Визначено сутність і механізм функціонування за умов сучасної правової держави інституту політичної відповідальності, який заснований на принципі взаємної відповідальності державної влади та громадянина. Обгрунтовано сутність політичної відповідальності, що полягає у застосуванні політичних санкцій до суб'єктів політики, що порушують політичні норми, домовленості та не дотримують взятих на себе політичних зобов'язань. Втсановлено, що політична відповідальність державної влади перед громадянами є сукупністю легітимних політичних заходів, що забезпечують примус влади до виконання прийнятих зобов'язань і схвалених суспільством програм, а у поєднанні з політичною відповідальністю громадян перед державною владою вона є необхідним інструментом стабілізації політичних відносин. З'ясовано, що у сучасній правовій державі діє презумпція політичної відповідальності народу, який не може існувати поза державно-організованим порядком. Обгрунтовано, що всі громадяни певної держави колективно відповідальні за результати її дій.

  Скачати повний текст

Визначено, що влада в політико-антропологічному дискурсі - це неформальні відносини домінування, що виявляються в соціальних групах різних рівнів, з обов'язковим урахуванням психофізіологічних, психологічних, символічних і світоглядних ресурсів влади, завдяки яким забезпечується підкорення об'єктів влади суб'єкту. З'ясовано, що в політичній антропології влада не зводиться лише до політичної, а розглядається як взаємовідносини між індивідами та групами в різних сферах життєдіяльності, включаючи міжіндивідуальну взаємодію. Визначено, що антропологія влади - це самостійний напрям наукових досліджень в межах сучасного політико-антропологічного дискурсу, який вивчає владу з точки зору людини як суб'єкта й об'єкта владних відносин. Запропоновано розглядати нові напрями політико-антропологічних досліджень - антропологію влади, антропологію конфлікту та антропологію менеджменту як самостійні субдисципліни в межах сучасного політико-антропологічного дискурсу.

  Скачати повний текст

Розглянуто політичну соціалізацію як чинник формування політичної культури. Висвітлено особливості політичної соціалізації за умов становлення інформаційного суспільства, до яких належать використання інформаційно-комунікативних технологій, які забезпечують доступ до великих масивів політичної інформації, можливість безпосередньої участі у державотворчих процесах. Розкрито специфіку формування політичної свідомості особистості засобами масової комунікації. Визначено, що вплив засобу масової комунікації на політичну соціалізацію особистості залежить від ряду факторів космічного, біологічного та соціально-психічного характеру. Проаналізовано місце та роль вітчизняних засобів масової комунікації у процесі політичної соціалізації в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості інституційної складової політичної соціалізації за умов трансформації суспільства. Виокремлено політико-економічну та соціально-психологічну традиції поняття "політична соціалізація", а також його застосування у широкому значенні, як політично релевантний аспект загальної соціалізації. Зазначено, що політична соціалізація є складним, структурно-функціональним процесом, в якому тісно взаємодіють когнітивна, афективна та конативна складові. На прикладі українського суспільства показано поєднання чинників і умов політичної соціалізації негативного та позитивного характеру.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній політичній науці здійснено систематичний аналіз базових параметрів політичних мереж (структури, суб'єктів, влади, функцій, стратегій і правил функціонування), розкрито їх зміст шляхом використання мережевих показників (щільності, співвідношення напівступеня входу/виходу вершини, відстані, центрованості, еквівалентності, владного індексу В. Боначича). Доведено, що сучасний мережевий інструментарій має статус підходу, який поєднує теорію політичних мереж і власне мережевий аналіз. Проведено типологізацію політичних мереж. З'ясовано, що мережеві контакти не є виключно горизонтальними, а можуть включати і вертикально побудовані зв'язки. На підставі запропонованої типологізації виділено базові характеристики політичних мереж: неформальність, децентралізація ресурсних потоків, дискретність, цілепокладання, множинність рівнів політичної взаємодії, існування поза офіційно визначеними інституційними кордонами, залученість публічних і непублічних акторів. Обгрунтовано доцільність використання мережевого аналізу для дослідження нових політичних структур та явищ - політичних партій, громадянського суспільства, революції й акцій протесту, парламентської коаліції, оскільки їх діяльність розгортається на основі мережевих "законів".

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто політичний процес як функцію, що змінюється під впливом чинника мотивації влади політичних лідерів. Встановлено, що елементи мотиваційного механізму особистості (потреба, особистісні диспозиції, зовнішні стимули, мотив), їх сукупність та взаємодія впливають на вибір засобів досягнення влади та стиль її реалізації. Описано мотиваційні моделі владного процесу, запропоновано авторську методику дослідження мотиваційної сфери політичних лідерів. Шляхом порівняльного аналізу доведено подібність об'єктивних передумов політичної трансформації в Україні та Республіці Білорусь. Проаналізовано мотиви, що спонукали Леоніда Кучму й Олександра Лукашенка до процесу виборювання та реалізації влади, продемонстровано вплив особистісних мотивів президентів України та Республіки Білорусь на перебіг політичних процесів у названих країнах. Виявлено, що роль суб'єктивного фактора значно зростає в політичних системах, що трансформуються.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження особливостей політичної участі осіб з функціональними обмеженнями у сучасному політичному процесі в Україні. Проаналізовано особливості ставлення інвалідів до реалій політичного життя, специфіку політичної соціалізації та політичних інтересів. Висвітлено основні структурні елементи та чинники формування політичних орієнтацій та участі цієї спільноти у процесах демократичних перетворень.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний політологічний аналіз політичної культури. Розкрито зміст даного явища, визначено й проаналізовано роль її складових, зокрема, політичної свідомості та політичної поведінки. З'ясовано особливості політичної культури молоді й основні фактори її формування. Досліджено процеси політичної соціалізації молодого покоління в Україні та інших країнах. Висвітлено теоретичні аспекти аналізу його основних характеристик як соціальної категорії та носія специфічного типу політичної культури. Розглянуто основні характеристики, які дають змогу виокремити молодь в соціальну групу, а також детермінують її політичну культуру. Виокремлено основні ознаки явища глобалізації та засоби її поширення. Структуровано підходи до вивчення глобалізації у когнітивному й емоційному аспектах. Визначено загальні характеристики та способи виникнення, основні шляхи формування глобалізованої ("цільової") політичної культури. Проведено аналіз особливостей формування "цільової політичної культури" української молоді на сучасному етапі.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості політичного успіху як закономірного результату системно-раціональної діяльності, що визначає позицію суб'єкта у політичному просторі на підставі підсумкової суспільної оцінки всіх політичних досягнень і поразок. Розглянуто теоретико-методологічні засади та принципи вивчення даного явища, доведено його суперечність, що має прояв у розв'язані конфлікту моралі та прагматизму. З'ясовано, що політична культура є індикатором виявлення можливостей функціонування політичного успіху у межах поля політики. За результатами дослідження виділено та проаналізовано фактори, критерії, види політичного успіху. Наведено модель політичного успіху, складовими якої є досягнення позиції політичними суб'єктами у межах політичного простору, реалізація ними запланованих стратегій, суспільне оцінювання одержаних результатів. Ефективність досягнення даної моделі залежить від наявності сутнісного взаємозв'язку між визначеними елементами.

  Скачати повний текст

Систематизовано основні праці західних вчених, які розглядають різні аспекти політичної відповідальності політичних партій. Виокремлено головні тенденції сучасних досліджень і визначено основні чинники партійно-політичної відповідальності. Розглянуто чотири моделі партійної відповідальності, а саме, парламентаризм з двопартійною системою, парламентаризм з багатопартійністю, президенціалізм з двопартійністю та президенціалізм з багатопартійністю. Проаналізовано реалії політичної відповідальності партій в Україні, висвітлено головні проблеми, які перешкоджають підвищенню її рівня, та запропоновано рекомендації щодо їх подолання.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано базові параметри процесу політичної адаптації (структура, суб'єкти, об'єкти, рівні, фактори) та розкрито їх зміст. За допомогою порівняльного аналізу понять "адаптація", "соціальна адаптація", "соціалізація", "політична адаптація" з'ясовано сутність поняття "політична адаптація", її змістовно-функціональну призначеність в контексті політичної соціалізації. Досліджено механізми політичної адаптації, зокрема, інституційні, нормативні, особистісні, які регулюють адаптивні відносини особистості з політичним середовищем в їх діалектичному взаємозв'зяку та взаємодії. Визначено багаторівневу систему політичного адаптування особистості та політичних груп, яка задається різноманітною системою методів і засобів їх реалізації в політиці. Проаналізовано політико-правові та морально-етичні аспекти регулювання політико-адаптивних відносин особистості та влади, діалогові форми політичної участі громадян у формуванні державної політики на принципах гласності, рівнопартнерства та взаємовідповідальності.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне політологічне досліження особливостей становлення та функціонування політичної науки й освіти в Україні. Визначено тендценії подальшого розвитку даного комплексу політичних знань і основні напрями його реального впливу на процеси державного будівництва, розвитку демократичної політичної культури, гуманізації соціуму, гуманітаризації освіти, інституціалізації громадянського суспільства. Систематизовано політичні знання як ціннісну базу теоретичного осмислення та практичної реалізації політики за умов демократизації суспільства з урахуванням мінливої динаміки розвитку політичної сфери. Доведено, що за сучасних умов політичний простір значною мірою символізується, що обумовлює розширення постмодерністського дискурсу в українській політології. Запропоновано схему розвитку в Україні наукових політологічних досліджень, яка включає аналіз досягнень її основних напрямів. Визначено перспективи та конкретизовано завдання розвитку політології як навчального курсу та базової спеціальності у вищих навчальних закладах України. Аргументовано наукову позицію, згідно з якою політологія постає як одна з провідних дисциплін у системі сучасної соціально-гуманітарної освіти України. Показано, що політична наука й освіта відіграють значну роль як науково-освітня система стимулювання процесу становлення громадянського суспільства. Обгрунтовано науковий підхід, відповідно до якого створення сучасних соціальних цінностей становить процес, невідривний від впровадження громадянських знань через міжгалузеву систему громадянської освіти.

  Скачати повний текст

Вивчено питання ролі політичної освіти та громадянського виховання у політичному процесі. Запропоновано концепцію, яка передбачає комплексний розгляд динаміки політичного життя як процесу збереження та перетворення складної системи на основі комплексу екзогенних і ендогенних для політики факторів, серед яких фундаментальну роль відіграє іманентний їй процес надання громадянину формального чи фактичного статусу активного суб'єкта політичного світу. Запропоновано ствердження, що громадянин об'єктивно має потребу у відомій нормі політичних знань, умінь і навичок, щоб свідомо надавати підтримку демократичним інститутам і цінностям.

  Скачати повний текст

Проаналізовано західні та вітчизняні концепції політичної соціалізації. Розглянуто роль політичної соціалізації у процесі становлення незалежної української держави, формування політичної системи. Визначено статус молоді у політичному просторі українського суспільства, її роль як об'єкта та суб'єкта політичного впливу. Висвітлено пріоритетні напрямки діяльності молоді у громадських об'єднаннях та політичних партіях. Удосконалено компаративістський метод кращого розуміння національної специфіки процесу соціалізації. На підставі аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду молодіжної політики розглянуто шляхи розвитку молодіжної політики в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості політичної соціалізації молоді за умов трансформації українського суспільства, визначено її сутнісні характеристики. Проаналізовано основні концептуальні підходи щодо дослідження політичної соціалізації у наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених. Висвітлено державну політику в процесі політичної соціалізації української молоді. Розглянуто особливості впливу соціально-політичних чинників на політичну соціалізацію молоді. Розкрито роль засобів масової інформації у даному процесі за умов трансформації українського суспільства. Наведено результати вивчення політичної соціалізації у контексті типологізації молодіжних об'єднань. Охарактеризовано основні етапи розвитку та розкрито роль формальних і неформальних молодіжних угрупувань у політичній соціалізації молоді в Україні.

  Скачати повний текст

Спираючись на досягнення вчених минулих років та сучасних, зокрема українських, в дослідженні процесу політичної соціалізації особистості обгрунтовано новий зміст проблем даного процесу в умовах сучасної української держави. На підставі аналізу сучасного стану державного будівництва в Україні демонструється ступінь впливу на процес входження особистості в політику політичних та неполітичних факторів соціалізації. Показано, що серед ряду критеріїв політичної соціалізації особистості головним, найбільш значущим в сучасному українському суспільстві є критерій політичної відповідальності. Показано основні труднощі сучасного етапу входження особистості у політичні відносини, висловлені рекомендації щодо їх подолання.

  Скачати повний текст

Представлені результати теоретичного та емпіричного дослідження з проблем формування політичної свідомості школярів. Розглянуто місце школярів у політичному просторі українського суспільства, особливості політичної ідентифікації дітей, механізми, етапи та фактори політичної соціалізації, політичні уявлення школярів. Наведено результати опитування школярів щодо поглядів на конкретні політичні події, ставлення до політичних інститутів. Подано феноменологічні, антропологічні, комунікативні та лінгвістичні аспекти політичної соціалізації школярів. Відзначається, що у результаті успішної політичної соціалізації задовольняється глибинна потреба особистості бути громадянином.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості процесу політичної соціалізації за умов демократизації сучасного суспільства. На підставі аналізу західних і вітчизняних підходів до проблеми політичної соціалізації визначено, що цей процес обумовлений розвитком системи наявних суспільно-політичних відносин та інститутів, функціонуванням політичної системи суспільства, де політичний режим є провідним фактором. З'ясовано характерні риси цього процесу за демократичного та недемократичного режимів. На підставі дослідження процесів демократизації поставторитарних та посткомуністичних країн установлено загальні особливості політичної соціалізації та проведено їх порівняльний аналіз. Визначено основні суперечності політичної соціалізації за умов демократичної трансформації сучасного українського суспільства. Проаналізовано вплив домінувальних інституціональних і соціальних факторів на характер залученості українського населення до політичного процесу. З'ясовано основні тенденції у розвитку соціально-політичних відносин. Запропоновано рекомендації щодо напрямів гармонізації процесу політичної соціалізації в українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив засобів масової інформації (ЗМІ) як одного з найважливіших агентів політичної соціалізації на процес формування політичної культури молоді, що навчається. Проведено теоретичний аналіз політичної соціалізації. Визначено роль інститутів соціалізації у суспільстві. Досліджено головні характеристики діяльності мас-медіа й особливості стану молодої генерації за умов суспільних трансформацій. Визначено місце ЗМІ у процесі політичної соціалізації львівської студіюючої молоді. Установлено, що дана молодь прислухається до оцінок суспільно-політичних подій, що походять від мас-медіа. Виявлено міру готовності молоді до прояву активної реакції на політичні проблеми суспільства, висвітленні у ЗМІ та ступінь довіри до системи влади, її персоналії після Помаранчевої революції.

  Скачати повний текст

Проаналізовано ступінь підготовки сучасної молоді до участі у державотворчих процесах в Україні, фактори, які впливають на формування її політичної культури. Визначено форми політичної участі молоді в країні та їх вплив на демократичний політичний процес. Розглянуто фактор громадянської освіти за умов формування політичної культури молоді у ВНЗ. Висвітлено проблеми запровадження громадянської освіти в Україні.

  Скачати повний текст