Визначено, що сучасні інфокомунікаційні технології (ІТ) відкривають можливості в практиці організаційного, партійного будівництва, самоорганізації громадянського суспільства. Обгрунтовано розвиток Інтернету відповідно до демократичної спрямованості громадянського розвитку. Наголошено, що людину з пасивного об'єкта за допомогою мас-медіа перетворено в активного, самостійного суб'єкта добору плюралізованої маси інформації. Визначено, що за умов переходу до нових ІТ видозмінюються функції влади в суспільстві. Досліджено особливості інформаційного суспільства в контексті політичних процесів. Виявлено, що ІТ розширюють права громадян шляхом надання доступу до різноманітної інформації, збільшують ступінь їх політичної участі та контролю за діяльністю державної влади, дають можливість активно виробляти інформацію. Доведено, що метою включення в політичне життя технологій є створення відкритої для діалогу з громадянами прозорої вертикалі влади. Аргументовано, що за умов входження України в Глобальну інформаційну систему досягнуто підвищення правової грамотності населення, посилення процесів демократизації держави, розширення можливостей реалізації прав на свободу слова.

  Скачати повний текст

Установлено 5 типів політичних процесів залежно від їх ресурсної бази та місця у соціальному просторі: динамічна стабільність, режим з загостренням за нестійкої стабільності, нестійка циклічність, локалізація та динамічна нестійкість. Проаналізовано суспільствознавчі і політологічні концепції світової науки, що відбивають системоутворююче значення інформації для поведінки суспільних систем. З'ясовано залежності типів політичного процесу та інформаційної системи. Установлено корелятивний зв'язок між динамікою політичних акторів та рівнем використання інститутів інформаційного суспільства (ЗМІ, Інтернет, технології політичного менеджменту). Розкрито суть поняття інформаційного суспільства у контексті політичної системи (з урахуванням її ресурсної бази та інших характеристик). Досліджено залежність поведінки політичних акторів (у Німеччині, Франції, Португалії, Чеській Республіці, Україні) відповідно до конкретного інформаційного середовища. Системно проаналізовано політичні процеси в Україні та елементи інформаційного чинника. Установлено, що нестабільність політичного середовища не обов'язково є прямим наслідком перехідних процесів, а зумовлена ставленням політичних лідерів до інформаційних інститутів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження щодо вивчення наявності-відсутності, визначення і класифікації фактів і прикладів здійснення інформаційної маніпуляції (та виявлення країн-маніпуляторів) повідомленнями у зарубіжних ЗМІ. Проаналізовано політико-соціальні явища в Україні за матеріалами публікацій в зарубіжній періодичній пресі. Доведено реальні факти маніпуляції інформацією, порушення основних етичних і міжнародних принципів роботи журналіста та ЗМІ.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблеми реалізації зовнішньополітичних інтересів держави інформаційними засобами за умов міжнародних криз. Розглянуто процеси формування та реалізації інформаційної зовнішньополітичної стратегії, систематизовано теоретичні та прикладні проблеми застосування інформаційно-комунікативних інструментів впливу на зовнішні аудиторії. Досліджено сучасні тенденції в організації міжнародних комунікаційних потоків за кризових умов та практику діяльності у даній сфері держав, які істотно впливають на формування та реалізацію зовнішньої політики України. Створено концепцію, узагальнено проблеми її реалізації у міжнародному аспекті та побудовано нову модель інформаційної зовнішньополітичної стратегії. На підставі вивчення досвіду інформаційного протистояння під час антитерористичної кампанії встановлено характер інформаційної зброї "масового психічного ураження", спрямованої на зниження відчуття безпеки, поширення паніки та страху. Показано, що не тільки масова свідомість, але й політичні інститути, економічна та культурно-цивілізаційна система в цілому стають метою подібних інформаційних впливів. Визначено провідні тенденції в інформаційному забезпеченні зовнішньої політики США за умов сучасного кризового стану системи міжнародної безпеки, а також закономірності здійснення зовнішньополітичних комунікацій російською елітою у пострадянських країнах. Наведено пропозиції щодо формування сучасної державної інформаційної стратегії України у сфері зовнішньої політики.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено проблему інформаційної уразливості держави на прикладі кримського регіону у контексті геополітичного положення півдня України з урахуванням його багатонаціонального та транзитного статусу у структурі держави. Виявлено та досліджено місце та роль кримського регіону у контексті внутрішньої та зовнішньої політики України. Проведено комплексний аналіз кримської інформаційної складової інформаційного простору держави. Розглянуто питання щодо єдиного інформаційного простору Причорноморського регіону у цілому. Уперше до наукового обігу введено раніше закриті матеріали радянського військово-промислового комплексу і, насамперед, матеріали, взаємопов'язані з дослідженням ближнього космосу у частині спостереження та контролю над інформаційними потоками засобів масових комунікацій. Проведено комплексний аналіз мас-медійного ринку у Криму, виявлено ключові аспекти інформаційного тиску та формування регіональної складової інформаційного простору, зокрема, внутрішні та зовнішні чинники. Розроблено науковий проект Причорноморського Регіонального інформаційного Центру країн-партнерів Організації Чорноморського Економічного співробітництва у контексті національної програми інформатизації та програми конверсії з використанням матеріально-технічної бази Національного центру управління та випробування космічних засобів Національного космічного агенства України, розташованого у Криму. Сформульовано рекомендації для державних установ, що мають розв'язувати проблеми інформаційної безпеки держави та зовнішньої політики України у Причорноморському регіоні.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен інформаційної влади, визначено її поняття, структуру, особливості політичного впливу, роль у демократизації сучасного суспільства. Вивчено суспільно-правову організацію інформаційної влади, значну увагу приділено громадському телерадіомовленню. На підставі узагальнення досвіду демократичних країн світу розроблено рекомендації щодо сприяння становленню та розвитку цієї влади у сучасній Україні, посилення її впливу на демократизацію українського суспільства. Доведено, що інформаційна влада є чинником демократизації суспільства лише за умови, коли вона базується на демократичних принципах, інакше вона може бути джерелом виникнення та нарощування небезпечних для суспільства негативних тенденцій. Інформаційна влада може слугувати цілям демократизації суспільства, але може перетворитися у дуже небезпечну зброю, спрямовану проти демократичної системи.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження діяльності ООН в інформаційній сфері. Обгрунтовано провідну роль спрямованого інформаційного забезпечення в підвищенні ефективності діяльності ООН. Виявлено проблеми діючої інформаційної структури ООН та визначено основні шляхи поліпшення форм і методів інформаційної діяльності Організації. Проаналізовано напрями та визначено перспективи розвитку інформаційної галузі ООН. Встановлено основні фактори впливу інформаційної революції на структуру та діяльність ООН, а також на можливості досягнення цілей, передбачених Статутом Організації. Обгрунтовано провідну роль інформаційних центрів ООН в інформуванні світового співтовариства про мету та діяльність Організації. З'ясовано роль інформаційної діяльності ООН в урегулюванні міжнародних конфліктів. Встановлено пріоритетну роль інформаційних підрозділів у діяльності місій ООН у сфері забезпечення миру та безпеки. Наведено рекомендації щодо поліпшення дієвості та зміцнення потенціалу Організації в інформаційному забезпеченні миротворчої діяльності, використання інформаційних технологій в місіях ООН.

  Скачати повний текст

У контексті формування цивілізаційного інформаційного суспільства виявлено та досліджено суть інформації як системно- та структуротвірного феномену. Запропоновано ноосферну парадигму інформації, яка базується на єдності матеріальних коренів інформації та інформаційних коренів матерії. Відповідно до цього розглянуто й узагальнено головні положення теорії систем у контексті відкритості реально існуючих систем та висвітлено теорію відкритих систем як парадигму процесів глобального розвитку. З використанням запропонованих засад досліджено природне явище глобалізації. Зроблено прогноз щодо трансформації місця та ролі національної держави за умов глобалізації. Установлено, що головним чинником існування держави є її система інформаційної політики, яка базується на двох взаємоневід'ємних вимірах, а саме: техніко-технологічному, пов'язаному з впровадженням інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності суспільства та гуманітарному, взаємопов'язаному з наслідками такого впровадження для соціальних систем. Розроблено теоретичну модель системи інформаційної політики держави. Створено прикладну модель, яка є органічним системним поєднанням теоретичної моделі системи інформаційної політики держави та наявної інфраструктури Національного космічного агентства України.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено інформаційну політику держави як фактор реформування суспільства. Акцентовано увагу на понятті "інформація", її ролі як трансформаційного ресурсу. Визначено напрямки інформаційної політики держави щодо їх впливу на реформування сфери управління суспільством, інформації, інформаційних технологій і їх ролі в політичному процесі; вплив засобів масової інформації на процес реформування; значення інформаційної безпеки.

  Скачати повний текст

Запропоновано підхід до розуміння теоретико-методичних концепцій формування державної інформаційної політики на прикладі Китайської Народної Республіки (КНР) за умов трансформації політичної системи під впливом глобалізаційних процесів, який характеризується визнанням пріоритетності державного управління у сфері інформації та комунікації з одночасною підтримкою економічних реформ та вільної конкуренції. З'ясовано напрями міжнародного співробітництва у сфері інформаційної політики у межах регіональних міжнародних організацій Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТР) - АТЕС та АСЕАН, яка відображає специфіку інформаційного розвитку регіону, роль політичного лідерства азійських країн і політику подолання інформаційної асиметрії за рахунок ефективної інвестиційної політики. На підставі компаративного аналізу узагальнено концептуальні засади сучасних стратегій інформаційної політики країн АТР і доведено, що вони поєднують глобальні інтеграційні тенденції та національну специфіку розвитку інфомаційного суспільства. Комплексно досліджено проблему формування політичної стратегії інформаційного суспільства КНР. Проаналізовано модель суспільного розвитку з урахуванням політичної, економічної та інших значимих складових інформаційної політики держави. Досліджено специфіку модернізації інформаційної сфери КНР, та зроблено висновок про позитивну динаміку впровадження міжнародних стратегій інформатизації, електронного врядування, електронної комерції та інформаційної безпеки у внутрішній політиці держави. Запропоновано рекомендації для реалізації пріоритетів державної інформаційної політики у міжнародних відносинах. З'ясовано емпіричну залежність модернізації політичної системи й ідеології КНР і державної інформаційної політики, яка є чинником забезпечення зовнішньополітичних інтересів Китаю у міжнародних відносинах.

  Скачати повний текст

Аргументовано, що державна PR-діяльність може бути використана як для встановлення й підтримки реальних партнерських взаємин і взаємодій із суспільством та його об'єктивного інформування про діяльність державної влади, так і для маніпулювання громадянською думкою. Виявлено типи інформаційної поведінки держави, кожний з яких має свою специфіку встановлення та підтримки політичних контактів з партнерами й опонентами. Доведено, що в результаті впровадження в діяльність органів державної влади та систему державного управління інформаційно-телекомунікаційних технологій з позиції ідеології електронного уряду органи державної влади одержують новий оперативний канал прямого спілкування із громадянами.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність, особливості формування та структурні засади інформаційного суспільства, показано перспективи його розвитку в Україні. Удосконалено визначення поняття інформаційного суспільства, розкрито його зміст. Розглянуто існуючі теоретичні концепції інформаційного розвитку. Здійснено компаративний аналіз практичних моделей переходу до інформаційного суспільства у розвинених країнах. Визначено структурні засади інформаційного суспільства, проаналізовано особливості його політико-правової, економічної та соціокультурної сфер. Охарактеризовано основні етапи розвитку інформаційного суспільства в сучасній Україні, розглянуто позитивні та негативні чинники його становлення. Обгрунтовано пріоритетні напрямки оптимізації інформаційного розвитку України.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано теоретичну концепцію розгляду соціально-правової парадигми інформаційного суспільства як одного з компонентів формування глобального інформаційного простору. Здійснено історико-філософський аналіз внеску правової думки у формування суспільного розвитку людства. Шляхом застосування праксеологічного підходу розглянуто соціально-правову детермінанту інформаційного суспільства, зокрема, її аксіологічний, гносеологічний, онтологічний та антропологічний аспекти. Доведено, що дана категорія є показником інформаційної цивілізації у розвинених країнах світу. Встановлено, що формування інформаційного суспільства за європейською, латиноамериканською та азіатською моделями є сучасною домінуючою тенденцією розвитку людства у глобальний інформаційний простір на базі інформаційно-комп'ютерних технологій, Інтернету. З'ясовано, що застосування у термінології інформаційного суспільства правових категорій дозволяє досягти більш повного розуміння сутнісних складових герменевтики глобального інформаційного суспільства. Виявлено, що за умов розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій та інформаційного суспільства правове буття людей стає глобальною цінністю та нормою їх життя. Встановлено локальну будову глобального інформаційного суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен тероризму з урахуванням його інформаційного складника. Визначено характер взаємозв'язків між засобами масової інформації та проявами тероризму за умов культурної та інформаційної глобалізації. Проаналізовано можливість використання терористами традиційних і новітніх засобів масовоої інформації (ЗМІ). Досліджено особливості впливу на громадську думку матеріалів мас-медіа з терористичної тематики. Визначено загальні засади політико-правового та морально-етичного регулювання ЗМІ у контексті боротьби з тероризмом. Наголошено на необхідності застосування комплексного підходу до проблеми профілактики тероризму, що передбачає застосування заходів культурного, інформаційного, політичного, соціального та правового характеру. Запропоновано рекомендації щодо політико-правової та інформаційної протидії тероризму.

  Скачати повний текст

Проведено політологічне дослідження актуальної проблеми залежності державних політичних структур та їх інформаційної політики від глобального поширення міжнародного тероризму наприкінці XX - на початку XXI ст. На прикладі Сполучених Штатів та Росії встановлено тенденцію схильності демократичних систем до авторитаризму, що проявляється у трасформуванні політичних структур та їх інформаційної політики під натиском міжнародного тероризму. Розроблено концептуальні та методологічні підходи щодо розв'язання даної проблеми, застосовано діалектико-системний метод аналізу систем інформаційної політики даних держав. Запропоновано моделі формування державної інформаційної політики з відповідними параметральними характеристиками. Для політичних структур України наведено рекомендації щодо участі у боротьбі з міжнародним тероризмом.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття інформаційного імперіалізму, який має свої витоки з класичного імперіалізму. Відзначено, що під час "холодної" війни є неможливим ведення воєн у класичному розумінні, тому імперіалізм трансформувався в "інформаційний", а за умов однополюсного світу набув суттєвого доповнення як "американський інформаційний імперіалізм". Базуючись на цивілізаційному системному методі досліджено політику США XX ст. і показано, що відмова від доктрини ізоляціонізму й активне входження в систему міжнародних відносин за умов економічного домінування у світі сприяло відкритості американського суспільства до нових цивілізаційних викликів, забезпечило США провідні позиції у процесах глобалізації, що надає переваги у використанні повною мірою позитивних рис цих процесів і займати передові рубежі у подальшому їх розвитку. Доведено залежність між одноосібним пануванням США у сучасній системі міжнародних відносин і контролем цієї країни над всіма складовими світових інформаційних потоків та досліджено новий ефект цього явища у світі, який полягає в інформаційному домінуванні США, що завершує та доповнює економічну і політичну зверхність, без яких в епоху глобалізації є неможливим закріпити та зберегти статус єдиного світового лідера.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження методів функціонування антитерористичної політики та її ефективності щодо забезпечення суспільної стабільності держави. Розкрито сутність тероризму, виділено його ознаки та відокремлено від суміжних явищ. Доведено, що сучасний тероризм зберігає значну кількість напрямів розвитку та набуває ознак глобального явища. Сформульвано визначення тероризму як форми соціально-політичної боротьби, яка полягає в систематичній реалізації ідеологічно обгрунтованих, публічних, небезпечних для суспільства насильних дій або загрози з метою впливу на все населення або окремі соціальні групи для досягення цілей, що стосуються державної політики. Наведено характеристику силового напряму антитерористичної політики та її основних елементів. Виділено сучасні методи силової діяльності, які можна застосовувати у боротьбі проти тероризму. Встановлено, що ефективність антитерористичної політики держави ускладнена невідповідністю її методів особливостям міжнародної структури тероризму, сучасним засобам тиску терористів і специфіці суб'єкта. Досліджено проблеми якості інформаційного забезпечення антитерористичної політики щодо об'єкта терористичного нападу.

  Скачати повний текст

Здійснено системне, міждисциплінарне політологічне дослідження проблеми інформаційної безпеки українського телевізійного простору, актуалізованої теперішнім станом вітчизняного державотворення з застосуванням структурно-функціонального та компаративістського методів аналізу у взаємозв'язку з елементами інформаційного та політичного простору. Запропоновано парадигму дослідження процесу забезпечення інформаційної безпеки телевізійного простору України. Висвітлено питання формування та функціонування зазначених просторів. Визначено перспективи забезпечення належного рівня інформаційної безпеки. Показано, що умовою формування сучасної конкурентноздатної системи захисту телепростору України є запровадження комплексної програми піднесення загального професійного рівня тележурналістики, чіткого її орієнтування на виконання стратегічних завдань становлення української державності. Відзначено, що існуючі безпекові імперативи вітчизняного телепростору не відповідають вимогам реалій: неадекватності обраному стратегічному курсові державотворення.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження стану, тенденцій та імперативів взаємодії засобів масової інформації (ЗМІ) та держави у контексті забезпечення права громадян на інформацію як важливого чинника демократизації політичного процесу в Україні. Проаналізовано еволюцію взаємин ЗМІ з органами влади у період утвердження державного суверенітету України в аспектах, пов'язаних з законодавчим регулюванням функціонування українських мас-медіа, глобалізацією світового інформаційного простору, деклараціями та реаліями державної політики в інформаційній сфері, динамікою змісту, а також еволюцію способів і форм взаємодії ЗМІ з державними інституціями й іншими суб'єктами політичних відносин і бізнес-утвореннями.

  Скачати повний текст

Визначено та класифіковано комунікативні методи побудови політичного іміджу в ЗМІ, відокремлено новітні від вже відомих. Проаналізовано стан і перспективи розвитку комунікативних методів впливу в журналістиці, політичному консультуванні, паблік рілейшиз та іміджелогії. Розглянуто особливості використання вітчизняними засобами масової інформації комунікативних методів для привернення уваги читачів до діяльності політика або партії та формування громадської думки щодо окремих політичних сил. Досліджено деякі групи комунікативних методів побудови політичного іміджу в ЗМІ за типологічними ознаками. Особливу увагу приділено новітнім методам, показано перспективи їх сталого використання у ЗМІ як засобу створення іміджу. Розглянуто питання "первинності" іміджу та PR. Розроблено дворівневу класифікацію комунікативних методів, пристосовану для практичного використання в рекламних і PR-агенціях з метою формування у суспільній свідомості певних політичних настанов і фіксування іміджу політика або політичної партії. Простежено тенденції розвитку українського іміджевого та PR-консультування у контексті співпраці з засобами масової інформації.

  Скачати повний текст