні документи з історії художньої культури України, зокрема, в галузі музейної справи, охорони пам'яток, реставрації творів мистецтва з українських музейних зібрань, частина опублікованих раніше даних скоригована відповідно до архівних документів. Вперше обгрунтовується застосування поняття "музейний напрям" до реставрації станкового живопису в Україні 1920-1940 рр.; визначено особливості київської школи реставрації станкового живопису (1920 - першої половини 1930-х рр.).

  Скачати повний текст

Проаналізовано місце та роль музеїв у суспільно-політичному, науковому та культурному житті України 1950-х - 1980-х рр. Розкрито шляхи формування мережі державних музеїв, основні напрямки їх роботи, роль творчих спілок, громадськості у розвитку музейної справи. Велику увагу приділено створенню історико-культурних заповідників, етнографічних комплексів, становленню і розвитку громадського музейного руху. Розглянуто досягнення та прорахунки українського музейництва зазначеного періоду, показано роль музеїв у збереженні історико-культурної спадщини українського народу, а також запропоновано конкретні шляхи використання досвіду музейництва кінця 1950-х - 1980-х рр. у формуванні сучасної музейної політики України.

  Скачати повний текст

На міждисциплінарній методичній основі, що поєднує музеологічний, мистецтвознавчий, соціокомунікативний та культурологічний аспекти проблеми, досліджено основні закономірності образної побудови музейної експозиції. Вперше розроблено систему алгоритмів експозиційного мистецтва та його соціального функціонування, що містить концептуальні положення, детальний аналіз мовних засобів, жанрових форм і комунікативного потенціалу музейних експозицій. Розкрито шляхи та засоби адаптації теоретичної системи до культурно-історичних традицій та сучасних потреб українського суспільства. Обгрунтовано місію вітчизняної школи музеєтворення в світовому полікультурному просторі.

  Скачати повний текст

Розглянуто найважливіші проблеми, пов'язані з формуванням світоглядних переконань Олекси Петровича Новицького, досліджено його плідну діяльність щодо збереження української історико-культурної спадщини на основі широкого кола джерел, особливо тих, які протягом тривалого часу не використовувались або були недоступними. Особливу увагу приділено діяльності О.П.Новицького стосовно розвитку українського музеєзнавства, а також його науково-організаційній роботі у ВУАН.

  Скачати повний текст

Досліджено діяльність музейних закладів Волині другої половини XIX - початку XX ст. як вагомої складової частини загальних історико-краєзнавчих досліджень у зазначений період. З використанням багаточисленних історичних джерел і документів висвітлено діяльність музейних закладів краю щодо виявлення, збору, опрацюванню та представленню у власних експозиціях місцевих старожитностей, значення цієї роботи для збереження майбутнім поколінням багатьох пам'яток старовини. Визначено внесок музеїв регіону в ознайомлення за допомогою волинознавчих публікацій представників різних верств тодішнього суспільства з історією Волині та визначними історичними особистостями, пов'язаних з волинським краєм. На підставі опрацьованого фактологічного матеріалу проаналізовано зміст і значення у вивченні минулого Волині такого напряму історико-краєзнавчої діяльності музейних закладів, як надання власних збірок для наукових досліджень і виставок. Показано роль місцевих діячів музейної справи в історико-краєзнавчому вивченні Волині; сучасні наукові знання про музейництво краю другої половини XIX - початку XX ст. доповнено невідомими досі фактами з біографій його найяскравіших представників.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано основні культурні прошарки Йорданії за допомогою археологічних, історичних, етнографічних, архітектурних, художніх, природно-ландшафтних та інших пам'яток, що є базисом для національного музейного будівництва. Здійснено науковий аналіз йорданської музейної мережі: процесу й особливостей її формування, профілізації, матеріально-технічної бази, складу фондових зібрань, пріоритетних напрямів діяльності та рівня соціального впливу. Виявлено оптимальні шляхи та засоби удосконалення музейної справи Йорданії, а також її інтеграції до глобальних соціокультурних процесів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зародження, розвитку та основних здобутків церковної археології та церковно-археологічного музейництва в Україні, а також систематизовано науковий внесок у розробку питань церковної археології, пам'яткоохоронної роботи, краєзнавства та пам'яткознавства, зроблений церковно-археологічними установами та археологічними з'їздами. Проаналізовано науково-організаційну роботу зі створення та розвитку церковно-археологічних музеїв в Україні, охарактеризовано внесок даних музеїв у виявлення, збирання, вивчення, публікацію та охорону пам'яток. Розкрито характер та особливості фондовоі роботи, процесу створення основних музейних колекцій, систематизації, класифікації та атрибуції предметів зберігання церковно-археологічних музеїв, наукової роботи з дослідження та збереження предметів музейних колекцій, а також постановку екскурсійної роботи та організації виставок.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні етапи формування мережі центрів краєзнавчо-екскурсійної роботи (екскурсійних баз і бюро) та основні напрямки їх діяльності: методичне забезпечення краєзнавчих екскурсій, підготовку кадрів з краєзнавчо-екскурсійної справи, створення та організацію краєзнавчо-екскурсійних маршрутів місцевого та республіканського значення по Україні, надання пільг центрам краєзнавчо-екскурсійної роботи та екскурсантам. Комплексно досліджено керівні структури краєзнавчо-екскурсійної справи, визначено періодизацію їх діяльності. Доведено, що розвиток зазначеної справи відбувався на грунті краєзнавства, охорони пам'яток, музеєзнавства. Простежено запровадження краєзнавчих екскурсій у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, у роботі культосвітніх установ, у науковій та просвітницькій діяльності наукових товариств.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-культурний аналіз динаміки соціальних функцій музею, розглянуто головні принципи структурування аудиторії. Визначено предмет музейної педагогіки, її основні положення та методологічні принципи. Висвітлено основні напрями, форми та методи музейно-педагогічної діяльності. Теоретично обгрунтовано технологію створення цільових музейно-педагогічних програм, спрямовану на підвищення ефективності педагогічного потенціалу вітчизняного музею за умов сучасної соціокультурної ситуації.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження наукової та громадсько-культурницької діяльності академіка М.Ф.Біляшівського. Розглянуто процес становлення ученого як особистості та формування його наукових поглядів. Проаналізовано дослідження ученого у галузі археології, спеціальних історичних дисциплін, мистецтвознавства, етнографії та музеєзнавства, визначено основні напрямки його наукової діяльності. Охарактеризовано внесок М.Ф.Біляшівського в розширення державної музейної мережі України. Досліджено концепцію ученого про створення місцевого музею, розроблену на базі власного практичного досвіду директора Київського міського художньо-промислового та наукового музею. Висвітлено внесок М.Ф.Біляшівського у формування теоретичних положень вітчизняного музеєзнавства як наукової дисципліни. Значну увагу приділено пам'яткознавчій та пам'яткоохоронній діяльності М.Ф.Біляшівського. З'ясовано, що позитивне вирішення основних проблем збереження вітчизняної історико-культурної спадщини учений вбачав у виведенні їх на загальнодержавний рівень у контексті прийняття національного пам'яткоохоронного законодавства. Висвітлено активну діяльність М.Ф.Біляшівського у різних пам'яткоохоронних інституціях та показано роль наукової інтелігенції в національно-культурному розвитку України кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Уперше визначено внесок співробітників Чернігова кінця XIX - початку XX ст. у розвиток вітчизняної археології та музейної справи. Установлено авторство відкриття та розглянуто історію перших досліджень ряду археологічних пам'яток Чернігово-Сіверщини (Мізинської стоянки, Шестовицького та Табаївського могильників). Систематизовано і проаналізовано шляхи формування та склад зібрання Чернігівського державного музею, накопиченого у період до 1948 р. Конкретизовано головні культурно-хронологічні показники колекцій. До науково обігу введено найбільш репрезентативні артефакти з музейного фонду, що не були раніше предметом наукового розгляду.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси створення музеїв Київщини та їх документальних фондів. Визначено етапи та шляхи, а також персональний внесок у формування документальних фондів музеїв Київщини, діячів науки та культури, краєзнавців. З'ясовано особливості організації архівних документів, науково-технічного опрацювання, описування, організації зберігання, забезпечення збереження в архівних установах та музеях Київщини. Досліджено склад і зміст їх документальних фондів. Розкрито форми та напрямки використання архівної інформації і роль архівних документів музеїв у науково-освітній діяльності.

  Скачати повний текст

Розглянуто процеси трансформації музею як соціокультурного інституту. На підставі аналізу наукових праць та джерельної бази розглянуто роль і місце музейних установ у контексті глобалізаційних процесів. Висвітлено зазначені процеси у вітчизняних музеях. Розкрито вплив ідеологічних, політичних і економічних чинників на розвиток музейної установи за певних соціокультурних умов. Розкрито можливості використання новітніх технологій у діяльності музею. Проаналізовано форми та методи фінансового забезпечення процесів трансформації музейних установ, що передбачають удосконалення нормативно-правової бази, оптимізацію кадрової політики.

  Скачати повний текст

Досліджено документальні колекції у складі фондів одеських музеїв, починаючи з 1825 р. - часу створення першого музею в Одесі до прийняття Програми розвитку культури на період в 2003 р. до 2007 р. За допомогою загальнонаукових, а також спеціальних методів дослідження архівних і музейних джерел вивчено явища та факти у взаємозв'язку з історичними умовами, за яких вони виникали та розвивалися, а також у аспекті їх якісної зміни на різних етапах розвитку. Проаналізовано законодавчі й нормативні акти, що визначали діяльність одеських музеїв, формування документальних колекцій, фондів особового походження у складі музейних зібрань. Вивчено особливості зберігання й опису документів, які знаходяться у музеях, архівах і наукових бібліотеках. Розглянуто причини втрат музейних зібрань, зокрема документальних пам'яток. Запропоновано рекомендації, спрямовані на доступність, збереження, популяризацію документальних колекцій одеських музеїв.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан збереження та використання замкових комплексів XII - XVII ст., що збереглися на території Хмельницької області. Доведено, що незадовільний стан пам'яток переконливо свідчить про необхідність вирішення питань їх охорони, що, перш за все, залежить від наукового обгрунтування історико-культурної цінності замкових комплексів. Показано, що для об'єктів фортифікаційної спадщини Хмельниччини, рівень збереженності яких дуже низький, найефективнішим засобом збереження є музеїфікація та створення умов для екскурсійного відвідування, що сприяє перетворенню пам'яток на туристичний продукт. Обгрунтовано необхідність створення екскурсійних і туристичних маршрутів, які б охоплювали всі замкові комплекси області.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено музейну справу у Харківській губернії в 1864 - 1917 рр. Розкрито стан наукової розробки цієї проблеми. Проаналізовано історичні джерела. Висвітлено троїстий внесок земських установ усправу організації та подальшої діяльності українських музеїв, наукової та практичної музейної роботи. Розглянуто передумови заснування, організацію та діяльність головних музейних установ Харківської губернії. Визначено роль Харківського університету, Харківського історико-філологічного товариства, товариства розповсюдження в народі грамотності, Харківського церковно-археологічного товариства, міської школи малювання та живопису, губернського земства щодо розповсюдження музейної справи у межах Харківської губернії.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз джерел з історії музеєзнавства Луганщини 1835 - 2007 рр. та фондових зібрань Луганського обласного краєзнавчого музею. Розглянуто історіографію проблеми, розроблено періодизацію історії музеєзнавства Луганського краю. Визначено особливості формування різних груп джерел, зокрема, документів керівних установ, офіційно-музейної документації, матеріалів преси, джерел особового походження.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення та розвитку музеєзнавчих концепцій у країнах Європи у аспекті збереження й експонування пам'яток історії первісного суспільства. На підставі вивчення джерел, літератури, а також аналізу експозицій з історії доби первісності у музеях України та Республіки Білорусь проаналізовано досвід експонування пам'яток кам'яного віку й епох енеоліту-бронзи. Показано можливості використання тенологічних моделей для реконструкцій інтер'єрних тематико-експозиційних комплексів на прикладі поселень неолітичної доби України та бронзового віку Поліського регіону. Виділено окремий науковий напрям у музеєзнавстві та пам'яткознавстві - археологічну скансенологію. Розроблено концептуальні засади створення різних археологічних музеїв "під відкритим небом" ("архепарків") з історії первісного суспільства, зокрема музеєфікації пам'яток.

  Скачати повний текст

Висвітлено основи державної політики щодо музейної етнографічної справи на різних етапах та її вплив на діяльність етнографічних осередків, досліджено всю сукупність чинників розвитку етнографічного музейництва регіону, проаналізовано наукову, фондову, освітньовиховну, виставково-експозиційну роботу музеїв, їх внесок у розгортання етнографічних краєзнавчих студій, відтворено історію створення й етнографічну діяльність музеїв АР Крим, Миколаївської, Донецької, Херсонської й Одеської областей. Акцентовано увагу на втрачених музеях і колекціях, репресованих діячах етнографічного музейного руху, встановлено та досліджено нові види та типи сучасних музеїв.

  Скачати повний текст