Розкрито суть і структуру професійно-комунікативної компетентності, розглянуто її особливості для майбутніх фахівців туристської індустрії. Теоретично обгрунтовано педагогічні умови ефективності процесу формування комунікативної компетентності студентів туристських спеціальностей й експериментально перевірено технологію їх реалізації. Визначено критерії, показники та рівні сформованості професійно-комунікативної компетентності студентів. Доведено ефективність упровадження теоретично обгрунтованих педагогічних умов ефективності формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх фахівців туристської індустрії.

  Скачати повний текст

Акцентовано увагу на особливостях механізму правового регулювання, завдяки якому забезпечується реалізація туристичного режиму. Зазначено, що засоби правового регулювання даного механізму утворюють дві групи, а саме: до першої належать адміністративно-правові засоби дозвільного характеру, до другої - адміністративно-правові засоби впливового характеру.

  Скачати повний текст

Проаналізовано психологічні аспекти й обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження самоорганізації життя людини в рекреаційний період. Обгрунтовано систему понять і механізм формування ціннісно-мотиваційно-смислової системи, описано структуру системогенетичного чинника рекреаційної діяльності. Розроблено комплекс методик діагностики параметрів системогенетичного чинника рекреаційної діяльності. На підставі вивчення результатів емпіричного дослідження визначено структуру системогенетичного чинника "традиційної" й "екзотичної" моделей рекреаційної діяльності приїжджих і місцевих рекреантів у Криму. Розроблено типологію екскурсантів, яка включає три групи: особи, орієнтовані на вибір традиційних турів; рекреанти, орієнтовані на вибір екзотичних турів; особи без схильності до певних видів відпочинку. Розглянуто психологічні характеристики емотивної, мотиваційної та ціннісної сфери рекреантів-представників окремих типів. Удосконалено теорію самоорганізації життя людини у різні його періоди.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток культурно-історичного туризму на Миколаївщині другої половини XX - початку XXI ст. Здійснено порівняльний аналіз його розвитку радянського та пострадянського періодів. Визначено туристичний потенціал області та його історико-культурні ресурси. На підставі аналізу кількісних показників туризму в області, даних поточних архівів обласного управління культури щодо туристичної інфраструктури та рекламно-інформаційного забезпечення галузі проаналізовано динаміку розвитку історико-культурного туризму за роки незалежності України.

  Скачати повний текст

Досліджено питання вдосконалення оподаткування туристичної сфери. Проаналізовано правове регулювання податкових правовідносин і відносин у сфері адміністрування податків і зборів, а також нормативні акти, що встановлюють правовий статус туристичних операторів і туристичних агентів як платників обов'язкових платежів. Досліджено практику оподаткування туристичних операторів і туристичних агентів, а також вплив чинної податкової системи та системи адміністрування обов'язкових платежів на їх роботу. Розглянуто питання про можливість оптимізації податкової системи та вдосконалення туристичного законодавства. Розроблено пропозиції щодо формування реальної довгострокової стратегії розвитку туристичних послуг в Україні.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано сукупність педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх працівників сфери туризму в ПТНЗ з використанням засобів інформаційних технологій (ІТ) (мотивація учнів до професійного зростання за умов інформатизації навчального процесу, систематичне застосування засобів ІТ у процесі вивчення різних дисциплін, професійне спрямування вивчення інформаційних дисциплін, навність умінь самостійного застосування засобів ІТ з використанням професійно-симулятивних ситуацій). Визначено комплекс взаємопов'язаних компонентів професійної компетентності майбутніх працівників сфери туризму: професійно-особистісний (мотиваційний), професійно-змістовний (базовий), професійно-діяльнісний (практичний). Розроблено та теоретично обгрунтовано модель формування професійної компетентності учнів ПТНЗ засобами ІТ.

  Скачати повний текст

Визначено складові сфери гостинності м.Київ. Висвітлено характер її еволюції у взаємозв'язку зі становленням та розвитком туризму як нової соціокультурної практики в Україні другої половини XIX - початку XX ст. Проаналізовано основні види масових подорожей в Україні, наявність яких зумовлює формування мережі закладів гостинності, що надають послуги відповідним категоріям подорожуючих і які за умов розвитку капіталізму в Україні та спричиненого ним національно-культурного відродження зберігаються (зокрема паломництво) або трансформуються (подорожі з торгівельною метою, краєзнавчі екскурсії) у нові форми, які набувають ознак туризму: ділового й історико-культурного. Охарактеризовано м.Київ як соціокультурну атракцію. Показано його роль як духовного та релігійного центру православ'я у контексті паломництва та релігійної гостинності. Визначено вплив, який Київ здійснив на становлення та розвиток ділового й історико-культурного туризму, еволюцію світської гостинності. Проаналізовано релігійні та світські заклади гостинності як основні складові сфери гостинності міста. Досліджено кількісну та якісну еволюцію київських готелів та інших закладів тимчасового розміщення, закладів харчування. Визначено поступальний характер цієї еволюції.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано авторське право на визначення поняття "туристична діяльність", розглянуто понятійний апарат туризму та сільського туризму, досліджено роль та значення сільського туризму в туристичній діяльності України. Виділено тенденції та проблеми агротуризму з урахуванням міжнародного та національного досвіду, висвітлено особливості та прогалини у правовому забезпеченні сільського туризму, а також проблеми сертифікації, стандартизації та ліцензування окремих видів послуг, що надаються у даній сфері. Проаналізовано та розкрито основні шляхи впровадження у національний правовий механізм європейського досвіду з організації сільського туризму. На підставі грунтовного аналізу держваної туристичної політики в країнах Європи, зокрема Франції, визначено основні механізми державного регулювання туризму. Висвітлено стан державної підтримки розвитку туризму в Україні та запропоновано шляхи розв'язання проблем туристичної галузі.

  Скачати повний текст

Наведено концепцію розвитку рекреаційно-туристичної сфери, яка передбачає створення організаційних формувань інноваційного типу в сфері рекреакції, впровадження ринкових механізмів і підвищення економічної віддачі галузі, організацію та проведення маркетингової діяльності з метою формування привабливості рекреаційно-туристичних комплексів і залучення інвестицій до даної сфери діяльності, підвищення якості послуг і сервісу обслуговування, розвиток підприємництва та рекреаційного бізнесу, розширення масштабів природоохоронної діяльності. Обгрунтовано необхідність впровадження до структури управління організаційних формувань інноваційного типу в сфері рекреації підрозділу маркетингу. Запропоновано основні напрями оцінки інвестиційної привабливості рекреаційно-туристичної сфери на основі системного підходу з використанням показників і характеристик для оцінки наявної матеріально-технічної бази, географічного розташуванння, кваліфікаційного складу, управлінської структури, екологічної ситуації, фінансово-економічного стану, законодавчого і комерційного аспектів діяльності. Розроблено структуру організаційно-економічного механізму управління інвестиційною діяльністю в даній сфері, яка грунтується на фінансово-економічних і організаційно-правових складових його функціонування: плануванні та використанні акціонерного капіталу, оновлення основних фондів і технологій, залученні позичкових коштів, мотивації та економічному регулюванні, структурно-організаційному удосконаленні, правове регулювання. Удосконалено методику розрахунку економічної ефективності інвестиційних проектів рекреаційно-туристичної сфери.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено структуру готовності майбутніх фахівців сфери туризму до професійного іншомовного спілкування, компонентами якої є: комунікативно-мотиваційний, змістовий, процесуальний і самооцінний. Запропоновано педагогічну технологію формування у майбутніх фахівців сфери туризму готовності до іншомовного спілкування. Визначено зміст, форми, методи, засоби та педагогічні умови формування готовності до іншомовного спілкування. Охарактеризовано основні етапи впровадження педагогічної технології формування готовності до іншомовного спілкування, встановлено критерії та рівні її сформованості. Удосконалено навчально-тематичний план і програму з дисципліни "Іноземна мова професійного спрямування" для студентів вищих навчальних закладів сфери туризму. Уточнено принципи добору змісту навчання іншомовного спілкування та умови впровадження компетентнісного підходу у процес професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму.

  Скачати повний текст

Наведено визначення поняття "соціокультурний інститут гостинності", виявлено його відмінності від гостинності як соціального явища. Розкрито співвідношення гостинності та туризму як відносно нового виду історичної практики. Розкрито суть понять "сфера гостинності" та "культура гостинності". Розглянуто передісторію формування сфери гостинності на Миколаївщині у дорадянський період. Виявлено специфіку відродження цієї сфери у міжвоєнний період. З використанням широкої джерельної бази, зокрема, архівних документів Державного архіву Миколаївської області та друкованих матеріалів, досліджено процес інституалізації гостинності у повоєнні роки, період хрущовської "відлиги", період укріплення командно-адміністративної системи Радянського Союзу, визначено особливості розвитку соціокультурного інституту гостинності у кожний з цих періодів. Запропоновано періодизацію процесу інституалізації гостинності у контексті історичної практики туризму на Миколаївщині.

  Скачати повний текст

Розглянуто методологічний аспект дослідження туризму як певного виду людської активності, форми прояву свободи сучасної особи, соціального інституту та чинника суспільного розвитку. Проаналізовано категоріальний ряд, що відображає зміст туризму. Доведено, що він є важливим фактором соціального прогресу українського суспільства за умов недостатньої кількості енергоресурсів та низької конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника. Визначено, що соціальними функціями туризму є соціально-демографічна, економічна, екологічна, культуротворча, гуманістична та людинотворча. Виявлено фактори оптимізації туристичної діяльності в Україні.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми екологічного туризму (ЕТ) у контексті природозбереження. Досліджено взаємозв'язок екологічної культури та туризму, розкрито зміст споріднених понять у термінології туризму. Розглянуто світовий досвід у галузі туризму, нормативно-правову базу міжнародного і вітчизняного законодавства. Охарактеризовано сільський, зелений, аграрний, природний, фермерський туризм у контексті екологічної культури туризму. Розкрито феномен ЕТ, його виховний потенціл, особливу увагу приділено проблемам екологічно адаптованого туризму (ЕАТ) щодо дбайливого ставлення до природи. Висвітлено культурологічні аспекти ЕАТ, спрямовані на цілісність природи та людини в її планетарних ознаках людського буття в просторі всесвітньої культури.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-експериментальне дослідження організаційно-методичних засад підвищення кваліфікації (ПК) фахівців сфери туризму (ФСТ) за сучасних умов професійної діяльності. Визначено чинники якості туристичних послуг (ТП) в контексті професійної готовності до нових умов праці кадрів підприємств туризму, готельного та ресторанного бізнесу на основі аналізу результатів ринку ТП. Обгрунтовано концептуальні підходи до перепідготовки та ПК працівників сфери туризму. Розроблено змістове забезпечення навчання у процесі ПК ФСТ, навчальні програми семінарських і практичних занять з поетапним опануванням базових професійних знань за умов профільних навчальних закладів і підприємств галузі. Обгрунтовано відповідні організаційно-педагогічні умови ПК ФСТ, доведено ефективність моделі ПК ФСТ.

  Скачати повний текст

Визначено сутність поняття соціального туризму як сфери створення, просування та реалізації соціального туристичного продукту для задоволення потреб у подорожах, інших видах туристичного відпочинку слабозахищених у соціальному відношенні громадян. Розроблено принципи його розвитку та запропоновано класифікацію соціального туризму. Визначено необхідні умови розвитку соціального туризму, а також механізми їх створення. Досліджено зарубіжний досвід розвитку соціального туризму. Обгрунтовано необхідність створення організаційних структур управління розвитком соціального туризму. Розроблено механізми створення системи відпускних чеків. Поглиблено концептуальні підходи до визначення напрямів розвитку соціального туризму. Запропоновано заходи щодо державного регулювання соціального туризму. Визначено шляхи законодавчого забезпечення розвитку соціального туризму шляхом розробки ключових положень проекту модельного закону "Про соціальний туризм", зокрема правового визначення суб'єктів, об'єктів, мети й інструментів, системи державного регулювання соціального туризму.

  Скачати повний текст

Проаналізовано питання державного регулювання сфери туризму на обласному рівні. Розкрито взаємозв'язок понять "державне регулювання" та "державне управління", в результаті якого виявлено сутність поняття "державного регулювання" взагалі та на його базі - "державне регулювання в сфері туризму". Обгрунтовано класифікацію механізмів державного регулювання сфери туризму. Запропоновано розмежувати повноваження щодо здійснення державного регулювання сфери туризму центрального та місцевих органів виконавчої влади. Визначено шляхи співробітництва органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з надання туристичних послуг. Обгрунтовано пропозиції щодо створення обласної координаційної ради з питань розвитку туризму. Запропоновано концептуальні підходи щодо організації підвищення класифікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, які виконують обов'язки в сфері туризму.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію ландшафтного підходу щодо питань вивчення ресурсної бази туристсько-рекреаційної галузі господарства. Виділено сім сегментів туристсько-рекреаційної діяльності (ТРД) - курортно-лікувальний, комерційно-діловий, релігійний, пізнавально-розважальний, екологічний, спортивно-оздоровчий, екзотичний, охарактеризовано їх ресурсну базу. Визначено сутність поняття "туристсько-рекреаційний ландшафт" як території здійснення туристсько-рекреаційної діяльності. Розроблено ієрархічну структуру таксономічних одиниць туристсько-рекреаційних ландшафтів. Для кожного сегмента ТРД систематизовано інформацію протуристсько-рекреаційні ресурси території Чернівецької області. Проаналізовано закономірності поширення туристсько-рекреаційних ресурсів стосовно ландшафтних комплексів. Для кожного сегмента ТРД виділено ареали поширення відповідних ресурсів. Розглянуто варіант можливої спеціалізації туристсько-рекреаційної діяльності на базі наявних наборів туристсько-рекреаційних ресурсів.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан збереження та використання замкових комплексів XII - XVII ст., що збереглися на території Хмельницької області. Доведено, що незадовільний стан пам'яток переконливо свідчить про необхідність вирішення питань їх охорони, що, перш за все, залежить від наукового обгрунтування історико-культурної цінності замкових комплексів. Показано, що для об'єктів фортифікаційної спадщини Хмельниччини, рівень збереженності яких дуже низький, найефективнішим засобом збереження є музеїфікація та створення умов для екскурсійного відвідування, що сприяє перетворенню пам'яток на туристичний продукт. Обгрунтовано необхідність створення екскурсійних і туристичних маршрутів, які б охоплювали всі замкові комплекси області.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено чинники, які сприяли піднесенню молодіжного туризму в УРСР у 1970 - 1980 рр. на базі діяльності Бюро міжнародного туризму "Супутник" ЦК ЛКСМУ та його регіональних бюро. Розглянуто організаційну структуру цієї організації, форми та методи її туристсько-екскурсійної роботи з вітчизняною та іноземною молоддю. Проаналізовано внесок "Супутника" в розвиток міжнародного та внутрішнього молодіжного туризму в УРСР у даний період. Зазначено, що хоча "Супутник" був інструментом комуністичного впливу на молодь, він активно сприяв її залученню до громадсько-корисної, краєзнавчої, пошукової та проорієнтаційної роботи, був важливим каналом "народної дипломатії", пропаганди на міжнародній арені культурно-історичної спадщини народу, реальних досягнень української науки та культури.

  Скачати повний текст