Проаналізовано історіософські, соціально-філософські підходи до розробки філософсько-методологічних засад ущільнення інформації в історичній науці та історичній освіті, що базується на системі принципів, методах ущільнення історичної інформації як підставі для доведення сутності співвідношення "індивідуальне - суспільне". Простежено шляхи відбору історичної інформації у змісті історичної освіти, та, зокрема, викладання історії України.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу спеціальної та психолого-педагогічної літератури, навчальних планів і програм для історичних факультетів університетів і педагогічних інститутів ретроспективно розглянуто розвиток системи професійно-педагогічної підготовки вчителів історії, розкрито основні тенденції реорганізації історичної освіти у Польщі за останні двадцять років. Визначено етапи розвитку історичної освіти у вищих навчальних закладах за умов соціально-політичної та економічної кризи в Польщі у 1980-х рр. та реформування освіти у 1990-х рр. Визначено тенденції щодо зміни та удосконалення змісту та структури професійно-педагогічної підготовки польських вчителів історії. Обгрунтовано науково-методичні вимоги до сучасного вчителя історії у Польщі. Визначено можливості використання позитивного досвіду підготовки вчителів історії в університетах і педагогічних інститутах Польщі для вищих навчальних закладів України.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексний історіографічний та кліометричний аналіз навчальної літератури з історії за 1989 - 2000 рр., виданої в Україні. Висвітлено утвердження в ній нових концептуальних засад, заснованих на найновітніших досягненнях вітчизняної та зарубіжної науки. Охарактеризовано зміни в змісті, що сталися в підручниках і посібниках за останій час, розкрито їх значення для розвитку системи історичної науки. Обгрунтовано нові наукові орієнтири, на які має спиратися нова навчальна література, окреслено шляхи становлення національної концепції історичної освіти.

  Скачати повний текст

Запропоновано нову класифікацію наочних засобів навчання та поділу на її основі засобів умовно-графічної наочності на картографічні та власне умовно-графічні. Розроблено поділ умовно-графічної наочності на види та підвиди, зважаючи на їх дидактичні можливості: виділено в окремий вид умовно-графічної наочності та визначено складові стрічки часу та правила її побудови; розподілено логічні, технічні схеми та картосхеми між різними підгрупами наочності, що дозволило більш чітко виділити дидактичні можливості цих засобів; визначено складові логічної піраміди та правила її побудови, які грунтуються на основі кількості порівнюваних об'єктів. Проведене дослідження дало змогу вдосконалити правила побудови схеми "політична система" через уведення сталих кольорових позначок елементів схеми, методику побудови графіків, діаграм, схем, таблиць шляхом виділення особливостей структурної побудови даних засобів. Розроблено класифікацію методів роботи з засобами умовно-графічної наочності на основі дидактичної мети, визначено ефективність запропонованих класифікацій.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено теоретичну модель організації навчання школярів на уроках історії з застосуванням комп'ютера, яка враховує його основні етапи та закономірності. Встановлено та науково обгрунтовано зв'язок між застосуванням комп'ютера та підвищенням рівнів пізнавальної діяльності учнів та їх навчальних досягнень. Розроблено комп'ютерну навчальну програму з історії стародавнього світу, яка моделює навчально-пізнавальну діяльність школярів, а також методику застосування даного програмного продукту. Визначено основні принципи та критерії створення навчальних програм з історії. Удосконалено методику якісного та кількісного визначення рівнів пізнавальної діяльності учнів на уроках історії стародавнього світу. Визначено та розвинено психолого-педагогічні та технічні критерії розробки навчальної комп'ютерної програми, зокрема, з історії.

  Скачати повний текст

Запропоновано технологію формування наукових понять на уроках історії в учнів 9-го класу, яка полягає в тому, що дані поняття засвоюються краще, повніше й більш свідомо, якщо як основу систематизації знань використовувати вивчення не окремих понять під час ознайомлення з історією різних країн, а цілісної моделі розвитку суспільства (найважливіші поняття вводять під час створення теоретичної моделі, що поступово ускладнюється). На підставі перетворювального та контрольного експерименту в школах Запоріжжя в 1998 - 2000 рр. встановлено, що між учнями експериментальних і контрольних класів відмінності результатів засвоєння історичних понять не випадкові, а статистично достовірні, рівень засвоєння історичних понять учнями даних груп суттєво відрізняється. Коефіцієнт засвоєння в експериментальній групі становив 0,9, що свідчить про завершеність навчання, водночас аналогічний показник у контрольній групі - 0,5, що можна вважати незадовільним результатом навчання.

  Скачати повний текст

Досліджено процес підготовки майбутнього вчителя історії до реалізації особистісно орієнтованого навчання. Теоретично обгрунтовано, експериментально підтверджено ефективність методики організації педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя історії в педагогічному університеті, що сприятимуть формуванню його готовності до реалізації особистісно орієнтованого навчання (особистісну орієнтацію професійної підготовки майбутнього вчителя історії та організацію особистісно орієнтованого освітнього середовища). Визначено поняття "особистісно орієнтоване навчання історії в загальноосвітній школі", "професійна підготовка майбутнього вчителя історії до реалізації особистісно орієнтованого навчання", "готовність майбутнього вчителя історії до реалізації особистісно орієнтованого навчання". Розроблено методичне забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів історії до реалізації особистісно орієнтованого навчання (методичні рекомендації до дисциплін педагогічного циклу, навчальні програми курсу "Методики викладання історії" й спецкурсу "Особистісно орієнтоване навчання в сучасній загальноосвітній школі").

  Скачати повний текст

Уточнено та конкретизовано сутність поняття "професійна усталеність". Визначено та науково обгрунтовано педагогічні умови, розроблено та експериментально апробовано модель та методику формування даної якості у майбутніх учителів історії. Встановлено критерії, ознаки та рівні сформованості професійної усталеності, уточнено специфічні особливості процесу її формування у майбутніх учителів історії.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено доцільність впровадження системи особистісно-орієнтованого навчання на уроках історії, сформовану на базі використання індивідуально-диференційованого підходу. На базі поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форм роботи з урахуванням вікових та індивідуальних пізнавальних можливостей учнів розроблено організаційно-методичну модель диференційованого навчання історії. Запропоновано та апропобовано методику формування інтелектуальних умінь, що забезпечує поетапне оволодіння навчальними діями. Розроблено прийоми та засоби діагностики пізнавальних можливостей учнів. Запропоновано способи формування мотиваційної основи їх навчальної діяльності. Розроблено дидактичні завдання, спрямовані на стимулювання розвитку інтелектуальних умінь і пізнавальної самостійності учнів за умов застосування моделі диференційованого навчання.

  Скачати повний текст

Встановлено пряму залежність ефективності навчального процесу від мети, змісту та методів навчання, а також системи підготовки учителя в Йорданії. Систематизовано дидактичні засади організації навчального процесу на базі структурування змісту шкільної історичної освіти. Обгрунтовано підходи щодо класифікації методів навчання та виявлено умови підвищення їх ефективності у навчальному процесі. Запропоновано методику використання деяких оновлених методів, зокрема: зондованого запитання, роботи з підручником, вирішення проблемних завдань, аналізу історичних документів. Розглянуто систему перевірки та оцінювання успішності учнів. Проаналізовано законодавчі та регламентуючі документи та публікації щодо питань шкільної історичної освіти в Йорданії.

  Скачати повний текст

Запропоновано методичну систему використання історичних документів на уроках історії України в X - XI класах загальноосвітньої школи. Проаналізовано історію розробки проблеми, її сучасний стан в Україні. Уточнено термінологічний апарат. Розроблено алгоритмізацію аналізу тексту історичного документа та вимоги щодо добору історичних писемних джерел до процесу навчання, систематизовано методичні прийоми їх використання. Здійснено типологізацію пізнавальних завдань, що базуються на вивченні історичних документів. Експериментально досліджено вплив розробленої методичної системи стосовно якості навчання з історії України учнів X - XI класів та показано ефективність її впровадження.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему відбору та структурування етнологічного навчального змісту курсу шкільної історії України та його реалізації в підручниках, посібниках, а також на уроках історії у VII класі. Теоретично обгрунтовано етнологічний підхід до даного відбору та структурування, визначено, класифіковано та систематизовано структурні компоненти етнологічної складової змісту курсу історії України, що їх розкривають. За даними експерименту проаналізовано вплив розроблених методичних підходів на якість навчальних досягнень учнів з історії України у VII класі та відзначено позитивний ефект впровадження результатів дослідження.

  Скачати повний текст

Досліджено роль університетських історичних наукових товариств (УІНТ), що існували на території України в останній третині ХІХ ст.- 1917 р. в українському національному відродженні. На підставі всебічного аналізу архівних матеріалів і наукових публікацій вивчено історію системи УІНТ. Проаналізовано організацію й особливості її функціонування, а також наукову, просвітницько-громадську та видавничу діяльність. Показано, що роль УІНТ у даному періоді визначається їх функціонуванням у системі наукових товариств історичного напряму та вагомими результатами їх діяльності.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність удосконалення ефективності національного виховання. Визначено зміст і структуру поняття "національна самосвідомість". Розглянуто філософський, психолого-педагогічний аспекти формування національної самосвідомості. З'ясовано роль уроків історії України у формуванні історичної самосвідомості учнів. Розроблено технологію її формування на уроках історії Укаїни. Визначено шляхи їх реалізації у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення результатів історико-педагогічного дослідження проблеми класичної греко-римської міфології та культури в системі шкільної історичної освіти (ШІО) уперше систематизовано та проаналізовано перекладні зарубіжні та вітчизняні навчальні літературні джерела з стародавньої світової історії, античної міфології та культури, що використовувалися в системі вітчизняної класичної освіти у період XVIII - XX ст. Розглянуто питання історії створення та вдосконалення навчальних літературних джерел з античної історії та міфології для гімназій, виданих у даний період. Наведено результати навчання авторського курсу "Класична греко-римська міфологія", які підтвердили правильність висунутих положень концепції та гіпотези про те, що антична міфологія - це сучасний предмет, що має поліфункціональне значення в історичній і педагогічній реальності, якісно доповнює зміст ШІО, забезпечуючи загальнокультурні потреби реальної практичної діяльності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано психолого-педагогічну літературу, номативно-правові документи з освіти та навчально-методичний комплекс. Визначено критерії та показники рівня розвитку інтелектуально-логічних, -евристичних та комунікативно-творчих здібностей учнів X - XI класів у процесі навчання історії. Розроблено та експериментально апробовано на уроках новітньої історії України методику розвитку творчих здібностей на засадах модульно-розвивальної системи, яка складається з послідовно застосовуваних навчальних блоків: інформаційно-теоретичного, практичного, контролю знань та блоку презентації творчих завдань. Доведено ефективність застосування даної методики.

  Скачати повний текст

На підставі проведеного історіографічного аналізу європейської та вітчизняної історичної, історико-філософської та історико-методичної літератури сформульовано характеристики та особливості соціальної історії та історії повсякденності як складової історичного знання. Визначено основні тенденції розвитку теорії та практики викладання й методичні засади навчання соціальної історії в школах країн - членів Ради Європи, зокрема розвитку змісту, засобів і методів навчання. Уточнено поняття "соціальна історія", "історія повсякденності" як складові змісту шкільної історичної освіти. У науковий обіг введено нові та маловідомі джерела з розвитку історичної освіти країн - членів Ради Європи, навчальні плани і програми, матеріали педагогічної преси, які розширюють і конкретизують науково-методичні уявлення про реформування змісту історичної освіти в зазначених країнах.

  Скачати повний текст

Розглянуто методичні засади шкільного підручника (ШП) історії стародавнього світу (ІСС) для учнів VI класу. Охарактеризовано основні етапи й особливості підручникотворення з ІСС середини ХІХ - початку ХХІ ст. Розроблено модель сучасного підручника ІСС, яка охоплює дидактичні (функції та структуру підручника, принципи відбору та побудови його змісту) та психологічні аспекти (побудову змісту навчального матеріалу відповідно до етапів процесу навчання, забезпечення процесуальних аспектів навчання ІСС у VI класі, врахування вікових особливостей шестикласників). У процесі експерименту з'ясовано, як впливають розроблені методичні засади ШП ІСС на якісні показники навчальних досягнень даних учнів. Доведено, що завдяки впровадженню в навчальний процес результатів дослідження підвищується ефективність засвоєння знань шестикласниками.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі систематичного вивчення шкільних підручників, навчальних планів і програм виявлено соціокультурні та методичні передумови, основні періоди та етапи, зовнішні та внутрішні чинники, а також тенденції розвитку методики висвітлення історичних постатей у шкільних курсах історії в хронологічних межах дослідження. У даному процесі виділено й охарактеризовано два послідовних періоди (1934 - друга половина 1950-х рр., друга половина 1950-х - 1980-ті рр.), для кожного з зазначених етапів визначено характерні особливості вивчення матеріалу про видатних історичних осіб на уроках історії. Сформульовано вимоги щодо висвітлення історичних постатей у шкільних курсах історії, які можна розглядати як певну сукупність критеріїв до даної складової змісту історичної освіти та теоретичну основу для історико-методичного аналізу. Узагальнено методичні підходи щодо відбору та конструювання змісту історичної освіти, викладу навчального матеріалу у підручниках для середньої школи, визначення методів і прийомів навчання. Уточнено зміст понять "історична постать", "висвітлення історичних постатей у шкільних історичних курсах". Систематизовано різні підходи щодо дефініцій досліджуваних методичних категорій. Показано можливості та розроблено рекомендації щодо використання досвіду викладання навчального матеріалу про видатних історичних осіб у сучасній загальноосвітній школі.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу широкого кола джерел і літератури досліджено процес діяльності вищих навчальних закладів України з підготовки фахівців-істориків у 1990-ті рр. Визначено головні зміни, які відбувалися у нормативно-правовій, матеріально-технічній й науково-інформаційній базах підготовки істориків у зазначений період. Розглянуто заходи щодо вдосконалення навчально-виховного процесу на історичних підрозділах вищих навчальних закладів (ВНЗ). Виявлено здобутки та проблеми забезпечення відповідних підрозділів науково-педагогічними кадрами. Наголошено на важливій ролі кадрового забезпечення у діяльності ВНЗ. Зроблено висновок, що у 1991 - 2000 рр. набуто цінного досвіду у діяльності ВНЗ з підготовки істориків.

  Скачати повний текст