Показано, що ступінь розвитку електронного уряду та виконуваних ним функцій не є показником демократичності політичної системи суспільства. Обгрунтовано, що ідея електронного уряду уможливлює політичну участь громадян у новому аспекті, а саме - здійснення впливу на політичне життя країни, на державну владу за допомогою Інтернету через політично орієнтовані сайти та портали. Доведено, що у різних країнах проблеми побудови електронного уряду ідентичні, а наявні розбіжності зумовлені рівнями політичного та соціально-економічного розвитку держав. Обгрунтовано, що успішність впровадження такого уряду залежить від зацікавленості елітних груп у реалізації якісно нової, постіндустріальної філософії державного управління, інформаційній прозорості та гласності в діяльності уряду та державної влади в цілому. Розвинуто поняття "електронна держава", за яким передбачаються три галузі державної влади - законодавча, виконавча та судова. Така держава є системою державного управління на основі електронних засобів обробки, передачі та поширення інформації, застосованої з метою зміни взаємин між державними органами та суспільством. За цього поняття "електронна прозорість", яке за умов електронного уряду набуває особливого значення, а також "мобільна демократія", "мобільна держава", "мобільний уряд" є елементами поняття "електронна держава".

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію трансформації інституту національної держави за умов глобалізації. Проаналізовано проблеми зміни меж державного суверенітету, функцій держави та громадянського суспільства, нові тенденції глобалізаційного процесу в дискурсі трансформації інституту національної держави. Проаналізовано співвідношення глобалізації та регіоналізації в аспекті їх впливу на розвиток інституту національної держави. Висвітлено процеси взаємодії міжнародних організацій і транснаціональних корпорацій з інститутом національної держави. Визначено місце і роль Європейського Союзу в просторі глобалізаційного розвитку. Розроблено механізм забезпечення сталого розвитку національної держави за умов глобалізації. Визначено детермінанти національної безпеки в контексті протидії міжнародному тероризму та нелегальній міграції. Спростовано концепцію "занепаду" національної держави в контексті сучасного націоналізму. Розглянуто чинники оптимізації сталого розвитку української держави.

  Скачати повний текст

Розкрито специфіку ролі домінувальної партії як чинника політичної інтеграції у перехідних суспільствах. Розкрито суть поняття "політична інтеграція" та теоретико-методологічні засади дослідження ролі політичних партій у забезпеченні даної інтеграції та консолідації суспільств, що перебувають у процесі переходу до демократії. З'ясовано вплив партійно-політичного структурування на процеси політичної інтеграції у зазначених суспільствах. Проаналізовано специфічні риси, інтеграційний і стабілізаційний потенціал та історичний довід функціонування систем домінувальної партії. Здійснено типологізацію класичних партійних систем з домінувальною партією. Виявлено особливості становлення та функціонування таких партій некласичного типу за умов режиму делегативної демократії у пострадянських перехідних суспільствах та визначено їх роль у формуванні національних моделей політичної інтеграції. Розкрито перспективи формування та розвитку домінувальних партій у пострадянских перехідних суспільствах.

  Скачати повний текст

З'ясовано причини виникнення та досліджено особливості процесу інституціоналізації екологістських рухів (ПІЕР) у США та західноєвропейських країнах. Доведено, що в ПІЕР виникають суперечності між необхідністю утворення політичних партій парламенського типу на основі екологізму та його налаштованістю на "низові" громадські рухи. Зазначено, що існує тяжіння екологістських партій до лівої ідеології, яка більш органічно сприймає ідею об'єднання на основі надсоцієтальних параметрів.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку ідеї громадянського суспільства у контексі концептуальних принципів поліетнічної держави XXI ст. Встановлено можливість її реалізації за умови наявності громадянської єдності та солідарності етнічних груп населення. На підставі розгляду проблем громадянської ідентичності у процесі формування демократичних цінностей визначено шляхи імовірного становлення громадянської згоди в Україні (Криму). Виявлено позитивний вплив на формування громадянського суспільства таких чинників, як діалог культур і конфесій, активізація діяльності етнокультурних громад, місцевого самоврядування та суспільних організацій.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність і механізми політичної символіки (ПС) як засобу демократичної консолідації суспільства. Розроблено модель ПС демократичної консолідації суспільства "Міфологія - Релігія - Ідеологія - Маркетинг". За допомогою даної моделі виявлено спільні риси та відмінності ПС в процесі консолідації демократії в країнах першої та другої "хвиль демократизації" (стабільні демократії), а також третьої "хвилі демократизації" (консолідовані демократії). Виокремлено демократичну й автократичну консолідацію суспільства як альтернативні стратегії застосування ПС. Увагу приділено особливостям ПС в сучасній Україні в контексті функціонування гібридного політичного режиму. Розглянуто стратегії використання ПС для демократичної консолідації суспільства в країні.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язок інституту президента як суб'єкта концептуальної влади та демократичної політичної системи як її об'єкта. Показано, що реальна модель політичної системи містить олігархічний та антиолігархічний компоненти, кожний з яких може стати переважним. Зазначено, що концептуальне регулювання політичної системи, збереження її демократичної визначеності є найважливішою задачею президентської влади. Доведено, що використання теоретичних моделей Д.Істона, Є.Сєдова, теорії потреб А.Маслоу та теорії соціальної мобільності П.Сорокіна дозволили виявити статичний та динамічний параметри політичної системи, оптимізація яких дає можливість підтримувати еволюційний характер політичного розвитку. Показано, що політична система України носить переважно олігархічний характер, а її параметри, зокрема статичний, далекі від оптимальних значень. Встановлено, що збереження демократичного типу політичної системи країни вимагає підтримки антиолігархічного компонента, що має забезпечити реалізація політичної реформи, запропонована Президентом України.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне історико-політологічне дослідження питань воєнної політики у програмних документах українських політичних партій. Показано зростання їх ролі у сучасному суспільному розвитку, розкрито засади та пріоритетні напрямки воєнної політики України. Розроблено методику аналізу воєнно-політичних орієнтирів у зазначених програмних документах. Вивчено історичний досвід воєнної політики українських політичних партій за умов державотворення 1917 - 1920 рр. Головну увагу приділено аналізу та систематизації воєнно-політичних орієнтирів у програмних документах партій різного ідеологічного спрямування суверенної України. Розглянуто проблеми військової реформи, нової Воєнної доктрини, розвитку оборонно-промислового комплексу, основні параметри майбутніх Збройних Сил, питання соціального забезпечення та військового виховання особового складу збройних формувань України.

  Скачати повний текст

Визначено суть і зміст феномену перебудови, запропоновано та обгрунтовано періодизацію трансформаційних процесів цієї доби. Досліджено основні аспекти розгортання національного відродження, проаналізовано етапи процесу становлення народної опозиції та зародження вітчизняної багатопартійності. Встановлено динаміку виборчих кампаній 1989 та 1990 рр. та їх наслідки. Виявлено форми прояву та специфіку вітчизняного варіанту "кризового синдрому" модернізації. Проаналізовано динаміку та вектори суспільної думки на різних етапах трансформаційних змін. Розкрито основні аспекти процесу суверенізації України.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження особливостей процесу трансформації партійної системи України за роки незалежності. Проаналізовано основні напрямки, форми та засоби діяльності політичних партій України протягом зазначеного хронологічного періоду, зокрема на сучасному етапі. Систематизовано основні теоретико-методологічні підходи зарубіжної та вітчизняної політичної науки щодо вивчення та класифікації політичних партій і партійних систем. Запропоновано періодизацію процесу формування та становлення багатопартійності в українському суспільстві. Визначено проблеми та фактори вливу на розвиток багатопартійної системи. Розкрито специфіку взаємодії партійної та виборчої систем в Україні. Розглянуто суперечності та недоліки вітчизняного законодавства про вибори та партії. Проаналізовано парламентські виборчі кампанії 1998 та 2002 рр. та їх вплив на зміни в партійній системі України, визначено тенденції та перспективи її подальшого розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено політичні традиції як чинник, що забезпечує сталість й наступність у функціонуванні та розвитку політичної системи. Сформульовано концептуальну модель політичної традиції згідно розробленій комплексній методиці дослідження, що поєднує історико-політичний, соціокультурний і системний підходи. Визначено та описано основні структурні компоненти динамічної моделі політичної традиції: дві співнаправлені складові руху інформації та носій традиції - суб'єкт політики. Визначено та описано два рівні існування динамічної моделі політичної традиції. Розкрито концептуальний рівень її існування через параметри суті, змісту, форми, структури та функцій, процесуальний - завдяки механізмам екстеріоризації ("акультурації-декультурації", "символізації", "інституціалізації-деінституціалізації"), що показують, як за умов реального політичного процесу виявляються функції політичної традиції, що забезпечують сталість й наступність у її функціонуванні та розвитку політичної системи.

  Скачати повний текст

Виявлено теоретико-методологічні особливості цивілізаційного лобізму як чинника політичної культури в концептуальному та прикладному вимірах. Проведено теоретичні та методологічні дослідження даної проблеми, узагальнено підходи зарубіжних і вітчизняних представників політологічної думки, проведено експертні дослідження й одержано певну фактологічну базу. Систематизовано та структуровано теоретичні підходи до понять "лобізм", "лобі-групи", "ghovernment relaions", "public affairs". Розглянуто доробок вітчизняних науковців щодо концепцій лобізму як чинника політичної культури суспільства. Розглянуто європейську специфіку лобізму на національному та наднаціональному рівнях. Визначено особливості лобіювання у традиціях політичної культури Великої Британії, Французької Республіки, Федеративної Республіки Німеччина, Литовської Республіки та Республіки Польща. Увагу приділено проблемі легітимації лобіювання в Україні шляхом аналізу політико-правотворчих документів і практики лобіювання в Україні. Доведено, що проблеми легітимації лобізму в Україні зумовлені значною мірою відсутністю чітко визначених політичних ідеалів щодо принципів взаємодії політичних інститутів з лобі-групами та громадянським суспільством.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено дослідження особливостей політичної участі осіб з функціональними обмеженнями у сучасному політичному процесі в Україні. Проаналізовано особливості ставлення інвалідів до реалій політичного життя, специфіку політичної соціалізації та політичних інтересів. Висвітлено основні структурні елементи та чинники формування політичних орієнтацій та участі цієї спільноти у процесах демократичних перетворень.

  Скачати повний текст

Досліджено роль і місце політичних партій у суспільстві перехідного типу, за умов становлення в Україні парламентаризму та нової системи владних відносин. Проаналізовано вплив на ці процеси політичної реформи. Визначено її об'єктивні передумови та суб'єктивні чинники, а також систематизовано різні передумови української багатопартійності. Окреслено основні тенденції та перспективи партійного розвитку в Україні на сучасному етапі. Проаналізовано зарубіжну практику політичного коаліціотворення (на прикладі країн розвиненої демократії та постсоціалістичних країн ЦСЄ), а також перший вітчизняний досвід створення на партійній основі парламентської більшості, правлячої парламентської та урядових коаліцій. З'ясовано політичні чинники, які можуть суттєво вплинути на внутрішнє структурування українського парламенту, формування парламентсько-урядових коаліцій.

  Скачати повний текст

Систематизовано основні праці західних вчених, які розглядають різні аспекти політичної відповідальності політичних партій. Виокремлено головні тенденції сучасних досліджень і визначено основні чинники партійно-політичної відповідальності. Розглянуто чотири моделі партійної відповідальності, а саме, парламентаризм з двопартійною системою, парламентаризм з багатопартійністю, президенціалізм з двопартійністю та президенціалізм з багатопартійністю. Проаналізовано реалії політичної відповідальності партій в Україні, висвітлено головні проблеми, які перешкоджають підвищенню її рівня, та запропоновано рекомендації щодо їх подолання.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості виникнення та проявів сепаратизму в історико-політичному аспекті. Запропоновано визначення даного поняття як обумовленого етнічними, політичними, соціально-економічними та культурними протиріччями прагнення регіону до політичного відділення від решти території держави або підвищення свого правового статусу у межах країни. Праналізовано мету сепаратистського руху, спрямовану на реалізацію двох видів сепаратизму - регіонального та етнічного. Охарактеризовано соціальну базу сепаратистського руху, який передбачає участь політичної еліти, середніх і нижчих верств населення. Виявлено специфіку проявів сепаратизму в різних країнах світу, зокрема на пострадянському просторі. Розроблено класифікацію сепаратистських рухів за різними критеріями: визначенням мети та сутності, соціальної бази, методів та форм проведення, організацією та характерними проявами. Наведено рекомендації щодо запобігання виникненню сепаратизму шляхом надання широких повноважень місцевим органам влади, розвитку федералізму або регіоналізму, забезпечення економічних і політичних можливостей для регіональних груп поза межами їх власних територій.

  Скачати повний текст

Визначено особливості організації та проведення спеціальних інформаційних операцій у мас-медіа (спін-операцій) у контексті сучасного політичного процесу. Спін-операції розглянуто як низку дій (акцій), пов'язаних із виконанням певних завдань стосовно інформування, переконання або мотивування змін поведінки у відносно визначеній та великій аудиторії, як правило, з некомерційною користю для окремої людини, групи, суспільства в цілому, звичайно в межах виділеного часу, за допомогою організованої інформаційної діяльності, що включає мас-медіа та часто доповнена міжособистісною підтримкою. Установлено, що політичні спін-операції можуть бути репрезинтовані на базовому та допоміжному рівнях, а технологія організації та проведення політичних спін-операцій пов'язана тільки зі сферою мас-медіа та є ціннісно нейтральною технікою інформаційного впливу на аудиторію.

  Скачати повний текст

Вперше винесено проблему визначення статусу омбудсмена в політичних системах України та країн Євросоюзу. Проаналізовано об'єкт діяльності інституту омбудсмена, під яким розуміється захист прав і основних свобод людини та досліджено генезис прав людини в аспекті сприйняття людини як суб'єкта міжнародних відносин. Досліджено теоретичне підгрунтя функціонування правової та соціальної держави. Надано пропозиції внесення змін до Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини". Аргументовано необхідність надання омбудсмену права законодавчої ініціативи та введення в Україні посад спеціалізованих омбудсменів. Досліджено моделі інституту обмудсмена, запроваджені в багатьох європейських країнах світу. Доведено, що даний інститу не належить до жодної з гілок державної влади, маючи особливий статус, як феномен, що відображає політичну та правову культуру суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено зміст інституційної природи формування та розвитку соціального діалогу як реальної передумови досягнення нових стандартів добробуту у громадянському суспільстві. Визначено імперативи формування інституту соціального діалогу та характер оцінюваних підходів щодо його демократичних можливостей. Значну увагу приділено взаємозв'язку політічних і соціальних трансформацій в Україні, що визначають напрямки еволюції соціального діалогу. Досліджено вплив зазначеного інституту та шляхи модернізації українського суспільства. Проаналізовано складові процесу становлення та розвитку соціального діалогу, що можуть відігравати важливу роль у визначенні перспектив сучасної соціальної політики держави, демократичних процесів у суспільстві. На підставі результатів дослідження зроблено висновок, що інституціоналізовані групи, що входять до складу сторін-учасниць соціального діалогу, користуючись демократичним методом регулювання суспільних процесів, можуть значною мірою сприяти демократизації всіх соціальних і політичних процесів, досягненню нового рівня життя. Показано, що на певному етапі суспільного розвитку соціальний діалог може відігравати роль реального інструменту, соціально-політичної засади системної організації громадянського суспільства, формування нових управлінських моделей і сучасних політичних технологій. Розглянуто динаміку процесів, за яких кожне суспільство, не зважаючи на історичні умови його формування, як простору врегульованих відносин, постає перед фактом, коли сторони соціального діалогу є формою злагодженого та конструктивного вдосконалення будь-яких існуючих соціальних відносин і політичних процесів. Запропоновано комплекс політичних, правових і організаційних заходів, здійснення яких сприятиме гармонійному та збалансованому розвитку соціальних і політичних процесів в Україні з метою забезпечення балансу інтересів різних категорій населення, що є основою соціальної демократії та злагоди за умов формування громадянського суспільства та стабільної ринкової економіки.

  Скачати повний текст