На підставі проведеного історіографічного аналізу європейської та вітчизняної історичної, історико-філософської та історико-методичної літератури сформульовано характеристики та особливості соціальної історії та історії повсякденності як складової історичного знання. Визначено основні тенденції розвитку теорії та практики викладання й методичні засади навчання соціальної історії в школах країн - членів Ради Європи, зокрема розвитку змісту, засобів і методів навчання. Уточнено поняття "соціальна історія", "історія повсякденності" як складові змісту шкільної історичної освіти. У науковий обіг введено нові та маловідомі джерела з розвитку історичної освіти країн - членів Ради Європи, навчальні плани і програми, матеріали педагогічної преси, які розширюють і конкретизують науково-методичні уявлення про реформування змісту історичної освіти в зазначених країнах.

  Скачати повний текст

Досліджено основні характеристики, структуру та функції інформаційної культури майбутніх учителів історії як складової їх загальної та професійної культури. Обгрунтовано педагогічну модель формування інформаційної культури майбутніх учителів історії у процесі професійної підготовки. Розглянуто теоретичні аспекти інтерпретації інформаційної та професійної культури майбутніх учителів історії. Уточнено сутність категорії "інформаційна культура майбутніх учителів", визначено критерії та рівні її сформованості. Систематизовано педагогічний інструментарій управління розвитком інформаційної культури майбутніх учителів історії й удосконалено навчально-методичне забезпечення процесу їх професійної підготовки.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та методичні засади трансформації шкільної історичної освіти на сучасному етапі. Розроблено систему принципів побудови шкільної історичної освіти на базі використання особистісно орієнтованого підходу. Уточнено основні етапи трансформаційних процесів і визначено підходи щодо формування мети та завдань сучасної шкільної історичної освіти. Вперше здійснено системний аналіз змісту навчання історії. Розроблено теоретичну модель компетентнісно орієнтованої програми з історії на базі комплексного уявлення про історичну свідомість. Обгрунтовано основні шляхи удосконалення освітніх стандартів. Здійснено системний аналіз практики викладання історії в інноваційних педагогічних системах та за технологіями розвивального навчання та повного засвоєння навчального матеріалу. Розроблено підходи, згідно з якими здійснено аналіз інноваційної цінності підручника. Виявлено тенденції трансформаційних процесів у навчанні історії у школі, визначено рівень підготовленості учителів історії до впровадження інновацій і чинники впливу на даний процес.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему використання дискусії як засобу підвищення мотивації навчальної діяльності учнів VII - VIII класів на уроках історії. Проаналізовано історію вирішення проблеми, її сучасний стан в Україні. Дано визначення дискусії як групи методів стимулювання пізнавальної діяльності учнів. Розроблено зміст і методику використання дискусій на уроках історії з урахуванням мотивації учнів даних класів. За допомогою експерименту визначено ступінь впливу запропонованої методики на рівень мотивації учнів.

  Скачати повний текст

Досліжено проблему здійснення тематичного контролю навчальних досягнень учнів V - VII класів з історії України. Запропоновано експериментальну методику його здійснення, яка грунтується на засадах компетентнісно-орієнтованого навчання. Розкрито зміст поняття "тематичний контроль навчальних досягнень учнів з історії". Обгрунтовано доцільність розгляду даного поняття як елемента навчально-виховного процесу, який реалізується через системну взаємодію вчителя та учнів з метою перевірки й оцінки рівня розвитку історичної предметної компетентності учнів, досягнутого у процесі засвоєння визначеного блоку змісту шкільної історичної освіти. Експериментально перевірено методичні умови ефективної організації тематичного контролю, пріоритетними з яких є: планування вивчення матеріалу навчальної теми як засвоєння блоку змісту кількох уроків з передбаченими результатами навчання; системне використання контрольних заходів на всіх уроках теми як засобу реалізації діагностувального й оцінювального етапів контролю; спрямованість контрольних заходів на перевірку й оцінювання предметних компетенцій з історії. Запропоновано типологію контрольних вправ і розроблено методичні рекомендації, щодо підвищення ефективності тематичного контролю в шкільній практиці.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні засади модернізації історичної освіти (ІО) на основі концепту інтерсуб'єктивності, з урахуванням якого розглянуто історію як динамічний та відкритий процес, та як "співголосся". Здійснено теоретичну реконструкцію вітчизняної ІО в єдності її онто-, гносео-, аксіо- та праксеологічних аспектів з використанням якісних методів дослідження. Розкрито з урахуванням експлікації поняття інтерсуб'єктивності концептуальної моделі сучасної ІО, яка грунтується на засадах гуманістичної спрямованості, світоглядного плюралізму та діалогічної взаємодії, що відповідає запитам суспільства та сучасної цивілізації. Здобуті результати суттєво трансформують уявлення про природу історії, що склалися у філософській освіті у попередні десятиріччя, орієнтують та уможливлюють пошук шляхів порозуміння і гармонізації суспільства через ІО.

  Скачати повний текст

Досліджено науково-педагогічну діяльність (НПД) і творчу спадщину (ТС) М.М. Лисенка в контексті соціокультурних та освітніх реалій другої половини ХХ ст. Проаналізовано творчу біографію педагога в контексті суспільних і освітніх змін, їх вплив на формування його світогляду, наведено характеристику та проведено оцінку значення ТС й освітньої діяльності для подальшого розвитку педагогічної науки та шкільної історичної освіти (ШІО). Визначено основні етапи НПД М.М. Лисенка (1914 - 1995 рр.); доведено роль видатного педагога, історика, науковця-організатора, дослідника з проблем методики викладання історії України та історичного краєзнавства, розробки нового змісту ШІО, обгрунтування активних методів навчання історії, теорії та практики її навчання в школі, у вітчизняній історико-методичній та історичній освіті другої половини ХХ ст.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукової літератури з'ясовано суть і функціональні особливості світоглядної культури особистості. Розкрито зміст фахової підготовки майбутніх учителів історії та значення історичних дисциплін для становлення світоглядної культури майбутніх спеціалістів освітньої галузі. Визначено та науково обгрунтовано структурні компоненти, критерії та рівні сформованості даної культури. Виявлено й експериментально перевірено організаційно-методичні умови її формування у процесі вивчення фахових дисциплін. Розроблено комплексну модель формування світоглядної культури майбутніх учителів історії, яка передбачає її етапи - цільовий, змістовий, організаційно-діяльнісний, контрольно-регулятивний.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність удосконалення ефективності національного виховання. Визначено зміст і структуру поняття "національна самосвідомість". Розглянуто філософський, психолого-педагогічний аспекти формування національної самосвідомості. З'ясовано роль уроків історії України у формуванні історичної самосвідомості учнів. Розроблено технологію її формування на уроках історії Укаїни. Визначено шляхи їх реалізації у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл.

  Скачати повний текст

Проаналізовано досвід використання пізнавальних завдань (ПЗ) із застосуванням наочності (ЗН) у навчанні історії стародавнього світу (ІСС) та розкрито засади методики їх використання на уроках ІСС, спрямованої на розвиток спеціальних предметно-історичних умінь учнів. Обгрунтовано методичні умови використання ПЗ із ЗН на уроках ІСС. Визначено особливості використання наочності (ВН) та ПЗ із її застосуванням на різних етапах уроку ІСС. Розроблено та проаналізовано методику використання ПЗ із ЗН на уроках ІСС. Висвітлено основні методичні умови й особливості системи ПЗ із ЗН. Описано систему оцінювання успішності розв'язання ПЗ, створеного з ВН. Наведено методичні рекомендації щодо ВН в процесі організації пізнавальної діяльності учнів і в системі ПЗ.

  Скачати повний текст

Запропоновано нову класифікацію наочних засобів навчання та поділу на її основі засобів умовно-графічної наочності на картографічні та власне умовно-графічні. Розроблено поділ умовно-графічної наочності на види та підвиди, зважаючи на їх дидактичні можливості: виділено в окремий вид умовно-графічної наочності та визначено складові стрічки часу та правила її побудови; розподілено логічні, технічні схеми та картосхеми між різними підгрупами наочності, що дозволило більш чітко виділити дидактичні можливості цих засобів; визначено складові логічної піраміди та правила її побудови, які грунтуються на основі кількості порівнюваних об'єктів. Проведене дослідження дало змогу вдосконалити правила побудови схеми "політична система" через уведення сталих кольорових позначок елементів схеми, методику побудови графіків, діаграм, схем, таблиць шляхом виділення особливостей структурної побудови даних засобів. Розроблено класифікацію методів роботи з засобами умовно-графічної наочності на основі дидактичної мети, визначено ефективність запропонованих класифікацій.

  Скачати повний текст

Запропоновано методичну систему використання історичних документів на уроках історії України в X - XI класах загальноосвітньої школи. Проаналізовано історію розробки проблеми, її сучасний стан в Україні. Уточнено термінологічний апарат. Розроблено алгоритмізацію аналізу тексту історичного документа та вимоги щодо добору історичних писемних джерел до процесу навчання, систематизовано методичні прийоми їх використання. Здійснено типологізацію пізнавальних завдань, що базуються на вивченні історичних документів. Експериментально досліджено вплив розробленої методичної системи стосовно якості навчання з історії України учнів X - XI класів та показано ефективність її впровадження.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексний історіографічний та кліометричний аналіз навчальної літератури з історії за 1989 - 2000 рр., виданої в Україні. Висвітлено утвердження в ній нових концептуальних засад, заснованих на найновітніших досягненнях вітчизняної та зарубіжної науки. Охарактеризовано зміни в змісті, що сталися в підручниках і посібниках за останій час, розкрито їх значення для розвитку системи історичної науки. Обгрунтовано нові наукові орієнтири, на які має спиратися нова навчальна література, окреслено шляхи становлення національної концепції історичної освіти.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему створення навчально-методичних комплексів з всесвітньої історії для основної школи. Проаналізовано історію розробки навчальної літератури з даної дисципліни. Визначено характерні особливості та сучасний стан цього процесу в Україні. Розкрито суть дефініції поняття "навчально-методичний комплект". Визначено й обгрунтовано систему методичних принципів, використаних під час розробки навчально-методичних комплектів, їх роль і функції у навчальному процесі. Запропоновано орієнтовний компонентний склад навчально-методичного комплекту з історії та сформульовано систему методичних вимог до його створення. Проаналізовано сучасний досвід розробки шкільних навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії в Україні. Висвітлено процес розробки та результати запровадження в загальноосвітні заклади України створених навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії для VI - VIII класів. Визначено перспективні напрями подальшого дослідження зазначеної проблеми.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення результатів історико-педагогічного дослідження проблеми класичної греко-римської міфології та культури в системі шкільної історичної освіти (ШІО) уперше систематизовано та проаналізовано перекладні зарубіжні та вітчизняні навчальні літературні джерела з стародавньої світової історії, античної міфології та культури, що використовувалися в системі вітчизняної класичної освіти у період XVIII - XX ст. Розглянуто питання історії створення та вдосконалення навчальних літературних джерел з античної історії та міфології для гімназій, виданих у даний період. Наведено результати навчання авторського курсу "Класична греко-римська міфологія", які підтвердили правильність висунутих положень концепції та гіпотези про те, що антична міфологія - це сучасний предмет, що має поліфункціональне значення в історичній і педагогічній реальності, якісно доповнює зміст ШІО, забезпечуючи загальнокультурні потреби реальної практичної діяльності.

  Скачати повний текст

Вперше висвітлено теоретико-методичні засади формування в учнів основної школи на уроках історії та правознавства знань про державу, встановлено критерії визначення рівня їх сформованості. Розкрито виховний потенціал знань про державу у шкільній історичній та правознавчій освіті, розглянуто підходи до застосування інтерактивних технологій навчання у контексті досліджуваної проблеми. Обгрунтовано методичні умови ефективного формування в учнів основної школи знань про державу, якими є відбір і структурування навчального матеріалу з метою забезпечення поступового переходу від емпіричного до теоретичного рівня знань; організація активної навчально-пізнавальної діяльності учнів; оптимальне використання міжпредметних зв'язків і врахування вікових особливостей формування знань в учнів основної школи. Розроблено й експериментально перевірено методику формування в учнів знань про державу на уроках історії та правознавства.

  Скачати повний текст

Досліджено роль університетських історичних наукових товариств (УІНТ), що існували на території України в останній третині ХІХ ст.- 1917 р. в українському національному відродженні. На підставі всебічного аналізу архівних матеріалів і наукових публікацій вивчено історію системи УІНТ. Проаналізовано організацію й особливості її функціонування, а також наукову, просвітницько-громадську та видавничу діяльність. Показано, що роль УІНТ у даному періоді визначається їх функціонуванням у системі наукових товариств історичного напряму та вагомими результатами їх діяльності.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу широкого кола джерел і літератури досліджено процес діяльності вищих навчальних закладів України з підготовки фахівців-істориків у 1990-ті рр. Визначено головні зміни, які відбувалися у нормативно-правовій, матеріально-технічній й науково-інформаційній базах підготовки істориків у зазначений період. Розглянуто заходи щодо вдосконалення навчально-виховного процесу на історичних підрозділах вищих навчальних закладів (ВНЗ). Виявлено здобутки та проблеми забезпечення відповідних підрозділів науково-педагогічними кадрами. Наголошено на важливій ролі кадрового забезпечення у діяльності ВНЗ. Зроблено висновок, що у 1991 - 2000 рр. набуто цінного досвіду у діяльності ВНЗ з підготовки істориків.

  Скачати повний текст

Розглянуто методичні засади шкільного підручника (ШП) історії стародавнього світу (ІСС) для учнів VI класу. Охарактеризовано основні етапи й особливості підручникотворення з ІСС середини ХІХ - початку ХХІ ст. Розроблено модель сучасного підручника ІСС, яка охоплює дидактичні (функції та структуру підручника, принципи відбору та побудови його змісту) та психологічні аспекти (побудову змісту навчального матеріалу відповідно до етапів процесу навчання, забезпечення процесуальних аспектів навчання ІСС у VI класі, врахування вікових особливостей шестикласників). У процесі експерименту з'ясовано, як впливають розроблені методичні засади ШП ІСС на якісні показники навчальних досягнень даних учнів. Доведено, що завдяки впровадженню в навчальний процес результатів дослідження підвищується ефективність засвоєння знань шестикласниками.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історіософські, соціально-філософські підходи до розробки філософсько-методологічних засад ущільнення інформації в історичній науці та історичній освіті, що базується на системі принципів, методах ущільнення історичної інформації як підставі для доведення сутності співвідношення "індивідуальне - суспільне". Простежено шляхи відбору історичної інформації у змісті історичної освіти, та, зокрема, викладання історії України.

  Скачати повний текст