Вперше здійснено системний політологічний аналіз інституційних та ентонаціональних процесів у чеських землях кінця XIV - першої половини XVI ст. у контексті вирішального впливу на них гуситської революції. З використанням методу політичної біфуркації вивчено докорінні зміни політичного та державного ладу Чехії після гуситського періоду. Удосконалено теоретичне обгрунтування специфіки структури та функціонування станово-представницької монархії в Чехії. Описано особливості ідейно-концептуальних засад формування "національної" та станово-представницької монархії у чеських землях в даний період часу. Вперше в українській політичній науці з'ясовано проблему представництва станів та їх боротьби за контроль над політичними інституціями у землях Чеської корони.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення матеріалів політичної історії Галичини та Наддніпрянської України кінця XIX - XX ст. досліджено процес становлення політичної суб'єктності української нації, визначено чинники її формування та тенденції розвитку. Здійснено порівняльний аналіз суспільно-політичної преси, визначено рушійні сили формування політичної суб'єктності та зародження національно-визвольного громадсько-політичного руху. У політичному аспекті вивчено специфічні тенденції процесу становлення національної політичної суб'єктності й політичної інституалізації українського народу Галичини. Показано вплив австрійського політико-правового чинника на розвиток політичної свідомості, становлення національної ідеї, діяльність громадських і політичних організацій, а також органів самоврядування як інститутів самоорганізації розвитку політичної суб'єктності. Визначено найважливіші етнополітичні чинники, що зумовили прояви національної самосвідомості українського народу та тенденції політичного самовизначення за внутрішньої національної злагоди та спільної співпраці усіх соціальних верств.

  Скачати повний текст

Розглянуто політологічні аспекти державного регулювання общинних відносин на півдні України у другій половині XIX ст. Проаналізовано сучасний стан вивчення даної проблеми та визначено подальші напрямки її дослідження. На підставі аналізу значної кількості історичних джерел визначено особливості формування політики держави відносно селянської громади. Наведено характеристику селянської громади як станового інституту політичної системи феодального суспільства. Показано, що селянська громада використовувалась самодержавством для регулювання усіх сторін селянського життя. Проаналізовано особливості державної політики регулювання господарських відносин у селянській громаді південного регіону України. Висвітлено політичні аспекти специфічних форм взаємодії держави та селянської громади на півдні України у другій половині XIX ст. Показано суттєву роль православної церкви в нормалізації державно-общинних відносин. Розглянуто специфічні форми державно-правового регулювання сімейних відносин у селянських громадах, такі як державне втручання у сімейно-правові, господарські, внутрішньосімейні відносини, контроль через громаду за моральним станом селянського суспільства.

  Скачати повний текст